Видалення недосяжного коду

У теорії компіляторів ви́даленням недося́жного ко́ду (англ. unreachable code elimination) називають оптимізацію, що видаляє недосяжний код, тобто код, який міститься в програмі, але з певних причин ніколи не виконується. В графі потоку управління програми цей код міститься у вузлах, недосяжних з початкового вузла. Саме́ перетворення безпосередньо не впливає на швидкість виконання програми, адже видаляються інструкції, які все одно ніколи не виконуються і не займають процесорного часу; але воно надає непрямий позитивний ефект, знижуючи тиск на кеш інструкцій і розширюючи можливості подальших оптимізацій, що працюють із графом потоку керування.

Приклади

Розглянемо такий приклад мовою Сі:

int foo(int a)  {  int b;  b = a << 2;  return b;  b = 47; /* Недостижимый код */  return 0; /* Недостижимый код */  } 

У цьому прикладі операція присвоювання b = 47 і подальший вихід із процедури є недосяжним кодом, оскільки воно відбувається після безумовного повернення з процедури. Коли під час оптимізації зазначені операції буде видалено, отримаємо:

int foo(int a)  {  int b;  b = a << 2;  return b;  } 

Поширеною практикою в налагодженні програм є тимчасове відключення частини коду. Зазвичай це досягається коментуванням цієї ділянки коду (що часто буває складно, через наявність у програмі інших коментарів) або директив препроцесора (в C/C++ це директиви #if 0 ... #endif). Використання видалення недосяжного коду може служити альтернативою виключенню коду за допомогою препроцесора.

Розглянемо такий приклад мовою Java:

 public static int Sample() {  int a = 5;  int b = 6;  int c;  c = a + b;  if(false) { /* DEBUG */  System.out.format("%d", c);  }  return c;  } 

Код всередині оператора if неможливо виконати, оскільки він недосяжний, і буде повністю видалений під час оптимізації.

Алгоритми

Застосування

Див. також

• Недосяжний код
• Мертвий код
• Видалення мертвого коду
• Оптимізувальний компілятор

Примітки

1. Advanced compiler design and implementation — С. 580.
2. Engineering a Compiler — С. 544.
3. Архів оригіналу за 31 січня 2022. Процитовано 5 липня 2012. 

Література

• Cooper^[en] and Torczon. Engineering a Compiler. — Morgan Kaufmann, 2011. — С. 550, 593. — ISBN 978-0-12-088478-0.
• Ахо, Альфред В.; Сети, Рави; Ульман, Джеффри Д. Компиляторы — принципы, технологии, инструменты. — Вильямс, 2003. — С. 568—613, 669. — ISBN 5-8459-0189-8.
• Muchnick, Steven S.^[en]. Advanced Compiler Design and Implementation. — Morgan Kaufmann Publishers, 1997. — С. 580—582. — ISBN 1-55860-320-4.