Вендича́нська Дуби́на — ботанічний заказник загальнодержавного значення. Розташований в межах Могилів-Подільського району Вінницької області, у лісовому масиві на західній околиці смт Вендичани.
| | |
| 48°36′15″ пн. ш. 27°46′05″ сх. д. / 48.60416700002777191° пн. ш. 27.768333000027777047° сх. д.Координати: 48°36′15″ пн. ш. 27°46′05″ сх. д. / 48.60416700002777191° пн. ш. 27.768333000027777047° сх. д. | |
| Країна | Україна |
|---|---|
| Розташування | Україна Вінницька область, Могилів-Подільський район, біля смт Вендичани |
| Найближче місто | Могилів-Подільський |
| Площа | 373 га |
| Засновано | 1978 р. |
| Посилання | |
| Вендичанська Дубина (Вінницька область) | |
Площа 373 га. Створений у 1978 р. Підпорядкований Могилів-Подільському держлісгоспу.
Стислий опис ред.
Охороняється лісовий масив у межиріччі Лядової та Немиї (притоки Дністра). На території заказника переважають дубово-грабові насадження віком 70—100 років. У трав'яному покриві зростають рідкісні види: лілія лісова, любка дволиста, коручка чемерникоподібна, гніздівка звичайна, занесені до Червоної книги України, а також чемериця чорна і півники злаколисті, які є реліктами. Крім того, флора заказника багата на лікарські рослини.
Детальна характеристика ред.
За фізико-географічним районуванням України ця територія належить до Могилівсько-Придпістровського району Придністровсько-Подільської області Дністоровсько-Дніпровської лісостепової провінції Лісостепової зони. Для території, на якій розташовано заказник, характерними є терасово-лесові рівнини з сірими і темно-сірими ґрунтами і грабовими дібровами. З геоморфологічної точки зору описувана територія являє собою нерозчленовані тераси алювіальної акумулятивної рівнини.
Клімат території є помірно континентальним. Для нього характерне тривале, нежарке літо, і порівняно недовга, м'яка зима. Середня температура січня становить -5.5°...-5°С, липня +19,5°...+20°С. Річна кількість опадів складає 500-525 мм.
За геоботанічним районуванням України ця територія належить до Європейської широколистяної області, Подільсько-Бесарабської провінції, Вінницького і Центральноподільського) округу.
Даний масив розташований на широкому межирічному плато з плоскохвилястим рельєфом. В його складі переважають дубово-грабові і дубові ліси віком 70-100 років. Найбільшу цінність в заказнику являє собою асоціація дубових лісів свидиново-гірськоосокових типового складу і будови, що займає плоскі слабодреновані ділянки плато. Деревостан їх у віці 100 років має зімкнутість 0,8-0,9, висоту 22 м, діаметр 24 см 1 бонітет. Підлісок зімкнутістю 0,2-0,3 утворює свидина криваво-червона, подекуди зустрічаються субсередземноморські види - кизил і калина гордовина. Середньогустий травостій (30-40%) утворює осока гірська (20-25%), медунка м'яка, купина широколиста, півники злаколисті, буквиця лікарська тощо.
Асоціація дубових лісів свидинно-конвалієвих займає пологі схили або невисокі вузькі гребені плато. За ценотичною структурою і флористичним складом дана асоціація близька до попередньої. Більш довгі і похилі схили, а також нижні частини крутих схилів займає асоціація дубових лісів свидинно-яглицевих, в складі якої переважають типово-неморальні види. Середні частини більш крутих південних схилів займають дубові ліси татарськокленово-конвалієві, а нижні їх частини - татарськокленово-яглицеві тиипового складу і будови. Тальвеги глибоких балок займають ценози дубовиих лісів ліщиново-яглицевих.
Грабово-дубові ліси заказника характеризуються складним складом і будовою. В складі їх деревостану, крім дуба черещатого і граба звичайного, входять берека, ільм граболистий, ясен високий. В цих лісах виражений характерний екологічний ряд асоціацій: у верхній частині схилів - з осокою волосистою, в середніх - із зірочником лісовим, в нижніх - із яглицею. Значні площі дубово-грабових та їх похідних грабових лісів в заказнику в минулому підпадали під випас, на їх місці в наш час сформувалися ценози з домінуванням в травостані рудерального виду - розрив-трави дрібноквіткової.
В складі флори заказника зустрічаються види, занесені в "Червону книгу України", такі як любка дволиста і зеленоквіткова, коручка чемерниковидна, темно-червона та фіолетова, лілія лісова, гніздівка звичайна. Крім того, тут зростає чемериця чорна - рідкісний для рівнини України реліктовий третинний вид, а також півники злаколисті - субсередземноморський вид, що знаходиться тут на північній межі ареалу.
Охороняється в заказнику генофонд лікарських рослин: конвалії травневої, буквиці лікарської, наперстянки великоцвітої, перстачу білого, материнки звичайної, звіробою звичайного тощо. Даний заказник репрезентативно відбиває рослинність і флору лісів плато регіона.
Джерела ред.
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — ISBN 5-88500-015-8.
- Наукова характеристика заказника. Автори: Старший викладач кафедри фізичної географії ВДПУ ім. М. Коцюбинського к.г.н. Гудзевич А.В., Провідний спеціаліст відділу заповідної справи Держуправління екобезпеки у Вінницькій області Царенко Н.В.
Посилання ред.
- ВЕНДИЧА́НСЬКА ДУБИ́НА [ 13 травня 2016 у Wayback Machine.] // ЕСУ