Велокрос, або циклокрос — це змагання з велоспорту на пересіченій місцевості. Велогонщики на модифікованих велосипедах долають короткі дистанції (від 2,5 до 3,5 км) з багатьма перепонами. Жінки проходять менше кіл протягом 35-40 хвилин. Чоловіки змагаються близько години. Середня швидкість велогонщиків у середньому 20 кілометрів за годину. Змагання з велокросу проходять переважно восени і взимку, коли шосейні гонщики відпочивають або готуються до нового сезону.
Історія розвитку виду спорту ред.
Вперше велокрос проводили в 1902 році у Франції. Організатором змагань був француз Даніель Гуссо. Згодом новий вид спорту став популярним в сусідніх країнах — Бельгії та Нідерландах. Пізніше дістався до Іспанії, Італії, Швейцарії, Люксембурга. Перші міжнародні змагання відбулись в 1924 році. Перший чемпіонат світу з велокросу відбувся в 1950 році, перемогу на ньому отримав господар змагань Жан Робік. Сім разів чемпіоном світу ставав бельгієць Ерік де Фламінк, брат легендарного шосейного гонщика Роджера де Фламінк. В 2015 році з велокросу вперше проводився чемпіонат Європи. Саме під час змагань з велокросу вперше було виявлено випадок використання механічного допінгу: в 2016 році в одному з велосипедів дев'ятнадцятирічної бельгійки Фемке ван ден Дріссе було знайдено мотор, після чого спортсменка була дискваліфікована на шість років.
Велосипеди для велокросу ред.
Велосипед для велокросу зовні схожий на звичайний шосейний. Проте є істотна різниця, яка передовсім стосується геометрії рами, а саме: рама велосипеда для велокросу більше адаптована для невисоких швидкостей, які властиві для гонок по бездоріжжю. Існує низка особливостей: високий проміжок між рамою і колесом, припіднята каретка, хід керма дещо збільшений. Для велокросу ставлять більш товсту і шиповану резину, яка краще підходить для їзди ґрунтовим шляхом. В усіх велосипедах для велокросу трос розміщується у верхній частині рами, що захищає систему від бруду і дає можливість переключати передачі, навіть коли велосипед ледь не пливе шляхом. Виготовляють велосипеди для велокросу з сталі, сплавів алюмінію, титану і карбону. Укомплектовані гоночні велосипеди для велокросу мають бути легкими і швидкими. На велосипедах для велокросу стоять понижені передачі, адже ці гонки набагато повільніші звичайних велозаїздів. Поширені зірочки з 46/36 зубцями, а наявність задніх зірочок діапазоном віл 11 до 32 зубців сприяє легкому підйому в гору.
Шини для велокросових велосипедів ред.
Максимальна ширина шин для гонок за умовами Міжнародної спілки велосипедистів складає 32 мм, проте бувають шини і значно товщі (наприклад, 38 і 42мм). Досвідчені гонщики користуються трубчатими шинами, в яких покришка приклеєна до обода.
Гальма ред.
На велосипедах для велокросу дозволено користуватися кантилеверними і дисковими гальмами. Переваги дискових гальм: практично не потребують обслуговування; добре спрацьовують в бруді.
Видатні велокросери ред.
Сучасні успішні велокросмени: голландець Матьє ван дер Пул з команди Beobank-Corendon та бельгійці Свен Нейс і Ваут ван Арт.
Користь від велокросу ред.
- Велокрос дарує позитивний настрій.
- Тренуються всі групи м'язів рук, ніг, тулуба
- Велосипедист під час велокросу значно покращує своє вміння їзди на велосипеді.
Див. також ред.
Джерела ред.
- slovopedia.org.ua [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- gruppetto/cyclo-cross [ 2 вересня 2017 у Wayback Machine.]
- VeloMesto © [ 8 вересня 2017 у Wayback Machine.].