Фрі́дріх Ве́лер (нім. Friedrich Wöhler; 31 липня 1800, Ешерсгайм сьогодні Франкфурт-на-Майні — 23 вересня 1882, Геттінген) — німецький хімік, за освітою лікар. Вивчав хімію у Л. Ґмеліна у Гайдельберзі та Й. Берцеліуса у Стокгольмі. З 1831 професор технічної школи у Касселі; з 1836 до кінця життя професор університету в Геттінгені. Член Геттінгенської академії наук.
Синтез сечовини
У 1824 Велер відкрив щавлеву кислоту. Далі у 1824 році бажаючи приготувати ціаново-кислий амоній NH4CNO, Велер отримав безбарвну кристалічну речовину, яка не давала жодної реакції на амоній і ціанову кислоту. У 1828 він встановив, що речовина за складом і властивостями тотожна з сечовиною. Таким чином, Велер вперше синтезував з неорганічної речовини органічну сполуку і тим самим завдав удару поширеному віталістичному вченню про так звану «життєву силу». Однак синтез сечовини тривалий час залишався поодиноким фактом і не міг похитнути віру в життєву силу. Остаточне падіння вчення про життєву силу в хімії відбулося тільки в 1860-х роках завдяки синтезам французького хіміка Марселена Бертло.
Відкриття в хімії
У 1832 Фрідріх Велер і Юстус Лібіх, вивчаючи похідні «гіркої мигдалевої» олії, показали, що радикал C7H5O без змін переходить з одної сполуки в іншу, чим сильно зміцнили теорію радикалів. Велерові належать і інші роботи в галузі органічної хімії: дослідження сечової кислоти та її похідних (спільно з Лібіхом, 1838), отримання (1840) і гідрохінону (1844), дослідження алкалоїдів опію (1844).
З робіт Велера в області неорганічної хімії відомі: отримання алюмінію нагріванням хлористого алюмінію з калієм (1827), отримання подібним же шляхом берилію і ітрію (1828), отримання фосфору розжарювання суміші фосфорнокислого кальцію з вугіллям і піском (1829), отримання кремнію і його сполук з воднем і з хлором (1856–1858), нітридів і титану (1857—1858), карбіду кальцію і дією на нього води — ацетилену (1862). Велер створив велику наукову школу і написав навчальні посібники, які користувалися широким поширенням.
Праці
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Friedrich Wöhler |
- Lehrbuch der Chemie, Dresden, 1825, 4 vols.
- Grundriss der Anorganischen Chemie, Berlin, 1830
- Grundriss der Organischen Chemie, Berlin, 1840
- Praktische Übungen in der Chemischen Analyse, Berlin, 1854
Примітки
- Wöhler, Friedrich // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1898. — Vol. 43. — S. 711–717.
- SNAC — 2010.
- KNAW Past Members
- Гольдштейн М. Ю., Δ Велер, Фридрих // Энциклопедический словарь / под ред. К. К. Арсеньев, Ф. Ф. Петрушевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. Vа. — С. 745.
- Find a Grave — 1996.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118634488 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- www.accademiadellescienze.it
Посилання
- Велер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fri drih Ve ler nim Friedrich Wohler 31 lipnya 1800 Eshersgajm sogodni Frankfurt na Majni 23 veresnya 1882 Gettingen nimeckij himik za osvitoyu likar Vivchav himiyu u L Gmelina u Gajdelberzi ta J Berceliusa u Stokgolmi Z 1831 profesor tehnichnoyi shkoli u Kasseli z 1836 do kincya zhittya profesor universitetu v Gettingeni Chlen Gettingenskoyi akademiyi nauk Friedrich Wohlernim Friedrich WohlerNarodivsya 31 lipnya 1800 1800 07 31 2 Eshershejm sogodni Frankfurt na MajniPomer 23 veresnya 1882 1882 09 23 82 roki GettingenPohovannya d 5 Krayina Korolivstvo Prussiya Kurfyurstvo Gessen Gessen Kassel Nimecka imperiyaNacionalnist nimecDiyalnist himik vikladach universitetu biohimikAlma mater Marburzkij universitet Gajdelberzkij universitet Ruprehta KarlaGaluz himiyaZaklad Gettingenskij universitet Q15787840 Naukovij stupin doktorskij stupin 6 Naukovij kerivnik Leopold Gmelin 7 i Yens Yakob BerceliusVidomi uchni d 8 Aspiranti doktoranti Adolf Vilgelm German Kolbe d 9 Karl Ernst Genrih Shmidt 10 d 11 d 12 d d 8 d 8 Chlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Shvedska korolivska akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Ugorska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Prusska akademiya nauk Leopoldina Parizka medichna akademiya Niderlandska korolivska akademiya nauk Nacionalna akademiya nauk SShA Turinska akademiya nauk 13 Vidomij zavdyaki vidkrittya Sechovina Shavleva kislotaNagorodi Medal Koteniusa 1880 inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 15 chervnya 1854 Fridrih Veler u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Veler Sintez sechoviniU 1824 Veler vidkriv shavlevu kislotu Dali u 1824 roci bazhayuchi prigotuvati cianovo kislij amonij NH4CNO Veler otrimav bezbarvnu kristalichnu rechovinu yaka ne davala zhodnoyi reakciyi na amonij i cianovu kislotu U 1828 vin vstanoviv sho rechovina za skladom i vlastivostyami totozhna z sechovinoyu Takim chinom Veler vpershe sintezuvav z neorganichnoyi rechovini organichnu spoluku i tim samim zavdav udaru poshirenomu vitalistichnomu vchennyu pro tak zvanu zhittyevu silu Odnak sintez sechovini trivalij chas zalishavsya poodinokim faktom i ne mig pohitnuti viru v zhittyevu silu Ostatochne padinnya vchennya pro zhittyevu silu v himiyi vidbulosya tilki v 1860 h rokah zavdyaki sintezam francuzkogo himika Marselena Bertlo Vidkrittya v himiyiU 1832 Fridrih Veler i Yustus Libih vivchayuchi pohidni girkoyi migdalevoyi oliyi pokazali sho radikal C7H5O bez zmin perehodit z odnoyi spoluki v inshu chim silno zmicnili teoriyu radikaliv Velerovi nalezhat i inshi roboti v galuzi organichnoyi himiyi doslidzhennya sechovoyi kisloti ta yiyi pohidnih spilno z Libihom 1838 otrimannya 1840 i gidrohinonu 1844 doslidzhennya alkaloyidiv opiyu 1844 Z robit Velera v oblasti neorganichnoyi himiyi vidomi otrimannya alyuminiyu nagrivannyam hloristogo alyuminiyu z kaliyem 1827 otrimannya podibnim zhe shlyahom beriliyu i itriyu 1828 otrimannya fosforu rozzharyuvannya sumishi fosfornokislogo kalciyu z vugillyam i piskom 1829 otrimannya kremniyu i jogo spoluk z vodnem i z hlorom 1856 1858 nitridiv i titanu 1857 1858 karbidu kalciyu i diyeyu na nogo vodi acetilenu 1862 Veler stvoriv veliku naukovu shkolu i napisav navchalni posibniki yaki koristuvalisya shirokim poshirennyam PraciVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Friedrich Wohler Lehrbuch der Chemie Dresden 1825 4 vols Grundriss der Anorganischen Chemie Berlin 1830 Grundriss der Organischen Chemie Berlin 1840 Praktische Ubungen in der Chemischen Analyse Berlin 1854PrimitkiWohler Friedrich Allgemeine Deutsche Biographie L 1898 Vol 43 S 711 717 d Track Q25907501d Track Q27600451d Track Q2079d Track Q590208 SNAC 2010 d Track Q29861311 KNAW Past Members d Track Q21491701 Goldshtejn M Yu D Veler Fridrih Enciklopedicheskij slovar pod red K K Arsenev F F Petrushevskij SPb Brokgauz Efron 1892 T Va S 745 d Track Q23892901d Track Q656d Track Q602358d Track Q1782723d Track Q19908137d Track Q4142766d Track Q4361720d Track Q24358898 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Deutsche Nationalbibliothek Record 118634488 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 www accademiadellescienze it d Track Q107212659PosilannyaVeler Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006