Ванський вілаєт (осман. ولايت وان) — вілаєт Османської імперії, що розташовувався на сході Малої Азії, біля озера Ван. Утворений 1878 року з частини Ерзурумського еялету з площею 39 тис. км². У 1922 році увійшов до складу Турецької республіки, після чого його реформовано.
Ван | |
Дата створення / заснування | 1875 |
---|---|
Країна | Османська імперія і Туреччина |
Столиця | Ван |
Кількість населення | 376,297 осіб |
Замінений на | Туреччина |
На заміну | Ван |
Час/дата припинення існування | 1922 |
Ван у Вікісховищі |
Координати: 38°29′39″ пн. ш. 43°22′48″ сх. д. / 38.49416666669477394° пн. ш. 43.38000000002777767° сх. д.
Історія
У 1864 році Ванський еялет став частиною Ерзурумського еялету, а у 1875 році виокремлено у самостійний вілаєт Ван. У 1888 році до Ванського вілаєту було долучено вілаєт Хаккярі. Розташування біля кордонів Російської імперії та Персії призвело до перетворення вілаєту на своєрідну фортецю: практично усі міста мали оборонні споруди, також на кордоні у 1880-1890-х роках зведено потужні фортеці та укріплення.
У 1879 році звідси поширилося повстання курдів на чолі із Шейхом Убайдаллахом, що невдовзі охопила райони навколо озера Урмія в Персії. У 1880 році його вдалося придушити спільними діями османських та перських військ. У 1895—1896 роках за намовою султанського уряду відбулася різанина вірмен в селах вілаєту, проте населення міста Ван було захищено організаціями Арменакан, Гнчак і Дашнакцутюн.
Під час Першої світової війни вірмени та ассирійці розглядали російські війська як захисників проти мусульман, тому усіляко їм сприяла. У відповідь османський уряд у 1915 році влаштував різанину вірменського та ассирійського населення. Безпосередньо керував діями валі (губернатор) Ванського вілаєту Гевдет-бей. Але в травні почалося повстання вірменського населення, яке захопило місто Ван й витримало важку облогу до підходу російських військ. Втім невдовзі османські війська відвоювали місто Ван. В подальшому вілаєт став місцем запеклих битв. Лише в середині 1916 року було втрачено Ван та увесь вілаєт, де російське командування створило Ванську область під орудою генерал-губернатора (йому також підпорядковувалися інші захоплені вілаєти османської імперії).
У 1917 році після повалення Тимчасового уряду Росії та відходу військ османська армія відвоювала Ванський вілаєт. З 1918 року він став об'єктом боротьби з Вірменію, що стала незалежною. У 1920 році за Севрським договором колишній османський вілаєт повинен був стати частиною Вірменської республіки, проте поразки Греції та Франції у війни з Турецькою республікою змінило хід подій. Водночас в Ван поширився курдський рух за незалежність. Лише у 1922 році турецький уряд зумів встановив тут свою владу. Того ж року вілаєт було реформовано в провінції Хаккярі, Ширнак, Ван.
Структура та адміністрація
Вілаєт складався з 2 санджаків:
- Ванський санджак мав 5 кази: Ван, Ерджиш, Чатак, Аділджеваз, Геваш.
- санджак Хаккарі — 6 кази: Хаккярі, Башкале, Озалп, Шемдінлі, Юксекова, Гюрпинар.
Лише в цьому вілаєті збереглися автономні володіння курдів. Це була вимушена дія уряду з огляду на кількість курдського населення та вливовість їх очільників. На 1900 рік залишилася 4 володіння: Хаккярі, Махмуді (зі столицею в м. Сарай), Оджаклік-Кутуз та Оджаклік-Мютюз.
Населення
Відповідно до перепису 1885 року в провінції мешкало 376,297 осіб.
У 1906 році згідно офіційного перепису (не включено жінок та дітей) в вілаєті було 179 422 мусульман (насамперед курдів), 67 797 вірмен, 1,383 — юдеїв. Згідно відомостей Константинопольського патріархату Вірменської апостольської церкви в Ванському вілаєті в 1912 році було 313 тис. мусульман, 130 тис. вірмен та 65 тис. — ассирійців та халдеїв, 1.798 — юдеїв. В результаті подій 1915—1917 років кількість вірмен та ассирійців значно зменшилася. У 1918 році почалося переслідування курдів-єзидів, багато з яких вимушені булі тікати до Грузії.
Економіка
Основу становили землеробство і тваринництво. При цьому першим займалися християни, а другим — курди. Вирощувалися пшениця, просо, кукурудза, льон, конопля, овочі, фрукти. У значній кількості вирощувався тютюн, що експортувався до Персії. Пшениця та просо насамперед були поширені на півночі вілаєту, а кукурудза — в центральних санджаках. Також в провінції вироблялася значна кількість вина, що постачалася до інших вілаєтів.
Доволі розвиненим було вівчарство. Перед Першою світовою війною нараховано більш ніж 3 млн овець. З огляду на це Ванський вілаєт був значним постачальником вовни на фабрики імперії, її також вивозили через Трабзон до Європи. Зберігалися традиційні ремесла, насамперед виготовлення килимів.
З огляду на прикордонний статус мінеральні багатства (нафта та газ в Кордзоті, буре вугілля, свинець, мідь, аурипігмент, граніт, крейда, гіпс, вапно, золото, блідень та сіль) були не усі достатньо розроблені. В значних кількостях добували сіль, блідень, мідь, вапно, гіпс.
Джерела
- Prothero, W.G. (1920). Armenia and Kurdistan. London: H.M. Stationery Office. p. 60—71.
- Krikorian, Mesrob K. (1977). Armenians in the Service of the Ottoman Empire: 1860—1908. .
- Karpat, Kemal (1985). Ottoman Population, 1830—1914: Demographic and Social Characteristics. University of Wisconsin Press. ss. 182—183. .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ван (вілаєт) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vanskij vilayet osman ولايت وان vilayet Osmanskoyi imperiyi sho roztashovuvavsya na shodi Maloyi Aziyi bilya ozera Van Utvorenij 1878 roku z chastini Erzurumskogo eyaletu z plosheyu 39 tis km U 1922 roci uvijshov do skladu Tureckoyi respubliki pislya chogo jogo reformovano VanData stvorennya zasnuvannya1875Krayina Osmanska imperiya i TurechchinaStolicyaVanKilkist naselennya376 297 osibZaminenij naTurechchinaNa zaminuVanChas data pripinennya isnuvannya1922 Van u Vikishovishi Koordinati 38 29 39 pn sh 43 22 48 sh d 38 49416666669477394 pn sh 43 38000000002777767 sh d 38 49416666669477394 43 38000000002777767IstoriyaU 1864 roci Vanskij eyalet stav chastinoyu Erzurumskogo eyaletu a u 1875 roci viokremleno u samostijnij vilayet Van U 1888 roci do Vanskogo vilayetu bulo dolucheno vilayet Hakkyari Roztashuvannya bilya kordoniv Rosijskoyi imperiyi ta Persiyi prizvelo do peretvorennya vilayetu na svoyeridnu fortecyu praktichno usi mista mali oboronni sporudi takozh na kordoni u 1880 1890 h rokah zvedeno potuzhni forteci ta ukriplennya U 1879 roci zvidsi poshirilosya povstannya kurdiv na choli iz Shejhom Ubajdallahom sho nevdovzi ohopila rajoni navkolo ozera Urmiya v Persiyi U 1880 roci jogo vdalosya pridushiti spilnimi diyami osmanskih ta perskih vijsk U 1895 1896 rokah za namovoyu sultanskogo uryadu vidbulasya rizanina virmen v selah vilayetu prote naselennya mista Van bulo zahisheno organizaciyami Armenakan Gnchak i Dashnakcutyun Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni virmeni ta assirijci rozglyadali rosijski vijska yak zahisnikiv proti musulman tomu usilyako yim spriyala U vidpovid osmanskij uryad u 1915 roci vlashtuvav rizaninu virmenskogo ta assirijskogo naselennya Bezposeredno keruvav diyami vali gubernator Vanskogo vilayetu Gevdet bej Ale v travni pochalosya povstannya virmenskogo naselennya yake zahopilo misto Van j vitrimalo vazhku oblogu do pidhodu rosijskih vijsk Vtim nevdovzi osmanski vijska vidvoyuvali misto Van V podalshomu vilayet stav miscem zapeklih bitv Lishe v seredini 1916 roku bulo vtracheno Van ta uves vilayet de rosijske komanduvannya stvorilo Vansku oblast pid orudoyu general gubernatora jomu takozh pidporyadkovuvalisya inshi zahopleni vilayeti osmanskoyi imperiyi U 1917 roci pislya povalennya Timchasovogo uryadu Rosiyi ta vidhodu vijsk osmanska armiya vidvoyuvala Vanskij vilayet Z 1918 roku vin stav ob yektom borotbi z Virmeniyu sho stala nezalezhnoyu U 1920 roci za Sevrskim dogovorom kolishnij osmanskij vilayet povinen buv stati chastinoyu Virmenskoyi respubliki prote porazki Greciyi ta Franciyi u vijni z Tureckoyu respublikoyu zminilo hid podij Vodnochas v Van poshirivsya kurdskij ruh za nezalezhnist Lishe u 1922 roci tureckij uryad zumiv vstanoviv tut svoyu vladu Togo zh roku vilayet bulo reformovano v provinciyi Hakkyari Shirnak Van Struktura ta administraciyaVilayet skladavsya z 2 sandzhakiv Vanskij sandzhak mav 5 kazi Van Erdzhish Chatak Adildzhevaz Gevash sandzhak Hakkari 6 kazi Hakkyari Bashkale Ozalp Shemdinli Yuksekova Gyurpinar Lishe v comu vilayeti zbereglisya avtonomni volodinnya kurdiv Ce bula vimushena diya uryadu z oglyadu na kilkist kurdskogo naselennya ta vlivovist yih ochilnikiv Na 1900 rik zalishilasya 4 volodinnya Hakkyari Mahmudi zi stoliceyu v m Saraj Odzhaklik Kutuz ta Odzhaklik Myutyuz NaselennyaVidpovidno do perepisu 1885 roku v provinciyi meshkalo 376 297 osib U 1906 roci zgidno oficijnogo perepisu ne vklyucheno zhinok ta ditej v vilayeti bulo 179 422 musulman nasampered kurdiv 67 797 virmen 1 383 yudeyiv Zgidno vidomostej Konstantinopolskogo patriarhatu Virmenskoyi apostolskoyi cerkvi v Vanskomu vilayeti v 1912 roci bulo 313 tis musulman 130 tis virmen ta 65 tis assirijciv ta haldeyiv 1 798 yudeyiv V rezultati podij 1915 1917 rokiv kilkist virmen ta assirijciv znachno zmenshilasya U 1918 roci pochalosya peresliduvannya kurdiv yezidiv bagato z yakih vimusheni buli tikati do Gruziyi EkonomikaOsnovu stanovili zemlerobstvo i tvarinnictvo Pri comu pershim zajmalisya hristiyani a drugim kurdi Viroshuvalisya pshenicya proso kukurudza lon konoplya ovochi frukti U znachnij kilkosti viroshuvavsya tyutyun sho eksportuvavsya do Persiyi Pshenicya ta proso nasampered buli poshireni na pivnochi vilayetu a kukurudza v centralnih sandzhakah Takozh v provinciyi viroblyalasya znachna kilkist vina sho postachalasya do inshih vilayetiv Dovoli rozvinenim bulo vivcharstvo Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu narahovano bilsh nizh 3 mln ovec Z oglyadu na ce Vanskij vilayet buv znachnim postachalnikom vovni na fabriki imperiyi yiyi takozh vivozili cherez Trabzon do Yevropi Zberigalisya tradicijni remesla nasampered vigotovlennya kilimiv Z oglyadu na prikordonnij status mineralni bagatstva nafta ta gaz v Kordzoti bure vugillya svinec mid auripigment granit krejda gips vapno zoloto bliden ta sil buli ne usi dostatno rozrobleni V znachnih kilkostyah dobuvali sil bliden mid vapno gips DzherelaProthero W G 1920 Armenia and Kurdistan London H M Stationery Office p 60 71 Krikorian Mesrob K 1977 Armenians in the Service of the Ottoman Empire 1860 1908 ISBN 9780710085641 Karpat Kemal 1985 Ottoman Population 1830 1914 Demographic and Social Characteristics University of Wisconsin Press ss 182 183 ISBN 9780299091606 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Van vilayet