Ван Кліберн (Вен Кла́йберн, повне ім'я Гарві Лейвен Клайберн-молодший, англ. Harvey Lavan Cliburn Jr.; 12 липня 1934 — 27 лютого 2013) — американський піаніст, перший переможець Міжнародного конкурсу імені Чайковського (1958).
Ван Кліберн | |
---|---|
англ. Van Cliburn | |
Основна інформація | |
Дата народження | 12 липня 1934[…] |
Місце народження | Шривпорт |
Дата смерті | 27 лютого 2013[…] (78 років) |
Місце смерті | Форт-Верт |
Причина смерті | рак кістокd |
Поховання | Greenwood Memorial Park and Mausoleumd |
Роки активності | 1946 — 2013 |
Громадянство | США |
Віросповідання | баптизм |
Професії | піаніст, музикант, студійний музикант |
Освіта | Джульярдська школа і Mary Pappert School of Musicd |
Вчителі | Левіна Розіна Яківна |
Інструменти | фортепіано |
Жанри | класична музика |
Нагороди | |
Автограф | |
Файли у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Народився у Шривпорті, штат Луїзіана. Починав вчитися у матері, учениці Артура Фрідхайма. Коли Кліберну було шість років, сім'я переїхала в Техас, де він у 13 років виграв конкурс, а незабаром дебютував у Карнегі-холі. В 1951 році поступив в Джульярдську школу у клас Розіни Левіної, і в найближчі роки отримав ряд нагород на престижних американських і міжнародних конкурсах — зокрема, перше місце на престижному Конкурсі імені Левентрітта (1954). Світову популярність ім'я Кліберн отримало після перемоги на першому Міжнародному конкурсі імені Чайковського в Москві в 1958 році. Перемога Кліберна стала сенсацією в розпал холодної війни і забезпечила піаністові особливо повагу як з боку американських, так і з боку радянських громадян.
Після перемоги Кліберн на конкурсі звукозаписна компанія RCA Victor запропонувала йому контракт, і незабаром його диск із записом Першого фортепіанного концерту Чайковського став платиновим, першим в історії академічної музики. У тому ж 1958 році Кліберн здобув за цей диск премію «Греммі». З 1962 року в Форт-Уерті (Техас) проводиться Конкурс піаністів імені Вана Кліберна.
Кліберн концертував і записувався до середини 1970-х років, але вже не користувався таким успіхом, як раніше. Це було обумовлено обмеженістю його репертуару, відсутністю творчого росту і рядом інших факторів. В 1978 році, після смерті батька, музикант практично повністю припинив концертну діяльність. Відомі лише його виступи в 1987 у в Білому домі й у Карнегі-холі чотири роки по тому з нагоди століття з дня відкриття цього залу. У свій сімдесятирічний ювілей у 2004 у музикант відвідав з гастролями Москву. У січні 2010 Кліберн був запрошений головою журі конкурсу Міжнародного конкурсу імені Чайковського в Москві.
27 серпня 2012 року його рекламний агент повідомив, що у піаніста прогресуючий рак кісток. Він пройшов лікування та «відпочивав у домашньому затишку» у Форт-Ворт у Техасі де отримував цілодобовий догляд. Кліберн помер 27 лютого 2013 року.
Література Редагувати
- Чесинс А., Стайлз В. Легенда о Вэне Клайберне. —М., 1959.
- Хентова С. Вэн Клайберн. —М., 1959, 3-е изд., 1966.
- Григорьев, Л., Платек Я. Современные пианисты: Биографические очерки. // Рец. С. Доренский. —М.: Советский Композитор, 1985.
Примітки Редагувати
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sparks K. Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #119145332 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Pianist Van Cliburn dies at age 78|Dallas News
- Find a Grave — 1996.
- Сам піаніст наполягає на такому написанні його прізвища російською мовою, що виглядає аргументом і для аналогічного написання українською. Див. Е. Белжеларский Дядя Ваня (Интервью с Ваном Клиберном) [ 9 жовтня 2009 у Wayback Machine.] // Итоги. — 5.10.2009. — № 41. — С. 50-52.
- . washingtonpost.com. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 28 серпня 2012.
- WAKIN, Daniel (27 серпня 2012,). . The New York Times. Архів оригіналу за 29 серпня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
- «American pianist Van Cliburn, whose 1958 triumph at a Moscow competition impressed world, dies».[недоступне посилання з грудня 2021] The Washingon Post, February 27, 2013.
Посилання Редагувати
- «Играет Ван Клиберн» [ 29 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Документальний фільм, 1962 (рос.)
- Вэн Клайберн на сайті AllMusic(англ.)
- The Van Cliburn Foundation [ 9 травня 2021 у Wayback Machine.]