Ванесса Лаше Ване сса Джой Лаше англ Vanessa Joy Lachey уроджена Міннілло англ Minnillo нар 9 листопада 1980 року авіаба

Ване́сса Джой Лаше (англ. Vanessa Joy Lachey), уроджена Міннілло (англ. Minnillo; нар. 9 листопада 1980 року, авіабаза Кларк, Ангелес, Філіппіни) — американська телеведуча, модель і актриса. Колишня Miss Teen USA, нью-йоркський кореспондент Entertainment Tonight і ведуча Total Request Live на MTV.

Ванесса Лаше
англ. Vanessa Lachey

Дата народження	9 листопада 1980(1980-11-09) (42 роки)
Місце народження	Анхелес^d, Центральний Лусон, Філіппіни
Громадянство	США
Alma mater	Bishop England High School^d
Професія	акторка, телеведуча, учасниця конкурсу краси, модель, кіноакторка, телеакторка
IMDb	ID 0591373
vanessaminnillo.com
Ванесса Лаше у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Лаше.

Біографія ред.

Дитячі роки ред.

Ванесса Міннілло народилася на авіабазі Кларк на Філіппінах. Її батько, Вінс Міннілло, народжений в Клівленді, штат Огайо, був військовим льотчиком, а мати, Гелен Берсеро, уродженка міста Маніла Філіппіни. У Ванесси також є брат Вінсент, який старший за неї на два роки. Через професію батька родині доводилося часто переїжджати з місця на місце. Вони жили в американських штатах Каліфорнія, Невада, Флорида, а також Німеччині та Японії. Через це Ванессі часто доводилося навчатися у різних школах. Всього вона змінила сім шкіл.

У 1986 році батьки Ванесси розлучилися. Ванесса з братом залишилися жити з матір'ю, яка незабаром вийшла заміж, і вони переїхали жити до Туреччини. У 1990 році, після початку війни в Перській затоці, мати відправила дітей до батька в США. Вони влаштувалися в Чарльстоні, Південна Кароліна, де Ванесса закінчила школу.

Кар'єра ред.

З 1996 року Ванесса почала брати участь у конкурсах краси. Вона виграла конкурс Miss South Carolina Teen USA, а через два роки, 17 серпня 1998 року, — Miss Teen USA, ставши першою переможницею від Південної Кароліни. Вона також стала володаркою титулу «Міс Конгеніальність».

Конкурси краси стали стартовим майданчиком в її подальшій кар'єрі. З 2003 по 2007 рік Ванесса була ведучою Total Request Live на MTV, а з 2005 року — кореспондентом Entertainment Tonight. Вона також була ведучою Miss Teen USA (2004) та співведучою «Міс Всесвіт» (2007).

Після залишення MTV і Entertainment Tonight Ванесса рекламувала джинсову колекцію BONGO, знімалася для обкладинок журналів Maxim (жовтень 2005, жовтень 2006), Shape (березень 2007) та Lucky (липень 2007).

У травні 2006 року вона зайняла 15-е місце в рейтингу Hot 100 журналу Maxim.

Ванесса знімалася в епізодичних ролях в телесеріалах that's Life, City Girls, «Зухвалі і красиві», «Ясновидець» і Maybe it's Me. У 2008 році вона зіграла роль Ешлі в комедійному серіалі «Як я зустрів вашу маму» і знялася в комедії «Нереальний блокбастер».

У 2011 році Ванесса Міннілло знялася в одній серії детективного телесеріалу «Гаваї 5.0» в ролі Сьюзан.

Особисте життя ред.

З 15 липня 2011 року Ванесса заміжня за музикантом Ніком Лаше, з яким вона зустрічалася 5 років до їх весілля. У подружжя є троє дітей: син Кемден Джон Лаше (нар. 12.09.2012), донька Бруклін Елізабет Лаше (нар. 05.01.2015), і ще один син — Фенікс Роберт Лаше (нар. 24.12.2016).

Фільмографія ред.


Рік		Українська назва	Оригінальна назва	Роль
2001	с	Це життя^[En]	That's Life	Чирлідер
2001	с	Міські хлопці^[en]	City Guys	гаряча дівчина
2001	с	Зухвалі і красиві	The Bold and the Beautiful	Аманда Векслер
2002	с	Може це я	Maybe It's Me	Сексуальна студентка
2007	ф	Фантастична Четвірка 2: Вторгнення Срібного серфера	4: Rise of the Silver Surfer	Джулія Енджел, подруга Джонні
2008	с	Як я зустрів вашу маму	How I Met Your Mother	Ешлі
2008	ф	Нереальний блокбастер	Disaster Movie	Емі
2009 — 2010	с	Краса навиворіт^[En]	True Beauty	Провідна
2009	с	Місце злочину: Нью-Йорк	CSI: NY	Грейс Чендлер
2010	с	Ясновидець	Psych	Джина (Мері Армстронг)
2011	с	Студія 30	30 Rock	Кармен Чао
2011	с	Гаваї 5.0	Hawaii Five-0	Сьюзан
2015	с	По правді кажучи	Truth Be Told	Трейсі
2019	с	90210	BH90210	Камілла

Примітки ред.

Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312
. Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 4 липня 2018.
. Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.
. Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 4 липня 2018.
Garcia, Jennifer. «Nick Lachey & Vanessa Minnillo: Why We Picked Necker Island for Wedding» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], People, July 18, 2011
«Nick and Vanessa Lachey Welcome Son Camden John» [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.]. September 12, 2012. People.
«Vanessa and Nick Lachey Welcome Baby Boy Camden John» [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]. September 12, 2012. E!
. Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 4 липня 2018.
Quinn, Dave (26 грудня 2016). . People Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.

Посилання ред.

(англ.)
Біографія Ванесси Міннілло^{[недоступне посилання з березня 2019]}
Ванесса Міннілло [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] на People.com

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1414426_citetype_Q3491832_citetype_Q55341040_citetype_Q847959_citetype_Q84863712_citetype_Q24579448_citetype_Q7094076"_data-entity-id="Q37312">[http://www.imdb.com/name/nm0591373/_Person_Profile]_//_Internet_Movie_Database<span_class="wef_low_priority_links">_—_1990.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q37312]]</div>-1] Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
d:Track:Q37312

[2] . Архів оригіналу за 14 жовтня 2007. Процитовано 4 липня 2018.

[3] . Архів оригіналу за 4 липня 2018. Процитовано 4 липня 2018.

[4] . Архів оригіналу за 24 жовтня 2010. Процитовано 4 липня 2018.

[5] Garcia, Jennifer. «Nick Lachey & Vanessa Minnillo: Why We Picked Necker Island for Wedding» [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.], People, July 18, 2011

[6] «Nick and Vanessa Lachey Welcome Son Camden John» [ 25 січня 2013 у Wayback Machine.]. September 12, 2012. People.

[7] «Vanessa and Nick Lachey Welcome Baby Boy Camden John» [ 5 липня 2018 у Wayback Machine.]. September 12, 2012. E!

[8] . Архів оригіналу за 9 січня 2015. Процитовано 4 липня 2018.

[9] Quinn, Dave (26 грудня 2016). . People Magazine. Архів оригіналу за 27 грудня 2016. Процитовано 26 грудня 2016.