Валя́льня чи валю́ша (від пол. falusz < лат. fullare/follare — «валяти сукно»; надалі зазнало контамінації із слов'янським валяти) — майстерня або фабрика, де виготовляють тканини й деякі інші вироби шляхом валяння. Майстерня з виготовлення сукна називається сукновальнею (у Словнику Б. Грінченка засвідчена назва ступа сукнєна).
Перші валяльні використовували мускульну силу: валяння здійснювалося руками чи ногами. Знайдені в Помпеях фрески зображують валяння сукна туптанням у спеціальних коритах. Потім стали використовувати бияки чи била — довгі палиці. З другої половини XII століття для цього процесу стали застосовувати дерев'яні молоти, що приводилися в рух водяним колесом (в Україні XIX ст. водяні сукновальні також називалися ступарями). У таких валюшах дерев'яні молоти ударяли в сукно, що лежало в ступі — видовбаній колоді. Згідно зі збереженими документами, в 1339 році сукнар у Франкфурті-на-Майні використовував водяний привод для своєї сукновальні. Валюші належали сукнарським цехам і часто були міськими підприємствами, але в районах з розвиненими традиціями сукнарства їх будували і в селах. Вони могли бути як самостійними будівлями, так і поєднаними зі зерновими млинами, лісопильнями чи олійнями. Сільські валюші були невеликими рубленими будинками, критими ґонтом чи стріхою. Обладнання складалося з корита для сукна, молотів з приводом від вала колеса, вогнища з казаном для підігрівання води.
Зазвичай у валюші було 4 молоти. Сукно складали в корито, наповнене гарячою водою, іноді з додаванням лугу. Механізми з вертикальними товкачами, через кривошипи з'єднані з валом колеса, використовувалися тільки для очищання вовни. Для валяння використовувалися молоти, удари яких здійснювалися горизонтально; держаки молотів підвішувалися до рами, а робочі частини відводилися назад виступами на валі водяного колеса.
Для валяння ліжників використовують особливий вид валяльні, який називається вали́ло. На відміну від звичайної валяльні, у валилі звалювання вовни здійснюється безпосередньо потужним струменем води, що падає у велику ємність. Для найкращого звалювання в ємності мають бути не більш 3-4 ліжників, процес забирає від 4 годин влітку до 10 взимку, при цьому розміри виробу зменшуються на 20 %.
У XIX столітті на сукновальнях машини з молотами стали замінятися більш продуктивними машинами з парними валиками, через яке протягається сукно для ущільнення.
Примітки
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
- Валяльня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Валюша // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Сукновальня // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Ступа 1 // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Samuel Lilley. Ludzie, maszyny i historia. Zarys historii rozwoju maszyn i narzędzi na tle przemian społecznych / tłum. Wiktor Chitruk. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwo Naukowe, 1963. (пол.)
- Franz Maria Feldhaus. Maszyny w dziejach ludzkości od czasów najdawniejszych do Odrodzenia / tłum. Stanisław Sosnowski. — Warszawa : Państwowe Wydawnictwa Techniczne, 1958. (пол.)
- Ступарь // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Tłoczek Ignacy: Polskie budownictwo drewniane, wyd. Zakład Narodowy im. Ossolińskich — Wydawnictwo, Wrocław 1980, (пол.)
- Валило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Сукно // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Valya lnya chi valyu sha vid pol falusz lt lat fullare follare valyati sukno nadali zaznalo kontaminaciyi iz slov yanskim valyati majsternya abo fabrika de vigotovlyayut tkanini j deyaki inshi virobi shlyahom valyannya Majsternya z vigotovlennya sukna nazivayetsya suknovalneyu u Slovniku B Grinchenka zasvidchena nazva stupa suknyena Model valyalni z vodyanim privodom Serbiya Budova valyalni na gravyuri z Theatrum Machinarum Novum Pershi valyalni vikoristovuvali muskulnu silu valyannya zdijsnyuvalosya rukami chi nogami Znajdeni v Pompeyah freski zobrazhuyut valyannya sukna tuptannyam u specialnih koritah Potim stali vikoristovuvati biyaki chi bila dovgi palici Z drugoyi polovini XII stolittya dlya cogo procesu stali zastosovuvati derev yani moloti sho privodilisya v ruh vodyanim kolesom v Ukrayini XIX st vodyani suknovalni takozh nazivalisya stuparyami U takih valyushah derev yani moloti udaryali v sukno sho lezhalo v stupi vidovbanij kolodi Zgidno zi zberezhenimi dokumentami v 1339 roci suknar u Frankfurti na Majni vikoristovuvav vodyanij privod dlya svoyeyi suknovalni Valyushi nalezhali suknarskim ceham i chasto buli miskimi pidpriyemstvami ale v rajonah z rozvinenimi tradiciyami suknarstva yih buduvali i v selah Voni mogli buti yak samostijnimi budivlyami tak i poyednanimi zi zernovimi mlinami lisopilnyami chi olijnyami Silski valyushi buli nevelikimi rublenimi budinkami kritimi gontom chi strihoyu Obladnannya skladalosya z korita dlya sukna molotiv z privodom vid vala kolesa vognisha z kazanom dlya pidigrivannya vodi Zazvichaj u valyushi bulo 4 moloti Sukno skladali v korito napovnene garyachoyu vodoyu inodi z dodavannyam lugu Mehanizmi z vertikalnimi tovkachami cherez krivoshipi z yednani z valom kolesa vikoristovuvalisya tilki dlya ochishannya vovni Dlya valyannya vikoristovuvalisya moloti udari yakih zdijsnyuvalisya gorizontalno derzhaki molotiv pidvishuvalisya do rami a robochi chastini vidvodilisya nazad vistupami na vali vodyanogo kolesa Dlya valyannya lizhnikiv vikoristovuyut osoblivij vid valyalni yakij nazivayetsya vali lo Na vidminu vid zvichajnoyi valyalni u valili zvalyuvannya vovni zdijsnyuyetsya bezposeredno potuzhnim strumenem vodi sho padaye u veliku yemnist Dlya najkrashogo zvalyuvannya v yemnosti mayut buti ne bilsh 3 4 lizhnikiv proces zabiraye vid 4 godin vlitku do 10 vzimku pri comu rozmiri virobu zmenshuyutsya na 20 U XIX stolitti na suknovalnyah mashini z molotami stali zaminyatisya bilsh produktivnimi mashinami z parnimi valikami cherez yake protyagayetsya sukno dlya ushilnennya PrimitkiEtimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Valyalnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valyusha Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Suknovalnya Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Stupa 1 Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Samuel Lilley Ludzie maszyny i historia Zarys historii rozwoju maszyn i narzedzi na tle przemian spolecznych tlum Wiktor Chitruk Warszawa Panstwowe Wydawnictwo Naukowe 1963 pol Franz Maria Feldhaus Maszyny w dziejach ludzkosci od czasow najdawniejszych do Odrodzenia tlum Stanislaw Sosnowski Warszawa Panstwowe Wydawnictwa Techniczne 1958 pol Stupar Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Tloczek Ignacy Polskie budownictwo drewniane wyd Zaklad Narodowy im Ossolinskich Wydawnictwo Wroclaw 1980 ISBN 83 04 00678 2 pol Valilo Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Sukno Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref