Важкий міжпланетний корабель (ВМК) — розроблюваний на початку 1960-х років у Радянському Союзі космічний корабель, що призначався для багаторічних космічних експедицій і висадки космонавтів на найближчі планети Сонячної системи (Марс і в осяжному майбутньому Венера). Запуск корабля на Марс був запланований на 8 червня 1971 року (велике протистояння, коли планети зближуються на найменшу відстань), повернення — на 10 липня 1974 року.
У проєктному відділі ОКБ-1 під керівництвом М. К. Тихонравова[ru], розглядалися різні варіанти кораблів для польоту до Марса. Дослідження велися паралельно двома групами конструкторів під керівництвом Г. Ю. Максимова[ru] і К. П. Феоктистова.
Проєкт Максимова Редагувати
Розроблюваний Г. Ю. Максимовим проєкт був націлений на відносно швидку реалізацію програми доступними на той час засобами. Передбачалося створити корабель невеликої маси, розрахований на екіпаж з трьох космонавтів. План передбачав обліт Марса з дослідженням на пролітній траєкторії і без посадки на його поверхню або без виходу на навколомарсіянську орбіту з наступним поверненням корабля в район Землі з посадкою відокремлюваного спускного апарата.
Проєкт Феоктистова Редагувати
Проєкт К. П. Феоктистова мав на увазі більш складну багатопускову схему зі складанням ВМК на навколоземній орбіті і подальшим його розгоном до Марса. За планом двигуни корабля отримували енергію від ядерної енергетичної установки. Відштовхуючись від заданої траєкторії польоту з поверненням в район Землі, тривалість польоту по якій перевищує рік, автори проєкту приділили велику увагу розробці систем життєзабезпечення[ru] екіпажу корабля. Опрацьовувалися питання регенерації кисню, моделювання замкнутої екологічної системи Землі, запасу їжі, психологічних питань тривалого перебування екіпажу в замкнутому просторі корабля, захисту екіпажу від сонячних спалахів і галактичного фонового випромінювання тощо.
Заморожування проєкту Редагувати
Розробка ВМК першого варіанту показала доцільність створення на Землі експериментального комплексу, дана ідея була реалізована. Роботи з реалізації другого варіанту в 1969 році закінчилися випуском аванпроєкту. На початку 1970-х років було вирішено створити орбітальні станції, щоб зрозуміти, чи можна довгостроково літати в космосі без створення штучного тяжіння; пізніше керівництво країни задумало реалізовувати місячну програму. Пріоритети змістилися у напрямі робіт за цими двома проєктами. Пізніше закриття робіт за одним із ключових елементів ВМК — ракетою H-1 — призвело до швидкого згортання програми.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
Посилання Редагувати
- russianspaceweb — Сторінка Анатолія Зака [ 22 липня 2017 у Wayback Machine.]