Вагон метро 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич» — модифікація електровагону метро серії 81-717/714 для Київського метрополітену.
| 81-553.1/554.1/555.1 «Славутич» | |
|---|---|
| Потяг 81-553.1/554.1/555.1 на станції «Либідська» | |
| Завод | Вагонмаш, Шкода |
| Заводська назва | 81-553.1/554.1/555.1 |
| Початок розробки | 2000 |
| Початок виробництва | 2001 |
| Початок експлуатації | 2002 |
| Тара | 32,5 / 30,9 / 27 т |
| Довжина | 19 210 мм |
| Ширина | 2700 мм |
| Висота | 3650 мм |
| Швидкість | 90 км/год |
| Прискорення | 1.3 м/с2 |
| Уповільнення | 1.15 м/с2 |
| Тип гальма | електродинамічний |
| Потужність | 4х170=680 кВт |
| Діаметр коліс | 780 мм |
| Кількість місць | 40 / 44 / 40 (сидячих) 308 / 330 (всього) |
| 0 |
«Славутич» спільно розроблявся ЗАТ «Вагонмаш» (Росія), чеською фірмою «Шкода» та ДП «Київський метрополітен». Поїзд обладнано асинхронним тяговим двигуном, що контролюється бортовими комп'ютерами, розташованими в кожному вагоні. Усі 5 комп'ютерів об'єднано в мережу двома незалежними оптичними каналами.
Конструкція Редагувати
Склад Редагувати
Поїзд складається з 5 вагонів — двох головних (тип 81-553.1, №№ 10247-10248), двох проміжних моторних (тип 81-554.1, №№ 11434-11435) та одного причепного (тип 81-555.1, № 11436). Вагони зібрані за схемою Г-М-П-М-Г. Поїзд приписано до депо «Оболонь», експлуатується на Оболонсько-Теремківській лінії, бо на ній встановлена АРС «Дніпро» сумісна з його програмним забезпеченням.
Кузов Редагувати
Кузови вагонів «Славутич» схожі з метровагонами типів 81-717/714, однак мають певні відмінності. На головних вагонах типу 81-553.1 встановлюється розроблена в Чехії склопластикова маска, спроектована для модернізації метровагонів 81-717.1/714.1. Зчеплення вагонів між собою нестандартні, тому не можна замінити один з вагонів «Славутича» якимось іншим. Зовнішні зчеплення вагонів стандартні, для того, щоб їх можна було транспортувати чужою тягою в екстрених випадках.
Інтер'єр Редагувати
Кабіна машиніста Редагувати
Кабіна машиніста має двері з обох боків. На панелі управління знаходяться спідометр, монітор і два контролери у вигляді джойстиків. На спідометр виводяться швидкість та показання АРС. Монітор з сенсорним екраном. Коли кабіна є ведучою на нього виводяться: напруга на контактній рейці, напруга бортової мережі, тиск в гальмівних системах кожного вагону та лінійний індикатор «прискорення-сповільнення». Також на монітор може виводитися інформація про збої в роботі, режим роботи обладнання та інше.
Пасажирський салон Редагувати
Пасажирські салони вентилюються вентиляційними черпаками, які зовні прикриті декоративними планками. Салони головних та проміжних моторних вагонів ідентичні стандартним — сидіння, обшиті червоним велюром, розташовані вздовж осі вагона. В салоні причепного вагона частина сидінь розташована перпендикулярно осі вагона.
Двері між вагонами можна відкрити з кабіни машиніста. Двері для пасажирів мають не звичний зараз пневматичний, а електропривід. Якщо одні двері не можуть закритися, то повторно відкриваються лише вони, а не двері усього поїзда, причому це відбувається автоматично, без участі машиніста.
Експлуатація Редагувати
Перша партія надійшла в депо Оболонь у 2001 році, на лінії з 2002 року. Їздить і досі по будніх днях з 7 до 10 години ранку на Оболонсько-Теремківській лінії. Це експериментальна модель, що так і не була запущена в серійне виробництво. Тому, незважаючии на прогресивність, цю розробку було фактично закинуто і Київський метрополітен продовжував закуповувати звичні вагони російського виробництва та почалася активна розробка крюківських вагонів метро, які фактично є модернізаціями старих «номерних» серій. На початку функціонування було виявлено ряд недоліків в роботі поїзду, перш за все електроніки дверей, не розрахованих на екстремальні навантаження години пік. Однак пізніше їх було виправлено.
Джерела Редагувати
- . vagon.metro.ru (рос.). Архів оригіналу за 28 січня 2020. Процитовано 12 липня 2020.
- . Світ метро (рос.). Архів оригіналу за 19 жовтня 2011. Процитовано 22 липня 2009.
- . Архів оригіналу за 14 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020./. Архів оригіналу за 17 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020./. TransPhoto. Архів оригіналу за 12 липня 2020. Процитовано 12 липня 2020.