www.wikidata.uk-ua.nina.az

Біхевіоралізм Біхевіоризм політичний напрямок в політології що досліджує індивідуальну поведінку дії людей спрямовані на

Біхевіоралізм

Біхевіоралізм, Біхевіоризм політичний — напрямок в політології, що досліджує індивідуальну поведінку, дії людей, спрямовані на досягнення їхніх політичних цілей. З'явився в 1930-х роках у США. Він є різким відходом від попередніх підходів в упорі на об'єктивний, кількісний підхід до пояснення та прогнозування політичної поведінки. Це з розвитком наук про поведінку, створених на зразок природничих наук. Біхевіоралізм стверджує, що може пояснити політичну поведінку з неупередженої, нейтральної точки зору. Біхевіоралісти прагнуть досліджувати поведінку, дії та дії окремих осіб, а не характеристики інститутів, таких як законодавчі, виконавчі та судові органи, та груп у різних соціальних умовах і пояснювати цю поведінку стосовно політичної системи.

Походження Редагувати

Біхевіоралізм отримував підтримку у 1942-1970-ті роки. Ймовірно, Дуайт Уолдо вперше ввів термін у вжитку у книзі під назвою «Політична наука в Сполучених Штатах», випущеної 1956 року. Проте популяризував цей термін Девід Істон. Біхевіоралізм був темою для дискусій між традиціоналістами і новими підходами до політичної науки, що з'являються. Походження біхевіоралізму часто пов'язують із роботами професора Чиказького університету Чарльза Мерріама, який у 1920-х і 1930-х роках наголошував на важливості вивчення політичної поведінки окремих осіб та груп, а не лише розгляду того, як вони дотримуються юридичних чи формальних правил.

Як політичний підхід Редагувати

До «біхевіоральної революції» політична наука як наука взагалі заперечувалася. Критики вважали вивчення політики насамперед якісним і нормативним, і стверджували, що у ньому відсутня науковий метод, необхідний у тому, щоб вважатися наукою. Біхевіоралісти використовували строгу методологію та емпіричні дослідження, щоб підтвердити своє дослідження як соціальну науку. Біхевіоралістський підхід був новаторським, тому що він змінив ставлення до мети дослідження. Він перейшов до досліджень, які були підтверджені фактами, що перевіряються. У період 1954-63. Габріель Алмонд поширив біхевіоралізм у порівняльну політику, створивши комітет у SSRC. Під час зростання популярності у 1960-х та 1970-х роках біхевіоризм кинув виклик реалістичним та ліберальним підходам, які біхевіоралісти назвали "традиціоналізмом", а також іншим дослідженням політичної поведінки, не заснованим на фактах.

Щоб зрозуміти політичну поведінку, біхевіоризм використовує такі методи: вибірка, інтерв'ювання, оцінка та масштабування, а також статистичний аналіз.

Біхевіоралізм вивчає, як люди поводяться в групових позиціях реалістично, а не як вони повинні поводитися. Розглянемо приклад — дослідження Конгресу Сполучених Штатів може містити розгляд того, як члени Конгресу поводяться на своїх позиціях. Предмет інтересу — як Конгрес стає "ареною дій" і оточуючими його формальними та неформальними сферами влади.

Значення терміна Редагувати

Девід Істон був першим, хто відокремив біхевіоралізм від біхевіоризму в 1950-х роках (біхевіоризм — це термін, в основному пов'язаний із психологією). На початку 1940-х років сам біхевіоризм називався наукою про поведінку, а пізніше – біхевіоризм. Проте Істон прагнув провести різницю між двома дисциплінами:

«Біхевіоралізм не був чітко визначеним рухом для тих, кого вважали біхевіористами. Ті, хто чинили опір цьому, дали більш чітке визначення цьому, тому що вони описували його в термінах нових тенденцій, які вони вважали спірними. Тому деякі визначили б біхевіоралізм як спробу застосувати методи природничих наук до поведінки людини. Інші визначили б це як надмірний наголос на кількісну оцінку. Інші як індивідуалістичний редукціонізм. Зсередини практикуючи дотримувалися іншої думки, що й становило біхевіоралізм. [...] І мало хто з нас був згоден.»

Маючи це на увазі, біхевіоризм чинив опір єдиному визначенню. Дуайт Уолдо підкреслив, що сам по собі біхевіоралізм незрозумілий, назвавши його "складним" та "незрозумілим". Істон погодився, заявивши, що "кожна людина ставить свої власні акценти і цим стає своїм власним біхевіористом", і спроби повністю визначити біхевіоризм безплідні. Із самого початку біхевіоризм був політичною, а не науковою концепцією. Більше того, оскільки біхевіоризм — це не дослідницька традиція, а політичний рух, визначення біхевіоризму випливають з того, що хотіли біхевіористи. Тому в більшості вступних статей робиться упор на дослідження, вільне від цінностей. Про це свідчать вісім "інтелектуальних каменів основи" біхевіоризму Істона:

  1. Закономірності — узагальнення та пояснення закономірностей.
  2. Прихильність до перевірки — Здатність перевіряти узагальнення.
  3. Техніки — Експериментальне ставлення до техніки.
  4. Кількісна оцінка — Вираз результатів як чисел, де це можливо чи значимо.
  5. Цінності — Поділ етичної оцінки та емпіричних пояснень.
  6. Систематизація — розгляд важливості теорії в дослідженнях.
  7. Чиста наука – ставлення до чистої науки, а не до прикладної науки.
  8. Інтеграція — Інтеграція соціальних наук та цінностей.

Згодом біхевіоралістський підхід був поставлений під сумнів через появу постпозитивізму в політичній (зокрема у міжнародних відносинах) теорії.

Об'єктивність та ціннісна нейтральність Редагувати

Згідно з Девідом Істоном, біхевіоризм прагнув бути "аналітичним, а не змістовним, загальним, а не приватним, і пояснювальним, а не етичним". І тут теорія прагне оцінювати політичне поведінка без "запровадження будь-яких етичних оцінок. " Роджер Білер цитує це як "їх наполегливу різницю між фактами і цінностями".

Критика Редагувати

Цей підхід розкритикувався як з боку консерваторів, так і з боку радикалів за передбачувану нейтральність цінностей. Консерватори розглядають різницю між цінностями і фактами як спосіб підірвати можливості політичної філософії.

Ніл Рімер вважає, що біхевіоралізм відкидає "завдання етичних рекомендацій", тому що біхевіористи вважають, що "істина чи хибність цінностей (демократія, рівність і свобода і т.д.) не можуть бути встановлені з наукової точки зору і виходять за межі законного дослідження ."

Крістіан Бей вважав, що біхевіоризм є псевдополітичною наукою і не є «справжніми» політичними дослідженнями. Бей заперечував проти того, щоб емпіричні міркування мали пріоритет над нормативною та моральною експертизою політики.

Спочатку біхевіоралізм був рухом від "наївного емпіризму", але як підхід піддавався критиці за "наївний сцієнтизм". До того ж радикальні критики вважають, що відокремлення фактів від цінностей унеможливлює емпіричне вивчення політики.

Критика Крику Редагувати

Британський вчений Бернард Крик у своїй книзі Американська політична наука (1959) виступив із критикою поведінкового підходу до політики, який був домінуючим у Сполучених Штатах, але маловідомим у Великій Британії. Він виділив і відкинув шість основних передумов і в кожному випадку стверджував, що традиційний підхід перевершує біхевіоризм:

  1. дослідження можуть виявити однаковість у людській поведінці,
  2. ці однаковості можуть бути підтверджені емпіричними тестами та вимірами,
  3. кількісні дані найвищої якості, які слід аналізувати статистично,
  4. політична наука має бути емпіричною та передбачувальною, применшуючи філософські та історичні аспекти,
  5. безцінне дослідження було ідеальним, та
  6. Соціологи повинні шукати макротеорію, що охоплює всі соціальні науки, на відміну прикладних питань практичної реформи.

Див. також Редагувати

Джерела Редагувати

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Bihevioralizm Biheviorizm politichnij napryamok v politologiyi sho doslidzhuye individualnu povedinku diyi lyudej spryamovani na dosyagnennya yihnih politichnih cilej Z yavivsya v 1930 h rokah u SShA Vin ye rizkim vidhodom vid poperednih pidhodiv v upori na ob yektivnij kilkisnij pidhid do poyasnennya ta prognozuvannya politichnoyi povedinki Ce z rozvitkom nauk pro povedinku stvorenih na zrazok prirodnichih nauk Bihevioralizm stverdzhuye sho mozhe poyasniti politichnu povedinku z neuperedzhenoyi nejtralnoyi tochki zoru Bihevioralisti pragnut doslidzhuvati povedinku diyi ta diyi okremih osib a ne harakteristiki institutiv takih yak zakonodavchi vikonavchi ta sudovi organi ta grup u riznih socialnih umovah i poyasnyuvati cyu povedinku stosovno politichnoyi sistemi Zmist 1 Pohodzhennya 2 Yak politichnij pidhid 3 Znachennya termina 4 Ob yektivnist ta cinnisna nejtralnist 5 Kritika 5 1 Kritika Kriku 6 Div takozh 7 Dzherela 8 PosilannyaPohodzhennya RedaguvatiBihevioralizm otrimuvav pidtrimku u 1942 1970 ti roki Jmovirno Duajt Uoldo vpershe vviv termin u vzhitku u knizi pid nazvoyu Politichna nauka v Spoluchenih Shtatah vipushenoyi 1956 roku Prote populyarizuvav cej termin Devid Iston Bihevioralizm buv temoyu dlya diskusij mizh tradicionalistami i novimi pidhodami do politichnoyi nauki sho z yavlyayutsya Pohodzhennya bihevioralizmu chasto pov yazuyut iz robotami profesora Chikazkogo universitetu Charlza Merriama yakij u 1920 h i 1930 h rokah nagoloshuvav na vazhlivosti vivchennya politichnoyi povedinki okremih osib ta grup a ne lishe rozglyadu togo yak voni dotrimuyutsya yuridichnih chi formalnih pravil Yak politichnij pidhid RedaguvatiDo bihevioralnoyi revolyuciyi politichna nauka yak nauka vzagali zaperechuvalasya Kritiki vvazhali vivchennya politiki nasampered yakisnim i normativnim i stverdzhuvali sho u nomu vidsutnya naukovij metod neobhidnij u tomu shob vvazhatisya naukoyu Bihevioralisti vikoristovuvali strogu metodologiyu ta empirichni doslidzhennya shob pidtverditi svoye doslidzhennya yak socialnu nauku Bihevioralistskij pidhid buv novatorskim tomu sho vin zminiv stavlennya do meti doslidzhennya Vin perejshov do doslidzhen yaki buli pidtverdzheni faktami sho pereviryayutsya U period 1954 63 Gabriel Almond poshiriv bihevioralizm u porivnyalnu politiku stvorivshi komitet u SSRC Pid chas zrostannya populyarnosti u 1960 h ta 1970 h rokah biheviorizm kinuv viklik realistichnim ta liberalnim pidhodam yaki bihevioralisti nazvali tradicionalizmom a takozh inshim doslidzhennyam politichnoyi povedinki ne zasnovanim na faktah Shob zrozumiti politichnu povedinku biheviorizm vikoristovuye taki metodi vibirka interv yuvannya ocinka ta masshtabuvannya a takozh statistichnij analiz Bihevioralizm vivchaye yak lyudi povodyatsya v grupovih poziciyah realistichno a ne yak voni povinni povoditisya Rozglyanemo priklad doslidzhennya Kongresu Spoluchenih Shtativ mozhe mistiti rozglyad togo yak chleni Kongresu povodyatsya na svoyih poziciyah Predmet interesu yak Kongres staye arenoyu dij i otochuyuchimi jogo formalnimi ta neformalnimi sferami vladi Znachennya termina RedaguvatiDevid Iston buv pershim hto vidokremiv bihevioralizm vid biheviorizmu v 1950 h rokah biheviorizm ce termin v osnovnomu pov yazanij iz psihologiyeyu Na pochatku 1940 h rokiv sam biheviorizm nazivavsya naukoyu pro povedinku a piznishe biheviorizm Prote Iston pragnuv provesti riznicyu mizh dvoma disciplinami Bihevioralizm ne buv chitko viznachenim ruhom dlya tih kogo vvazhali bihevioristami Ti hto chinili opir comu dali bilsh chitke viznachennya comu tomu sho voni opisuvali jogo v terminah novih tendencij yaki voni vvazhali spirnimi Tomu deyaki viznachili b bihevioralizm yak sprobu zastosuvati metodi prirodnichih nauk do povedinki lyudini Inshi viznachili b ce yak nadmirnij nagolos na kilkisnu ocinku Inshi yak individualistichnij redukcionizm Zseredini praktikuyuchi dotrimuvalisya inshoyi dumki sho j stanovilo bihevioralizm I malo hto z nas buv zgoden Mayuchi ce na uvazi biheviorizm chiniv opir yedinomu viznachennyu Duajt Uoldo pidkresliv sho sam po sobi bihevioralizm nezrozumilij nazvavshi jogo skladnim ta nezrozumilim Iston pogodivsya zayavivshi sho kozhna lyudina stavit svoyi vlasni akcenti i cim staye svoyim vlasnim bihevioristom i sprobi povnistyu viznachiti biheviorizm bezplidni Iz samogo pochatku biheviorizm buv politichnoyu a ne naukovoyu koncepciyeyu Bilshe togo oskilki biheviorizm ce ne doslidnicka tradiciya a politichnij ruh viznachennya biheviorizmu viplivayut z togo sho hotili bihevioristi Tomu v bilshosti vstupnih statej robitsya upor na doslidzhennya vilne vid cinnostej Pro ce svidchat visim intelektualnih kameniv osnovi biheviorizmu Istona Zakonomirnosti uzagalnennya ta poyasnennya zakonomirnostej Prihilnist do perevirki Zdatnist pereviryati uzagalnennya Tehniki Eksperimentalne stavlennya do tehniki Kilkisna ocinka Viraz rezultativ yak chisel de ce mozhlivo chi znachimo Cinnosti Podil etichnoyi ocinki ta empirichnih poyasnen Sistematizaciya rozglyad vazhlivosti teoriyi v doslidzhennyah Chista nauka stavlennya do chistoyi nauki a ne do prikladnoyi nauki Integraciya Integraciya socialnih nauk ta cinnostej Zgodom bihevioralistskij pidhid buv postavlenij pid sumniv cherez poyavu postpozitivizmu v politichnij zokrema u mizhnarodnih vidnosinah teoriyi Ob yektivnist ta cinnisna nejtralnist RedaguvatiZgidno z Devidom Istonom biheviorizm pragnuv buti analitichnim a ne zmistovnim zagalnim a ne privatnim i poyasnyuvalnim a ne etichnim I tut teoriya pragne ocinyuvati politichne povedinka bez zaprovadzhennya bud yakih etichnih ocinok Rodzher Biler cituye ce yak yih napoleglivu riznicyu mizh faktami i cinnostyami Kritika RedaguvatiCej pidhid rozkritikuvavsya yak z boku konservatoriv tak i z boku radikaliv za peredbachuvanu nejtralnist cinnostej Konservatori rozglyadayut riznicyu mizh cinnostyami i faktami yak sposib pidirvati mozhlivosti politichnoyi filosofiyi Nil Rimer vvazhaye sho bihevioralizm vidkidaye zavdannya etichnih rekomendacij tomu sho bihevioristi vvazhayut sho istina chi hibnist cinnostej demokratiya rivnist i svoboda i t d ne mozhut buti vstanovleni z naukovoyi tochki zoru i vihodyat za mezhi zakonnogo doslidzhennya Kristian Bej vvazhav sho biheviorizm ye psevdopolitichnoyu naukoyu i ne ye spravzhnimi politichnimi doslidzhennyami Bej zaperechuvav proti togo shob empirichni mirkuvannya mali prioritet nad normativnoyu ta moralnoyu ekspertizoyu politiki Spochatku bihevioralizm buv ruhom vid nayivnogo empirizmu ale yak pidhid piddavavsya kritici za nayivnij sciyentizm Do togo zh radikalni kritiki vvazhayut sho vidokremlennya faktiv vid cinnostej unemozhlivlyuye empirichne vivchennya politiki Kritika Kriku Redaguvati Britanskij vchenij Bernard Krik u svoyij knizi Amerikanska politichna nauka 1959 vistupiv iz kritikoyu povedinkovogo pidhodu do politiki yakij buv dominuyuchim u Spoluchenih Shtatah ale malovidomim u Velikij Britaniyi Vin vidiliv i vidkinuv shist osnovnih peredumov i v kozhnomu vipadku stverdzhuvav sho tradicijnij pidhid perevershuye biheviorizm doslidzhennya mozhut viyaviti odnakovist u lyudskij povedinci ci odnakovosti mozhut buti pidtverdzheni empirichnimi testami ta vimirami kilkisni dani najvishoyi yakosti yaki slid analizuvati statistichno politichna nauka maye buti empirichnoyu ta peredbachuvalnoyu primenshuyuchi filosofski ta istorichni aspekti bezcinne doslidzhennya bulo idealnim ta Sociologi povinni shukati makroteoriyu sho ohoplyuye vsi socialni nauki na vidminu prikladnih pitan praktichnoyi reformi Div takozh RedaguvatiPolitichna psihologiyaDzherela RedaguvatiV Bebik Biheviorizm politichnij Politichna enciklopediya redkol Yu Levenec golova Yu Shapoval zast golovi K Parlamentske vidavnictvo 2011 S 65 66 ISBN 978 966 611 818 2 Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Bihevioralizm amp oldid 38882634