Біла майка (фр. Maillot Blanc) — майка, що присуджується найкращому молодому велосипедисту на Тур де Франс в генеральній класифікації. Вік гонщика, якому вручається майка повинен бути не більше 25 років станом на 1 січня року, в який проводиться гонка.
Історія ред.
Нагорода вперше почали вручати в 1975 році за результатами генеральної класифікації. З того часу її виграли 29 велосипедистів. Німець Ян Ульріх та люксембуржець Енді Шлек ставали володарем «білої майки» по 3 рази поспіль, італієць Марко Пантані перемагав двічі. Серед володарів «білої майки» тільки 5 гонщиків перемагали в загальній класифікації, та отримували «жовту майку», зокрема: Лоран Фіньон, Грег Лемонд, Марко Пантані, Ян Ульріх та Альберто Контадор.
В 1983—1986 рр. нагороду вручали тільки тим гонщикам, які виступали вперше на Тур де Франс. З 1989 по 1999 рр. «біла майка» не вручалася, але залік найкращого молодого гонщика рахувався.
У 2005 році володарем «білої майки» став українець Ярослав Попович.
Володарі «білої майки» ред.
| Рік | Гонщик | Країна | Позиція |
|---|---|---|---|
| 1975 | Франческо Мозер | Італія | 7 |
| 1976 | Енріке Мартінес Хередія | Іспанія | 23 |
| 1977 | Дітріх Тюрау | Німеччина | 5 |
| 1978 | Хенк Луббердінг | Нідерланди | 8 |
| 1979 | Жан-Рено Бернаудо | Франція | 5 |
| 1980 | Йоган ван дер Велде | Нідерланди | 12 |
| 1981 | Петер Віннен | Нідерланди | 5 |
| 1982 | Філ Андерсон | Австралія | 5 |
| 1983 | Лорен Фіньон | Франція | 1 |
| 1984 | Грег Лемонд | США | 3 |
| 1985 | Фабіо Парра | Колумбія | 8 |
| 1986 | Ендрю Гемпстен | США | 4 |
| 1987 | Рауль Алкала | Мексика | 9 |
| 1988 | Ерік Бройкінк | Нідерланди | 12 |
| 1989 | Фабріс Філіппот | Франція | 24 |
| 1990 | Гіллес Деліон | Франція | 15 |
| 1991 | Альваро Меджія | Колумбія | 19 |
| 1992 | Едді Бауменс | Нідерланди | 14 |
| 1993 | Антоніо Мартін Веласко | Іспанія | 12 |
| 1994 | Марко Пантані | Італія | 3 |
| 1995 | Марко Пантані | Італія | 13 |
| 1996 | Ян Ульріх | Німеччина | 2 |
| 1997 | Ян Ульріх | Німеччина | 1 |
| 1998 | Ян Ульріх | Німеччина | 2 |
| 1999 | Бенуї Сальмон | Франція | 16 |
| 2000 | Франсіско Мансебо | Іспанія | 9 |
| 2001 | Оскар Севілья | Іспанія | 7 |
| 2002 | Іван Бассо | Італія | 11 |
| 2003 | Денис Меньшов | Росія | 11 |
| 2004 | Володимир Карпець | Росія | 13 |
| 2005 | Ярослав Попович | Україна | 12 |
| 2006 | Дам'яно Кунего | Італія | 12 |
| 2007 | Альберто Контадор | Іспанія | 1 |
| 2008 | Енді Шлек | Люксембург | 12 |
| 2009 | Енді Шлек | Люксембург | 2 |
| 2010 | Енді Шлек | Люксембург | 1 |
| 2011 | П'єр Роллан | Франція | 10 |
| 2012 | Тіджей Ван Гардерен | США | 5 |
| 2013 | Наїро Кінтана | Колумбія | 2 |
| 2014 | Тібо Піно | Франція | 3 |
| 2015 | Наїро Кінтана | Колумбія | 2 |
| 2016 | Адам Єйтс | Велика Британія | 4 |
| 2017 | Саймон Єйтс | Велика Британія | 7 |
| 2018 | П'єр Латур | Франція | 13 |
| 2019 | Еган Берналь | Колумбія | 1 |
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 7 серпня 2017. Процитовано 6 червня 2022.
Посилання ред.
- Historical guide (Історичний довідник) 2017PDF (8,15 MB)
- Tour Xtra [ 23 липня 2017 у Wayback Machine.]