Григо́рій Іва́нович Бутако́в (27 вересня (9 жовтня) 1820, Рига — 31 травня (12 червня) 1882, Петербург) — російський воєнно-морський діяч, мореплавець, адмірал, основоположник тактики парового броненосного флоту, дослідник Чорного моря.
| Григорій Іванович Бутаков | |
|---|---|
| Григорий Иванович Бутаков | |
| | |
| Народження | 27 вересня 1820 Рига, Російська імперія |
| Смерть | 12 червня 1882 (61 рік) Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Поховання | Нікольський цвинтар Олександро-Невської лавриd |
| Країна | Російська імперія |
| Вид збройних сил | |
| Освіта | Морський кадетський корпус |
| Роки служби | 1838—1882 |
| Звання | адмірал |
| Війни / битви | оборона Севастополя |
| Рід | House of Butakovd |
| Діти | Alexander Butakovd і Mariya Grigoryevna Butakovad |
| Нагороди | Золота зброя «За хоробрість» |
| Бутаков Григорій Іванович у Вікісховищі |
Походив з дворянського роду Бутакових; батько — віце-адмірал Іван Миколайович Бутаков служив разом з адміралом М.П. Лазарєвим, всі брати також обрали морську кар'єру.
Вступив до Морського кадетського корпусу. 1838 — мічман із призначенням на лінійний корабель «Сілістрія». Квітень 1843 — лейтенант. 1850 — капітан-лейтенант.
9 жовтня 1854 Бутаков вперше в історії російської морської артилерії організував стрільбу по невидимій мішені. Серпень 1856 — контр-адмірал, головний командир Миколаївського порту і військовий губернатор Миколаєва і Севастополя. 1863—1867 — військово-морський аташе в Англії, Франції та Італії. 28 жовтня 1866 — віце-адмірал. 16 квітня 1878 — 1881 Бутаков — повний адмірал із призначенням начальником берегової й морської оборони фортеці Свеаборг. 1881 — головний командир Петербурзького порту. Згодом — член Державної ради.
Помер від апоплексичного удару.
Нагороди Редагувати
Орден Святого Олександра Невського; Орден Білого Орла; Орден Святої Анни I ступеня; Орден Святого Володимира III ступеня; Орден Святого Георгія IV ступеня ; Орден святого Станіслава III ступеня; Золота зброя «За хоробрість».
Праці Редагувати
- "Свод морских военных сигналов";
- "Книги эволюционных сигналов";
- "Новые основания пароходной тактики".
Див. також Редагувати
- 4936 Бутаков — астероїд, названий на честь військовика.
| Попередник: | Військові губернатори Миколаєва 1856—1863 | Наступник: |
| Метлін Микола Федорович 1855—1856 | ? 1863 |
Примітки Редагувати
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — ISBN 3-540-00238-3.
Література Редагувати
- Ср. Е. Березина "Адмирал Г.И. Бутаков", СПб., 1884 г. (рос.)
Посилання Редагувати
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бутаков Григорій Іванович |
- П. Г. Усенко. Бутаков Григорій Іванович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 415. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Біографія адмірала Г.I. Бутакова на сайті «Николаев литературный»[1] [ 19 серпня 2016 у Wayback Machine.]
- Лурье А., Маринин А. Адмирал Г. И. Бутаков [ 10 червня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
| Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |