Федір Федорович Буксгевден (Фрідріх Вільгельм фон Буксгевден; нім. Friedrich Wilhelm von Buxhoeveden / Friedrich von Buxhöwden); 13 вересня 1750 — 4 вересня 1811) — один з воєначальників російської армії часів Наполеонівських війн, (генерал від інфантерії) (1803). У 1797–1798 роках обіймав пост петербурзького військового губернатора, у 1808–1810 роках обіймав аналогічну посаду в Ризі. На початку (Російсько-шведської війни) командував російськими військами. Був власником .
Федір Буксгевден | ||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Friedrich Wilhelm von Buxhöwden | ||||||||||||
Ім'я при народженні | Фрідріх Вільгельм фон Буксгевден | |||||||||||
Народження | 2 (13) вересня 1750 d, Ліфляндська губернія[1] | |||||||||||
Смерть | 23 серпня (4 вересня) 1811 (60 років) (Фортеця Колувере), d, Естонія | |||||||||||
Країна | Російська імперія | |||||||||||
Приналежність | (Збройні сили Російської імперії) | |||||||||||
Вид збройних сил | Сухопутні війська | |||||||||||
Рід військ | Піхота | |||||||||||
Освіта | d | |||||||||||
Роки служби | 1770–1799 , 1803–1808 | |||||||||||
Звання | (Генерал від інфантерії) | |||||||||||
Війни / битви | (Російсько-турецька війна (1768—1774));
(Польська кампанія (1793–1794));
(Війна четвертої коаліції); | |||||||||||
Рід | (Буксгевдени) | |||||||||||
Діти | d, d, d і d | |||||||||||
Нагороди | | |||||||||||
Буксгевден Федір Федорович у Вікісховищі |
Біографія
Походив з (балтійського шляхетського роду) (Буксгевденів), які вели свій родовід від (Альберта фон Буксгевдена), першого єпископа (Лівонії) (1199–1229), засновника Риги (1201) .
Закінчив (1770). Будучи кадетом, брав участь у (російсько-турецькій війні). За відзнаку в бою під Бендерами отримав звання інженер-прапорщика. 1771 року під час штурму (Браїлова) був двічі поранений, але залишився на полі бою та вивів з ладу 2 ворожих гармати. За той подвиг був нагороджений (орденом Святого Георгія 4-го ступеня).
З 1772 року — ад'ютант головного начальника артилерії . З 1783 року — командир .
Під час (російсько-шведської війни 1788–1790 років) командував десантним загоном у складі Балтійського гребного флоту. Відзначився в під час висадки десанту на острів Куцель-Мулім. За вдалі дії десанту, яким він керував, був нагороджений орденом Святого Георгія 3-го ступеня й отримав звання генерал-майора.
Під час (польської кампанії 1793–1794 років) командував піхотною дивізією. Під керівництвом (Олександра Суворова) на чолі однієї з колон брав участь у (штурмі Праги). За відзнаку в бою був нагороджений (орденом Святого Володимира) 2-го ступеня та (золотою зброєю). У 1794–1796 роках — комендант Варшави та губернатор Польщі.
З червня 1797-го до серпня 1798 року займав пост військового губернатора Санкт-Петербурга.
За (Павла I) потрапив в опалу та 1799 року був звільнений з військової служби. Був відновлений 1803 року та призначений на посаду інспектора військ Ліфляндської інспекції та генерал-губернатором Риги.
Під час (війни 1805 року) командував (Волинською) армією. Під (Аустерліцом) командував лівим крилом російсько-австрійської армії.
Під час (війни) 1806–1807 років командував піхотним корпусом (39 тисяч піхоти, бл. 7 тисяч кавалерії, 1200 артилеристів), але невдовзі повернувся до виконання обов'язків ризького генерал-губернатора.
На початку (російсько-шведської війни 1808–1809 років) призначений на пост головнокомандувача регулярної армії у Фінляндії. За вміле керівництво військами під час взяття фортеці Свеаборг був нагороджений орденом Святого Георгія 2-го ступеня, а за успіхи в першому періоді кампанії — (орденом Святого Андрія Первозванного). Після захоплення Південної та Середньої Фінляндії й (Аландських островів) уклав перемир'я, яке не затвердив (Олександр I). У грудні 1808 вийшов у відставку.
Як воєначальник був прибічником маневрених дій, керував військами із зайвою педантичністю. Мав крутий незалежний характер, здатність приймати сміливі рішення й наполегливо провадити їх у життя.
Помер у власному (замку Лоде); був похований в усипальниці церкви поряд із .
Родина
Був одружений з (1758–1808), позашлюбною дочкою , вихованкою Смольного інституту, подругою (Катерини Нелідової). У шлюбі народились:
- Софія (1778–1830) — була заміжня за курським губернатором (1772–1834), мали дочку .
- Марія (1780–1836) — була заміжня за статським радником фон Майделем.
- Наталія (1782—?) — була заміжня за полковником бароном Унгерн-Штернбергом.
- Олександр (1783–1839) — (камергер), був одружений з баронесою Деллінсгаузен.
- (1784–1863) — генерал-лейтенант, сенатор, був одружений з княжною Черкаською (1784–1788).
Примітки
- Естонська Вікіпедія — 2002.
Джерела
- (Энциклопедический словарь) : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, (И. А. Ефрон), 1890—1907.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет