Будинок Соколова — пам'ятка історії та архітектури місцевого значення кін. XIX ст. — поч. XX ст., знаходиться за адресою: місто Херсон, вулиця Грецька, 36; охоронний номер 76-Хр.
| Будинок Соколова | |
|---|---|
| | |
| 46°37′47″ пн. ш. 32°36′32″ сх. д. / 46.62972° пн. ш. 32.60889° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Місто | Херсон |
| Розташування | вулиця Грецька, 36 |
| Тип | будівля і культурна власність |
| Автор проєкту | Антон (Антоніо) Іванович Сварик (архітектор) |
| Основні дати: 1915 | |
| Статус | пам'ятка історії місцевого значення |
| Будинок Соколова Будинок Соколова (Україна) | |
| Медіафайли у Вікісховищі |
Історична довідка ред.
У дореволюційний період у містах часто в адресних довідниках будинки вказувалися не за номерами, а за прізвищем їхніх власників. Це створює деякі складнощі для сучасних істориків, але було дуже зручним для тодішніх городян, бо простіше запам'ятати не цифру, а прізвище.
У старому Херсоні всі знали Соколова Петра Івановича, який був меценатом та займався благодійницькою діяльністю, жив у білому двоповерховому особняку. Будинок був зведений наприкінці ХІХ століття, належав гласному міської Думи.
З приходом до влади більшовиків, у 1918 році, будинок Петра Івановича був конфіскований і в ньому розмістився Революційний клуб. Із встановленням у місті австро-угорської влади, будинок П. І. Соколову повернули. В лютому 1919 року в будинку перебував штаб французьких військ, що підтримували порядок у Херсоні, а в серпні 1920 року Соколова арештували представники радянської влади.
Разом із родиною Соколов три роки провів у вигнанні, а потім хотів повернутися до свого маєтку, але там для нього не знайшли місця.
Експропрійований революцією особняк використовувався з адміністративною метою — з 1922 року у ньому розташовувалися комітет партії поруч із міськвиконкомом, що було природно — на головній площі зберігався адміністративний центр міста. Кінець 60-х — початок 70-х років міський комітет переїхав у нову будівлю, а в будинку Соколова розмістився дитячий садок.
До 2013 року в ньому знаходився Центр здоров'я, а потім у приміщеннях старого особняка розмістилась Херсонська філія Київського національного університету культури та мистецтв. У 2015 року факультет був позбавлений ліцензії і будинок як пам'ятка архітектури руйнується, а приміщення виставлено на продаж.
Архітектура ред.
Меценат Петро Соколов був поціновувачем Італії та всього італійського. Весь внутрішній декор (вітражі, кахлі) привіз суднами із Венеції. Двір міської садиби засаджений італійською акацією, у центрі двору був фонтан, навколо якого гуляв ручний фазан.
Особняк спроєктований головним міським архітектором Антоном (Антоніо) Івановичем Свариком, італійцем за походженням та збудований у 1915 році в італійському стилі.
Будівлю прикрашали широкі балкони та колонада. Над особняком височіла вежа з ґратами та ліхтариком, який спалахував із настанням сутінків. У будинку було дванадцять камінів, які не були схожі один на одного. Нині їх залишилося вісім, обкладених глазурованою керамічною плиткою у стилі модерн.
Деякі історичні деталі збереглися до нашого часу. Серед них тераса — саме тут 100 років тому у теплі дні купець разом із сім'єю сидів за обіднім столом. Фонтан, на жаль, уже багато років не працює. Прямо над терасою — обсерваторія. Збереглися сходи на другий поверх та вензелі на вхідних дверях.
Примітки ред.
- . mycity.kherson.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021 року.
- . visti.ks.ua. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021 року.(рос.)
- . 0552.ua. Архів оригіналу за 3 листопада 2021. Процитовано 3 листопада 2021 року.(рос.)
- . artkavun.kherson.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021 року.(рос.)
- . vtvplus.com.ua. Архів оригіналу за 2 листопада 2021. Процитовано 2 листопада 2021 року.