Буди́нок Ба́рського — будинок в Кропивницькому, споруджений із 1895 по 1910 роки в Єлисаветграді, як приватний будинок провідним на той час архітектором міста Олександром Лишневським; яскрава міська пам'ятка в стилі модерн; нині приміщення краєзнавчого музею.
| Будинок Барського - краєзнавчий музей | |
|---|---|
| Будинок Барського — сучасний краєзнавчий музей, тривають реставраційні роботи, червень 2009 року. | |
| 48°30′35″ пн. ш. 32°16′08″ сх. д. / 48.50972° пн. ш. 32.26889° сх. д. | |
| Країна | Україна |
| Розташування | Кропивницький |
| Архітектор | Олександр Лишневський |
| Клієнт | Олександр Барський |
| Дата закінчення спорудження | 1900 |
| Стиль | модерн з елементами еклектизму |
| Адреса | вул. Дворцова, б. 40 |
| Будинок Барського - краєзнавчий музей Будинок Барського - краєзнавчий музей (Україна) | |
| Будинок Барського - краєзнавчий музей у Вікісховищі |
Будувався як особняк для підприємця Олександра Барського, і в цілому проект було виконано Олександром Лишневським у 1900 році.
Від 1929 року в приміщенні Будинку Барського міститься Кіровоградський краєзнавчий музей.
Опис Редагувати
Зовні палац Барського є яскравим відображенням стилю модерн з елементами еклектизму.
Так, угорі фасад прикрашений маскаронами, що відображають символи дня і ночі, між вигнутими як пагони рослин різьбленими вікнами традиційно модерної форми (не прямокутної) по стіні до основи цоколя спускаються рослинні орнаменти з елегійними мотивами розквітаючих і в'янучих лотоса та лілій. Під вікнами розташовано барельєфи на мотиви «Змі́я, поїдаючого птахів», а середина орнаментальних композицій означена зображенням сичів з розпущеними крилами. Над вхідними дверима розміщена маска медузи — символ фатуму, призначення долі.
В ліпнині будівлі майстерно застосовуються відразу декілька технічних прийомів — рельєф, барельєф і горельєф.
Інтер'єри палацу є сплавом архітектурних стилів, притаманних періоду еклектики. В декоративному оформленні парадної половини — вітальні, будуару, передпокою простежуються мотиви стилю рококо, в кімнаті для куріння — знайшли відображення мотиви мавританського стилю, а в оформленні їдальні домінантними є плавні, елегантні лінії орнаменту в стилі модерн. Оригінальна інтерпретація класики вирізняє вестибюль.
Досить цікавою є багата ліпнина плафонів, стелі, падуг, фризів, маскаронів над отворами дверей та вікон, що вдало доповнюється ошатними формами печей-голандок та чепурним декором, ретельно підібраним до особливостей стильового оформлення приміщень. Особливе враження справляють багатоколірні печі будуара та їдальні, а також витончені глазуровані груби великої вітальні і передпокою, прикрашені позолотою та розписами з невеликими панно, що повторюють класичні пасторальні сюжети.
Виноски Редагувати
- Про Кіровоградський краєзнавчий музей[недоступне посилання з травня 2019] на вебсайт музею [ 9 січня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Надєждін А.М. (провідний науковий спеціаліст Художньо-меморіального музею О.О. Осьмьоркіна) Єлисаветградські архітектори - сучасники Я. В. Паученка[недоступне посилання з червня 2019] на Вебсторінка Художньо-меморіального музею О.О. Осьмьоркіна [ 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]