Ботви́нівка — село в Україні, у Христинівській міській громаді Уманського району Черкаської області. Розташоване в гирлі річки Канелька (притока Конели) за 22 км на північний схід від міста Христинівка та залізничної станції Христинівка. Населення складає 233 особи.
село Ботвинівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Черкаська область |
Район | Уманський |
Громада | Христинівська міська громада |
Облікова картка | картка |
Основні дані | |
Перша згадка | XVII століття |
Населення | 233 особи (на 2008 рік) |
Площа | 16,95 км² |
Поштовий індекс | 20010 |
Телефонний код | +380 4745 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°57′16″ пн. ш. 30°01′34″ сх. д. / 48.95444° пн. ш. 30.02611° сх. д.Координати: 48°57′16″ пн. ш. 30°01′34″ сх. д. / 48.95444° пн. ш. 30.02611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 212 м |
Відстань до обласного центру | 225 км |
Відстань до районного центру | 22 км |
Найближча залізнична станція | Христинівка |
Відстань до залізничної станції | 22 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Ботвинівка |
Сільський голова | Форостяний Петро Федорович |
Карта | |
Ботвинівка | |
Ботвинівка | |
Мапа | |
Ботвинівка у Вікісховищі |
Історія
В історичних довідках село згадується в XVII столітті. Тоді воно входило до складу Уманщини яка, у свою чергу, належала до Брацлавського воєводства. На території села є козацькі кургани, виявлено залишки поселення трипільської культури.
За версією Леоніда Дяченка село було осаджене козаками стихійно (самозахопленням) в кінці XVI століття. На його думку, назва села походить від слова — ботвина, колись була страва з такою назвою, її готували з квашеного листя. Мабуть, на місті села було багато потрібних рослин, щоб їх листя можна було квасити, а потім використовувати для приготування цієї страви. За іншою версією назва села пов'язана з іменем козака Івана Ботвина — хороброго ватажка, що відважно бився і загинув у бою. Він похований в козацькому кургані. Нині це місце є історичною пам'яткою. Козацький шлях з того часу вимірювався відстанями: до могили Івана Ботвина та — за могилу. Поселення, що утворилося на даній території вздовж річки Руди стало називатися Ботвинівка.
Лаврентій Похилевич наводив наступні дані:
Ботвиновка, село при речке Конель, у двух верстах выше Цыбермановки (Липовецкой). Жителей обоего пола 547; земли 1232 десятин, церковь Богословская, деревянная, 7-го класса, построена 1751 года |
На початку 20 століття в селі завершилося будівництво двох панських маєтків та церкви, яка була введена в дію 1904 році. Будувалися об'єкти з місцевого матеріалу. Панич Антусь мав цегельний міні-завод. Котловина, звідки брали камінь на фундаменти, стала кар'єром, який діяв протягом 70 років. Нині він не використовується, шахта затоплена водою. Маєток польського пана Даріуша (Гуляницький Дарій Валентьєвич) зберігся й понині. В ньому з 1920 року по 1998 рік була школа, пізніше дитячий садок, а нині приміщення пустує. У будинку панича Антуся — млин по переробці зернопродуктів.
З 1917 по 1920 рік село кілька разів переходило з рук в руки. У 1920 році в селі була остаточно встановлена радянська окупація, відкрита сільська рада, її головою став Лементовський Данило, якого разом з іншим сільським колаборантом Репетієм Дмитром зарубали шаблями вояки загону отамана Зеленого. Після смерті Лементовського Данила головою сільської ради став Репетій Тодосій Філонович.
Примусова колективізація в селі почалася у 1929 році. Першим головою колгоспу був Тимошенко Єфрем. Селяни йшли в колгосп не охоче, боялись позбутися землі та худоби. Заможні селяни, чинили опір колективізації і вбили комуніста Шаповала Никифора, який після повернення зі служби в Чорноморському флоті, очолив колгосп. Похований він у братській могилі.
Під час Голодомору 1932—1933 років в селі від голоду за офіційними даними померло 88 осіб, за свідченням тодішнього секретаря сільської ради Гончарука Архипа померло 400 осіб, серед них і тодішній голова села Чорнобой. Восени 1933 року колгосп очолив Мазур Семен Якович.
Свідками репресій і їх виконавцями стали голови колгоспу Шаповал Микита Тимофійович, Ковальчук Степан Тихонович. Сільську громаду до війни очолював Євич Степан.
186 жителів села брали участь в Німецько-радянській війні, 78 із них нагороджені орденами й медалями. На фронтах загинуло 38 односельчан, імена їх увіковічені на обеліску Слави. На примусові роботи до Німеччини було вивезено 26 хлопців і дівчат. Відступаючи, нацисти намагались спалити людей у маєтку панича Антуся. Врятували їх від смерті воїни 202 та 205 стрілецьких дивізій та 2-ї і 45 танкових бригад 2-го Українського фронту в березні 1944 року. В боях за відвоювання села загинуло 28 воїнів різних національностей, які поховані в братській могилі.
Повоєнні роки
Після відвоювання села громаду знову очолив Євич Степан, пізніше Драчук Степан. Коли їх забрали на фронт, то керівниками громад були чоловіки не призовного віку: Сагайдайло Євгеній Михайлович, Власюк Борис Пилипович, Шевчук Павло Мануїлович, а колгосп очолювали Репетій Кирило, Жук Купріян, Білоконь Мирон Макарович. Відбудову господарства після війни організовували голови колгоспів: Очеретяний, Коренюк Федот, Дивнич Кирило, за вказівкою якого було остаточно розібрано церкву, а матеріал використано на ремонт ферм. Справу попередників продовжили голови колгоспу — комуністи: Цезар, Білопільський Михайло.
З 1956 року почав розбудовуватися господарський двір: зведено 5 нових ферм, у 1958 році введена в дію водонапірна башта.
За вимогою М.Хрущова, сільськогосподарські підприємства почали укрупнюватися. За рішенням зборів колгоспників сіл Греблі та Ботвинівки у 1958 році було об'єднано два колгоспи: колгосп «Червоний шлях» та колгосп імені Ворошилова. Новоутвореному господарству було присвоєно назву «Дружба», його головою став Сметана Микола Самойлович. За колгоспом було закріплено 2022 га сільськогосподарських угідь, з них 1929 га орної землі. Господарство вирощувало зернові і технічні культури, було розвинуте м'ясо-молочне тваринництво. Сільську раду очолював Демчук Іван Михайлович. В ці роки був побудований дитячий садок.
В 1961 році був закладений фундамент Будинку культури на 350 місць. У 1964—1967 роках при головуванні Чепікова М. Є. була прокладена бруківка з Ліщинівки до Греблі. Камінь брався з місцевого кар'єру. В ці роки завершилося будівництво адмінспоруди, де розмістилася колгоспна контора, відділення зв'язку, сільська рада. Сільська лікарня, що мала у своєму складі фельдшерсько-акушерський пункт та родильню, розташовувалась на вулиці Гагаріна. Населення на той час сягало 1 200 осіб, народжувалося в рік від 30 і більше дітей.
У 1968–1972 роках при Осичанському В. Н. та Козінському Є. О. був введений в дію новий тракторний стан. В 1972 році головою колгоспу став Хадарін Михайло Васильович, який розбудовував господарство: був збудований кормоцех, три чотирьохрядники. Кавалерами орденів Трудової Слави ІІ—ІІІ ступенів стали телятниці Коренюк Г. Л. та Репетій Н. П. сільську раду очолював Репетій А. В.
Під час афганської війни учасником бойових дій став лише один житель села Жук В'ячеслав Васильович, який повернувся додому живим з бойовими нагородами.
З 1981 по 1986 рік колгосп очолював Г. І. Бондар. За час його керування в селі зведено 14 будинків для жителів села, побудовано будинок механізатора, посаджено сад. Головою сільської ради на той час була Бузінова З. Г. У 1988 році під керівництвом голови колгоспу Польового А. І. була побудована нова двоповерхова школа на 192 місця, на господарському дворі зведений новий автогараж, вагова, дві ферми, пилорама. В цьому ж році покривається асфальтом бруківка, будується комора та накриття для зерна, реконструйовано приміщення під фельшерсько-акушерський пункт.
Роки незалежності України
З 1991 по 1996 рік сільську раду очолював Ю. Ф. Бойко, а з 1996 по 1997 рік — П. Ф. Форостяний. У 1997 році колгосп «Дружба» розпався на два господарства: СТОВ «Греблянське» та КСП «Дружба», головою якого став Л. К. Кобець. При ньому було проведено розпаювання землі, майнового фонду, господарство було доведено майже до банкрутства. Сільську раду в ці роки очолював В. П. Коренюк. З 1998 року сільське господарство зазнало дальших реформ, а КСП «Дружба», реформується у ФГ «Еталон», яке очолював А. І. Польовий, намагаючись утримати село на плаву. Але при відсутності підтримки районного керівництва та повній байдужості місцевого населення село все ж таки занепадає. Станом на 1 січня 2001 року в селі проживало 406 осіб, з 212 дворів — 33 пустувало.
Сільським головою у 2002 році стала Т. А. Кухар.
У 2006 році в село прийшли два інвестори: ДП «Нафком-Агро» (керівник В. М. Нечипоренко) та ПП «Дніпро» (керівник А. Г. Грушецький). Восени 2006 року власники майна утворили дві спілки, керівниками яких стали А. Ф. Мишак та Г. А. Репетій.
На 1 січня 2008 року в селі фактично проживало 233 особи. Протягом 8 років нового століття в селі народилося лише 8 дітей, з 104 працездатних жителів села постійну роботу мали 38 осіб. У зв'язку з малочисельністю населення поштове відділення переводиться на поштовий пункт.
ДП «Нафком-Агро» згорнуло свою діяльність на селі і на зміну йому в жовтні 2007 року прийшло «ЛатАгроІнвест» (керівник О. В. Яровий). Обома господарствами проводиться новий розрахунок за паї, надається допомога соціальній сфері. Станом на 1 вересня 2009 року в школі навчалося 28 дітей із двох сіл.
У 2013 році за поданням районного керівництва та згодою місцевих жителів було закрито школу.
Автобусне сполучення села з районним центром Христинівкою здійснюється три рази на тиждень.
Відомі люди
- Жук Адам Купріянович (1924—2005) — український мистецтвознавець.
Галерея
- Вулиця Першотравнева
- Сільська рада і ФАП
- Школа
- Будинок культури
- Магазин
- Ставок на річці Канелька
- Садиба Гуляницьких (1903 р.)
- Пам'ятник воїнам-односельцям
- Братська могила радянських воїнів
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 12 лютого 2008.
- рос. дореф. Похилевичъ Л. Сказанія о населенныхъ мѣстностяхъ Кіевской губерніи. — К., 1864.
- . Архів оригіналу за 23 березня 2014. Процитовано 8 червня 2013.
- Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Джерела
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Botvi nivka selo v Ukrayini u Hristinivskij miskij gromadi Umanskogo rajonu Cherkaskoyi oblasti Roztashovane v girli richki Kanelka pritoka Koneli za 22 km na pivnichnij shid vid mista Hristinivka ta zaliznichnoyi stanciyi Hristinivka Naselennya skladaye 233 osobi selo BotvinivkaKrayina UkrayinaOblast Cherkaska oblastRajon UmanskijGromada Hristinivska miska gromadaOblikova kartka kartka Osnovni daniPersha zgadka XVII stolittyaNaselennya 233 osobi na 2008 rik Plosha 16 95 km Poshtovij indeks 20010Telefonnij kod 380 4745Geografichni daniGeografichni koordinati 48 57 16 pn sh 30 01 34 sh d 48 95444 pn sh 30 02611 sh d 48 95444 30 02611 Koordinati 48 57 16 pn sh 30 01 34 sh d 48 95444 pn sh 30 02611 sh d 48 95444 30 02611Serednya visota nad rivnem morya 212 mVidstan do oblasnogo centru 225 kmVidstan do rajonnogo centru 22 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya HristinivkaVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 kmMisceva vladaAdresa radi s BotvinivkaSilskij golova Forostyanij Petro FedorovichKartaBotvinivkaBotvinivkaMapa Botvinivka u VikishovishiIstoriyaV istorichnih dovidkah selo zgaduyetsya v XVII stolitti Todi vono vhodilo do skladu Umanshini yaka u svoyu chergu nalezhala do Braclavskogo voyevodstva Na teritoriyi sela ye kozacki kurgani viyavleno zalishki poselennya tripilskoyi kulturi Za versiyeyu Leonida Dyachenka selo bulo osadzhene kozakami stihijno samozahoplennyam v kinci XVI stolittya Na jogo dumku nazva sela pohodit vid slova botvina kolis bula strava z takoyu nazvoyu yiyi gotuvali z kvashenogo listya Mabut na misti sela bulo bagato potribnih roslin shob yih listya mozhna bulo kvasiti a potim vikoristovuvati dlya prigotuvannya ciyeyi stravi Za inshoyu versiyeyu nazva sela pov yazana z imenem kozaka Ivana Botvina horobrogo vatazhka sho vidvazhno bivsya i zaginuv u boyu Vin pohovanij v kozackomu kurgani Nini ce misce ye istorichnoyu pam yatkoyu Kozackij shlyah z togo chasu vimiryuvavsya vidstanyami do mogili Ivana Botvina ta za mogilu Poselennya sho utvorilosya na danij teritoriyi vzdovzh richki Rudi stalo nazivatisya Botvinivka Lavrentij Pohilevich navodiv nastupni dani Botvinovka selo pri rechke Konel u dvuh verstah vyshe Cybermanovki Lipoveckoj Zhitelej oboego pola 547 zemli 1232 desyatin cerkov Bogoslovskaya derevyannaya 7 go klassa postroena 1751 goda Na pochatku 20 stolittya v seli zavershilosya budivnictvo dvoh panskih mayetkiv ta cerkvi yaka bula vvedena v diyu 1904 roci Buduvalisya ob yekti z miscevogo materialu Panich Antus mav cegelnij mini zavod Kotlovina zvidki brali kamin na fundamenti stala kar yerom yakij diyav protyagom 70 rokiv Nini vin ne vikoristovuyetsya shahta zatoplena vodoyu Mayetok polskogo pana Dariusha Gulyanickij Darij Valentyevich zberigsya j ponini V nomu z 1920 roku po 1998 rik bula shkola piznishe dityachij sadok a nini primishennya pustuye U budinku panicha Antusya mlin po pererobci zernoproduktiv Z 1917 po 1920 rik selo kilka raziv perehodilo z ruk v ruki U 1920 roci v seli bula ostatochno vstanovlena radyanska okupaciya vidkrita silska rada yiyi golovoyu stav Lementovskij Danilo yakogo razom z inshim silskim kolaborantom Repetiyem Dmitrom zarubali shablyami voyaki zagonu otamana Zelenogo Pislya smerti Lementovskogo Danila golovoyu silskoyi radi stav Repetij Todosij Filonovich Primusova kolektivizaciya v seli pochalasya u 1929 roci Pershim golovoyu kolgospu buv Timoshenko Yefrem Selyani jshli v kolgosp ne ohoche boyalis pozbutisya zemli ta hudobi Zamozhni selyani chinili opir kolektivizaciyi i vbili komunista Shapovala Nikifora yakij pislya povernennya zi sluzhbi v Chornomorskomu floti ocholiv kolgosp Pohovanij vin u bratskij mogili Pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv v seli vid golodu za oficijnimi danimi pomerlo 88 osib za svidchennyam todishnogo sekretarya silskoyi radi Goncharuka Arhipa pomerlo 400 osib sered nih i todishnij golova sela Chornoboj Voseni 1933 roku kolgosp ocholiv Mazur Semen Yakovich Svidkami represij i yih vikonavcyami stali golovi kolgospu Shapoval Mikita Timofijovich Kovalchuk Stepan Tihonovich Silsku gromadu do vijni ocholyuvav Yevich Stepan 186 zhiteliv sela brali uchast v Nimecko radyanskij vijni 78 iz nih nagorodzheni ordenami j medalyami Na frontah zaginulo 38 odnoselchan imena yih uvikovicheni na obelisku Slavi Na primusovi roboti do Nimechchini bulo vivezeno 26 hlopciv i divchat Vidstupayuchi nacisti namagalis spaliti lyudej u mayetku panicha Antusya Vryatuvali yih vid smerti voyini 202 ta 205 strileckih divizij ta 2 yi i 45 tankovih brigad 2 go Ukrayinskogo frontu v berezni 1944 roku V boyah za vidvoyuvannya sela zaginulo 28 voyiniv riznih nacionalnostej yaki pohovani v bratskij mogili Povoyenni roki Pislya vidvoyuvannya sela gromadu znovu ocholiv Yevich Stepan piznishe Drachuk Stepan Koli yih zabrali na front to kerivnikami gromad buli choloviki ne prizovnogo viku Sagajdajlo Yevgenij Mihajlovich Vlasyuk Boris Pilipovich Shevchuk Pavlo Manuyilovich a kolgosp ocholyuvali Repetij Kirilo Zhuk Kupriyan Bilokon Miron Makarovich Vidbudovu gospodarstva pislya vijni organizovuvali golovi kolgospiv Ocheretyanij Korenyuk Fedot Divnich Kirilo za vkazivkoyu yakogo bulo ostatochno rozibrano cerkvu a material vikoristano na remont ferm Spravu poperednikiv prodovzhili golovi kolgospu komunisti Cezar Bilopilskij Mihajlo Z 1956 roku pochav rozbudovuvatisya gospodarskij dvir zvedeno 5 novih ferm u 1958 roci vvedena v diyu vodonapirna bashta Za vimogoyu M Hrushova silskogospodarski pidpriyemstva pochali ukrupnyuvatisya Za rishennyam zboriv kolgospnikiv sil Grebli ta Botvinivki u 1958 roci bulo ob yednano dva kolgospi kolgosp Chervonij shlyah ta kolgosp imeni Voroshilova Novoutvorenomu gospodarstvu bulo prisvoyeno nazvu Druzhba jogo golovoyu stav Smetana Mikola Samojlovich Za kolgospom bulo zakripleno 2022 ga silskogospodarskih ugid z nih 1929 ga ornoyi zemli Gospodarstvo viroshuvalo zernovi i tehnichni kulturi bulo rozvinute m yaso molochne tvarinnictvo Silsku radu ocholyuvav Demchuk Ivan Mihajlovich V ci roki buv pobudovanij dityachij sadok V 1961 roci buv zakladenij fundament Budinku kulturi na 350 misc U 1964 1967 rokah pri golovuvanni Chepikova M Ye bula prokladena brukivka z Lishinivki do Grebli Kamin bravsya z miscevogo kar yeru V ci roki zavershilosya budivnictvo adminsporudi de rozmistilasya kolgospna kontora viddilennya zv yazku silska rada Silska likarnya sho mala u svoyemu skladi feldshersko akusherskij punkt ta rodilnyu roztashovuvalas na vulici Gagarina Naselennya na toj chas syagalo 1 200 osib narodzhuvalosya v rik vid 30 i bilshe ditej U 1968 1972 rokah pri Osichanskomu V N ta Kozinskomu Ye O buv vvedenij v diyu novij traktornij stan V 1972 roci golovoyu kolgospu stav Hadarin Mihajlo Vasilovich yakij rozbudovuvav gospodarstvo buv zbudovanij kormoceh tri chotirohryadniki Kavalerami ordeniv Trudovoyi Slavi II III stupeniv stali telyatnici Korenyuk G L ta Repetij N P silsku radu ocholyuvav Repetij A V Pid chas afganskoyi vijni uchasnikom bojovih dij stav lishe odin zhitel sela Zhuk V yacheslav Vasilovich yakij povernuvsya dodomu zhivim z bojovimi nagorodami Z 1981 po 1986 rik kolgosp ocholyuvav G I Bondar Za chas jogo keruvannya v seli zvedeno 14 budinkiv dlya zhiteliv sela pobudovano budinok mehanizatora posadzheno sad Golovoyu silskoyi radi na toj chas bula Buzinova Z G U 1988 roci pid kerivnictvom golovi kolgospu Polovogo A I bula pobudovana nova dvopoverhova shkola na 192 miscya na gospodarskomu dvori zvedenij novij avtogarazh vagova dvi fermi pilorama V comu zh roci pokrivayetsya asfaltom brukivka buduyetsya komora ta nakrittya dlya zerna rekonstrujovano primishennya pid felshersko akusherskij punkt Roki nezalezhnosti Ukrayini Z 1991 po 1996 rik silsku radu ocholyuvav Yu F Bojko a z 1996 po 1997 rik P F Forostyanij U 1997 roci kolgosp Druzhba rozpavsya na dva gospodarstva STOV Greblyanske ta KSP Druzhba golovoyu yakogo stav L K Kobec Pri nomu bulo provedeno rozpayuvannya zemli majnovogo fondu gospodarstvo bulo dovedeno majzhe do bankrutstva Silsku radu v ci roki ocholyuvav V P Korenyuk Z 1998 roku silske gospodarstvo zaznalo dalshih reform a KSP Druzhba reformuyetsya u FG Etalon yake ocholyuvav A I Polovij namagayuchis utrimati selo na plavu Ale pri vidsutnosti pidtrimki rajonnogo kerivnictva ta povnij bajduzhosti miscevogo naselennya selo vse zh taki zanepadaye Stanom na 1 sichnya 2001 roku v seli prozhivalo 406 osib z 212 dvoriv 33 pustuvalo Silskim golovoyu u 2002 roci stala T A Kuhar U 2006 roci v selo prijshli dva investori DP Nafkom Agro kerivnik V M Nechiporenko ta PP Dnipro kerivnik A G Grusheckij Voseni 2006 roku vlasniki majna utvorili dvi spilki kerivnikami yakih stali A F Mishak ta G A Repetij Na 1 sichnya 2008 roku v seli faktichno prozhivalo 233 osobi Protyagom 8 rokiv novogo stolittya v seli narodilosya lishe 8 ditej z 104 pracezdatnih zhiteliv sela postijnu robotu mali 38 osib U zv yazku z malochiselnistyu naselennya poshtove viddilennya perevoditsya na poshtovij punkt DP Nafkom Agro zgornulo svoyu diyalnist na seli i na zminu jomu v zhovtni 2007 roku prijshlo LatAgroInvest kerivnik O V Yarovij Oboma gospodarstvami provoditsya novij rozrahunok za payi nadayetsya dopomoga socialnij sferi Stanom na 1 veresnya 2009 roku v shkoli navchalosya 28 ditej iz dvoh sil U 2013 roci za podannyam rajonnogo kerivnictva ta zgodoyu miscevih zhiteliv bulo zakrito shkolu Avtobusne spoluchennya sela z rajonnim centrom Hristinivkoyu zdijsnyuyetsya tri razi na tizhden Vidomi lyudiZhuk Adam Kupriyanovich 1924 2005 ukrayinskij mistectvoznavec GalereyaVulicya Pershotravneva Silska rada i FAP Shkola Budinok kulturi Magazin Stavok na richci Kanelka Sadiba Gulyanickih 1903 r Pam yatnik voyinam odnoselcyam Bratska mogila radyanskih voyinivDiv takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Cherkaska oblast PrimitkiBotvinivka u sestrinskih VikiproyektahPortal Cherkashina Temi u Vikidzherelah Proyekt Naseleni punkti Ukrayini Proyekt Cherkashina Botvinivka u Vikishovishi Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 12 lyutogo 2008 ros doref Pohilevich L Skazaniya o naselennyh mѣstnostyah Kievskoj gubernii K 1864 Arhiv originalu za 23 bereznya 2014 Procitovano 8 chervnya 2013 Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR K Golovna redakciya URE AN URSR 15 000 prim DzherelaCe nezavershena stattya pro Cherkasku oblast Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi