Бостонський симфонічний оркестр (англ. Boston Symphony Orchestra) — один із провідних оркестрів США. Базується в Бостоні. Заснований в 1881 г. на кошти мецената Чі Генрі Хіггінсона. Традиційно належить до («Великої П'ятірки») оркестрів США.
Бостонський симфонічний оркестр | |
Дата створення / заснування | 1881 |
---|---|
Початок активної діяльності | 1881 — тепер. час |
Країна | США |
Адміністративна одиниця | Бостон |
Організаційно-правова форма | (організація 501(c)(3))[1] |
Загальна виручка | ▼95 876 005 $ (2019)[1] |
Розташування штаб-квартири | Бостон[1] |
Жанр | (класична музика) |
Виконавці | (Шарль Мюнш) |
Країна походження | США |
Отримані відзнаки | d (2017) |
Добровільні внески | 37 040 230 $[2] |
Кількість підписників у соціальних мережах | 71 526 |
Частково збігається з | d |
Офіційний сайт(англ.) | |
Бостонський симфонічний оркестр у Вікісховищі |
Координати: 42°20′34″ пн. ш. 71°05′08″ зх. д. / 42.34282222002777729° пн. ш. 71.085669440027785981° зх. д.
Особливістю Бостонського оркестру є його своєрідна подвійна структура: разом з основним оркестром існує (з 1885 року) Бостонський оркестр популярної музики, що виконує легший репертуар, хоча й складається здебільшого з тих же музикантів (за винятком найзначніших і високооплачуваніших «перших пультів»), а на початку (до 1930 року) ще й керував ним той же головний диригент, — ця подвійність пов'язана з бажанням засновника оркестру Хіггінсона пропагувати легку оркестрову музику. Таку структуру пізніше запозичили інші американські оркестри.
Розквіт Бостонського симфонічного оркестру зв'язаний насамперед з 25-літньою роботою під керівництвом (Сергія Кусевицького), який популяризував оркестру завдяки численним концертам по радіо, роботі над збагаченням репертуару, у тому числі замовляючи музики видатним композиторам-сучасникам. Так, за замовленням Бостонського оркестру були написані (4-а симфонія Прокоф'єва) (до 50-річчя оркестру) і «Симфонія псалмів» (І.Стравінського). Ця традиція збереглася й надалі: на відзначення круглих дат в історії оркестру та з інших приводів спеціально для нього писали , (Анджей Пануфнік), , (Джон Корільяно) та інші.
Керівники оркестру
1881—1884 | |
1884—1889 | (Вільгельм Геріке) |
1889—1893 | (Артур Нікіш) |
1893—1898 | (Еміль Паур) |
1898—1906 | (Вільгельм Геріке) |
1906—1908 | (Карл Мук) |
1908—1912 | (Макс Фідлер) |
1912—1918 | (Карл Мук) |
1918—1919 | (Анрі Рабо) |
1919—1924 | (П'єр Монте) |
1924—1949 | (Сергій Кусевицький) |
1949—1962 | (Шарль Мюнш) |
1962—1969 | |
1969—1972 | |
1973—2002 | (Сейдзі Одзава) |
2004—2011 | (Джеймс Лівайн) |
2013— до сьогодні | (Андріс Нельсонс) |
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт [ 1 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет