Борознистий довгоносик — жук із роду Otiorhynchus родини Довгоносиків. Шкідник садових та декоративних кімнатних рослин, первісно поширений у Європі та занесений до Північної Америки. Шкоду завдають як дорослі жуки, та і їхні личинки. Жук темно-коричневого кольору, з чорнуватими та жовтуватими вкрапленнями. Довжина тіла, в середньому, 8-10 мм. Розмножується без участі самців. Одна самка може відкласти за сезон до двох тисяч яєць. Самки борознистого довгоносика відкладають яйця з середини липня до середини вересня. Личинки жука годуються корінням, сильно пошкоджуючи або навіть знищуючи його, завдаючи при цьому значну шкоду рослинам. Зимують у ґрунті — біля коренів. Навесні личинки заляльковуються, пізніше, наприкінці травня, перетворюються на жуків. Харчуються дорослі жуки вночі, вдень ховаються під рослину. Пошкоджують листя, бруньки, пелюстки квіток, стебла садових та кімнатних рослин.
| Борознистий довгоносик | |
| Коротка назва | O. sulcatus |
|---|---|
| Наукова назва таксона | Otiorhynchus sulcatus J.Fabr., 1775 |
| Таксономічний ранг | вид |
| Батьківський таксон | Otiorhynchusd |
| Вернакулярна назва | Gegroefde lapsnuitkever, gegroefde lapsnuitkever, gegroefde lapsnuittor, taxuskever, black vine weevil, uurrekorvakärsäkäs і veksthussnutebille |
| Первісна назва | C. sulcatusd |
| Підтримується Вікіпроєктом | Вікіпроєкт Інвазійна біологіяd |
| Борознистий довгоносик у Вікісховищі |
Примітки ред.
- ↑ Integrated Taxonomic Information System — 1996.
- Nederlands Soortenregister
- ↑ Belgian Species List
- Фінський інформаційний фонд з біорізноманіття — 2012.
- Norwegian Biodiversity Information Centre — 2009.
- Глобальна база даних із біорізноманіття — 2001.
Джерела ред.
- https://batkivsad.com.ua/964/ [ 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
- https://line24.com.ua/yak-borotisya-z-shkidnikami-rododendrona/index.htm [ 10 травня 2022 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття про жуків. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |