І́гор Володи́мирович Борис (нар. 4 травня 1983; Дрогобич — пом. 11 липня 2014; Зеленопілля, Свердловський район, Луганська область) — навідник зенітно-артилерійського взводу 2-го механізованого батальйону 24-ї Залізної імені князя Данила Галицького окремої механізованої бригади (Яворів) Сухопутних військ Збройних сил України. Кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступня (14.03.2015; посмертно).
| Борис Ігор Володимирович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 4 травня 1983 Дрогобич Львівська область |
| Смерть | 11 липня 2014 (31 рік) с.Зеленопілля Свердловський район Луганська область |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
| Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
| Герої не вмирають... Ігор Борис |
Ігор Борис народився 4 травня 1983 року в місті Дрогобич Львівської області. Закінчив загальноосвітню школу № 5 міста Дрогобич, а у 2001 році — Вище професійне училище № 19 міста Дрогобич. У віці 14-ти років почав серйозно займатися спортом, якому присвятив усе своє життя.
Проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України. Служив в 80-му окремому аеромобільному полку Аеромобільних військ Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284; місто Хирів Старосамбірського району Львівської області).
У 2009 році Ігор Борис виконав норматив майстра спорту з пауерліфтингу (офіційний результат 245 кг в жимі лежачи). Неодноразово брав участь у чемпіонатах України.
Взимку 2013—2014 років Ігор Борис перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності.
На весні 2014 року Ігор Борис мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у 24-ій Залізній імені князя Данила Галицького окремій механізованій бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0998; місто Яворів Львівської області).
З літа 2014 року Ігор Борис брав участь в антитерористичній операції на сході України.
Ігор Борис похований 18 липня 2014 року на Алеї Слави Поля Скорботи міста Дрогобич.
У Ігора Бориса залишились дружина, донька Поліна та син Максим.
Обставини загибелі ред.
11 липня 2014 року в районі села біля Зеленопілля Луганській області близько 4:30 годин ранку російсько-терористичні угрупування обстріляли з РСЗВ «Град» блок-пост українських військових, в результаті обстрілу загинуло 36 військовослужбовців (30 військовослужбовців ЗСУ і 6 прикордонників), серед них і Ігор Борис.
Нагороди ред.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (14.03.2015; посмертно).
Вшанування пам'яті ред.
- 22 грудня 2014 року в Дрогобичі на фасаді будівлі Вищого професійного училища № 19 (вулиця Михайла Грушевського, 59), де навчався Ігор Борис, йому відкрито меморіальну дошку.
- 10 травня 2015 року в Дрогобичі відділ фізичної культури та спорту виконкому міськради спільно з Львівською обласною організацією Федерації пауерліфтингу України провели традиційний відкритий турнір з пауерліфтингу «КОРОЛІ ЖИМУ», який присвятили пам'яті майстра спорту України з пауерліфтингу Ігоря Бориса.
- Почесний громадянин Дрогобича (31.5.2015: посмертно).
Див. також ред.
- Атака біля Зеленопілля
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (2014)
- Список українських спортсменів, тренерів і функціонерів, що загинули під час Революції гідності чи внаслідок російської агресії в Україні
- Список загиблих військовослужбовців силових структур України внаслідок російського вторгнення в Україну (липень 2014)
Примітки ред.
Посилання ред.
- Указ Президента України від 14.03.2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Книга пам'яті [ 27 жовтня 2021 у Wayback Machine.]