Борисов Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Борисов (нар. 8 грудня 1992(19921208), Реутов) — російський актор театру і кіно.

Борисов Юрій Олександрович
Народився	8 грудня 1992(1992-12-08) (30 років) Реутов, Московська область, Росія
Громадянство	Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Роки діяльності	2010 — тепер. час
IMDb	nm5426973
Нагороди та премії
Театральна премія «Золотий лист»^d Золотий орел

Біографія

Народився 8 грудня 1992 року в Реутова. У 2013 році закінчив Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна (курс В. М. Бейліса і В. Н. Іванова), І став лауреатом премії «Золотий Лист» в категорії «Краща чоловіча роль» за роль Олександра Тарасовича Аметистова в спектаклі «Зойчина квартира» .

Почав зніматися в кіно в 2010 році. Грав головні ролі в серіалах «У кожного своя війна» (2011), «В зоні ризику» (2012), «Метелики» (2013) .

У 2013-2014 роках працював в московському театрі «Сатирикон» .

У 2015 році зіграв Сергія Тюленіна в телесеріалі «Молода гвардія» , а також головну роль у фільмі «Дорога на Берлін» .

У 2017 році зіграв головну роль (Степан Морозов) в серіалі «Отчий берег».

У 2018 році знявся в головній ролі у фільмі «Сім пар нечистих» , а також з 3-го сезону влився в основний акторський склад серіалу «Ольга», де грає роль Льва .

У 2019 зіграв головну роль у фільмі «Бик» , за яку був номінований на премію «Золотий орел» в категорії «Краща чоловіча роль в кіно» , а також отримав премію «Подія року» від журналу «Кінорепортёр» в категорії «Відкриття року» . Також зіграв другорядні ролі у фільмах «Т-34», «Союз порятунку» і «Вторгнення» .

У лютому 2020 року вийшов фільм «Калашников», в якому Юрій зіграв головну роль - Михайла Калашникова, і отримав позитивні оцінки кінокритиків .

У 2020-2021 роках зіграв роль афганця Аліка (Олександра Волкова) у двох сеонах серіалу «Мир! Дружба! Жуйка!».

У червні 2020 роки зіграв всі головні ролі в кліпі Feduk'а «Залишися» .

Фігурант бази даних центру «Миротворець».

Особисте життя

Одружений з актрисою Ганною Шевчук. У подружжя двоє доньок — Марфа і Килина .

Примітки

1. . Премия Золотой Лист. 30 травня 2013. Архів оригіналу за 24 лютого 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
2. . Первый канал (Россия). 23 квітня 2014. Архів оригіналу за 22 липня 2017. Процитовано 3 вересня 2020. 
3. Наталия Мурга (29 вересня 2017). . Экспресс-газета. Архів оригіналу за 4 березня 2021. Процитовано 3 вересня 2020. 
4. . Первый канал (Россия). 6 травня 2015. Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
5. Евгений Ухов (12 травня 2015). . Film.ru. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
6. Николай Никулин (8 грудня 2018). . Известия. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
7. Алексей Заякин, Мария Демина (21 січня 2019). . Телепрограмма. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
8. Леонид Павлючик (23 серпня 2019). . Труд. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
9. . Интерфакс. 22 грудня 2019. Архів оригіналу за 12 грудня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
10. Сусанна Альперина (5 грудня 2019). . Российская газета. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2020. 
11. . Первый канал (Россия). 25 грудня 2019. Архів оригіналу за 14 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
12. Наталья Васильева (17 січня 2020). . Известия. Архів оригіналу за 20 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
13. Александра Баранова (12 серпня 2019). . Радио Прага. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
14. Максим Сухагузов (30 грудня 2019). . Афиша (журнал). Архів оригіналу за 21 вересня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
15. Дмитрий Быков (30 грудня 2019). . GQ Россия. Архів оригіналу за 27 лютого 2021. Процитовано 3 вересня 2020. 
16. Мия Субботина (10 січня 2020). . Пятый канал (Россия). Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
17. . Интерфакс. 30 грудня 2019. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
18. Сусанна Альперина (29 січня 2020). . Российская газета. Архів оригіналу за 30 січня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
19. . ТАСС. 15 лютого 2020. Архів оригіналу за 16 листопада 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
20. Денис Корсаков (20 лютого 2020). . Комсомольская правда. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
21. . Архів оригіналу за 22 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 
22. Центр «Миротворець»: Борисов Юрій Олександрович
23. . HELLO! Russia. 4 грудня 2019. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 3 вересня 2020. 

Посилання

• Офіційний сайт