Бондарчук Валерій Васильович

Бондарчук Валерій Васильович (Гордий, Гордій, Палій, Пилип, Прісько, Сизий, Старий, Степан, 42, 1920; 1918, Мислині, Горохівський район, Волинська область – 5 вересня 1950, Цегів, Горохівський район, Волинська область) – лицар Бронзового хреста заслуги УПА.

Бондарчук Валерій Васильович
Поручник-політвиховник
Загальна інформація
Народження	1918(1918) Мислині, Горохівський район, Волинська область
Смерть	5 вересня 1950(1950-09-05) Цегів, Горохівський район, Волинська область
Псевдо	Гордий, Гордій, Палій, Пилип, Прісько, Сизий, Старий, Степан, 42, 1920
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУН
Війни / битви	Друга Світова війна
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бондарчук.

Життєпис

Народився у сім’ї священика. Освіта середня. За фахом – учитель. Член ОУН із 1937 р. Працював учителем. У кінці 1939 р. нелегально перейшов кордон на територію Польщі окуповану німцями. Мешкав у Кракові. У серпні 1940 р. арештований Управління НКВС Львівської під час нелегального переходу радянсько-німецького кордону та завербований в агенти під оперативним псевдом «Тихий». Після звільнення уникаючи співпраці з органами НКВС перейшов на нелегальне становище. Повідомив Провід ОУН про контакт з органами НКВС і отримав реабілітацію та дозвільна подальшу діяльність в межах Організації. Влітку 1941 р. у складі Північної похідної групи повернувся на Волинь. Організатор української допомогової поліції в м. Луцьк (1941), комендант української допомогової поліції Луцької області (1942-1943). Керівник підпілля ОУН у м. Луцьку.

Восени 1943 р. перед загрозою арешту Гестапо перейшов на нелегальне становище. Організаційно-мобілізаційний референт, а відтак керівник Ковельського окружного проводу ОУН (23.09.1944-24.08.1947). Через хворобу звільнився з посади. Після одужання – референт пропаганди крайового проводу ОУН на ПЗУЗ (1948-1950), керівник друкарні ОУН. Загинув у бою з оперативно-військовою групою МДБ. Тіло забране ворогом до Луцька. Місце поховання не відоме.

Поручник-політвиховник УПА (22.01.1948); відзначений Бронзовим хрестом заслуги (11.10.1945).

Джерела та література

• Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 4282. – Арк. 75.
• Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 5034. – Арк. 108.
• Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 7825. – Арк. 40.
• Архів УСБУ ВО. – Ф. П. – Спр. 8525. – Арк. 89.
• ГДА СБУ. – Ф. 2. – Оп. 57. – Спр. 3. – Арк. 6, 178-180.
• ГДА СБУ. – Ф. 6. – Спр. 22697. – Т. 2. – Арк. 34.
• ГДА СБУ. – Ф. 6. – Спр. 22697. – Т. 8. – Арк. 161.
• ГДА СБУ. – Ф. 6. – Спр. 67434. – Арк. 19.
• ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 372. – Т. 57. – Арк. 22, 173–174.
• ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. Т. 68. – Арк. 104.
• ГДА СБУ. – Ф. 13. – Спр. 376. – Т. 47. – Арк. 361.
• Антонюк Я. Український визвольний рух у постатях керівників. Волинська та Брестська області (1930-1955). – Торонто; Львів: Видавництво «Літопис УПА», 2014. – С. 137-138.
• Реванюк І. Правда про т. зв. УПА. – К., 1961. – С. 49-52.
• Коц М. Між рядками секретних паперів // Минуле і сучасне Волині та Полісся. – Луцьк, 2006. – Вип. 21. – С. 115.
• Літопис УПА. Нова серія. Т. 15: Боротьба проти повстанського руху та націоналістичного підпілля: протоколи допитів заарештованих радянськими органами державної безпеки керівників ОУН і УПА. 1945–1954. Кн. 2 / Упор. С. Власенко, С. Кокін, В. Лозицький. – Київ; Торонто, 2011. – С. 109.
• Літопис УПА. Нова серія. Т. 16: Волинь і Полісся у невідомій епістолярній спадщині ОУН і УПА. 1944–1954 рр. – Київ; Торонто, 2011. – С. 253–254.
• Якуб’юк А. Комбатанти Волинського краю // Волинь. – 2002. – № 4. – С. 151.
• Манзуренко В. Лицарі Бронзового Хреста Заслуги // Україна: культурна спадщина, національна свідомість, державність. – Вип. 22. – Львів, 2012. – С. 450.