Бомбардування Герніки (26 квітня 1937) — повітряне бомбардування баскського міста Герніка під час громадянської війни в Іспанії. Здійснили за наказом уряду Франсиска Франка його союзники: комендальський легіон німецького Люфтваффе та італійський авіаційний легіон; кодова назва — операція «Рюген». Місто використано як центр зв'язку фронтового тилу. Операція відкрила Франко шлях захоплення з Більбао та перемоги його військ на півночі Іспанії.
Причини і здійснення
Місто Герніка — історичний і культурний центр Країни Басків. Там росте дерево, під яким колись проходили народні збори й навертали до присяги представників влади. 1937 року місто перебувало в руках республіканців, що вели оборону Більбао. У Герніці, крім приблизно 3700 місцевих жителів, перебували . Існувала військова промисловість: три фабрики, серед них і з виробництва авіабомб. Крім того, в районі бомбардування містився стратегічно важливий міст. Таким чином, бомбардування було виправдане з військового погляду. З 16:30 до 18:45 кілька груп літаків (основною ударною силою були Junkers Ju 87 і Мессершмітт Bf 109) скинули 50- та 250-кілограмові бомби (і запальні бомби) на місто. Загальну кількість скинутих на місто бомб оцінили в 40 тонн. Окрім того, літаки знищували кулеметним вогнем солдатів республіканської армії (а також, як стверджують, цивільних осіб).
Дискусії щодо жертв
Ця атака викликала суперечки, бо в ній мали місце бомбардування мирних жителів військово-повітряними силами. Кількість жертв все ще заперечується; уряд басків повідомив про те, що на той час 1654 людини загинули, тоді як місцеві історики визначили 126 жертв (пізніше автори дослідження переглянули число до 153). Британське джерело, яке використовує Коледж авіації, каже, що загинуло 400 мирних жителів. Радянські архіви зазначають 800 загиблих 1 травня 1937 року, але це число може не включати жертв, що пізніше померли від поранень у лікарнях або тіла яких виявлено в похованні у смітті.
У мистецтві
Бомбардування є предметом відомої антивоєнної картини Пабло Пікассо на замовлення Іспанської Республіки. Подію цю також зобразив на дерев'яній дошці німецький художник , що його пізніше вбито в боях у складі міжнародних бригад. Бомбардування шокувало й надихнуло багатьох інших художників, включаючи скульптуру , одну з перших електроакустичних творів Патріка Ашионе, музичну композицію Рене-Луї Барона та вірші Пола Елюарда («Перемога Герніки») та («Наган ван дер Фессісісіе Бомверперс» — переклад з африкаанс: «Ніч фашистських бомбардувальників»). Існує також короткометражний фільм 1950 року .
Див. також
Література
- Цей день в історії. Бомбардування Герніки [ 16 вересня 2018 у Wayback Machine.](укр.)
- (баск.)(рос.)
- (баск.)(рос.)
В іншому мовному розділі є повніша стаття Бомбардировка Герники(рос.). Ви можете допомогти, розширивши поточну статтю за допомогою з російської.
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bombarduvannya Gerniki 26 kvitnya 1937 povitryane bombarduvannya baskskogo mista Gernika pid chas gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi Zdijsnili za nakazom uryadu Fransiska Franka jogo soyuzniki komendalskij legion nimeckogo Lyuftvaffe ta italijskij aviacijnij legion kodova nazva operaciya Ryugen Misto vikoristano yak centr zv yazku frontovogo tilu Operaciya vidkrila Franko shlyah zahoplennya z Bilbao ta peremogi jogo vijsk na pivnochi Ispaniyi Prichini i zdijsnennyaMisto Gernika istorichnij i kulturnij centr Krayini Baskiv Tam roste derevo pid yakim kolis prohodili narodni zbori j navertali do prisyagi predstavnikiv vladi 1937 roku misto perebuvalo v rukah respublikanciv sho veli oboronu Bilbao U Gernici krim priblizno 3700 miscevih zhiteliv perebuvali Isnuvala vijskova promislovist tri fabriki sered nih i z virobnictva aviabomb Krim togo v rajoni bombarduvannya mistivsya strategichno vazhlivij mist Takim chinom bombarduvannya bulo vipravdane z vijskovogo poglyadu Z 16 30 do 18 45 kilka grup litakiv osnovnoyu udarnoyu siloyu buli Junkers Ju 87 i Messershmitt Bf 109 skinuli 50 ta 250 kilogramovi bombi i zapalni bombi na misto Zagalnu kilkist skinutih na misto bomb ocinili v 40 tonn Okrim togo litaki znishuvali kulemetnim vognem soldativ respublikanskoyi armiyi a takozh yak stverdzhuyut civilnih osib Diskusiyi shodo zhertvCya ataka viklikala superechki bo v nij mali misce bombarduvannya mirnih zhiteliv vijskovo povitryanimi silami Kilkist zhertv vse she zaperechuyetsya uryad baskiv povidomiv pro te sho na toj chas 1654 lyudini zaginuli todi yak miscevi istoriki viznachili 126 zhertv piznishe avtori doslidzhennya pereglyanuli chislo do 153 Britanske dzherelo yake vikoristovuye Koledzh aviaciyi kazhe sho zaginulo 400 mirnih zhiteliv Radyanski arhivi zaznachayut 800 zagiblih 1 travnya 1937 roku ale ce chislo mozhe ne vklyuchati zhertv sho piznishe pomerli vid poranen u likarnyah abo tila yakih viyavleno v pohovanni u smitti U mistectviBombarduvannya ye predmetom vidomoyi antivoyennoyi kartini Pablo Pikasso na zamovlennya Ispanskoyi Respubliki Podiyu cyu takozh zobraziv na derev yanij doshci nimeckij hudozhnik sho jogo piznishe vbito v boyah u skladi mizhnarodnih brigad Bombarduvannya shokuvalo j nadihnulo bagatoh inshih hudozhnikiv vklyuchayuchi skulpturu odnu z pershih elektroakustichnih tvoriv Patrika Ashione muzichnu kompoziciyu Rene Luyi Barona ta virshi Pola Elyuarda Peremoga Gerniki ta Nagan van der Fessisisie Bomverpers pereklad z afrikaans Nich fashistskih bombarduvalnikiv Isnuye takozh korotkometrazhnij film 1950 roku Div takozhGernika misto Gernika kartina LiteraturaCej den v istoriyi Bombarduvannya Gerniki 16 veresnya 2018 u Wayback Machine ukr bask ros bask ros V inshomu movnomu rozdili ye povnisha stattya Bombardirovka Gerniki ros Vi mozhete dopomogti rozshirivshi potochnu stattyu za dopomogoyu perekladu z rosijskoyi Divitis avtoperekladenu versiyu statti z movi rosijska Perekladach povinen rozumiti sho vidpovidalnist za kincevij vmist statti u Vikipediyi nese same avtor redaguvan Onlajn pereklad nadayetsya lishe yak korisnij instrument pereglyadu vmistu zrozumiloyu movoyu Ne vikoristovujte nevichitanij i nevidkorigovanij mashinnij pereklad u stattyah ukrayinskoyi Vikipediyi Mashinnij pereklad Google ye korisnoyu vidpravnoyu tochkoyu dlya perekladu ale perekladacham neobhidno vipravlyati pomilki ta pidtverdzhuvati tochnist perekladu a ne prosto skopiyuvati mashinnij pereklad do ukrayinskoyi Vikipediyi Ne perekladajte tekst yakij vidayetsya nedostovirnim abo neyakisnim Yaksho mozhlivo perevirte tekst za posilannyami podanimi v inshomovnij statti Dokladni rekomendaciyi div Vikipediya Pereklad