Змагання з боксу на літніх Олімпійських іграх 1992 проходили з 26 липня по 9 серпня. Було розіграно 12 комплектів нагород. Боксери збірної Куби, яка з політичних мотивів бойкотувала попередні Олімпійські ігри 1988, завоювали 7 золотих і 2 срібних медалі, підтвердивши своє домінування в світовому аматорському боксі.
Найбільші зміни в олімпійському боксі 1992 у порівнянні з попередніми олімпійськими турнірами відбулися в системі підрахунку очок. Якщо раніше судді виставляли суб'єктивні оцінки для визначення переможця в разі проходження бою увесь відведений час, то тепер кожному з 5 суддів був встановлений пульт для підрахунку очок, який був фактично лічильником ударів. Кожного разу, коли боксер проводив ефективний удар, суддя мав зарахувати цей удар. Лічильник відображав зарахований удар лише в тому випадку, якщо хоча б троє з п'яти суддів нажимали кнопки з інтервалом 1 секунда. Загальний рахунок був просто підрахунком зарахованих ударів.
Медалі Редагувати
Загальний залік Редагувати
| Місце | Країна | Золото | Срібло | Бронза | Загалом |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Куба | 7 | 2 | 0 | 9 |
| 2 | Німеччина | 2 | 1 | 1 | 4 |
| 3 | США | 1 | 1 | 1 | 3 |
| 4 | Ірландія | 1 | 1 | 0 | 2 |
| 5 | Північна Корея | 1 | 0 | 1 | 2 |
| 6 | Нігерія | 0 | 2 | 0 | 2 |
| 7 | Болівія | 0 | 1 | 1 | 2 |
| Канада | 0 | 1 | 1 | 2 | |
| Об'єднана команда | 0 | 1 | 1 | 2 | |
| Нідерланди | 0 | 1 | 1 | 2 | |
| 11 | Іспанія | 0 | 1 | 0 | 1 |
| 12 | Угорщина | 0 | 0 | 3 | 3 |
| 13 | Південна Корея | 0 | 0 | 2 | 2 |
| 14 | Велика Британія | 0 | 0 | 1 | 1 |
| Румунія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Алжир | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Філіппіни | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Данія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Нова Зеландія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Марокко | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Нова Зеландія | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Польща | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Пуерто-Рико | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Таїланд | 0 | 0 | 1 | 1 | |
| Фінляндія | 0 | 0 | 1 | 1 |
Медалісти Редагувати
| Event | Золото | Срібло | Бронза |
|---|---|---|---|
| До 48 кг докладніше | Рохеліо Марсело Куба (CUB) | Данієль Петров Болгарія (BUL) | Ян Кваст Німеччина (GER) |
| Роель Веласко Філіппіни (PHI) | |||
| До 51 кг докладніше | Чхве Чхоль Су Північна Корея (PRK) | Рауль Гонсалес Куба (CUB) | Іштван Ковач Угорщина (HUN) |
| Тім Остін США (USA) | |||
| До 54 кг докладніше | Хоель Касамайор Куба (CUB) | Вейн Маккалоу Ірландія (IRL) | Рі Кван Сік Північна Корея (PRK) |
| Мухаммед Ашик Марокко (MAR) | |||
| До 57 кг докладніше | Андреас Тевс Німеччина (GER) | Фаустіно Реєс Іспанія (ESP) | Хосін Солтані Алжир (ALG) |
| Рамаз Паліані Об'єднана команда (EUN) | |||
| До 60 кг докладніше | Оскар Де Ла Хойя США (USA) | Марко Рудольф Німеччина (GER) | Намжілин Баярсайхан Монголія (MGL) |
| Хон Сон Сик Південна Корея (KOR) | |||
| До 63,5 кг докладніше | Ектор Вінент Куба (CUB) | Марк Ледюк Канада (CAN) | Їрі К'ялл Фінляндія (FIN) |
| Леонард Дорофтей Румунія (ROU) | |||
| До 67 кг докладніше | Майкл Каррут Ірландія (IRL) | Хуан Ернандес Сьєрра Куба (CUB) | Анібал Асеведо Пуерто-Рико (PUR) |
| Архом Ченглай Таїланд (THA) | |||
| До 71 кг докладніше | Хуан Карлос Лемус Куба (CUB) | Орхан Делібаш Нідерланди (NED) | Дьйордь Міжеї Угорщина (HUN) |
| Робін Рейд Велика Британія (GBR) | |||
| До 75 кг докладніше | Аріель Ернандес Куба (CUB) | Кріс Берд США (USA) | Кріс Джонсон Канада (CAN) |
| Лі Син Бе Південна Корея (KOR) | |||
| До 81 кг докладніше | Торстен Май Німеччина (GER) | Ростислав Зауличний Об'єднана команда (EUN) | Войцех Бартнік Польща (POL) |
| Золтан Береш Угорщина (HUN) | |||
| До 91 кг докладніше | Фелікс Савон Куба (CUB) | Девід Ізонритеї Нігерія (NGR) | Арнольд Вандерліде Нідерланди (NED) |
| Девід Туа Нова Зеландія (NZL) | |||
| Понад 91 кг докладніше | Роберто Баладо Куба (CUB) | Річард Ігбайнегу Нігерія (NGR) | Браян Нільсен Данія (DEN) |
| Свілен Русінов Болгарія (BUL) |
Посилання Редагувати
- Результати [ 20 липня 2011 у Wayback Machine.]