Бойко Петро Леонідович Петро Леоні дович Бо йко нар 17 травня 1970 19700517 пом 6 січня 2015 сержант Збройних сил Україн

Пройшов строкову службу у десантних військах, мав досвід бойових дій. За плечима армійська служба у Чехословаччині та на Кавказі. В часі війни добровольцем пішов до військкомату, мобілізований 2 серпня 2014 року. Командир відділення розвідки 128-ї гірсько-піхотної бригади.

6 січня 2015-го загинув у бою від кулі снайпера поблизу села Нікішине.

Без сина лишились батьки.

Хоронили з батьківської хати у рідній Москалівці на Коритнянському кладовищі (села відносяться до однієї сільської ради).

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

23 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
у Москалівці відкрито меморіальну дошку Петру Бойку та Олегу Середюку

Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 6 січня.

Примітки ред.

Указ Президента України від 23 травня року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 6 січня на YouTube

Посилання ред.

Бойко Петро Леонідович [ 30 березня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 23 травня року № 282/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

[2] . mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 6 січня 2022. Процитовано 6 січня 2022.

[3] Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 6 січня на YouTube