Божко Федір Федір Божко 7 червня 1893 Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії 12 грудня 1921 Харків ад ютант опера

Федір Божко (* 7 червня 1893, Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії — † 12 грудня 1921, Харків) — ад'ютант оперативного відділу 2-ї Запорозької дивізії, заступник командира і тимчасовий виконувач обов'язків командира Окремого кінного партизанського дивізіону ім. П. Болбочана, заступник командира полку Чорних запорожців. У січні-березні 1919 року, коли командир полку Петро Дяченко був хворим на тиф, тимчасово виконував обов'язки командира полку. Під час Першої світової війни служив у 2-му Дагестанському полку Кавказької туземної кінної дивізії («Дикої»). Георгіївський кавалер (солдатський Георгіївський хрест 4-го ступеня).

Федір Божко
Народження	7 червня 1893(1893-06-07) село Піски Лохвицького повіту Полтавської губернії
Смерть	12 грудня 1921(1921-12-12) (28 років) Харків
Країна	УНР
Приналежність	Армія УНР
Звання	Корнет Підполковник
Війни / битви	Перша світова війна Українсько-радянська війна
Нагороди	Георгіївський хрест 4 ступеня

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Божко.

31 серпня 1919 р. у Києві разом з групою козаків виконав наказ Володимира Сальського і зірвав російський прапор з будинку Думи, що спровокувало стрілянину.

Військові звання — корнет російської армії, підполковник Армії УНР.

1920 р. за завданням генерала Омеляновича-Павленка був відправлений на радянську територію з розвідницькою місією під прізвищем Дєментьєв. Був заарештований, утік, але згодом сам з'явився до більшовиків з удаваним каяттям за колишню діяльність, але насправді з метою залишитися на радянській території на легальному стані, щоб знайти і викрити більшовицьких інформаторів у патріотичному середовищі. Заарештований за підозрою в нелояльності, вбитий під час спроби втечи в ніч з 12 на 13 грудня 1921 року.

Примітки ред.

. Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2019.

Посилання ред.

Коваленко Сергій. Божко Федір/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. - Київ: Видавництво «Стікс», 2015. - 368 с.
О. Л. Опрышко. Кавказская конная дивизия. 1914–1917 годы. Возвращение из забвения^{[недоступне посилання з червня 2019]}
Тинченко Я. Учитель чорношличників [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 1 жовтня 2018. Процитовано 23 березня 2019.