Володи́мир Іва́нович Блава́цький (справжнє прізвище Трач) (15 листопада 1900, Косів — 8 січня 1953, Філадельфія, США) — український актор, режисер, антрепренер.
| Володимир Іванович Блавацький | |
|---|---|
| | |
| Блавацький у ролі «Малахія», у п'єсі «Народній Малахій», поставленої Ансамблем Українських Акторів, Німеччина 1946 | |
| Ім'я при народженні | Трач Володимир Іванович |
| Народився | 15 листопада 1900 Косів, Косівський повіт[d] |
| Помер | 8 січня 1953 (52 роки) Філадельфія, Пенсільванія, США |
| Національність | українець |
| Діяльність | актор, режисер |
| Дружина | Дичко Євдокія |
| | |
| Володимир Іванович Блавацький у Вікісховищі |
Біографія Редагувати
Володимир Трач народився у місті Косів на Івано-Франківщині. Театральну діяльність почав в дев'ятнадцять років. Швидко набрав майстерності і став знаним у Галичині актором. Він грав у трупах Василя Коссака, Петра Сороки, «Української бесіди», Йосипа Стадника, В. Демчишина, «Людового театру».
У сезоні 1927—1928 рр. пробує свої сили в театрі «Березіль». Долучення до досвіду театральних новацій великого реформатора української сцени Леся Курбаса надихає Блавацького на створення власного колективу. 1933 року він стає художнім керівником театру «Заграва» у Львові, багато в чому орієнтуючись на естетичні засади «Березіля». До того, що було напрацьовано в цьому театрі, зокрема репертуару, Блавацький повертатиметься все подальше життя.
Блавацький бачив розвиток української культури тільки в загальноєвропейському контексті. У своїх режисерських починаннях у 1930-х роках він намагався внести нові естетичні й етичні принципи в український театр, не залишаючи його замкнутим й однобоким. Для театру Блавацького характерний пошук втілення української класичної драматургії у нові сценічні форми, представлення найкращої сучасної української та західноєвропейської драматургії.
В період 1941-1944 роках працював у Львівський національний академічний театр опери та балету імені Соломії Крушельницької де і взяв собі за театральний псевдонім Блавацький. В ці роки директором театру був Андрій Теодорович Блавацький якому це не дуже сподобалося.
З 1945 очолював Ансамблю Українських Акторів, а у 1949 Український театр В. Блавацького, сформований з колишнього Ансамблю Українських Акторів переїзді з Німеччини до США, з осідком у Філадельфії.
Але, мабуть, найголовнішим надбанням цього періоду стало згуртування кола однодумців, чий невгамовний дух творчості поєднав їх на довгі роки у справі служіння театру. Також свого часу очолював Раду Фізкультури.
Ці імена сьогодні вже увійшли в історію нашої культури: Кононів Юрій, Богдан Паздрій, Володимир Королик, Марія Степова, Віра Левицька, Євген Левицький, Євген Курило, Володимир Шашаровський, Ярослав Рудакевич, Ніна Горленко та інші. З ними Блавацький співпрацював у роки окупації Львова нацистами, коли він очолив Львівський оперний театр і першим на українській сцені створив образ Гамлета. Разом всі вони були й під час еміграції в Німеччині, Австрії та США.
Помер у 1953 році після тривалої хвороби.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Blavatsky, Volodymyr [ 2 квітня 2015 у Wayback Machine.](англ.)
- Грицан А. Театральна культура Галичини у контексті європейського модерну (кінець ХІХ — перша чверть ХХ ст.)[недоступне посилання з червня 2019] — Вісник Прикарпатського університету. Мистецтвознавство. 2009—2010. Вип. 17-18.
- В орбіті світового театру: [про актора та режисера Володимира Блавацького] / В. Ревуцький. — К. : Коць М. П., 1995. — 245 с.
| Це незавершена стаття про театрального режисера чи режисерку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |