Костянтин Михайлович Бич-Лубенський (нар. 1860, Привілля — пом. ?) — громадський діяч та письменник Харківщини. Театральний критик, мистецтвознавець. Брат Івана Бич-Лубенського.
| Бич-Лубенський Костянтин Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 1860 Привілля |
| Помер | невідомо |
| Діяльність | громадський діяч письменник |
Біографія ред.
Народився у селі Привілля, Ізюмського повіту. Як і його брат Іван, походив з роду спадкових українських шляхтичів — новосанжарських сотників Бичів-Биченків. Костянтин Михайлович є прапрапраправнуком новосанжарського сотника, значкового товариша та отамана чугуївського (?) Григорія Йосиповича Бича (? — 1675—1743 — ран. 1751)
Рано залишився без батька. Закінчив другу харківську гімназію, потім працював у міських установах.
З юності Костянтин Бич-Лубенський захоплювався українською мовою та традиціями, стежив за розвитком української культури та невдовзі сам спробував писати українською мовою. Його кілька оригінальних творів та переклади з французької ще не були перевидані та зберігаються у Харківському міському архіві.
Пізніше він очолив харківське товариство імені Квітки-Основ'яненка. Останні відомості про Костянтина Бич-Лубенського припадають на 1916 рік, коли він виступив з промовою у товаристві, порівнявши Україну з біблейським Лазарем. Його доля після революції невідома.
Твори ред.
- Два попи
- Заговорило
- Таємна телеграма
- Міць логіки
- Микола Віталійович Лисенко (біографічно-музичний нарис)
У газеті «Рада» (21.04.1911) в статті «Всюде те саме» пророче резюмував: «І ми віримо, що справдиться заповіт Господа, віримо, що „в Великому Слові було Життя і Життя світлом було людям і що те світло в пітьмі світить“. Засвітить і нам. З цею надією йдемо ми з церкви, де поки що нема місця і нема права українському народові слухати благовістовання про воскреслого Христа на рідній мові».
Примітки ред.
- . Откуда Родом (рос.). 17 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 липня 2021. Процитовано 13 липня 2021.
- Архив литературный работ Константина Бич-Лубенского [1] [ 2015-04-02 у Wayback Machine.]
- [2][недоступне посилання з червня 2019]
Джерела ред.
- А. Ф. Парамонов. БИЧ-ЛУБЕ́НСЬКИЙ Костянтин Михайлович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — С. 614. — ISBN 966-02-2681-0.
- Бацак, Костянтин Юрійович (2019) Італійські оперні зірки харківської сцени 80-х років ХІХ — початку ХХ ст. Аспекти історичного музикознавства (18). С. 89-119.
- Роман Коваль, Юрій Юзич. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи // Бібліотека Історичного клубу «Холодний Яр». — Київ: видавець Мельник М. Ю. Історичний клуб «Холодний Яр»; 2020. — 944 с. — (Серія «Видатні українці». — Кн. 14).