Битва при Каліакрії — остання битва Російсько-турецької війни 1787—1792 років, яка відбулась 11 серпня 1791 року поблизу мису Каліакрія (тепер мис Каліакра на північно-східному узбережжі Болгарії).
| Битва при Каліакрії | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Російсько-турецька війна (1787—1792) | ||||||
Болгарські моряки біля пам'ятника Ушакову на мисі Каліакра | ||||||
| Координати: 43°22′26″ пн. ш. 28°35′50″ сх. д. / 43.37410000002777366° пн. ш. 28.59740000002777904° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Російська імперія | Османська імперія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Ушаков Федір Федорович | Хусейн-паша, Сеїт-Алі | |||||
| Військові сили | ||||||
| 16 лінійних кораблів, 2 фрегати, 2 бомбардирські кораблі, 19 допоміжних суден | 18 лінійних кораблів, 17 фрегатів, 43 допоміжні судна, Берегові батареї | |||||
| Втрати | ||||||
| 17 вбитих, 28 поранених | невідомо |
Хід битви ред.
Російська ескадра контр-адмірала Ф. Ф. Ушакова 8 серпня 1791 року вийшла із Севастополя з метою пошуку та знищення османського флоту. Рухаючись в похідному строю трьома колонами, вона помітила османську ескадру під командуванням капудан-паші Хусейна, яка стояла на якорі поблизу мису Каліакрія під захистом берегових батарей.
Намагаючись виграти час, зайняти зручне становище та захопити противника зненацька, Ушаков не став перестроювати ескадру у прийнятий тоді бойовий порядок (одна кільватерна колона). Незважаючи на вогонь османських берегових батарей, він відрізав ескадру противника від берега. Поки османи в паніці рубали якірні канати, намагаючись вишикуватись в лінію баталії, російські кораблі атакували ворожий флот. Османська ескадра стала безладно відходити. Для переслідування противника Ушаков вишикував свої кораблі в кільватерну лінію та спрямував їх паралельно до османської ескадри.
Кораблі авангарду османської ескадри під командуванням Сеїта-Алі спробували атакувати головні кораблі російської ескадри та перерізати їх курс. Проте Ушаков на лінійному кораблі «Рождество Христово» вийшов з лінії баталії, рішуче контратакував флагманський корабель противника та змусив його вийти з бою. Інші російські кораблі, продовжуючи зближуватись з османськими кораблями, намагались артилерійським вогнем вивести їх з ладу. Багато кораблів противника зазнали значних ушкоджень та втрат в особовому складі. Тільки на кораблі, де знаходився Сеїт-Алі, було вбито та поранено понад 450 чоловік.
Не витримавши сильного вогню російського флоту, османські кораблі припинили бій та під прикриттям темряви вирушили до Босфору.
Особливості тактики ред.
В битві при Каліакрії Ушаков застосував новий тактичний прийом — атаку ескадри противника в похідному строю трьома колонами, що стало для османів несподіванкою та викликало сум'яття на їх кораблях. Важливим фактором, що вплинув на успіх, був сміливий маневр — прохід російської ескадри між берегом та османською ескадрою з метою зайняти вигідне навітренне положення перед атакою, а також вихід Ушакова з кільватерного строю в ході переслідування для контратаки флагманського корабля противника. Такі дії суперечили тогочасним канонам лінійної тактики, яка вимагала суворого дотримання кільватерного строю.
Наслідки ред.
Частина османських кораблів розсіялась вздовж узбережжя. Доля капудан-паші довгий час була невідома. Алжирська ескадра Сеїта-Алі вночі досягла Константинополя. В місті поширились чутки, що Ушаков готовий штурмувати Константинополь. Успіх російського флоту в битві при Каліакрії прискорив укладення Ясськогой мирного договору.
За перемогу при Каліакрії Ушаков був нагороджений орденом Святого Олександра Невського. 14 командирів були нагороджені орденами святого Георгія та Святого Володимира 2 ступеню.
Джерела ред.
- Калиакрия // Советская военная энциклопедия / под ред. Н. В. Огаркова. — М.: Воениздат, 1980. — Т. 4. — 655 с. — (в 8-ми т). — 105 000 экз.