Битва при Аркадіополі — битва між військом Великого князя Київського Святослава і його союзників, що рухалися через дунайську Болгарію у Фракію, і візантійською армією під проводом Варда Скліра, в ході грецько-болгарської кампанії 970—971 років.
| Походи Святослава на Болгарію | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Координати: 41°24′00″ пн. ш. 27°21′00″ сх. д. / 41.40000000002777369445539080° пн. ш. 27.350000000027780089340013° сх. д. | ||||||
| ||||||
| Сторони | ||||||
| Київська Русь | Візантійська імперія | |||||
| Командувачі | ||||||
| Святослав Ігорович | Барда Склір | |||||
| Військові сили | ||||||
| Близько 30 000 тисяч бійців | Близько 50 000 тисяч бійців | |||||
| Втрати | ||||||
| Великі | Невідомо |
Передісторія Редагувати
Відновивши в 969 році у контроль над Болгарією, Святослав у відповідь на пропозицію від нового візантійського імператора винагороди за набіг на Болгарію (відповідно до домовленості Святослава з попереднім імператором Никифором Фокою) збільшив свої вимоги, запитавши данину за залишення всіх захоплених міст і викуп за полонених. У разі недотримання цієї вимоги Святослав запропонував візантійцям відмовитися від їхніх володінь в Європі. У відповідь на нагадування про колишні договори Русі з Візантією і про сумну долю батька Святослава руський князь повідомив про свій намір дійти до Константинополя.Зібравши військо, Святослав почав похід, війська Київської Русі стрімко наближалися до Царгороду, нехтуючи розвідкою і військовим плануванням.
Перебіг битви і результат Редагувати
По дорозі на Царгород розміщувалося місто Аркадіополь, біля нього Військо Київської Русі натрапило на чисельно переважаюче Візантійське військо. Війська Київської Русі зробили фатальну помилку, не помітивши засади візантійців у тилу. Почалась запекла битва, у вирішальний момент битви візантійці несподівано атакували війська Київської Русі з тилу. Це призвело до сум'яття в рядах бійців Київської Русі, як результат війська Київської Русі програли битву і зазнали великих втрат.
Вирішальну роль у перемозі Візантії зіграла непомічена засада в тилу військ Київської Русі, а також добра підготовка і більша чисельність Візантійського війська. Не змогли врятувати ситуацію ні військовий хист Князя Святослава, ні загартована в переможних боях військова дружина Київської Русі. Програна битва дуже підірвала військову міць Київської Русі бо загинуло багато найдосвідченіших дружинників, які мали цінний досвід воєн з Візантією, Хазарією, Волзькою Булгарією, печенігами. Військо Київської Русі так і не змогло тоді оправитися від цієї поразки, що призвело до програшу у війні.
Див. також Редагувати
Посилання Редагувати
- За датуванням російської літопису всі події відбувалися в 971 році.
- [Вікіпедія Вікіпедія:Освітня програма Вікіпедії
- . Архів оригіналу за 24 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.
- Архів оригіналу за 2 листопада 2016. Процитовано 23 жовтня 2016.