Бик (нім. Stier, фр. baffle, taureau), також зубр (фр. Aurochs) — у геральдичній символіці — символ родючості землі. Він зображуються в профіль, перший — з рогами у вигляді півмісяця, а другі — з двічі вигнутими рогами, усі вони часто бувають з опущеною, для буцання, головою, ідучими, стоячими або повстаючими. Нерідко зображується і окрема бичача голова з морди, з висунутим язиком або з протягнутим через ніздрі кільцем. Іноді зустрічається в гербах фігура корови, рідше бичка (наприклад, у польському гербі Ciolek). Буйволові роги, які так часто зустрічаються у вигляді прикрас гербових шоломів, особливо німецьких, деякими геральдистами зовсім помилково вважаються за мисливські роги, а французькими навіть за слонові хоботи (фр. proboscises).
Різновиди Редагувати
Голови Редагувати
| Каліський тур | у червоно-срібному шахову полі голова чорного коронованого тура із золотим кільцем в носі. | |
| Молдавський тур | у червоному шахову полі голова тура, над якою зірка, а по боках — троянда і півмісяць. |
Галерея Редагувати
Література Редагувати
- Дж. Фоли. Энциклопедия знаков и символов. — М. : Вече, АСТ, 1997. — С. 432.(рос.)
Джерела Редагувати
- А. Романчук. Миф в культуре Возрождения. Ренессансная интерпретация мифа о быке — символе смерти. — М. : Наука, 2003. — С. 185–189.(рос.)[недоступне посилання]
Посилання Редагувати
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stier in der Heraldik
- Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Stierköpfe in der Heraldik