Бертрам Невілл Брокгауз (англ. Bertram Neville Brockhouse; 15 липня 1918, Летбридж, Канада — 13 жовтня 2003, Гамільтон, Канада) — канадський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики в 1994 році «за створення нейтронної спектроскопії» (спільно з Кліффордом Шаллом).
| Бертрам Брокгауз | |
|---|---|
| Bertram Brockhouse | |
| | |
| Народився | 15 липня 1918[…] Летбридж, Альберта, Канада |
| Помер | 13 жовтня 2003 (85 років) Гамільтон, Онтаріо, Канада |
| Країна | Канада |
| Діяльність | фізик, викладач університету, фізик-ядерник |
| Alma mater | Університет Британської Колумбії Торонтський університет |
| Галузь | фізика |
| Заклад | Університет Макмастер Chalk River Laboratoriesd |
| Аспіранти, докторанти | P. K. Iyengard Sow-Hsin Chend |
| Членство | Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівське товариство Канади Американське фізичне товариство |
| Нагороди | |
Бертрам Брокгауз у Вікісховищі |
Життєпис Редагувати
Бертрам Брокгауз був другим із чотирьох дітей в сім'ї Ізраеля Бертрама та Мейбл Емілі Брокгауз (ур. Невілл). Наприкінці 1926 року сім'я переїхала до Ванкувера, де в 1935 Бертрам Брокгауз закінчив школу ім. Короля Георга. Незабаром після цього сім'я, через бідність під час депресії, переїхала в Чикаго, де Брокгауз працював асистентом у лабораторії й займався ремонтом радіоприймачів. Оскільки ситуація в сім'ї після переїзду в Чикаго не покращилася, в 1938 родина повернулась до Ванкувера. Після початку Другої світової війни Брокгауз пішов добровольцем на флот і служив там до закінчення війни. На службі займався в основному експлуатацією обладнання ASDIC — попередника сонарів.
Після закінчення війни він вступив наприкінці 1945 року за допомогою департаменту підтримки ветеранів до Університету Британської Колумбії. Вивчав фізику і математику. У 1947 отримав ступінь бакалавра в лабораторії низьких температур. Після цього він перевівся до Університету Торонто і через 8 місяців отримав там ступінь магістра. Після захисту дисертації в 1950 Брокгауз отримав місце в лабораторії Чок-Рівер — канадській установі з ядерної енергії. З 1960 очолював там відділення нейтронної фізики.
У 1962 році Брокгауз став професором в Університеті Макмастера в Канаді, де й працював до пенсії у 1984.
У 1994 році нагороджений, спільно з Кліффордом Шаллом, Нобелівською премією з фізики. У 1982 йому присвоєно звання кавалера ордена Канади, а в 1995 посвячено у компаньйони.
У жовтні 2005 року в рамках святкування 75-річчя університету Макмастера, Університетська авеню в місті Гамільтон перейменована на честь Брокгауза на Брокгауз-Вей.
Примітки Редагувати
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз / Hrsg.: Bibliographisches Institut & F. A. Brockhaus, Wissen Media Verlag
- Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с. — ISBN 978-953-6036-31-8
- Munzinger Personen
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- NNDB — 2002.
Посилання Редагувати
- Інформація з сайту science.ca [ 1 жовтня 2003 у Wayback Machine.] (англ.)
- Інформація з сайту Нобелівського комітету [ 7 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)
- Б. М. Брукгауз. «Спектроскопія повільних нейтронів і Великий Атлас фізичного світу». Нобелівська лекція [ 13 вересня 2013 у Wayback Machine.], УФН, том 165, випуск 12, грудень 1995(рос.)