Юрій Павлович Береза | |
---|---|
Народився | 22 квітня 1955 (68 років) село Городище Шепетівського району Хмельницької області |
Громадянство | Україна |
Національність | українець |
Діяльність | поет, гуморист, журналіст |
Alma mater | Рівненський державний гуманітарний університет |
Мова творів | українська |
Членство | НСПУ |
Премії | імені Остапа Вишні |
| |
Висловлювання у Вікіцитатах |
Ю́рій Па́влович Бере́за (* 22 травня 1955, село Городище Шепетівського району Хмельницької області) — український поет-сатирик, гуморист, журналіст. Брат письменника Миколи Берези.
Біографічні відомості Редагувати
Народився 22 травня 1955 р. в с. Городище Шепетівського району Хмельницької області. Після закінчення школи працював у місцевому господарстві. Навчався на філологічному факультеті Рівненського педагогічного інституту. Працював учителем української мови і літератури на Рівненщині.
З 1982 року — на журналістській роботі. Був членом Рівненської обласної редколегії з випуску серії книг «Реабілітовані історією».
Творчість Редагувати
Друкуватися розпочав зі шкільних років. Його вірші, гуморески, усмішки, повісті публікувалися в республіканських газетах, журналах, у колективних збірниках та альманахах.
Автор збірок гумору і сатири «Щастить же людям», «Хронічне нещастя», «Дефіцитний фанат», «Оглядини з виграшем», «Не роззявляйте рота!», «Не вішай носа в шафу!», «Безпрограшна лотерея». Лауреат премій ім. Остапа Вишні, імені Степана Руданського, Рівненської просвітянської премії імені Григорія Чубая, обласної літературної премії імені Світочів, обласної Нобельської премії.
На його вірші написані пісні.
Автор збірок сатири і гумору:
- «Щастить же людям» (1990),
- «Хронічне нещастя» (1991),
- «Дефіцитний фанат» (1992),
- «Оглядини з виграшем» (1993),
- «Не роззявляйте рота!» (1995),
- «Не вішай носа в шафу!» (2002),
- «Копитентний керівник» (2002),
- «Безпрограшна лотерея» (2005),
- «Короткими перебіжками» (2006),
- «Трофеї чи жертви?» (2012),
- «Нагадки про мовні порядки» (2014),
- «Усмішкою витру сльозу» (2016),
- «Перелаз на Парнас» (2017),
- «Ми - у грі» (2018),
- «Що кому» (2018),
- «Чесне пенсіонерське» (2019),
- «Сучасні тенденції» (2020),
- «Серце - не острів» (2021),
Член Національної спілки письменників України. Нагороджений Грамотою Міністерства освіти і науки України.
- Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Степана Руданського (2019) – за книгу сатири і гумору «Що кому» (ІІ премія).
Література Редагувати
- Шморгун Є. І. Береза Юрій Павлович
- Береза Юрій // Пащук І. Літературно-краєзнавча енциклопедія Рівненщини. – Рівне, 2005. – С. 15-16.
- Юрій Береза // Сучасні письменники Рівненщини. – Рівне, 2016. – С. 72-73.
- Юрій Береза // Хрестоматія. Письменники Рівненщини – дітям. – Рівне, 2005. – С. 324.
Примітки Редагувати
- Літературна Рівненщина. Рівне: Письменницька робітня "Оповідач". 2010. с. 14. ISBN 978-966-2524-03-1.
- Вістенко Р. Юрій Береза - лауреат літературної премії імені Степана Руданського // Вісті Рівненщини. - 2019. - № 48, 13 груд. - С. 13.
- Премії Рівненщини за досягнення у сфері літератури, культури і мистецтва. Рівне: Видавець О. Зень. 2019. с. 128. ISBN 978-617-601-309-9.
- Обласну літературну премію імені Світочів отримає Юрій Береза // Вісті Рівненщини. - 2018. - № 38, 21 верес. - С. 6
- Архів оригіналу за 12 грудня 2019. Процитовано 12 грудня 2019.
Посилання Редагувати
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Береза Юрій Павлович (поет) |
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |