Бел (з аккад. — "Владика", "пан") - в релігіях Стародавньої Месопотамії позначення верховного бога. Застосовувалося стосовно шумерському богу Енлілю, одному з трійці космічних богів (Ану, Енліль, Еа), а пізніше було позначення Мардука, бога міста Вавилона.
| Бел |
|---|
Культ вавилонського Бела (у клиноподібних написах - Білу) перенесений до Фінікії, де він отримав ім'я Ваал або Баал і, як "володар" богів, відповідав головному небесному світилу - сонцю, джерелу будь-якого життя на землі. Грецька форма імені вавилонського божества - Віл або Бел ; неканонічна частина біблійної книги пророка Данила з цим ім'ям пов'язує розповідь «Руйнування Біла», що характеризує забобони вавилонян.
Антична традиція Редагувати
Греки сприймали це ім'я як власне. Згідно з Геродотом - це бог. Його храм (або палац) розташовувався у Вавилоні. Він же індійський бог, що ототожнювався з Гераклом.
Згідно з античними авторами, на колісниці перського царя розміщувалися статуї Ніна і Бела. Дарію перед битвою при Іссі наснилося, що Олександр входить у храм Бела і зникає. Статуя Бела у Вавилоні знищена іранцями, і Олександра просили її відновити. За Гекатею Абдерським, Олександр наказав відновити храм Бела, і лише євреї не підкорилися. Його святилище намагався пограбувати Антіох Великий.
Євгемеризм Редагувати
Цар Вавилона, згідно з Євгемером, надав гостинність Зевсу. Отримав ім'я від єгиптянина Бела, сина Лівії. Батько Фронії, прадід Кассіопеї. Згідно з істориком Фаллосом, Бел — засновник Вавилону, воював з титанами проти Зевса. Гробниця Бела (тобто храм Мардука) у вигляді піраміди знаходилася у Вавилоні, її зрив Ксеркс I (або її відкрив Ксеркс I).
Вірменська міфологія Редагувати
У міфах стародавніх вірмен Бел - велетень з країни велетнів (імовірно) - був противником легендарного предка вірмен Айка. Айк підняв повстання проти титана Бела, який захотів підкорити собі всіх, і вбив його з лука.
Див. також Редагувати
Примітки Редагувати
- ↑ Вил // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Ваал, в Библии // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Геродот. История I 181; III 158
- Курций Руф. История Александра Великого V 1, 24
- Павсаний. Описание Эллады I 16, 3
- Цицерон. О природе богов III 42
- Курций Руф. История Александра Великого III 3, 16
- Плутарх. Александр 18
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека XVII 112, 3
- Иосиф Флавий. О древности еврейского народа I 22
- Страбон. География XVI 1, 18 (стр.744)
- Диодор Сицилийский. Историческая библиотека VI, фр.1
- Павсаний. Описание Эллады IV 23, 10
- Гесиод. Перечень женщин, фр.137 М.-У.
- Комментарий Д. О. Торшилова в кн. Гигин. Мифы. СПб, 2000. С.182
- Страбон. География XVI 1, 5 (стр.738)
- Элиан. Пёстрые рассказы XIII 3
Посилання Редагувати
- Bartleby: American Heritage Dictionary: Semitic Roots: b c l Архивировано 15 жовтня 2008 року.(англ.) )