Валерій Лукич Басане́ць (нар. 11 січня 1941, Броди, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український художник. Один з активних учасників нонконформістського руху (андеграунду) Одеси, постійний експонент «квартирних» виставок. Член Національної спілки художників України (від 1970 року). Один із засновників Національної асоціації митців (1993). Заслужений художник України (2009). Чоловік мистецтвознавця Тетяни Басанець.
| Валерій Басанець | |
|---|---|
| | |
| Валерій Басанець і Віктор Маринюк на конференції, присвяченій Одеському нонконформізму. Київ, 2013 | |
| Народження | 11 січня 1941 (82 роки) Броди Львівської області |
| Національність | українець |
| Країна | УРСР → Україна |
| Жанр | живопис, графіка, скульптура |
| Навчання | Одеське художнє училище |
| Діяльність | художник |
| Член | Національна спілка художників України |
| У шлюбі з | Басанець Тетяна Василівна |
| Звання | |
| |
Біографія Редагувати
1963 року закінчив Одеське художнє училище. Працює у галузях живопису, графіки, скульптури.
У 1960-х роках увійшов до групи молодих художників неформального напрямку. 1993 року став одним із фундаторів групи «Човен», 1998 року був одним із засновників творчого об'єднання «Мамай».
Від 1966 року бере участь у художніх виставках. 1980 та 1999 року персональні виставки Басанця відбулися в Одесі.
Твори Редагувати
- «Атракціон», «Оперний театр», «Карусель», «Кіно» (1966)
- «Весна в місті», «Окраїна» (1969)
- «Ті, що йдуть назустріч», «Екзистенційний погляд», «Дівчина з намистом» (1975)
- «Будинок на березі моря» (1980)
- «Портрет» (1983)
- «Спокуса», «Сон» (1985)
- «Парк», «Передчуття» (1989)
- «Без назви» (1990)
- «Біля скелі», «Молодий дух» (1991)
- «Модель» (1992)
- «Сумнів», «Аромат» (1993)
- «Три грації» (1996)
- «Бесіда», «Будинок мистецтв» (1997)
- «Гра» (2000)
- «Манекени» (2001)
Творчий метод Басанця базується на створенні форми завдяки тонким тоновим нюансуванням силуетного зображення та ідеї метафізичного визначення образів.
Нагороди Редагувати
- Гран-прі Міжнародного бієнале «Імпреза-89» (Івано-Франківськ)
- Лауреат Бієнале українського образотворчого мистецтва «Львів-91. Відродження» (1991).
17 червня 2009 року за вагомий особистий внесок у розвиток культурно-мистецької спадщини України, високу професійну майстерність та активну участь у проведенні Фестивалю мистецтв України Валерієві Басанцю надано звання «Заслужений художник України» .
13 квітня 2012 року призначено довічну державну стипендію як видатному діячеві культури й мистецтва, що досяг сімдесятирічного віку .
Примітки Редагувати
Література Редагувати
- Василенко Т. В. Басанець Валерій Лукич // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — ISBN 966-02-2681-0. — С. 290.
- Басанець Валерій Лукич // Довідник Національної спілки художників України. — К.: Національна спілка художників України, 2005. — С. 389.
Посилання Редагувати
- Національна спілка художників України. Басанець Валерій Лукич [ 25 жовтня 2014 у Wayback Machine.]