Миросла́ва Анато́ліївна Барчу́к (нар. 22 липня 1968, Київ) — українська журналістка та телеведуча, віцепрезидентка Українського ПЕН.
| Барчук Мирослава Анатоліївна | |
|---|---|
| | |
| Народилася | 22 липня 1968 (55 років) Київ |
| Громадянство | СРСР → Україна |
| Національність | українка |
| Діяльність | журналістка |
| Нагороди | |
|
Біографія ред.
Народилась у Києві, виросла в акторській родині, мати — Герой України, народна артистка України Ніла Крюкова, батько — народний артист України Анатолій Барчук.
Закінчила факультет журналістики Київського Національного університету імені Т. Г. Шевченка.
Кар'єра ред.
В середині 90-х працювала кореспонденткою «Радіо "Свобода"» у Північній Америці та перекладачкою в Канаді.
У 1998—2000 роках працювала на телеканалі «1+1», була редакторкою та ведучою програм «Сніданок з 1+1» та «Проти ночі».
У 2001—2005 роках головна редакторка англомовного журналу «Welcome to Ukraine».
У 2005—2012 роках редакторка та ведуча програм «Новий час», «РеАкція» на «5 каналі»
Одна серед майже 400 журналістів, що виступили за створення руху «Стоп цензурі!».
У 2013—2014 роках ведуча програм «Homo Sapiens», «Окрема думка» на каналі ТВі.
У 2015—2019 роках ведуча щоденної інформаційної програми «Вечір з Мирославою Барчук» на «Еспресо TV»
З 2019 року — ведуча суспільно-політичного ток-шоу «Зворотний відлік» та програми «Святі та грішні» на телеканалі Перший.
У 2021 році — ведуча програми-даілогів з інтелектуалами «Простір» на Громадському ТБ
З 2022 — ведуча онлайн-проєкту українського ПЕН «Власні назви»
Родина ред.
Чоловік — Лубківський Данило Романович, син — Іван-Нестор Барчук.
Нагороди ред.
- 12 грудня 2020 року отримала премію «Високі стандарти журналістики-2020» у категорії «За сталий, якісний медійний проєкт/продукт», у якій оцінюють медійні проєкти або продукти, які пройшли випробування часом і творять журналістику високих стандартів;
- 21 травня 2021 року Мирослава Барчук стала лауреаткою Премії імені Георгія Ґонґадзе.
Громадянська позиція ред.
«Так чи інакше я вірю, що у нас нема іншого виходу, як шукати способу настроювати правильну оптику для суспільства, де факти, правда знову стають важливими, де до них з'являється довіра, де у світовій війні з реальністю ми — на боці реальності. І ви не повірите, але я вважаю, що у цій боротьбі на усім потрібно поруч з прагматизмом, також більше ідеалізму. У якийсь дивовижний спосіб саме ідеалізм і особистості-ідеалісти у цьому вивихнутому часі виявляються рятівним колом для майбутнього» , — з виступу на Львівському Медіафорумі 26 серпня 2021 року.
Примітки ред.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2021. Процитовано 9 вересня 2021.
- . detector.media. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 12 грудня 2020.
- . suspilne.media. 12 грудня 2020. Архів оригіналу за 14 грудня 2020.
- . УП Життя. 21 травня 2021. Архів оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 21 травня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
- . Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 10 вересня 2021.
Джерела ред.
- Україна Молода [ 9 березня 2014 у Wayback Machine.]
- 2013.08.07. Андрій Середа. «Homo Sapiens» з Мирославою Барчук на ТВі [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Барчук Мирослава Анатоліївна |
- Барчук Мирослава Анатоліївна у соцмережі «Facebook»