Баран Сергій Петрович Сергі й Петро вич Бара н 17 жовтня 1970 9 вересня 2014 молодший сержант Збройних сил України учасн

Закінчив середню школу в селі Перемога Ніжинського району, вчився у Ніжинському професійно-технічному училищі, здобув спеціальність механізатора. Строкову службу пройшов у Туркменістані прикордонником, зазнав поранення. Повернувшись додому, працював у господарстві КСП імені Прядка.

28 квітня 2014-го мобілізований, начальник складу МТЗ 13-го батальйону територіальної оборони «Чернігів-1».

З травня 2014 року брав участь у боях на сході України. 19 серпня зазнав важких поранень осколками під час обстрілу з РСЗВ «Град» у Луганській області. Спочатку Сергія лікували в Харківському госпіталі, згодом у Львові, де переніс кілька операцій. Стан залишався тяжким, врешті серце не витримало, 9 вересня він пішов із життя.

Поховали Сергія 11 вересня 2014 року на кладовищі в Богданівці, неподалік від рідної хати.

Лишились дружина, двоє синів — 1994 і 2001 р.н., і донька 2006 р.н.

Нагороди та вшанування ред.

За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений

15 травня 2015 року — орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)
У селі Перемога Ніжинського району на будівлі ЗОШ, де він навчався, та у селі Богданівка — на будинку, де він мешкав — встановлені меморіальні дошки його честі.

Примітки ред.

Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела ред.

Баран Сергій Петрович [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.]
Український Меморіал [ 26 січня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Указ Президента України від 15 травня року № 270/2015 «Про відзначення державними нагородами України»