Бантенці (індонез. Suku Banten, Orang Banten, сунд. Urang Sunda Banten, яван. Wong Banten) — один із корінних народів Індонезії, найбільша етнічна група провінції Бантен і дев'ята за чисельністю в Індонезії.
Бантенці | |
---|---|
Бантенські молодята | |
Самоназва | Urang Sunda Banten |
Кількість | 4,65 млн осіб (2010, перепис) |
Ареал | Індонезія: провінція Бантен |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | сунданці, бадуї, чиребонці |
Мова | діалекти сунданської та яванської мов, індонезійська |
Релігія | іслам |
У культурі бантенців багато спільного із сунданцями, але вони відчувають себе окремим народом. Буває складно визначити етнічну територію бантенців, адже межі Бантену змінювалися протягом віків. Водночас чітко визначається так званий «дух бантенців». Його складовими є три основних постулати: «бантенці — не сунданці», «бантенці — гарячий народ, який повстає кожні двадцять років», «бантенці безкомпромісно сповідують ортодоксальний іслам».
Чисельність і розселення
За даними перепису населення Індонезії 2010 року чисельність бантенців (включаючи малочисельних бадуїв) становила 4 657 784 особи, це майже 2 % населення країни. 51 % серед них становили чоловіки, 49 % — жінки; 35 % бантенців є міськими жителями, 65 % живе на селі. Більшість бантенців сконцентрована в провінції Бантен, розташованій на заході острова Ява. Їхня чисельність тут у 2010 році становила 4 321 991 особа (40,77 % громадян Індонезії в провінції, перепис). За межами Бантену частка бантенців у загальному населенні є помітною лише в провінції Лампунг (172 403 особи, 2,27 % населення), розташованій на півдні острова Суматра й відділеній від Бантену Зондською протокою. В провінції Західна Ява проживає 60 948 бантенців, у провінції Північна Суматра — 46 640, в Джакарті — 28 551, в провінції Південна Суматра — 17 141.
Для порівняння, за даними перепису населення 2000 року в Індонезії проживало 4 113 162 бантенця, в тому числі 3 785 925 осіб у Бантені, 166 113 осіб у Лампунзі, 64 487 осіб у Західній Яві, 48 495 осіб у Північній Суматрі, 20 582 особи в Джакарті, 15 925 осіб у Південні Суматрі, в решті провінцій чисельність бантенських громад була меншою за 2000 осіб.
Мова
Мова є важливим елементом ідентичності бантенців. Регіональною мовою спілкування в Бантені є місцевий діалект сунданської мови. Його позиції лишаються доволі міцними в бантенському суспільстві. Частина бантенців в північних прибережних районах провінції користується місцевим варіантом яванської мови. На півночі Бантену, зокрема в Серанзі, поширена сундансько-яванська двомовність. В промислово розвинених районах провінції та центрах розвитку туризму, де населення має поліетнічний характер, широко використовується індонезійська мова, яка поступово зміцнює свої позиції за рахунок скорочення сфери використання бантенських діалектів. Така ситуація обумовлена тим, що індонезійська мова визнається мовою національної єдності, яка зрозуміла кожному.
Бантенський (західний) діалект сунданської мови відрізняється від пріанганського варіанту цієї мови, поширеного серед сунданців Західної Яви, вимовою та деякими відмінностями в словнику та граматиці. Бантенський сунданський діалект сформувався в південних районах Бантена (округи Лебак і Панденгланг). Він виявляє тісні зв'язки зі старосунданською мовою. Основна граматична відмінність між бантенським та пріанганським варіантами сунданської мови має історичне коріння. Перебуваючи під владою султанату Матарам, Пріанган запозичив з яванської мови існування кількох рівнів ввічливості. Бантен ніколи не входив до складу цієї яванської держави й, як результат, його діалект не визнає рівнів. З цієї причини більшість сунданців вважає бантенський діалект грубою, менш культурною сунданською мовою. В умовах розширення контактів з носіями інших мов таке ставлення до бантенського діалекту як неповноцінного спонукає бантенців стидатися рідної мови й провокує можливу поступову втрату сунданського бантенського діалекту на півночі провінції.
Бантенською сунданською мовою в Бантені виходить інформаційна програма Беджаті-Лембур (Beja ti Lembur), яку транслюють місцеві телекомпанії. Вона сприяє збереженню мови.
Бантенською яванською мовою розмовляють у північній частині округу Серанг, у місті Серанг, місті Чилегон та в західній частині округу Тангеранг. Процес передачі бантенської яванської мови наступному поколінню є ефективним, а ставлення до рідної мови — позитивним. Бантенська яванська мова стала використовуватись після заснування султанату Бантен у XVI ст., вона була основною мовою при дворі султана. Бантенська яванська помітно відрізняється від яванської мови Центральної або Східної Яви. Вона походить від діалекту (Чиребона) й зазнала сильного сунданського та (батавського) впливу. Розрізняють західну та східну говірки, що мають фонетичні відмінності. Бантенська яванська мова має два рівні ввічливості: високий (bebasan, krama) та низький (pasaran, standar).
Релігія
Більшість бантенців — побожні мусульмани, вони дотримуються ісламу сунітського напрямку.
Іслам став офіційною релігією Бантена після його захоплення султанатом Демак у 1526—1527 роках та встановлення тут мусульманської династії. Після цього бантенці були навернені на іслам. Мусульманська релігія й надалі займала чільне місце в житті Бантена та його правителів. Традиційно Бантен орієнтувався на Мекку, а не на Халіфат, постійно підтримувались стійкі зв'язки з цією колискою мусульманської віри. Бантен був центром вивчення ісламу.
Влада султана та суспільна ієрархія султанату вважаються священними. Султан мав титул валі, другої людини після Пророка. Навіть сьогодні бантенці раз на рік здійснюють паломництво до святих для них могил султанів, переважно на наступний день після свята Лебаран.
Іслам відіграє важливу роль у житті бантенців. Вони надзвичайно віддані релігії, дотримуються ісламу з високим релігійним духом, пишаються багатьма новими нещодавно збудованими мусульманськими школами. Як важливу реліквію та спадщину предків вони сприймають Велику мечеть Старого Бантена (індонез. Masjid Agung Banten Lama). Разом із тим прихильники інших релігій можуть жити з ними пліч-о-пліч у мирі.
На перший погляд індуїзм, попередня релігія бантенців, зник, однак багато колишніх вірувань та окультних практик було включено до місцевої форми ісламу.
Бантенці вірять, що походять від воїнів-мусульман із Чиребона, які нібито використовували магічні сили, щоб зробити себе невразливими. Ці воїни володіли «чарівними мечами», які наповнювати магічною силою. Вони були засновниками султанату Бантен і вважається, що їхні нащадки зберігають свою невразливість і сьогодні. Бантенці практикують окультне мистецтво Дебус (Debus), яке дозволяє ставати невразливим на війні. Щоб «отримати силу», люди йдуть до шамана або відвідують могили могутніх людей. Кажуть, що Дебус можуть практикувати лише дуже побожні мусульмани.
Історія
Бантенці сформували свою національну ідентичність протягом майже тисячолітньої історії, їхня держава утворилася в X ст. й зникла лише на початку XIX ст. Політична сталість Бантена була обумовлена його стратегічним географічним розташуванням, що межує із Зондською протокою, та виробництвом спецій (зокрема перцю), на які існував попит в усьому світі. Іноземні торгівці постійно прибували й оселялися в місцевому порту. Неоднорідні громади динамічно інтегрувалися з місцевим населенням.
Велике місцеве історичне джерело «Історія Бантена» (індонез. Sajarah Banten), як і всі династичні хроніки, прагнуло мінімізувати роль та досягнення попередників мусульманських правителів і навпаки піднести роль останніх. Тому про давню історію країни відомо дуже мало. В давнину бантенці входили до складу царства Сунда (інша назва Паджаджаран, індонез. Pajajaran, існувало в 669—1579 рр.), більшість населення якого сповідувала індуїзм. Бантен у давнину був жвавим портом, який відвідували кораблі й торговці з різних країн. У XIV ст. він контролювався яванською державою Маджапагіт. Бантенці формувалися під впливом двох великих цивілізацій острівної частини Південно-Східної Азії (малайської Шривіджаї та яванського Маджапагіту) в умовах постійних торгових контактів з різними іноземними культурами (китайською, індійською тощо). В XV ст. Бантен був приєднаний до Паджаджарану. Він звільнився в середині XVII ст. й водночас розколов сунданську державу.
Заснування султанату Бантен пов'язують з уламою (індонез. Ulama, ісламський учений) з Північної Суматри Сунаном Гунунгджаті (індонез. Sunan Gunung Jati). Він займався поширенням ісламу в язичницькому регіоні на заході Яви. Для сприяння цій місії султан Демака на прохання Сунана Гуннунгджаті відправив військо для завоювання міста Бантен. Ця операція була здійснена в 1526—1527 роках. У Бантені була встановлена мусульманська династія. Першим його правителем султан Демака проголосив Гасануддіна (індонез. Hasanuddin), сина Сунана Гуннунгджаті, а ще видав за нього свою сестру. В гирлі річки Бантен (індонез. Ci-Banten) була збудована нова столиця. Гасануддін та два його наступники Юсуф (індонез. Yusuf) та Могаммад (індонез. Muhammad) носили титул маулана. На момент смерті Гасануддіна в 1570 р. володіння Бантена охоплювали всю західну Яву (крім Чиребону) та південь Суматри до Бенгкулу включно.
Бантен став важливим міжнародним торговим центром, його золотий вік припадає на XVII ст. В ісламський період місто було магнітом для людей з різних етнічних груп, які прибували в Бантен, щоб заробляти собі на хліб, а деякі навіть оселялися тут на постійно. Багато людей прибувало також з метою релігійного прозелітизму (дават) або вивчення ісламу. Чужинці засвоювали бантенську культуру й інтегрувалися до місцевого суспільства. В XVI—XVII ст. Бантен був одним з найбільших міст Південно-Східної Азії, на початку 1670-х років його населення становило приблизно 150 тис. осіб. Місто мало міжнародний порт, тут жили китайські, арабські, індійські, а також вірменські, англійські, голландські, французькі, данські, португальські торговці. Близько 1660 р. бантенський міністр торгівлі, китаєць на ім'я Кайцу, створив торговий флот за європейським зразком, який міг конкурувати із західними компаніями. Знаковим стало посольство, організоване правителем Бантена Абдулкадиром 1636 року до Мекки. Воно повернулося за 2 роки, а результатом стало надання правителю Бантена титула султана. Крім того, бантенці познайомилися з тарикатом Кадирія. Наприкінці XVII ст., на додаток до західної частини Яви, територія Бантена включала південь Суматри (Лампунг і Семанка), острів Банка та князівство Ландак на заході Калімантану.
Занепад султанату був спричинений конфліктом між султаном Агунгом (індонез. Agung) та його сином Гаджи (індонез. Haji). Останній звернувся за підтримкою до голландців з Батавії, й це стало фатальним для Бантена. Голландці силою зброї захопили султанат і посадили на трон Гаджи. Агунг був ув'язнений, а 1692 р. помер у Батавії. За цю допомогу Гаджи змушений був визнати сюзеренітет Батавії, відшкодувати голландцям значні витрати, понесені ними під час війни, надати їм монополію на міжнародну торгівлю в Бантені. Усі іноземці, за винятком голландців, мусили покинути країну, іноземним кораблям заборонялося зупинятися в Бантені, відтепер вони мали торгувати в Батавії. Бантен фактично перестав бути місцем міжнародної торгівлі, його роль була зведена до постачальника сільськогосподарської продукції. Зі свободою торгівлі зникли й цілі сегменти економічної діяльності Бантена. Більшість місцевого населення зайнялась землеробством, але успіхи були дуже скромними через відсутність у місцевих жителів відповідних навичок та неплідні ґрунти. Бантен мав найнижчі врожаї на всій Яві, а отже й найбідніше селянство.
Султанат проіснував до 1813 р., але він більше не був суверенною державою й змушений був виконувати накази з Батавії. Після остаточної ліквідації султанату регіон опинився у складі провінції Західна Ява, етнічно сунданського краю. Ця акція додала бантенцям економічних негараздів та нових ран до самооцінки.
Разом із тим, протягом усього колоніального періоду, аж до 1945 року бантенці відверто або приховано чинили опір колонізаторам. За добу султанату Бантен пережив три громадянські війни 1580, 1609 та 1682 років, а також селянське повстання 1636 р. Проте вони не були масштабними, справжній дух повстання з'явився наприкінці XVII століття, після того як Батавія збройно нав'язала Бантену свій сюзеренітет. Бантенці виявляли зневагу до голландської влади, а гаслом повстанців стало «Бантен для бантенців». Найвідомішими були велике повстання 1750—1751 рр. під керівництвом кіяїв (Kiai, Kyai, знавці ісламу, місцеві релігійні провідники) Тапа (індонез. Tapa) та Рату Багусбуанга (індонез. Ratu Bagus Buang), селянське повстання в Чилегоні 1888 р., а також «комуністичне» повстання 1926 р.
Вже 1654 р. ідея «панісламізму» через проект «Священної війни» об'єднала проти голландців всі мусульманські країни Архіпелагу (Ачех, Бантен, Джохор, Матарам, Макасар). Населення Бантена зверталося до релігійних діячів як до своїх законних лідерів, оскільки офіційна влада (бантенська знать та адміністратори суданського походження, призначені голландською владою) зрадили країну та народ своєю співпрацею з колонізаторами. Кіяї закликали народ до боротьби під гаслом перангсабіл (perang sabil, священної війни). Їхній вплив на населення здійснювався через мережу тарикатів (суфійські ордени) та песантренів (індонез. Pesantren, релігійні школи). Кіяї могли в будь-який момент мобілізувати своїх послідовників, які присягнули на безумовну слухняність і були зобов'язані зберігати таємницю. Близько 1870 року в Бантені мало місце потужне релігійне відродження, в основному пов'язане з діяльністю тарикату Кадирія. Цей тарикат відігравав помітну роль у житті бантенців у другій половині XIX століття, зокрема під час повстання в Чилегоні 1888 р.
В 1920-х роках у Бантені помітним був вплив комунізму. Селяни сприймали його як скасування податків та примусової праці, справедливий поділ землі, побудову суспільства рівних людей. При цьому виявилась близькість ідей комуністичного руху та місцевих релігійних лідерів. Вони мали спільну мету — повалення колоніального панування. Кіяї зі своїми мечетями, песантренами та братствами були готові підтримати Комуністичну партію Індонезії. У грудні 1925 року комуністи прийняли рішення про організацію в Індонезії національного повстання проти колоніального уряду. Проте повстання вдалося підняти лише в листопаді 1926 р. в Бантені та в січні 1927 р. на західному узбережжі Суматри, воно було придушене голландцями.
Японська окупація в 1942—1945 роках принесла фундаментальні зміни в життя бантенців. На відміну від голландців, японці майже відразу віддали ключові позиції місцевим релігійним лідерам. Другою принциповою зміною стало запровадження примусової праці (ромуса) на потреби японській армії. Робітники ромуса десятками помирали через нестачу їжі та медикаментів. Японська політика загострила соціальні контрасти. Місцеві політики, державні службовці та забезпечені люди жили за японців досить комфортно й цим викликали невдоволення простого народу, особливо ромуса. В Батавії формувався й зростав національний рух.
Після капітуляції Японії 1945 року з дозволу японської окупаційної влади була проголошена незалежність Республіки Індонезія. Водночас у країну поверталися голландці, які прагнули відновити свою владу. Незалежність потрібно було завойовувати. Окремі регіони Індонезії, зокрема й Бантен, опинилися в стані хаосу. Молодь з руху пемуда організовувала збройні загони, які розпочали партизанську війну проти іноземних військ. Японці покинули Бантен, хоча й мали місце збройні зіткнення. Пемуда захоплювали владу на місцевому рівні, створювали нові адміністрації. Кіяї мобілізували своїх численних прихильників на боротьбу з голландцями. Водночас суперечки між бантенськими лідерами перейшли у збройні сутички. 1946 р. республіканський уряд Індонезії кинув збройні сили для наведення порядку в Бантені, але акцію довелося припинити через початок наступу голландців. Бантен залишався вільним регіоном, він не входив до складу створеної голландцями сунданської держави Пасундан (індонез. Negara Pasundan) у складі Сполучених Штатів Індонезії, так само як і не підпорядковувався індонезійському урядові в Джок'якарті. В середині 1948 р. майже щодня відбувалися збройні сутички. У грудні 1948 року голландці розпочали другу поліцейську акцію, їм вдалося захопити північну та центральну частини Бантена. Проте вже наступного року Нідерланди були змушені визнати незалежність Індонезії й покинули країну. Голландських урядовців у Бантені змінили індонезійські. Урядовим силам вдалося розбити повстанців на півдні Бантена. Лідери повстання втекли або були ув'язнені. Цей епізод завершив боротьбу за незалежний Бантен 1945—1949 рр.
Бантен увійшов до складу індонезійської провінції Західна Ява. Бантенці сприняли це як нову окупацію Пріанганом. За доби Сукарно індонезійська армія зміцнила свою владу й зуміла придушити різні сепаратистські рухи. 1965 року зі встановленням («Нового Порядку») повстанський рух у Бантені був придушений. Це був кінець тривалої історії повстань, сьогодні в регіоні більше немає сепаратистського руху. 2000 року Бантен був виділений в окрему провінцію. Тепер ним керують місцеві лідери, нащадки повстанців 1945—1949 рр. засідають у Раді представників Бантена (індонез. Dewan Perwakilan Daerah Banten, D.P.D.B.). Бантенські кіяї примирилися із суверенною державою Індонезія, головним чином на ґрунті ісламу. Останні десятиліття принесли значні зміни. Тангеранг, розташований на північному сході Бантену, став передмістям Великої Джакарти. Центральний уряд створив на прибережній рівнині велику промислову зону, нею проходить автомагістраль, що з'єднує Джакарту із Зондською протокою.
Господарство
Основним заняттям бантенців є землеробство, в приморських районах люди займаються рибальством. Крім рису, в Бантені вирощують маніок, кукурудзу, батат, соєві боби, перець чилі, цибулю, помідори, зелень, каву, гвоздику, банани, дуріан. Бідні ґрунти обумовлюють низьку продуктивність сільського господарства. Більшість фермерів бідні.
Бантенці, що здобувають освіту, залишають села й переїздять у міста. Багато бантенців живе в Чилегоні, Серанзі, Тангеранзі, Південному Тангеранзі, Джакарті, працюють там на промислових підприємствах або домашніми робітниками, будівельниками, водіями таксі тощо. Майже чверть бантенців зайнята в обробній промисловості. Більшість промислових підприємств Бантену розташована в північній частині провінції, вздовж автостради, що поєднує міста Тангеранг та Чилегон. Тут працюють підприємства металургійної, хімічної, машинобудівної, текстильної та взуттєвої галузей. У Тангеранзі виробляються взуття, текстиль та кераміка, поруч із Серангом є цегельне виробництво та фабрика блискавок для одягу, в Аньєрі випускають сталь і пластмаси.
Ще частина бантенців працює в магазинах або в туристичній галузі.
Суспільство
За часів султанату суспільство Бантену поділялося на 4 класи: султан та його родина, елітні групи (чиновники та шляхта, деякі релігійні лідери), простий народ, слуги та раби. Кількість осіб, що складали два вищих класи, була обмеженою, більшість людей належала до третьої (неелітної) групи. Останню (її називали голонган-мардіка, golongan mardika) складали простолюдини: селяни, торговці, рибалки тощо. Найнижчий клас у добу султанату складалався з рабів, які не мали особистої свободи. До цього класу належали інтерновані військові та особи, які не могли погасити борг і мусили відпрацьовувати його.
У колоніальну добу на вершині суспільства лишалися нащадки султанів та шляхта, до них додалися регент (чиновник, що призначався колоніальною владою для управління Бантеном) та його нащадки. В перші роки голландського правління для встановлення зв'язків між центральною владою та жителями села на державні посади призначалися представники місцевої еліти. Однак багато бантенської шляхти діяла свавільно, чиновники були корумповані та саботували рішення колоніального уряду. Тому посади стали надавати сунданцям з Богора та Пріангана. Ця політика ізолювала бантенську знать і підірвала її вплив. Після падіння султанату її роль у суспільстві значною мірою перебрали на себе духовні особи (кіяї), які тимчасово опинилися на вершині соціальної структури. Водночас склався новий клас пріяї (priyayi), бюрократична еліта, що складалася з людей, які займали високі посади на державній службі. В суспільній ієрархії вони стояли нижче за шляхту, але протягом XIX ст. чисельність та вплив цієї верстви поступово зростали. Існувала ще одна група з високим статусом у громаді — релігійний клас (улами). Прості люди вонг-чилік (wong cilik) або джалма-леутік (jalma leutik) складалися із селян, рибалок, торговців, ремісників тощо, вони становили нижчу верству й основну масу населення.
Сьогодні соціальна стратифікація в Бантені поділяє суспільство на три класи: вищий, середній та нижчий. На верхівці ієрархії стоять високі чини, що перебувають на державній або військовій службі, успішні бізнесмени, політичні лідери, на селі — люди, що перебувають при владі. Високі позиції в суспільстві й досі займають нащадки султана, люди, як і раніше, вірять в їхню харизму, божественне призначення. Середній клас складають державні службовці, військові, інтелигенція, приватні підприємці. Статки людини тепер часто визначають її місце в соціальній ієрархії. Релігійні діячі вважаються вищими за чиновників, але їхній авторитет значно зменшився. Моральні цінності та суспільний лад починають спиратися на матеріальний аспект, духовні чинники поступово відступають. Релігійні діячі все частіше стають лише інструментом влади, їх більше не хвилюють проблеми громади. Нижчий клас суспільства складають більшість селян, заводські робітники, дрібні торговці, рибалки, ремісники тощо.
Джерела
- Guillot Claude. Avant-propos [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]. In: Archipel, volume 50, 1995. Banten. Histoire d'une région. pp. 3-12 (фр.)
- Ensering Else. Banten in times of revolution [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]. In: Archipel, volume 50, 1995. Banten. Histoire d'une région. pp. 131-163 (фр.)
- Ayatullah Humaeni. Ethnic Diversity of Bantenese Society [ 31 липня 2020 у Wayback Machine.]. Al Qalam, Vol. 34, No. 1 (January — June 2017) ISSN 1410-3222 (англ.)
- The Bantenese of Indonesia. People Profile. A People Loved (англ.)
- Bantenese of Indonesia. A People Loved (англ.)
- . Kebudayaan Indonesia, Agustus 26, 2013 (індонез.)
- Alya Fauzia Khansa, Dilla Erlina Afriliani, Siti Rohmatiah. The Indication of Sundanese Banten Dialect Shift in Tourism Area as Banten Society's Identity Crisis (Sociolinguistic Study at Carita Beach and Tanjung Lesung). International Seminar on Sociolinguistics and Dialectology: Identity, Attitude, and Language Variation «Changes and Development of Language in Social Life» 2017 (англ.)
- Bahasa Sunda Banten [ 20 лютого 2022 у Wayback Machine.]. Perpustakaan Digital Budaya Indonesia, Tanggal 09 Nov 2014 oleh Kayin (індонез.)
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- Leo Suryadinata, Evi Nurvidya Arifin, Aris Ananta. Indonesia's Population: Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape. Institute of Southeast Asian Studies, 2003, pp. 62-65: 2.9 The Bantenese [ 8 лютого 2022 у Wayback Machine.] (англ.)
- Ensering Else. Banten in times of revolution [ 22 лютого 2022 у Wayback Machine.]. In: Archipel, volume 50, 1995. Banten. Histoire d'une région. pp. 131-163 (фр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bantenci indonez Suku Banten Orang Banten sund Urang Sunda Banten yavan Wong Banten odin iz korinnih narodiv Indoneziyi najbilsha etnichna grupa provinciyi Banten i dev yata za chiselnistyu v Indoneziyi BantenciBantenski molodyataSamonazva Urang Sunda BantenKilkist 4 65 mln osib 2010 perepis Areal Indoneziya provinciya BantenRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do sundanci baduyi chirebonciMova dialekti sundanskoyi ta yavanskoyi mov indonezijskaReligiya islam U kulturi bantenciv bagato spilnogo iz sundancyami ale voni vidchuvayut sebe okremim narodom Buvaye skladno viznachiti etnichnu teritoriyu bantenciv adzhe mezhi Bantenu zminyuvalisya protyagom vikiv Vodnochas chitko viznachayetsya tak zvanij duh bantenciv Jogo skladovimi ye tri osnovnih postulati bantenci ne sundanci bantenci garyachij narod yakij povstaye kozhni dvadcyat rokiv bantenci bezkompromisno spoviduyut ortodoksalnij islam Chiselnist i rozselennyaZa danimi perepisu naselennya Indoneziyi 2010 roku chiselnist bantenciv vklyuchayuchi malochiselnih baduyiv stanovila 4 657 784 osobi ce majzhe 2 naselennya krayini 51 sered nih stanovili choloviki 49 zhinki 35 bantenciv ye miskimi zhitelyami 65 zhive na seli Bilshist bantenciv skoncentrovana v provinciyi Banten roztashovanij na zahodi ostrova Yava Yihnya chiselnist tut u 2010 roci stanovila 4 321 991 osoba 40 77 gromadyan Indoneziyi v provinciyi perepis Za mezhami Bantenu chastka bantenciv u zagalnomu naselenni ye pomitnoyu lishe v provinciyi Lampung 172 403 osobi 2 27 naselennya roztashovanij na pivdni ostrova Sumatra j viddilenij vid Bantenu Zondskoyu protokoyu V provinciyi Zahidna Yava prozhivaye 60 948 bantenciv u provinciyi Pivnichna Sumatra 46 640 v Dzhakarti 28 551 v provinciyi Pivdenna Sumatra 17 141 Dlya porivnyannya za danimi perepisu naselennya 2000 roku v Indoneziyi prozhivalo 4 113 162 bantencya v tomu chisli 3 785 925 osib u Banteni 166 113 osib u Lampunzi 64 487 osib u Zahidnij Yavi 48 495 osib u Pivnichnij Sumatri 20 582 osobi v Dzhakarti 15 925 osib u Pivdenni Sumatri v reshti provincij chiselnist bantenskih gromad bula menshoyu za 2000 osib MovaMova ye vazhlivim elementom identichnosti bantenciv Regionalnoyu movoyu spilkuvannya v Banteni ye miscevij dialekt sundanskoyi movi Jogo poziciyi lishayutsya dovoli micnimi v bantenskomu suspilstvi Chastina bantenciv v pivnichnih priberezhnih rajonah provinciyi koristuyetsya miscevim variantom yavanskoyi movi Na pivnochi Bantenu zokrema v Seranzi poshirena sundansko yavanska dvomovnist V promislovo rozvinenih rajonah provinciyi ta centrah rozvitku turizmu de naselennya maye polietnichnij harakter shiroko vikoristovuyetsya indonezijska mova yaka postupovo zmicnyuye svoyi poziciyi za rahunok skorochennya sferi vikoristannya bantenskih dialektiv Taka situaciya obumovlena tim sho indonezijska mova viznayetsya movoyu nacionalnoyi yednosti yaka zrozumila kozhnomu Bantenskij zahidnij dialekt sundanskoyi movi vidriznyayetsya vid prianganskogo variantu ciyeyi movi poshirenogo sered sundanciv Zahidnoyi Yavi vimovoyu ta deyakimi vidminnostyami v slovniku ta gramatici Bantenskij sundanskij dialekt sformuvavsya v pivdennih rajonah Bantena okrugi Lebak i Pandenglang Vin viyavlyaye tisni zv yazki zi starosundanskoyu movoyu Osnovna gramatichna vidminnist mizh bantenskim ta prianganskim variantami sundanskoyi movi maye istorichne korinnya Perebuvayuchi pid vladoyu sultanatu Mataram Priangan zapozichiv z yavanskoyi movi isnuvannya kilkoh rivniv vvichlivosti Banten nikoli ne vhodiv do skladu ciyeyi yavanskoyi derzhavi j yak rezultat jogo dialekt ne viznaye rivniv Z ciyeyi prichini bilshist sundanciv vvazhaye bantenskij dialekt gruboyu mensh kulturnoyu sundanskoyu movoyu V umovah rozshirennya kontaktiv z nosiyami inshih mov take stavlennya do bantenskogo dialektu yak nepovnocinnogo sponukaye bantenciv stidatisya ridnoyi movi j provokuye mozhlivu postupovu vtratu sundanskogo bantenskogo dialektu na pivnochi provinciyi Bantenskoyu sundanskoyu movoyu v Banteni vihodit informacijna programa Bedzhati Lembur Beja ti Lembur yaku translyuyut miscevi telekompaniyi Vona spriyaye zberezhennyu movi Bantenskoyu yavanskoyu movoyu rozmovlyayut u pivnichnij chastini okrugu Serang u misti Serang misti Chilegon ta v zahidnij chastini okrugu Tangerang Proces peredachi bantenskoyi yavanskoyi movi nastupnomu pokolinnyu ye efektivnim a stavlennya do ridnoyi movi pozitivnim Bantenska yavanska mova stala vikoristovuvatis pislya zasnuvannya sultanatu Banten u XVI st vona bula osnovnoyu movoyu pri dvori sultana Bantenska yavanska pomitno vidriznyayetsya vid yavanskoyi movi Centralnoyi abo Shidnoyi Yavi Vona pohodit vid dialektu Chirebona j zaznala silnogo sundanskogo ta batavskogo vplivu Rozriznyayut zahidnu ta shidnu govirki sho mayut fonetichni vidminnosti Bantenska yavanska mova maye dva rivni vvichlivosti visokij bebasan krama ta nizkij pasaran standar ReligiyaVelika mechet Starogo Bantena Bilshist bantenciv pobozhni musulmani voni dotrimuyutsya islamu sunitskogo napryamku Islam stav oficijnoyu religiyeyu Bantena pislya jogo zahoplennya sultanatom Demak u 1526 1527 rokah ta vstanovlennya tut musulmanskoyi dinastiyi Pislya cogo bantenci buli naverneni na islam Musulmanska religiya j nadali zajmala chilne misce v zhitti Bantena ta jogo praviteliv Tradicijno Banten oriyentuvavsya na Mekku a ne na Halifat postijno pidtrimuvalis stijki zv yazki z ciyeyu koliskoyu musulmanskoyi viri Banten buv centrom vivchennya islamu Vlada sultana ta suspilna iyerarhiya sultanatu vvazhayutsya svyashennimi Sultan mav titul vali drugoyi lyudini pislya Proroka Navit sogodni bantenci raz na rik zdijsnyuyut palomnictvo do svyatih dlya nih mogil sultaniv perevazhno na nastupnij den pislya svyata Lebaran Islam vidigraye vazhlivu rol u zhitti bantenciv Voni nadzvichajno viddani religiyi dotrimuyutsya islamu z visokim religijnim duhom pishayutsya bagatma novimi neshodavno zbudovanimi musulmanskimi shkolami Yak vazhlivu relikviyu ta spadshinu predkiv voni sprijmayut Veliku mechet Starogo Bantena indonez Masjid Agung Banten Lama Razom iz tim prihilniki inshih religij mozhut zhiti z nimi plich o plich u miri Na pershij poglyad induyizm poperednya religiya bantenciv znik odnak bagato kolishnih viruvan ta okultnih praktik bulo vklyucheno do miscevoyi formi islamu Trenuvannya tehniki Debus Bantenci viryat sho pohodyat vid voyiniv musulman iz Chirebona yaki nibito vikoristovuvali magichni sili shob zrobiti sebe nevrazlivimi Ci voyini volodili charivnimi mechami yaki napovnyuvati magichnoyu siloyu Voni buli zasnovnikami sultanatu Banten i vvazhayetsya sho yihni nashadki zberigayut svoyu nevrazlivist i sogodni Bantenci praktikuyut okultne mistectvo Debus Debus yake dozvolyaye stavati nevrazlivim na vijni Shob otrimati silu lyudi jdut do shamana abo vidviduyut mogili mogutnih lyudej Kazhut sho Debus mozhut praktikuvati lishe duzhe pobozhni musulmani IstoriyaGasanuddin pershij pravitel sultanatu Banten Teritoriya Bantena za Gasanuddina 1570 Bantenci sformuvali svoyu nacionalnu identichnist protyagom majzhe tisyacholitnoyi istoriyi yihnya derzhava utvorilasya v X st j znikla lishe na pochatku XIX st Politichna stalist Bantena bula obumovlena jogo strategichnim geografichnim roztashuvannyam sho mezhuye iz Zondskoyu protokoyu ta virobnictvom specij zokrema percyu na yaki isnuvav popit v usomu sviti Inozemni torgivci postijno pribuvali j oselyalisya v miscevomu portu Neodnoridni gromadi dinamichno integruvalisya z miscevim naselennyam Velike misceve istorichne dzherelo Istoriya Bantena indonez Sajarah Banten yak i vsi dinastichni hroniki pragnulo minimizuvati rol ta dosyagnennya poperednikiv musulmanskih praviteliv i navpaki pidnesti rol ostannih Tomu pro davnyu istoriyu krayini vidomo duzhe malo V davninu bantenci vhodili do skladu carstva Sunda insha nazva Padzhadzharan indonez Pajajaran isnuvalo v 669 1579 rr bilshist naselennya yakogo spoviduvala induyizm Banten u davninu buv zhvavim portom yakij vidviduvali korabli j torgovci z riznih krayin U XIV st vin kontrolyuvavsya yavanskoyu derzhavoyu Madzhapagit Bantenci formuvalisya pid vplivom dvoh velikih civilizacij ostrivnoyi chastini Pivdenno Shidnoyi Aziyi malajskoyi Shrividzhayi ta yavanskogo Madzhapagitu v umovah postijnih torgovih kontaktiv z riznimi inozemnimi kulturami kitajskoyu indijskoyu tosho V XV st Banten buv priyednanij do Padzhadzharanu Vin zvilnivsya v seredini XVII st j vodnochas rozkolov sundansku derzhavu Zasnuvannya sultanatu Banten pov yazuyut z ulamoyu indonez Ulama islamskij uchenij z Pivnichnoyi Sumatri Sunanom Gunungdzhati indonez Sunan Gunung Jati Vin zajmavsya poshirennyam islamu v yazichnickomu regioni na zahodi Yavi Dlya spriyannya cij misiyi sultan Demaka na prohannya Sunana Gunnungdzhati vidpraviv vijsko dlya zavoyuvannya mista Banten Cya operaciya bula zdijsnena v 1526 1527 rokah U Banteni bula vstanovlena musulmanska dinastiya Pershim jogo pravitelem sultan Demaka progolosiv Gasanuddina indonez Hasanuddin sina Sunana Gunnungdzhati a she vidav za nogo svoyu sestru V girli richki Banten indonez Ci Banten bula zbudovana nova stolicya Gasanuddin ta dva jogo nastupniki Yusuf indonez Yusuf ta Mogammad indonez Muhammad nosili titul maulana Na moment smerti Gasanuddina v 1570 r volodinnya Bantena ohoplyuvali vsyu zahidnu Yavu krim Chirebonu ta pivden Sumatri do Bengkulu vklyuchno Bitva mizh portugalskim ta bantenskim flotami 1596 Banten stav vazhlivim mizhnarodnim torgovim centrom jogo zolotij vik pripadaye na XVII st V islamskij period misto bulo magnitom dlya lyudej z riznih etnichnih grup yaki pribuvali v Banten shob zaroblyati sobi na hlib a deyaki navit oselyalisya tut na postijno Bagato lyudej pribuvalo takozh z metoyu religijnogo prozelitizmu davat abo vivchennya islamu Chuzhinci zasvoyuvali bantensku kulturu j integruvalisya do miscevogo suspilstva V XVI XVII st Banten buv odnim z najbilshih mist Pivdenno Shidnoyi Aziyi na pochatku 1670 h rokiv jogo naselennya stanovilo priblizno 150 tis osib Misto malo mizhnarodnij port tut zhili kitajski arabski indijski a takozh virmenski anglijski gollandski francuzki danski portugalski torgovci Blizko 1660 r bantenskij ministr torgivli kitayec na im ya Kajcu stvoriv torgovij flot za yevropejskim zrazkom yakij mig konkuruvati iz zahidnimi kompaniyami Znakovim stalo posolstvo organizovane pravitelem Bantena Abdulkadirom 1636 roku do Mekki Vono povernulosya za 2 roki a rezultatom stalo nadannya pravitelyu Bantena titula sultana Krim togo bantenci poznajomilisya z tarikatom Kadiriya Naprikinci XVII st na dodatok do zahidnoyi chastini Yavi teritoriya Bantena vklyuchala pivden Sumatri Lampung i Semanka ostriv Banka ta knyazivstvo Landak na zahodi Kalimantanu Zanepad sultanatu buv sprichinenij konfliktom mizh sultanom Agungom indonez Agung ta jogo sinom Gadzhi indonez Haji Ostannij zvernuvsya za pidtrimkoyu do gollandciv z Bataviyi j ce stalo fatalnim dlya Bantena Gollandci siloyu zbroyi zahopili sultanat i posadili na tron Gadzhi Agung buv uv yaznenij a 1692 r pomer u Bataviyi Za cyu dopomogu Gadzhi zmushenij buv viznati syuzerenitet Bataviyi vidshkoduvati gollandcyam znachni vitrati poneseni nimi pid chas vijni nadati yim monopoliyu na mizhnarodnu torgivlyu v Banteni Usi inozemci za vinyatkom gollandciv musili pokinuti krayinu inozemnim korablyam zaboronyalosya zupinyatisya v Banteni vidteper voni mali torguvati v Bataviyi Banten faktichno perestav buti miscem mizhnarodnoyi torgivli jogo rol bula zvedena do postachalnika silskogospodarskoyi produkciyi Zi svobodoyu torgivli znikli j cili segmenti ekonomichnoyi diyalnosti Bantena Bilshist miscevogo naselennya zajnyalas zemlerobstvom ale uspihi buli duzhe skromnimi cherez vidsutnist u miscevih zhiteliv vidpovidnih navichok ta neplidni grunti Banten mav najnizhchi vrozhayi na vsij Yavi a otzhe j najbidnishe selyanstvo Sultanat proisnuvav do 1813 r ale vin bilshe ne buv suverennoyu derzhavoyu j zmushenij buv vikonuvati nakazi z Bataviyi Pislya ostatochnoyi likvidaciyi sultanatu region opinivsya u skladi provinciyi Zahidna Yava etnichno sundanskogo krayu Cya akciya dodala bantencyam ekonomichnih negarazdiv ta novih ran do samoocinki Razom iz tim protyagom usogo kolonialnogo periodu azh do 1945 roku bantenci vidverto abo prihovano chinili opir kolonizatoram Za dobu sultanatu Banten perezhiv tri gromadyanski vijni 1580 1609 ta 1682 rokiv a takozh selyanske povstannya 1636 r Prote voni ne buli masshtabnimi spravzhnij duh povstannya z yavivsya naprikinci XVII stolittya pislya togo yak Bataviya zbrojno nav yazala Bantenu svij syuzerenitet Bantenci viyavlyali znevagu do gollandskoyi vladi a gaslom povstanciv stalo Banten dlya bantenciv Najvidomishimi buli velike povstannya 1750 1751 rr pid kerivnictvom kiyayiv Kiai Kyai znavci islamu miscevi religijni providniki Tapa indonez Tapa ta Ratu Bagusbuanga indonez Ratu Bagus Buang selyanske povstannya v Chilegoni 1888 r a takozh komunistichne povstannya 1926 r Vzhe 1654 r ideya panislamizmu cherez proekt Svyashennoyi vijni ob yednala proti gollandciv vsi musulmanski krayini Arhipelagu Acheh Banten Dzhohor Mataram Makasar Naselennya Bantena zvertalosya do religijnih diyachiv yak do svoyih zakonnih lideriv oskilki oficijna vlada bantenska znat ta administratori sudanskogo pohodzhennya priznacheni gollandskoyu vladoyu zradili krayinu ta narod svoyeyu spivpraceyu z kolonizatorami Kiyayi zaklikali narod do borotbi pid gaslom perangsabil perang sabil svyashennoyi vijni Yihnij vpliv na naselennya zdijsnyuvavsya cherez merezhu tarikativ sufijski ordeni ta pesantreniv indonez Pesantren religijni shkoli Kiyayi mogli v bud yakij moment mobilizuvati svoyih poslidovnikiv yaki prisyagnuli na bezumovnu sluhnyanist i buli zobov yazani zberigati tayemnicyu Blizko 1870 roku v Banteni malo misce potuzhne religijne vidrodzhennya v osnovnomu pov yazane z diyalnistyu tarikatu Kadiriya Cej tarikat vidigravav pomitnu rol u zhitti bantenciv u drugij polovini XIX stolittya zokrema pid chas povstannya v Chilegoni 1888 r V 1920 h rokah u Banteni pomitnim buv vpliv komunizmu Selyani sprijmali jogo yak skasuvannya podatkiv ta primusovoyi praci spravedlivij podil zemli pobudovu suspilstva rivnih lyudej Pri comu viyavilas blizkist idej komunistichnogo ruhu ta miscevih religijnih lideriv Voni mali spilnu metu povalennya kolonialnogo panuvannya Kiyayi zi svoyimi mechetyami pesantrenami ta bratstvami buli gotovi pidtrimati Komunistichnu partiyu Indoneziyi U grudni 1925 roku komunisti prijnyali rishennya pro organizaciyu v Indoneziyi nacionalnogo povstannya proti kolonialnogo uryadu Prote povstannya vdalosya pidnyati lishe v listopadi 1926 r v Banteni ta v sichni 1927 r na zahidnomu uzberezhzhi Sumatri vono bulo pridushene gollandcyami Yaponska okupaciya v 1942 1945 rokah prinesla fundamentalni zmini v zhittya bantenciv Na vidminu vid gollandciv yaponci majzhe vidrazu viddali klyuchovi poziciyi miscevim religijnim lideram Drugoyu principovoyu zminoyu stalo zaprovadzhennya primusovoyi praci romusa na potrebi yaponskij armiyi Robitniki romusa desyatkami pomirali cherez nestachu yizhi ta medikamentiv Yaponska politika zagostrila socialni kontrasti Miscevi politiki derzhavni sluzhbovci ta zabezpecheni lyudi zhili za yaponciv dosit komfortno j cim viklikali nevdovolennya prostogo narodu osoblivo romusa V Bataviyi formuvavsya j zrostav nacionalnij ruh Pislya kapitulyaciyi Yaponiyi 1945 roku z dozvolu yaponskoyi okupacijnoyi vladi bula progoloshena nezalezhnist Respubliki Indoneziya Vodnochas u krayinu povertalisya gollandci yaki pragnuli vidnoviti svoyu vladu Nezalezhnist potribno bulo zavojovuvati Okremi regioni Indoneziyi zokrema j Banten opinilisya v stani haosu Molod z ruhu pemuda organizovuvala zbrojni zagoni yaki rozpochali partizansku vijnu proti inozemnih vijsk Yaponci pokinuli Banten hocha j mali misce zbrojni zitknennya Pemuda zahoplyuvali vladu na miscevomu rivni stvoryuvali novi administraciyi Kiyayi mobilizuvali svoyih chislennih prihilnikiv na borotbu z gollandcyami Vodnochas superechki mizh bantenskimi liderami perejshli u zbrojni sutichki 1946 r respublikanskij uryad Indoneziyi kinuv zbrojni sili dlya navedennya poryadku v Banteni ale akciyu dovelosya pripiniti cherez pochatok nastupu gollandciv Banten zalishavsya vilnim regionom vin ne vhodiv do skladu stvorenoyi gollandcyami sundanskoyi derzhavi Pasundan indonez Negara Pasundan u skladi Spoluchenih Shtativ Indoneziyi tak samo yak i ne pidporyadkovuvavsya indonezijskomu uryadovi v Dzhok yakarti V seredini 1948 r majzhe shodnya vidbuvalisya zbrojni sutichki U grudni 1948 roku gollandci rozpochali drugu policejsku akciyu yim vdalosya zahopiti pivnichnu ta centralnu chastini Bantena Prote vzhe nastupnogo roku Niderlandi buli zmusheni viznati nezalezhnist Indoneziyi j pokinuli krayinu Gollandskih uryadovciv u Banteni zminili indonezijski Uryadovim silam vdalosya rozbiti povstanciv na pivdni Bantena Lideri povstannya vtekli abo buli uv yazneni Cej epizod zavershiv borotbu za nezalezhnij Banten 1945 1949 rr Banten uvijshov do skladu indonezijskoyi provinciyi Zahidna Yava Bantenci sprinyali ce yak novu okupaciyu Prianganom Za dobi Sukarno indonezijska armiya zmicnila svoyu vladu j zumila pridushiti rizni separatistski ruhi 1965 roku zi vstanovlennyam Novogo Poryadku povstanskij ruh u Banteni buv pridushenij Ce buv kinec trivaloyi istoriyi povstan sogodni v regioni bilshe nemaye separatistskogo ruhu 2000 roku Banten buv vidilenij v okremu provinciyu Teper nim keruyut miscevi lideri nashadki povstanciv 1945 1949 rr zasidayut u Radi predstavnikiv Bantena indonez Dewan Perwakilan Daerah Banten D P D B Bantenski kiyayi primirilisya iz suverennoyu derzhavoyu Indoneziya golovnim chinom na grunti islamu Ostanni desyatilittya prinesli znachni zmini Tangerang roztashovanij na pivnichnomu shodi Bantenu stav peredmistyam Velikoyi Dzhakarti Centralnij uryad stvoriv na priberezhnij rivnini veliku promislovu zonu neyu prohodit avtomagistral sho z yednuye Dzhakartu iz Zondskoyu protokoyu GospodarstvoGrupa bantenciv Osnovnim zanyattyam bantenciv ye zemlerobstvo v primorskih rajonah lyudi zajmayutsya ribalstvom Krim risu v Banteni viroshuyut maniok kukurudzu batat soyevi bobi perec chili cibulyu pomidori zelen kavu gvozdiku banani durian Bidni grunti obumovlyuyut nizku produktivnist silskogo gospodarstva Bilshist fermeriv bidni Bantenci sho zdobuvayut osvitu zalishayut sela j pereyizdyat u mista Bagato bantenciv zhive v Chilegoni Seranzi Tangeranzi Pivdennomu Tangeranzi Dzhakarti pracyuyut tam na promislovih pidpriyemstvah abo domashnimi robitnikami budivelnikami vodiyami taksi tosho Majzhe chvert bantenciv zajnyata v obrobnij promislovosti Bilshist promislovih pidpriyemstv Bantenu roztashovana v pivnichnij chastini provinciyi vzdovzh avtostradi sho poyednuye mista Tangerang ta Chilegon Tut pracyuyut pidpriyemstva metalurgijnoyi himichnoyi mashinobudivnoyi tekstilnoyi ta vzuttyevoyi galuzej U Tangeranzi viroblyayutsya vzuttya tekstil ta keramika poruch iz Serangom ye cegelne virobnictvo ta fabrika bliskavok dlya odyagu v Anyeri vipuskayut stal i plastmasi She chastina bantenciv pracyuye v magazinah abo v turistichnij galuzi SuspilstvoPalomniki molyatsya pered svyatilishem Sunana Gunungdzhati na kladovishi v Chireboni Za chasiv sultanatu suspilstvo Bantenu podilyalosya na 4 klasi sultan ta jogo rodina elitni grupi chinovniki ta shlyahta deyaki religijni lideri prostij narod slugi ta rabi Kilkist osib sho skladali dva vishih klasi bula obmezhenoyu bilshist lyudej nalezhala do tretoyi neelitnoyi grupi Ostannyu yiyi nazivali golongan mardika golongan mardika skladali prostolyudini selyani torgovci ribalki tosho Najnizhchij klas u dobu sultanatu skladalavsya z rabiv yaki ne mali osobistoyi svobodi Do cogo klasu nalezhali internovani vijskovi ta osobi yaki ne mogli pogasiti borg i musili vidpracovuvati jogo U kolonialnu dobu na vershini suspilstva lishalisya nashadki sultaniv ta shlyahta do nih dodalisya regent chinovnik sho priznachavsya kolonialnoyu vladoyu dlya upravlinnya Bantenom ta jogo nashadki V pershi roki gollandskogo pravlinnya dlya vstanovlennya zv yazkiv mizh centralnoyu vladoyu ta zhitelyami sela na derzhavni posadi priznachalisya predstavniki miscevoyi eliti Odnak bagato bantenskoyi shlyahti diyala svavilno chinovniki buli korumpovani ta sabotuvali rishennya kolonialnogo uryadu Tomu posadi stali nadavati sundancyam z Bogora ta Priangana Cya politika izolyuvala bantensku znat i pidirvala yiyi vpliv Pislya padinnya sultanatu yiyi rol u suspilstvi znachnoyu miroyu perebrali na sebe duhovni osobi kiyayi yaki timchasovo opinilisya na vershini socialnoyi strukturi Vodnochas sklavsya novij klas priyayi priyayi byurokratichna elita sho skladalasya z lyudej yaki zajmali visoki posadi na derzhavnij sluzhbi V suspilnij iyerarhiyi voni stoyali nizhche za shlyahtu ale protyagom XIX st chiselnist ta vpliv ciyeyi verstvi postupovo zrostali Isnuvala she odna grupa z visokim statusom u gromadi religijnij klas ulami Prosti lyudi vong chilik wong cilik abo dzhalma leutik jalma leutik skladalisya iz selyan ribalok torgovciv remisnikiv tosho voni stanovili nizhchu verstvu j osnovnu masu naselennya Sogodni socialna stratifikaciya v Banteni podilyaye suspilstvo na tri klasi vishij serednij ta nizhchij Na verhivci iyerarhiyi stoyat visoki chini sho perebuvayut na derzhavnij abo vijskovij sluzhbi uspishni biznesmeni politichni lideri na seli lyudi sho perebuvayut pri vladi Visoki poziciyi v suspilstvi j dosi zajmayut nashadki sultana lyudi yak i ranishe viryat v yihnyu harizmu bozhestvenne priznachennya Serednij klas skladayut derzhavni sluzhbovci vijskovi inteligenciya privatni pidpriyemci Statki lyudini teper chasto viznachayut yiyi misce v socialnij iyerarhiyi Religijni diyachi vvazhayutsya vishimi za chinovnikiv ale yihnij avtoritet znachno zmenshivsya Moralni cinnosti ta suspilnij lad pochinayut spiratisya na materialnij aspekt duhovni chinniki postupovo vidstupayut Religijni diyachi vse chastishe stayut lishe instrumentom vladi yih bilshe ne hvilyuyut problemi gromadi Nizhchij klas suspilstva skladayut bilshist selyan zavodski robitniki dribni torgovci ribalki remisniki tosho DzherelaGuillot Claude Avant propos 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine In Archipel volume 50 1995 Banten Histoire d une region pp 3 12 fr Ensering Else Banten in times of revolution 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine In Archipel volume 50 1995 Banten Histoire d une region pp 131 163 fr Ayatullah Humaeni Ethnic Diversity of Bantenese Society 31 lipnya 2020 u Wayback Machine Al Qalam Vol 34 No 1 January June 2017 ISSN 1410 3222 angl The Bantenese of Indonesia People Profile A People Loved angl Bantenese of Indonesia A People Loved angl Kebudayaan Indonesia Agustus 26 2013 indonez Alya Fauzia Khansa Dilla Erlina Afriliani Siti Rohmatiah The Indication of Sundanese Banten Dialect Shift in Tourism Area as Banten Society s Identity Crisis Sociolinguistic Study at Carita Beach and Tanjung Lesung International Seminar on Sociolinguistics and Dialectology Identity Attitude and Language Variation Changes and Development of Language in Social Life 2017 angl Bahasa Sunda Banten 20 lyutogo 2022 u Wayback Machine Perpustakaan Digital Budaya Indonesia Tanggal 09 Nov 2014 oleh Kayin indonez PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia Hasil Sensus Penduduk 2010 ISBN 978 9 79 064417 5 indonez Leo Suryadinata Evi Nurvidya Arifin Aris Ananta Indonesia s Population Ethnicity and Religion in a Changing Political Landscape Institute of Southeast Asian Studies 2003 pp 62 65 2 9 The Bantenese 8 lyutogo 2022 u Wayback Machine ISBN 978 9 81 230218 2 angl Ensering Else Banten in times of revolution 22 lyutogo 2022 u Wayback Machine In Archipel volume 50 1995 Banten Histoire d une region pp 131 163 fr