Балі́йці (балійською Ânak Bali, Wång Bali, Kramâ Bali, індонез. Suku Bali) — народ в Індонезії, на острові Балі.
Балійці | |
---|---|
Самоназва | ᬳᬦᬓ᭄ᬩᬮᬶ (Ânak Bali) ᬯᭀᬂᬩᬮᬶ (Wång Bali) ᬓ᭄ᬭᬫᬩᬮᬶ (Kramâ Bali) |
Кількість | 3,95 млн (2010) |
Ареал | Індонезія: Балі |
Раса | південні монголоїди |
Близькі до: | яванці, сасаки, сумбаванці, тенгери |
Мова | балійська, індонезійська |
Релігія | індуїзм |
Особливості історичного розвитку Балі сприяли формуванню на острові специфічного суспільства, відмінного від решти індонезійців. Балійці — єдиний великий народ архіпелагу, в середовищі якого очевидними є залишки індонезійської індуїстської культури.
Розселення і чисельність
Живуть на острові Балі, кількох сусідніх невеликих островах та на заході острова Ломбок, є також окремі поселення балійців на острові Ява. За межі свого острова балійці виїжджають у пошуках роботи та для отримання освіти. Є серед них і трансмігранти, що за державними програмами переселилися в інші регіони країни (Суматра, Калімантан, Сулавесі).
За даними перепису населення 2010 року в Індонезії проживало 3 946 416 балійців (1,67 % населення країни), більшість у провінції Балі — 3 336 065 осіб (85,97 % її населення й 84,53 % всіх балійців). За межами Балі найбільші групи народу знаходяться в провінціях Західна Нуса-Тенґара (до її складу входить острів Ломбок) — 119 407 осіб (2,66 % населення провінції) Центральний Сулавесі — 115 812 осіб (4,41 %) та Лампунг (на півдні острова Суматра) — 104 810 осіб (1,38 %).
Мова
Балійська мова належить до балі-сасацької групи західної гілки малайсько-полінезійських мов. Вона виявляє фонологічну схожість з мовами східної Індонезії, але зазнала сильного лексичного й літературного впливу з боку яванської мови. Відчувається також вплив індійських мов, зокрема санскриту, як прямий, так і через яванську мову, що пов'язане з релігією балійців.
Балійська мова поділяється на кілька діалектів. Мова горян зазнала менше зовнішніх впливів.
Існує також кілька рівнів балійської мови: алус (alus, «висока мова»), мадія (madia, «середня мова») та касар (kasar, «груба мова»). Ці рівні вимагають використання певної лексики залежно від належності людини до конкретної касти, ставлення до співрозмовника, теми, яка обговорюється. Для деяких лексичних одиниць існує дев'ять рівнів. Найдетальнішими відмінності між рівнями є в плані використання слів, що позначають частини людського тіла та їхні функції.
Найдавніші написи, знайдені на Балі, датуються VIII ст. Вони виконані санскритом та давньобалійською мовою. Балійська абетка походить від південноіндійського письма паллава. Давньобалійська мова містила багато санскритської лексики.
Сучасна балійська писемність використовує латинську абетку.
Говорять також індонезійською мовою.
Релігія
Релігія відрізняє балійців від більшості народів Індонезії. Вони сповідують місцевий варіант індуїзму, відомий як Дхарма (індонез. Agama Hindu Dharma). Він має індійське походження, але увібрав у себе велику кількість місцевих традиційних вірувань. Характер і світогляд народу, їхня культура та побут визначаються індуїстською вірою. В той же час, у релігійному житті балійці виявляють велику толерантність та плюралізм.
За даними перепису населення 2010 року 83,46 % жителів провінції Балі дотримувалось індуїзму. Це 3 247 283 особи або 80,94 % від загальної кількості 4 012 116 індуїстів в Індонезії.
Балійській індуїзм заснований на священному понятті Всемогутнього Бога (г'янг-відхі, індонез. Hyang Widhi) та концепції Тримурті, яка визначає існування Всемогутнього Бога в трьох формах: Брахма (творець), Вішну (захисник) та Шива (руйнівник). Крім того, існує цілий ряд нижчих божеств. Усіх їх шанують, проводячи різні церемонії та роблячи приношення. Особливо популярним є культ Шиви. Важливе місце займає також культ предків. Крім того, шанують сили природи: батька-небо, матір-землю, духів гір, води, каменю та ін.
Балійці надають важливого значення концепціям вічної душі (атман), існування зв'язку між кожною дією та її наслідками (кармапала), відродження душі (пурнабава) та свободи душі від циклу перероджень (мокша). Існує релігійна література, що містить численні вказівки щодо проведення релігійних практик, збірки мантр, різноманітні закони, прозу та поезію, взяті з епосів Магабгарата та Рамаяна тощо.
На Балі нараховується багато тисяч храмів (пура) різного призначення та розмірів. Вони поділяються на громадські храми та храми для поклоніння предкам родини. Мережа громадських храмів побудована за адміністративно-територіальним принципом, вони існують на рівні округу, району, села. Храми предків також мають рівні й засновані на генеалогічному принципі, є сімейні й родові храми. Кожен храм має власний графік проведення свят і ритуалів.
Кожна храмова конгрегація проводить періодичні ритуали, щоб заспокоїти надприродні сили й догодити їм і таким чином захистити мир і процвітання своєї групи. Балійці роблять підношення своїм предкам, духам, пов'язаним з певними місцями, та іншим надприродним силам. Існує дві категорії жерців: педанда і пемангку. Перші походять лише з касти брахманів, вони керують храмовими церемоніями й користуються високим авторитетом у суспільстві. Пемангку — це жерці з народу, вони виконують ритуали лише для людей зі своєї або нижчої касти.
Значне місце в балійській вірі належить ритуальним аспектам. Традиційними обрядами відзначають усі важливі етапи життя балійця від його народження до його смерті. Кремація померлого (нгабен, палебон) — це велелюдне свято, центральне місце в якому займає урочиста хода з музикою й танцями. Вважається, що після кремації душа померлого відходить у вічне життя, а плач може завдати їй шкоди.
В балійській системі вірувань дуже важливим є поняття напрямку. Речі, які вважаються священними, розташовуються з боку гори (каджа), тоді як звичайні, неважливі речі — з боку, що виходить до моря (келод). Для жителів південних районів острова каджа означає «північ», а келод — «південь», для жителів північних районів — навпаки. Цей дуалізм виявляється також у плануванні сіл та окремих садиб. Головний сільський храм завжди розташовується з боку гори.
Історія
Археологічні знахідки, давні написи, літературні та усні історичні розповіді свідчать, що починаючи з V ст. балійці активно контактували з вихідцями з Яви. Чужинці принесли на острів нові релігії (індуїзм та буддизм) та політичні структури. В XI ст. Ерланга, син балійського магараджи та доньки магараджи яванського Матараму, став першим правителем, який об'єднав Балі зі східною Явою. Протягом наступних трьох століть балійці перебували під владою яванських держав, зокрема й індуїстської імперії Маджапагіт. Після падіння останньої від рук мусульманських військ у 1515 році багато яванської індуїстської еліти втекло на Балі, де вони зміцнили місцеві індіанізовані державні й культурні традиції, що не зазнали ісламського впливу.
На Балі утворилося з десяток князівств, одні з них періодично домінували над іншими. До середини XIX ст. острів перебував поза увагою голландських колонізаторів, адже не мав хорошої гавані, яка могла б стати одним із опорних пунктів торговельного шляху. Лише 1855 року на північ Балі прибув перший постійний голландський чиновник, і після цього колоніальний контроль над островом посилився. Спочатку голландці закріпилися на півночі, а в 1906—1908 рр. вони завдали поразки південнобалійським князівствам і поширили свою владу на весь острів.
Голландське правління тривало до японської окупації острова під час Другої світової війни (1942—1945). Після закінчення війни та виводу японських військ на острові точилися бої між прибічниками незалежної Індонезії та силами, які намагалися відновити голландське колоніальне панування. З 1958 р. Балі — одна з провінцій Індонезії.
Господарство
Абсолютна більшість балійців є сільськими жителями, а їхнім основним заняттям — землеробство. Головною культурою є рис. Використовують дві системи рисівництва: тулаксумур (безперервне вирощування вологого рису в монокультурі) та кертамаса (посіви рису перемежовуються з іншими культурами, за обмеженої кількості води).
За системою тулаксумур рис вирощують на заливних полях, часто розташованих терасами на схилах гір. Існує складна зрошувальна система полів. Вода від дамби надходить у головний канал, від якого через десятки малих каналів вона потрапляє на окремі поля. Зазвичай збирають два урожаї на рік. Балійська система вологого вирощування рису має багатовікові традиції. Вона передбачає кооперацію селян, що називається субак. Під цією назвою об'єднуються всі господарства, що отримують воду від однієї дамби. Субак має своїх керівників, які займаються адміністративними питаннями й отримують за це платню. Спільною відповідальністю такого об'єднання є розподіл води, підтримка систем зрошення, розчищення каналів тощо. Субак — це не лише господарська спілка, а й релігійна група, яка разом проводить церемонії, пов'язані із сільськогосподарськими роботами; храми стоять прямо посеред полів. Людина, що володіє рисовими полями в кількох селах, може бути членом декількох субаків.
Більшість сільськогосподарських робіт виконується силами нуклеарної або розширеної сім'ї, вона в балійців є основною виробничою одиницею. Під час обробітку землі, посадки рису, збирання врожаю залучають додаткову робочу силу, такі роботи виконують методом толоки (нгаджаканг) або наймають людей за платню (нгупаганг). На невеликих сімейних полях, розташованих терасами на крутих схилах гір, найчастіше плуги тягнуть буйволи. Використання механізованої техніки можливе лише на рівнинних ділянках. Уряд Індонезії стимулює впровадження сортів рису, які дозволяють у певних районах отримувати три врожаї на рік. Також уряд контролює ціну на рис і скуповує надлишок урожаю.
Вирощують також кукурудзу, бобові, чай, каву, какао, тютюн, цукрову тростину, овочі (батат, цибуля, часник, баклажани), фрукти (ананаси, манго, апельсини, лимони, кавуни, папая, дуріан, джамбу та ін.), спеції (перечне дерево, гвоздика, імбир тощо). На заході острова основною товарною культурою є кава, на півночі — апельсини. Садиби балійців оточують гаї з кокосових пальм і хлібних дерев. Розвинене квітникарство.
Фермери, що займаються вирощуванням гвоздики, об'єднуються в спілки на кшталт фермерів-рисівників. Вони звуться субак-абіан. Члени такої спілки також мають своє керівництво, вони об'єднують свої зусилля для організації поливу полів, підживлення рослин, знищення шкідників, збирання врожаю. Важливим є релігійний аспект діяльності субак-абіан, люди разом проводять церемонії, а керівництво виховує членів спілки підтриманню гармонії в стосунках із природним середовищем.
Розводять у великій кількості свиней, а також велику рогату худобу (корів, буйволів), кіз, коней, качок і курей. Бики та буйволи використовуються як тяглова сила. Півнів розводять спеціально для боїв, їх виставляють битися на арені, чіпляючи до ніг залізні шпори; це популярна розвага для чоловіків. Тримають собак. Рибальство мало поширене. Балійці бояться виходити в море, остерігаючись морських духів. Натомість ловлять рибу в річках і на рисових полях.
На Балі немає важкої промисловості й мало підприємств легкої промисловості. Натомість поширені домашні ремесла: ткацтво, гончарство. Багато видів ремесла важко відділити від мистецтва. Це стосується різьблення по дереву й каменю, місцевих ювелірних виробів із золота та міді. Розвинулись унікальні техніки та мотиви ткацтва. Балійські ремесла тісно пов'язані з релігійними, соціальними, життєвими позиціями та моделями. Високого розвитку досягла балійська архітектура, місцеві будівельники зводять житло, храми, палаци, сільські громадські будівлі.
Важливе місце займає торгівля. В містах нею займаються золотарі, кравці та інші ремісники. В кожному місті є базар, де продають овочі, фрукти та інші харчові продукти, а також курей, свиней тощо. Такі базари почергово організуються також у деяких селах. Селяни, часто жінки, приносять сільськогосподарські товари на продаж і повертаються додому з промисловими товарами, а тоді продають їх у маленьких крамничках або просто ходять з товаром від хати до хати. Час від часу до сіл приїздять професійні торговці, щоб закупити тут продукти або ж продати тканини, мило, ліки тощо. Чоловіки торгують худобою.
Також балійці працюють у державних установах та в школах. Хоча Балі є великим туристичним центром, більшість місцевих жителів не бере участі в цій галузі. Проте туризм стрімко розвивається, і все більше балійців наймається працювати в готелях, ресторанах, туристичних агенціях, гідами, в художніх магазинах, на транспорті, демонструють туристам своє виконавське мистецтво, але найбільше з цією галуззю пов'язані ремісники. В туристичних районах різьбярі та художники продають свої вироби туристам, часто здають їх на реалізацію в художні лавки.
Побут і традиції
Балійські села мають лінійне планування й складаються з окремих садиб (пекаранган), які оточені глухими стінами й стоять рядами вздовж вулиці. Садиби згруповані в квартали (банджари). Головна вулиця проходить з півночі на південь, інші перетинають її під прямим кутом. У кожному селі є один або декілька храмів (пура), школа, громадський будинок (балай). У центрі села знаходиться майдан, де проводять важливі церемонії. Межі між селами та окремими садибами мають природний характер.
Балійська садиба — це комплекс житлових, господарських і культових споруд, огороджений очеретяною стіною з вузькими воротами. Тут проживає окрема родина. Її внутрішнє життя захищене від чужого ока. Кожне житлове приміщення — це окрема споруда (бале), прямокутна в плані, складається з однієї кімнати, стоїть на фундаменті з каменя, цегли або глини, має одну або дві глиняні стіни (з інших боків бале лишається відкритим) і двосхилий дах, критий соломою. Окремими будівлями є кухня (паон), зерносховище (джиненг або келумпу). Обов'язковою складовою балійської садиби є сімейний храм, спеціальні місця відведенні для моління, для церемоніальних приготувань, для жертвопринесень, для проведення обрядів. Архітектура та планування житлового комплексу тісно пов'язані з балійською системою вірувань, цінностей та релігійних норм.
Традиційний одяг балійців складається з полотнища барвистої тканини, яке тісно обв'язують навколо тіла. Основним матеріалом є яванський батик. Жінки носять багато прикрас.
Основу балійського раціону складає рис із приправами, їдять свинину, домашню птицю, комах, фрукти. Делікатесом вважається м'ясо кабанів, кажанів, великих ящірок.
Балійці мають багато дуже складних церемоній, які можна розділити на 5 категорій: церемонії життєвого циклу (манусія-ядня), церемонії, присвячені предкам (путра-ядня), церемонії шанування богів (дева-ядня), церемонії, пов'язані з висвяченням священиків (ресі-ядня), та церемонії, спрямовані на заспокоєння потривожених духів (бута-ядня). Церемонії життєвого циклу охоплюють всі важливі етапи життя людини, від її народження до смерті. Вони можуть відрізнятися залежно від місцевості та рівня касти. Відзначають народження дитини, дванадцять, сорок два, сто п'ять, двісті десять днів від народження. Коли дитині виповнюється 105 днів, їй дають ім'я, на 210 днів вперше обрізають волосся. Спеціальну церемонію проводять після досягнення дитиною повноліття. Дуже важливою вважається шлюбна церемонія (масакапан), вона забарвлена священними обрядами та святковими вечірками.
Проте найважливішою з цієї категорії є церемонія кремації померлого (нгабен). Смерть людини вводить сім'ю небіжчика в «брудний стан» (себел). Ритуал вимагає, щоб тіло померлого пройшло серію обробок (сава-претека) та низку інших церемоній. Відповідно до релігійних вірувань індуїстів, людину необхідно повернути до її джерела, при цьому душа небіжчика має бути очищена. Живі нащадки повинні виконувати ритуали, які мають забезпечити переміщення душі померлого через загробне життя до відродження в новонародженому члені родини. Підготовкою та проведенням церемоній займаються мешканці відповідного банджара разом. Масштаб і складність поховальних обрядів залежить від належності до певної касти, статків та престижу небіжчика.
Релігійні ритуали проводяться на Балі в кілька циклів, найважливішим є шестимісячний, тобто кожні шість місяців у кожному храмі проводять особливий великий ритуал. Щедрі жертви місцевим богам приносять під час проведення землеробської церемонії банью пінарух. Галунган — це велике храмове та сімейне свято, коли, за переказами, духи предків сходять з неба до своїх дітей та онуків, а ті спеціально готують для них урочисте частування.
Щороку балійські індуїсти відзначають Ньєпі — Новий рік за місячним календарем Сака і свято приходу весни, зазвичай він припадає на березень місяць. Проводять низку обрядів очищення, які мають зробити всесвіт чистим, гармонійним і врівноваженим. Завдяки цій церемонії люди сподіваються, що світ буде вільний від катастроф, хаосу та війни, й вони житимуть у в достатку, вільні від невігластва та злиднів. За 2 дні до свята проводять очищення всіх молитовних приміщень та всієї атрибутики, що буде використовуватись при проведенні Ньєпі. За день до свята приносять у жертву тварин: забивають буйвола, ріжуть качку або курку. В день самого свята люди дотримуються правил утримання (берата): не розпалюють вогонь, не працюють, не подорожують, не розважаються й не радіють, утримуються від поганих слів і думок, гніву та жадібності. Перебуваючи в мирному, тихому й святому місці, люди бачать божественне світло, слухають голос серця, голоси сутності природи, їхня душа звертається до Єдиного Бога. Наступного дня люди повертаються до своїх звичайних справ. 1983 року уряд Індонезії оголосив Ньєпі державним святом.
Найпопулярнішою розвагою балійців є півнячі бої.
Державна медична допомога доступна для жителів Балі й широко використовується, проте все ще важливою лишається роль народних цілителів. Місцева медицина вважає, що хвороба чи інші нещастя можуть бути спричинені розлюченими духами чи предками, чаклунством або дисбалансом у стосунках між людьми чи людьми й природою. Коли сучасні ліки виявилися неефективними, вдаються до засобів традиційної медицини.
Суспільство
Основу балійського суспільства становить сільська громада, що зветься деса. В економічному плані це цілком автономна територіальна одиниця.
Балійці розрізняють традиційні села (деса-адат) та офіційні села (деса-дінас). Офіційні села існують у рамках адміністративно-територіального поділу Індонезії й підпорядковуються районній, далі окружній та провінційній адміністрації. Очолює деса-дінас сільський голова — державний чиновник, якого називають пербекел. Важливішим для балійців є традиційне село, по суті це не територіальна одиниця, а громада, члени якої разом живуть і спільно проводять релігійні церемонії в головному сільському храмі. На чолі деса-адат стоїть традиційний голова (келіан-адат або бандеса-адат), який обирається загальними зборами громади (керама-деса) на невизначений термін. Обидві інституції співіснують. Офіційне село може співпадати з традиційним, але зазвичай включає кілька традиційних сіл, проте є й випадки, коди одне традиційне село поділяється на кілька офіційних. Село поділяється на кілька банджарів, орієнтованих на спільну соціально-економічну діяльність.
Балійці є єдиним народом в Індонезії, чиє суспільство має кастову структуру. Система балійських каст зветься тривангса (буквально «три касти») й відображає поділ балійської аристократії на брахманів (каста жерців), ксатріїв (каста правителів) та весіїв (каста воїнів). Ритуальна практика закріплена за священниками з касти брахманів, натомість більшість ксатріїв та весіїв тепер є землеробами або торговцями. Тривангса встановлює певний бар'єр між аристократією та рештою населення (каста судрів), але він не такий жорсткий, як у Індії. Основна маса балійців (понад 90 %) — це судри, яких часто вважають за таких, що не належить до жодної з каст (джаба-вангса). Замкнену касту утворюють лише ковалі (панде весі).
Найменшою одиницею суспільства є нуклеарна сім'я (курен). Домогосподарство складається з чоловіка, дружини, дітей, бабусь і дідусів по батькові та неодружених братів і сестер. Це група родичів, що разом працюють і харчуються з одного столу. Про дітей піклуються батьки, бабусі, дідусі, старші брати та сестри. До них ставляться з великою любов'ю. Хлопчиків вчать бути жвавими та здібними, а дівчат — відповідальними та привабливими.
Походження визначається за батьківською лінією (пураса). За патрилінійним принципом побудовані також розширені сім'ї (дадія) й система соціальної стратифікації (поділу на касти). Шлюб патрилокальний. Спадщина також передається за батьківською лінією. Хату успадковує один із синів, який потім несе відповідальність за старих людей або братів і сестер, які продовжують у ній жити. Чоловік, що не має синів, може вибрати дочку як спадкоємицю або розділити майно між своїми братами.
Повноправним членом громади вважається лише одружений чоловік. Поширені крос-кузенні шлюби. Хоча чоловіки можуть мати більше однієї дружини, більшість шлюбів є моногамними. В ідеалі жінки не повинні виходити заміж за чоловіків нижчої касти. В багатьох районах острова більшість шлюбів є ендогамними на рівні села. При виборі подружжя важливими є статки та особиста привабливість людини.
Правила розлучення можуть бути різними, але жінка, яка перебувала в шлюбі менше трьох років, зазвичай повертається до дому свого батька ні з чим. Якщо ж вона прожила в шлюбі більше трьох років і не була помічена в перелюбі, то отримує частину майна, яке подружжя нажило протягом шлюбу, але не має права спадку по чоловікові. Діти залишаються з батьком.
Кожна людина в балійців має текнонім, який вказує на її стать, касту та порядок народження. Тектонім змінюється після народження першої дитини. Всіх осіб одного покоління балійці називають батьком чи матір'ю, братом чи сестрою, дідусем чи бабусею або ж дітьми.
Соціальний контроль на рівні міста чи села здійснює поліція. На селі діє система штрафів для мешканців, які не відвідують збори чи групові роботи. Проте частіше застосовуються неформальні механізми покарання, такі як соціальний осуд та груповий тиск. Балійці уникають відкритого прояву конфліктів. Селяни, що перебувають у стані тривалої сварки, наприклад судові провадження стосовно спадщини, зазвичай намагаються уникати один одного. В той же час, конфлікти між селами в минулому приводили до воєн.
Культура
Балійці — народ давньої високої культури. Інтерес становлять лонтари (книги, написані на пальмових листках) з переказами вед й індонезійського епосу та з місцевими історичними хроніками.
Розвинені народне й професійне мистецтво: храмова архітектура, дерев'яна скульптура, декоративний живопис. На Балі поширені різні унікальні види декору, невіддільні від місцевої системи вірувань. Це зокрема рослинні орнаменти (патра), декоративні елементи у вигляді тварин (каранг), різноманітні геометричні форми: знаки у формі літери Т, свастики, ромби, трикутники, шестикутники, перехрещені лінії, «скручені мотузки» тощо. Кожен із них має символічне значення. Спочатку декоративні геометричні форми з'явилися на тканинах та одязі, зшитому з них, згодом — на архітектурних елементах. Рельєфне різьблення присутнє на стінах, стовпах, балках, порогах та дверях будинків, на вхідних воротах до двору.
Високого рівня досягло балійське мистецтво різьблення масок. Довгу історію має також живопис, що включає як символічні зображення й картини релігійного спрямування, так і натуралістичні картини світського характеру.
Балійці створили своєрідне танцювальне та музичне мистецтво. У кожному балійському селі є традиційний народний оркестр гамелан. Традиційні танці, відповідно до призначення, поділяються на священні танці тарі-валі, що супроводжують церемонії в храмах, танці тарі-бебалі, що розпочинають церемонії в храмі або на відкритому повітрі, та світські танці (тарі-балібаліган), що існують для розваги. Найбільш популярними формами балійських танців є легонг — елегантна пантоміма, що виконується юними дівчатками, барис — традиційний танок воїна, джаук — войовничий танок злого духа, пендет — танок, що символічно зображає обряд жертвоприношення, кечак — танок мавп за сюжетами «Рамаяни». Існує декілька стилів вокального мистецтва.
Балійські театральні жанри (топенг, арджа, ваянг-куліт) в основному відповідають яванським. Балійський театр — це суміш гриму, вокалу, музики, літератури й танцю.
До видів мистецтва, орієнтованих на туристів, належать живопис, різьблення, короткі світські вистави.
Етнографічні групи
Балійці поділяються на дві основні групи: низинні балійці (балі-гінду, тобто балійці-індуїсти) й гірські балійці (балі-ага). Перші становлять основну масу народу, вони зазнали більшого зовнішнього впливу. Балі-ага розселені в значною мірою ізольованих внутрішніх районах острова, на них менше вплинула яванська індуїстська культура. Крім того, в окремих районах на узбережжі Балі живуть невеликі групи балійців-мусульман.
У багатьох аспектах соціокультурного життя балі-ага істотно не відрізняються від балі-гінду. В релігійному плані вони також приймають концепцію Тримурті, але більше шанують духів предків та духів природи й виконують власні звичаєві та релігійні церемонії. Суспільство гірських балійців відрізняється менш жорстким розшаруванням на касти.
Основним заняттям балі-ага є землеробство, проте вони не використовують зрошення полів. Основними продовольчими культурами є кукурудза та маніок. Маніок також є кормовою культурою. На продаж вирощують часник, цибулю, картоплю, капусту, квасолю, коріандр, каву, тютюн. Основним сільськогосподарським інструментом є мотика, деякі використовують плуг, запрягаючи волів. Займаються також торгівлею, рибальством, тримають худобу (корів, кіз, свиней).
З розвитком транспортних шляхів ізольованість внутрішніх районів щезає, посилюються контакти балі-ага зі сторонніми.
Лолоани — найбільша мусульманська громада серед балійців. Населяють більше десятка сіл в окрузі Джембрана на південному заході острова. Вважаються потомками мігрантів середини XVII ст. із Сулавесі, Калімантану та Малайського півострова, за походженням буги, макасари та малайці, з невеликою домішкою осіб арабського походження. Лолоани відрізняються від решти балійців не лише релігією, а й архітектурою житла (вони будують хати на палях, двері яких завжди спрямовані на схід, адже моляться вони обличчям на захід і не бажають, щоб їх при цьому турбували), його оздобленням, в якому переважає ісламський стиль, стилем одягу, особливо жіночого, який повинен відповідати мусульманським нормам тощо.
Ньяма-селам — ще одна група балійських мусульман, живуть у селі Пегаяман на півночі Балі (округ Булеленг). Вони вважаються потомками яванських солдатів, що поселилися тут у XV ст. Їхня культура демонструє суміш балійських, яванських та бугійських рис. Зазвичай використовують балійську мову середнього рівня, але молодь у спілкуванні зі старшими або сторонніми вживає високу мову. Унікальні культурні традиції ньяма-селам мають релігійне підґрунтя, вони стосуються особливостей чоловічого та жіночого одягу, заборони дівчатам самим виходити з дому, масштабного святкування дня народження Пророка Магомета, шлюбних традицій тощо. Займаються землеробством, вирощують каву, гвоздику, трохи рис. В селі немає базару, люди купують товари в лавках, у мандрівних торговців-індуїстів або ходять до сусіднього села.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 1, с. 338: Балійці [ 21 листопада 2016 у Wayback Machine.] (укр.)
- С. А. Маретина. Балийцы [ 18 січня 2018 у Wayback Machine.]. Народы и религии мира: Энциклопедия [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.]. Гл. ред. В. А. Тишков — М: Большая Российская энциклопедия, 2000, с. 74-75. (рос.)
- Народы Юго-Восточной Азии . Под редакцией А. А. Губера, Ю. В. Маретина, Д. Л. Тумаркина, Н. Н. Чебоксарова. Серия «Народы мира: Этнографические очерки». Москва: Издательство «Наука», 1966, с. 480-493: Балийцы (рос.)
- M. Junus Melalatoa. . Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 96-107 (Bali) (індонез.)
- M. Junus Melalatoa. Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia, Jilid L-Z. Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 893—896 (Trunyan) (індонез.)
- David Levinson (ed.). Encyclopedia of World Cultures. Volume V: East and Southeast Asia (Paul Hockings, vol. ed.). G.K. Hall & Company, 1991, pp. 35-38: Ann P. McCauley. Balinese (англ.)
- Zulyani Hidayah. A Guide to Tribes in Indonesia. Anthropological Insights from the Archipelago. Springer Singapore, 2020, pp. 42-44: Bali, p. 44: Bali Aga
Примітки
- Kewarganegaraan, Suku Bangsa, Agama, dan Bahasa Sehari-hari Penduduk Indonesia [ 4 липня 2018 у Wayback Machine.]. Hasil Sensus Penduduk 2010 (індонез.)
- M. Junus Melalatoa. . Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 474—476 (Loloan) (індонез.)
- M. Junus Melalatoa. . Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI, Jakarta 1995: 642—643 (Nyama Selam) (індонез.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Балійці |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bali jci balijskoyu Anak Bali Wang Bali Krama Bali indonez Suku Bali narod v Indoneziyi na ostrovi Bali BalijciSamonazva ᬳᬦᬓ ᬩᬮ Anak Bali ᬯ ᬩᬮ Wang Bali ᬓ ᬭᬫᬩᬮ Krama Bali Kilkist 3 95 mln 2010 Areal Indoneziya BaliRasa pivdenni mongoloyidiBlizki do yavanci sasaki sumbavanci tengeriMova balijska indonezijskaReligiya induyizm Osoblivosti istorichnogo rozvitku Bali spriyali formuvannyu na ostrovi specifichnogo suspilstva vidminnogo vid reshti indonezijciv Balijci yedinij velikij narod arhipelagu v seredovishi yakogo ochevidnimi ye zalishki indonezijskoyi induyistskoyi kulturi Rozselennya i chiselnistZhivut na ostrovi Bali kilkoh susidnih nevelikih ostrovah ta na zahodi ostrova Lombok ye takozh okremi poselennya balijciv na ostrovi Yava Za mezhi svogo ostrova balijci viyizhdzhayut u poshukah roboti ta dlya otrimannya osviti Ye sered nih i transmigranti sho za derzhavnimi programami pereselilisya v inshi regioni krayini Sumatra Kalimantan Sulavesi Za danimi perepisu naselennya 2010 roku v Indoneziyi prozhivalo 3 946 416 balijciv 1 67 naselennya krayini bilshist u provinciyi Bali 3 336 065 osib 85 97 yiyi naselennya j 84 53 vsih balijciv Za mezhami Bali najbilshi grupi narodu znahodyatsya v provinciyah Zahidna Nusa Tengara do yiyi skladu vhodit ostriv Lombok 119 407 osib 2 66 naselennya provinciyi Centralnij Sulavesi 115 812 osib 4 41 ta Lampung na pivdni ostrova Sumatra 104 810 osib 1 38 MovaBalijska mova nalezhit do bali sasackoyi grupi zahidnoyi gilki malajsko polinezijskih mov Vona viyavlyaye fonologichnu shozhist z movami shidnoyi Indoneziyi ale zaznala silnogo leksichnogo j literaturnogo vplivu z boku yavanskoyi movi Vidchuvayetsya takozh vpliv indijskih mov zokrema sanskritu yak pryamij tak i cherez yavansku movu sho pov yazane z religiyeyu balijciv Balijska mova podilyayetsya na kilka dialektiv Mova goryan zaznala menshe zovnishnih vpliviv Isnuye takozh kilka rivniv balijskoyi movi alus alus visoka mova madiya madia serednya mova ta kasar kasar gruba mova Ci rivni vimagayut vikoristannya pevnoyi leksiki zalezhno vid nalezhnosti lyudini do konkretnoyi kasti stavlennya do spivrozmovnika temi yaka obgovoryuyetsya Dlya deyakih leksichnih odinic isnuye dev yat rivniv Najdetalnishimi vidminnosti mizh rivnyami ye v plani vikoristannya sliv sho poznachayut chastini lyudskogo tila ta yihni funkciyi Najdavnishi napisi znajdeni na Bali datuyutsya VIII st Voni vikonani sanskritom ta davnobalijskoyu movoyu Balijska abetka pohodit vid pivdennoindijskogo pisma pallava Davnobalijska mova mistila bagato sanskritskoyi leksiki Suchasna balijska pisemnist vikoristovuye latinsku abetku Govoryat takozh indonezijskoyu movoyu ReligiyaBuddijskij hram na ostrovi Bali Religiya vidriznyaye balijciv vid bilshosti narodiv Indoneziyi Voni spoviduyut miscevij variant induyizmu vidomij yak Dharma indonez Agama Hindu Dharma Vin maye indijske pohodzhennya ale uvibrav u sebe veliku kilkist miscevih tradicijnih viruvan Harakter i svitoglyad narodu yihnya kultura ta pobut viznachayutsya induyistskoyu viroyu V toj zhe chas u religijnomu zhitti balijci viyavlyayut veliku tolerantnist ta plyuralizm Za danimi perepisu naselennya 2010 roku 83 46 zhiteliv provinciyi Bali dotrimuvalos induyizmu Ce 3 247 283 osobi abo 80 94 vid zagalnoyi kilkosti 4 012 116 induyistiv v Indoneziyi Balijskij induyizm zasnovanij na svyashennomu ponyatti Vsemogutnogo Boga g yang vidhi indonez Hyang Widhi ta koncepciyi Trimurti yaka viznachaye isnuvannya Vsemogutnogo Boga v troh formah Brahma tvorec Vishnu zahisnik ta Shiva rujnivnik Krim togo isnuye cilij ryad nizhchih bozhestv Usih yih shanuyut provodyachi rizni ceremoniyi ta roblyachi prinoshennya Osoblivo populyarnim ye kult Shivi Vazhlive misce zajmaye takozh kult predkiv Krim togo shanuyut sili prirodi batka nebo matir zemlyu duhiv gir vodi kamenyu ta in Balijci nadayut vazhlivogo znachennya koncepciyam vichnoyi dushi atman isnuvannya zv yazku mizh kozhnoyu diyeyu ta yiyi naslidkami karmapala vidrodzhennya dushi purnabava ta svobodi dushi vid ciklu pererodzhen moksha Isnuye religijna literatura sho mistit chislenni vkazivki shodo provedennya religijnih praktik zbirki mantr riznomanitni zakoni prozu ta poeziyu vzyati z eposiv Magabgarata ta Ramayana tosho Balijska ceremoniya kremaciyi Na Bali narahovuyetsya bagato tisyach hramiv pura riznogo priznachennya ta rozmiriv Voni podilyayutsya na gromadski hrami ta hrami dlya pokloninnya predkam rodini Merezha gromadskih hramiv pobudovana za administrativno teritorialnim principom voni isnuyut na rivni okrugu rajonu sela Hrami predkiv takozh mayut rivni j zasnovani na genealogichnomu principi ye simejni j rodovi hrami Kozhen hram maye vlasnij grafik provedennya svyat i ritualiv Kozhna hramova kongregaciya provodit periodichni rituali shob zaspokoyiti nadprirodni sili j dogoditi yim i takim chinom zahistiti mir i procvitannya svoyeyi grupi Balijci roblyat pidnoshennya svoyim predkam duham pov yazanim z pevnimi miscyami ta inshim nadprirodnim silam Isnuye dvi kategoriyi zherciv pedanda i pemangku Pershi pohodyat lishe z kasti brahmaniv voni keruyut hramovimi ceremoniyami j koristuyutsya visokim avtoritetom u suspilstvi Pemangku ce zherci z narodu voni vikonuyut rituali lishe dlya lyudej zi svoyeyi abo nizhchoyi kasti Znachne misce v balijskij viri nalezhit ritualnim aspektam Tradicijnimi obryadami vidznachayut usi vazhlivi etapi zhittya balijcya vid jogo narodzhennya do jogo smerti Kremaciya pomerlogo ngaben palebon ce velelyudne svyato centralne misce v yakomu zajmaye urochista hoda z muzikoyu j tancyami Vvazhayetsya sho pislya kremaciyi dusha pomerlogo vidhodit u vichne zhittya a plach mozhe zavdati yij shkodi V balijskij sistemi viruvan duzhe vazhlivim ye ponyattya napryamku Rechi yaki vvazhayutsya svyashennimi roztashovuyutsya z boku gori kadzha todi yak zvichajni nevazhlivi rechi z boku sho vihodit do morya kelod Dlya zhiteliv pivdennih rajoniv ostrova kadzha oznachaye pivnich a kelod pivden dlya zhiteliv pivnichnih rajoniv navpaki Cej dualizm viyavlyayetsya takozh u planuvanni sil ta okremih sadib Golovnij silskij hram zavzhdi roztashovuyetsya z boku gori IstoriyaArheologichni znahidki davni napisi literaturni ta usni istorichni rozpovidi svidchat sho pochinayuchi z V st balijci aktivno kontaktuvali z vihidcyami z Yavi Chuzhinci prinesli na ostriv novi religiyi induyizm ta buddizm ta politichni strukturi V XI st Erlanga sin balijskogo magaradzhi ta donki magaradzhi yavanskogo Mataramu stav pershim pravitelem yakij ob yednav Bali zi shidnoyu Yavoyu Protyagom nastupnih troh stolit balijci perebuvali pid vladoyu yavanskih derzhav zokrema j induyistskoyi imperiyi Madzhapagit Pislya padinnya ostannoyi vid ruk musulmanskih vijsk u 1515 roci bagato yavanskoyi induyistskoyi eliti vteklo na Bali de voni zmicnili miscevi indianizovani derzhavni j kulturni tradiciyi sho ne zaznali islamskogo vplivu Na Bali utvorilosya z desyatok knyazivstv odni z nih periodichno dominuvali nad inshimi Do seredini XIX st ostriv perebuvav poza uvagoyu gollandskih kolonizatoriv adzhe ne mav horoshoyi gavani yaka mogla b stati odnim iz opornih punktiv torgovelnogo shlyahu Lishe 1855 roku na pivnich Bali pribuv pershij postijnij gollandskij chinovnik i pislya cogo kolonialnij kontrol nad ostrovom posilivsya Spochatku gollandci zakripilisya na pivnochi a v 1906 1908 rr voni zavdali porazki pivdennobalijskim knyazivstvam i poshirili svoyu vladu na ves ostriv Gollandske pravlinnya trivalo do yaponskoyi okupaciyi ostrova pid chas Drugoyi svitovoyi vijni 1942 1945 Pislya zakinchennya vijni ta vivodu yaponskih vijsk na ostrovi tochilisya boyi mizh pribichnikami nezalezhnoyi Indoneziyi ta silami yaki namagalisya vidnoviti gollandske kolonialne panuvannya Z 1958 r Bali odna z provincij Indoneziyi GospodarstvoRisove pole na Bali Absolyutna bilshist balijciv ye silskimi zhitelyami a yihnim osnovnim zanyattyam zemlerobstvo Golovnoyu kulturoyu ye ris Vikoristovuyut dvi sistemi risivnictva tulaksumur bezperervne viroshuvannya vologogo risu v monokulturi ta kertamasa posivi risu peremezhovuyutsya z inshimi kulturami za obmezhenoyi kilkosti vodi Za sistemoyu tulaksumur ris viroshuyut na zalivnih polyah chasto roztashovanih terasami na shilah gir Isnuye skladna zroshuvalna sistema poliv Voda vid dambi nadhodit u golovnij kanal vid yakogo cherez desyatki malih kanaliv vona potraplyaye na okremi polya Zazvichaj zbirayut dva urozhayi na rik Balijska sistema vologogo viroshuvannya risu maye bagatovikovi tradiciyi Vona peredbachaye kooperaciyu selyan sho nazivayetsya subak Pid ciyeyu nazvoyu ob yednuyutsya vsi gospodarstva sho otrimuyut vodu vid odniyeyi dambi Subak maye svoyih kerivnikiv yaki zajmayutsya administrativnimi pitannyami j otrimuyut za ce platnyu Spilnoyu vidpovidalnistyu takogo ob yednannya ye rozpodil vodi pidtrimka sistem zroshennya rozchishennya kanaliv tosho Subak ce ne lishe gospodarska spilka a j religijna grupa yaka razom provodit ceremoniyi pov yazani iz silskogospodarskimi robotami hrami stoyat pryamo posered poliv Lyudina sho volodiye risovimi polyami v kilkoh selah mozhe buti chlenom dekilkoh subakiv Bilshist silskogospodarskih robit vikonuyetsya silami nuklearnoyi abo rozshirenoyi sim yi vona v balijciv ye osnovnoyu virobnichoyu odiniceyu Pid chas obrobitku zemli posadki risu zbirannya vrozhayu zaluchayut dodatkovu robochu silu taki roboti vikonuyut metodom toloki ngadzhakang abo najmayut lyudej za platnyu ngupagang Na nevelikih simejnih polyah roztashovanih terasami na krutih shilah gir najchastishe plugi tyagnut bujvoli Vikoristannya mehanizovanoyi tehniki mozhlive lishe na rivninnih dilyankah Uryad Indoneziyi stimulyuye vprovadzhennya sortiv risu yaki dozvolyayut u pevnih rajonah otrimuvati tri vrozhayi na rik Takozh uryad kontrolyuye cinu na ris i skupovuye nadlishok urozhayu Viroshuyut takozh kukurudzu bobovi chaj kavu kakao tyutyun cukrovu trostinu ovochi batat cibulya chasnik baklazhani frukti ananasi mango apelsini limoni kavuni papaya durian dzhambu ta in speciyi perechne derevo gvozdika imbir tosho Na zahodi ostrova osnovnoyu tovarnoyu kulturoyu ye kava na pivnochi apelsini Sadibi balijciv otochuyut gayi z kokosovih palm i hlibnih derev Rozvinene kvitnikarstvo Fermeri sho zajmayutsya viroshuvannyam gvozdiki ob yednuyutsya v spilki na kshtalt fermeriv risivnikiv Voni zvutsya subak abian Chleni takoyi spilki takozh mayut svoye kerivnictvo voni ob yednuyut svoyi zusillya dlya organizaciyi polivu poliv pidzhivlennya roslin znishennya shkidnikiv zbirannya vrozhayu Vazhlivim ye religijnij aspekt diyalnosti subak abian lyudi razom provodyat ceremoniyi a kerivnictvo vihovuye chleniv spilki pidtrimannyu garmoniyi v stosunkah iz prirodnim seredovishem Rozvodyat u velikij kilkosti svinej a takozh veliku rogatu hudobu koriv bujvoliv kiz konej kachok i kurej Biki ta bujvoli vikoristovuyutsya yak tyaglova sila Pivniv rozvodyat specialno dlya boyiv yih vistavlyayut bitisya na areni chiplyayuchi do nig zalizni shpori ce populyarna rozvaga dlya cholovikiv Trimayut sobak Ribalstvo malo poshirene Balijci boyatsya vihoditi v more osterigayuchis morskih duhiv Natomist lovlyat ribu v richkah i na risovih polyah Balijskij rizbyar po derevu Na Bali nemaye vazhkoyi promislovosti j malo pidpriyemstv legkoyi promislovosti Natomist poshireni domashni remesla tkactvo goncharstvo Bagato vidiv remesla vazhko viddiliti vid mistectva Ce stosuyetsya rizblennya po derevu j kamenyu miscevih yuvelirnih virobiv iz zolota ta midi Rozvinulis unikalni tehniki ta motivi tkactva Balijski remesla tisno pov yazani z religijnimi socialnimi zhittyevimi poziciyami ta modelyami Visokogo rozvitku dosyagla balijska arhitektura miscevi budivelniki zvodyat zhitlo hrami palaci silski gromadski budivli Vazhlive misce zajmaye torgivlya V mistah neyu zajmayutsya zolotari kravci ta inshi remisniki V kozhnomu misti ye bazar de prodayut ovochi frukti ta inshi harchovi produkti a takozh kurej svinej tosho Taki bazari pochergovo organizuyutsya takozh u deyakih selah Selyani chasto zhinki prinosyat silskogospodarski tovari na prodazh i povertayutsya dodomu z promislovimi tovarami a todi prodayut yih u malenkih kramnichkah abo prosto hodyat z tovarom vid hati do hati Chas vid chasu do sil priyizdyat profesijni torgovci shob zakupiti tut produkti abo zh prodati tkanini milo liki tosho Choloviki torguyut hudoboyu Takozh balijci pracyuyut u derzhavnih ustanovah ta v shkolah Hocha Bali ye velikim turistichnim centrom bilshist miscevih zhiteliv ne bere uchasti v cij galuzi Prote turizm strimko rozvivayetsya i vse bilshe balijciv najmayetsya pracyuvati v gotelyah restoranah turistichnih agenciyah gidami v hudozhnih magazinah na transporti demonstruyut turistam svoye vikonavske mistectvo ale najbilshe z ciyeyu galuzzyu pov yazani remisniki V turistichnih rajonah rizbyari ta hudozhniki prodayut svoyi virobi turistam chasto zdayut yih na realizaciyu v hudozhni lavki Pobut i tradiciyiBalijski sela mayut linijne planuvannya j skladayutsya z okremih sadib pekarangan yaki otocheni gluhimi stinami j stoyat ryadami vzdovzh vulici Sadibi zgrupovani v kvartali bandzhari Golovna vulicya prohodit z pivnochi na pivden inshi peretinayut yiyi pid pryamim kutom U kozhnomu seli ye odin abo dekilka hramiv pura shkola gromadskij budinok balaj U centri sela znahoditsya majdan de provodyat vazhlivi ceremoniyi Mezhi mizh selami ta okremimi sadibami mayut prirodnij harakter Balijska sadiba ce kompleks zhitlovih gospodarskih i kultovih sporud ogorodzhenij ocheretyanoyu stinoyu z vuzkimi vorotami Tut prozhivaye okrema rodina Yiyi vnutrishnye zhittya zahishene vid chuzhogo oka Kozhne zhitlove primishennya ce okrema sporuda bale pryamokutna v plani skladayetsya z odniyeyi kimnati stoyit na fundamenti z kamenya cegli abo glini maye odnu abo dvi glinyani stini z inshih bokiv bale lishayetsya vidkritim i dvoshilij dah kritij solomoyu Okremimi budivlyami ye kuhnya paon zernoshovishe dzhineng abo kelumpu Obov yazkovoyu skladovoyu balijskoyi sadibi ye simejnij hram specialni miscya vidvedenni dlya molinnya dlya ceremonialnih prigotuvan dlya zhertvoprinesen dlya provedennya obryadiv Arhitektura ta planuvannya zhitlovogo kompleksu tisno pov yazani z balijskoyu sistemoyu viruvan cinnostej ta religijnih norm Tradicijnij odyag balijciv skladayetsya z polotnisha barvistoyi tkanini yake tisno obv yazuyut navkolo tila Osnovnim materialom ye yavanskij batik Zhinki nosyat bagato prikras Osnovu balijskogo racionu skladaye ris iz pripravami yidyat svininu domashnyu pticyu komah frukti Delikatesom vvazhayetsya m yaso kabaniv kazhaniv velikih yashirok Balijci mayut bagato duzhe skladnih ceremonij yaki mozhna rozdiliti na 5 kategorij ceremoniyi zhittyevogo ciklu manusiya yadnya ceremoniyi prisvyacheni predkam putra yadnya ceremoniyi shanuvannya bogiv deva yadnya ceremoniyi pov yazani z visvyachennyam svyashenikiv resi yadnya ta ceremoniyi spryamovani na zaspokoyennya potrivozhenih duhiv buta yadnya Ceremoniyi zhittyevogo ciklu ohoplyuyut vsi vazhlivi etapi zhittya lyudini vid yiyi narodzhennya do smerti Voni mozhut vidriznyatisya zalezhno vid miscevosti ta rivnya kasti Vidznachayut narodzhennya ditini dvanadcyat sorok dva sto p yat dvisti desyat dniv vid narodzhennya Koli ditini vipovnyuyetsya 105 dniv yij dayut im ya na 210 dniv vpershe obrizayut volossya Specialnu ceremoniyu provodyat pislya dosyagnennya ditinoyu povnolittya Duzhe vazhlivoyu vvazhayetsya shlyubna ceremoniya masakapan vona zabarvlena svyashennimi obryadami ta svyatkovimi vechirkami Prote najvazhlivishoyu z ciyeyi kategoriyi ye ceremoniya kremaciyi pomerlogo ngaben Smert lyudini vvodit sim yu nebizhchika v brudnij stan sebel Ritual vimagaye shob tilo pomerlogo projshlo seriyu obrobok sava preteka ta nizku inshih ceremonij Vidpovidno do religijnih viruvan induyistiv lyudinu neobhidno povernuti do yiyi dzherela pri comu dusha nebizhchika maye buti ochishena Zhivi nashadki povinni vikonuvati rituali yaki mayut zabezpechiti peremishennya dushi pomerlogo cherez zagrobne zhittya do vidrodzhennya v novonarodzhenomu chleni rodini Pidgotovkoyu ta provedennyam ceremonij zajmayutsya meshkanci vidpovidnogo bandzhara razom Masshtab i skladnist pohovalnih obryadiv zalezhit vid nalezhnosti do pevnoyi kasti statkiv ta prestizhu nebizhchika Religijni rituali provodyatsya na Bali v kilka cikliv najvazhlivishim ye shestimisyachnij tobto kozhni shist misyaciv u kozhnomu hrami provodyat osoblivij velikij ritual Shedri zhertvi miscevim bogam prinosyat pid chas provedennya zemlerobskoyi ceremoniyi banyu pinaruh Galungan ce velike hramove ta simejne svyato koli za perekazami duhi predkiv shodyat z neba do svoyih ditej ta onukiv a ti specialno gotuyut dlya nih urochiste chastuvannya Shoroku balijski induyisti vidznachayut Nyepi Novij rik za misyachnim kalendarem Saka i svyato prihodu vesni zazvichaj vin pripadaye na berezen misyac Provodyat nizku obryadiv ochishennya yaki mayut zrobiti vsesvit chistim garmonijnim i vrivnovazhenim Zavdyaki cij ceremoniyi lyudi spodivayutsya sho svit bude vilnij vid katastrof haosu ta vijni j voni zhitimut u v dostatku vilni vid neviglastva ta zlidniv Za 2 dni do svyata provodyat ochishennya vsih molitovnih primishen ta vsiyeyi atributiki sho bude vikoristovuvatis pri provedenni Nyepi Za den do svyata prinosyat u zhertvu tvarin zabivayut bujvola rizhut kachku abo kurku V den samogo svyata lyudi dotrimuyutsya pravil utrimannya berata ne rozpalyuyut vogon ne pracyuyut ne podorozhuyut ne rozvazhayutsya j ne radiyut utrimuyutsya vid poganih sliv i dumok gnivu ta zhadibnosti Perebuvayuchi v mirnomu tihomu j svyatomu misci lyudi bachat bozhestvenne svitlo sluhayut golos sercya golosi sutnosti prirodi yihnya dusha zvertayetsya do Yedinogo Boga Nastupnogo dnya lyudi povertayutsya do svoyih zvichajnih sprav 1983 roku uryad Indoneziyi ogolosiv Nyepi derzhavnim svyatom Najpopulyarnishoyu rozvagoyu balijciv ye pivnyachi boyi Derzhavna medichna dopomoga dostupna dlya zhiteliv Bali j shiroko vikoristovuyetsya prote vse she vazhlivoyu lishayetsya rol narodnih ciliteliv Misceva medicina vvazhaye sho hvoroba chi inshi neshastya mozhut buti sprichineni rozlyuchenimi duhami chi predkami chaklunstvom abo disbalansom u stosunkah mizh lyudmi chi lyudmi j prirodoyu Koli suchasni liki viyavilisya neefektivnimi vdayutsya do zasobiv tradicijnoyi medicini SuspilstvoOsnovu balijskogo suspilstva stanovit silska gromada sho zvetsya desa V ekonomichnomu plani ce cilkom avtonomna teritorialna odinicya Balijci rozriznyayut tradicijni sela desa adat ta oficijni sela desa dinas Oficijni sela isnuyut u ramkah administrativno teritorialnogo podilu Indoneziyi j pidporyadkovuyutsya rajonnij dali okruzhnij ta provincijnij administraciyi Ocholyuye desa dinas silskij golova derzhavnij chinovnik yakogo nazivayut perbekel Vazhlivishim dlya balijciv ye tradicijne selo po suti ce ne teritorialna odinicya a gromada chleni yakoyi razom zhivut i spilno provodyat religijni ceremoniyi v golovnomu silskomu hrami Na choli desa adat stoyit tradicijnij golova kelian adat abo bandesa adat yakij obirayetsya zagalnimi zborami gromadi kerama desa na neviznachenij termin Obidvi instituciyi spivisnuyut Oficijne selo mozhe spivpadati z tradicijnim ale zazvichaj vklyuchaye kilka tradicijnih sil prote ye j vipadki kodi odne tradicijne selo podilyayetsya na kilka oficijnih Selo podilyayetsya na kilka bandzhariv oriyentovanih na spilnu socialno ekonomichnu diyalnist Balijci ye yedinim narodom v Indoneziyi chiye suspilstvo maye kastovu strukturu Sistema balijskih kast zvetsya trivangsa bukvalno tri kasti j vidobrazhaye podil balijskoyi aristokratiyi na brahmaniv kasta zherciv ksatriyiv kasta praviteliv ta vesiyiv kasta voyiniv Ritualna praktika zakriplena za svyashennikami z kasti brahmaniv natomist bilshist ksatriyiv ta vesiyiv teper ye zemlerobami abo torgovcyami Trivangsa vstanovlyuye pevnij bar yer mizh aristokratiyeyu ta reshtoyu naselennya kasta sudriv ale vin ne takij zhorstkij yak u Indiyi Osnovna masa balijciv ponad 90 ce sudri yakih chasto vvazhayut za takih sho ne nalezhit do zhodnoyi z kast dzhaba vangsa Zamknenu kastu utvoryuyut lishe kovali pande vesi Najmenshoyu odiniceyu suspilstva ye nuklearna sim ya kuren Domogospodarstvo skladayetsya z cholovika druzhini ditej babus i didusiv po batkovi ta neodruzhenih brativ i sester Ce grupa rodichiv sho razom pracyuyut i harchuyutsya z odnogo stolu Pro ditej pikluyutsya batki babusi didusi starshi brati ta sestri Do nih stavlyatsya z velikoyu lyubov yu Hlopchikiv vchat buti zhvavimi ta zdibnimi a divchat vidpovidalnimi ta privablivimi Pohodzhennya viznachayetsya za batkivskoyu liniyeyu purasa Za patrilinijnim principom pobudovani takozh rozshireni sim yi dadiya j sistema socialnoyi stratifikaciyi podilu na kasti Shlyub patrilokalnij Spadshina takozh peredayetsya za batkivskoyu liniyeyu Hatu uspadkovuye odin iz siniv yakij potim nese vidpovidalnist za starih lyudej abo brativ i sester yaki prodovzhuyut u nij zhiti Cholovik sho ne maye siniv mozhe vibrati dochku yak spadkoyemicyu abo rozdiliti majno mizh svoyimi bratami Povnopravnim chlenom gromadi vvazhayetsya lishe odruzhenij cholovik Poshireni kros kuzenni shlyubi Hocha choloviki mozhut mati bilshe odniyeyi druzhini bilshist shlyubiv ye monogamnimi V ideali zhinki ne povinni vihoditi zamizh za cholovikiv nizhchoyi kasti V bagatoh rajonah ostrova bilshist shlyubiv ye endogamnimi na rivni sela Pri vibori podruzhzhya vazhlivimi ye statki ta osobista privablivist lyudini Pravila rozluchennya mozhut buti riznimi ale zhinka yaka perebuvala v shlyubi menshe troh rokiv zazvichaj povertayetsya do domu svogo batka ni z chim Yaksho zh vona prozhila v shlyubi bilshe troh rokiv i ne bula pomichena v perelyubi to otrimuye chastinu majna yake podruzhzhya nazhilo protyagom shlyubu ale ne maye prava spadku po cholovikovi Diti zalishayutsya z batkom Kozhna lyudina v balijciv maye teknonim yakij vkazuye na yiyi stat kastu ta poryadok narodzhennya Tektonim zminyuyetsya pislya narodzhennya pershoyi ditini Vsih osib odnogo pokolinnya balijci nazivayut batkom chi matir yu bratom chi sestroyu didusem chi babuseyu abo zh ditmi Socialnij kontrol na rivni mista chi sela zdijsnyuye policiya Na seli diye sistema shtrafiv dlya meshkanciv yaki ne vidviduyut zbori chi grupovi roboti Prote chastishe zastosovuyutsya neformalni mehanizmi pokarannya taki yak socialnij osud ta grupovij tisk Balijci unikayut vidkritogo proyavu konfliktiv Selyani sho perebuvayut u stani trivaloyi svarki napriklad sudovi provadzhennya stosovno spadshini zazvichaj namagayutsya unikati odin odnogo V toj zhe chas konflikti mizh selami v minulomu privodili do voyen KulturaBalijska hramova ceremoniya Balijci narod davnoyi visokoyi kulturi Interes stanovlyat lontari knigi napisani na palmovih listkah z perekazami ved j indonezijskogo eposu ta z miscevimi istorichnimi hronikami Rozvineni narodne j profesijne mistectvo hramova arhitektura derev yana skulptura dekorativnij zhivopis Na Bali poshireni rizni unikalni vidi dekoru neviddilni vid miscevoyi sistemi viruvan Ce zokrema roslinni ornamenti patra dekorativni elementi u viglyadi tvarin karang riznomanitni geometrichni formi znaki u formi literi T svastiki rombi trikutniki shestikutniki perehresheni liniyi skrucheni motuzki tosho Kozhen iz nih maye simvolichne znachennya Spochatku dekorativni geometrichni formi z yavilisya na tkaninah ta odyazi zshitomu z nih zgodom na arhitekturnih elementah Relyefne rizblennya prisutnye na stinah stovpah balkah porogah ta dveryah budinkiv na vhidnih vorotah do dvoru Visokogo rivnya dosyaglo balijske mistectvo rizblennya masok Dovgu istoriyu maye takozh zhivopis sho vklyuchaye yak simvolichni zobrazhennya j kartini religijnogo spryamuvannya tak i naturalistichni kartini svitskogo harakteru Balijci stvorili svoyeridne tancyuvalne ta muzichne mistectvo U kozhnomu balijskomu seli ye tradicijnij narodnij orkestr gamelan Tradicijni tanci vidpovidno do priznachennya podilyayutsya na svyashenni tanci tari vali sho suprovodzhuyut ceremoniyi v hramah tanci tari bebali sho rozpochinayut ceremoniyi v hrami abo na vidkritomu povitri ta svitski tanci tari balibaligan sho isnuyut dlya rozvagi Najbilsh populyarnimi formami balijskih tanciv ye legong elegantna pantomima sho vikonuyetsya yunimi divchatkami baris tradicijnij tanok voyina dzhauk vojovnichij tanok zlogo duha pendet tanok sho simvolichno zobrazhaye obryad zhertvoprinoshennya kechak tanok mavp za syuzhetami Ramayani Isnuye dekilka stiliv vokalnogo mistectva Balijski teatralni zhanri topeng ardzha vayang kulit v osnovnomu vidpovidayut yavanskim Balijskij teatr ce sumish grimu vokalu muziki literaturi j tancyu Do vidiv mistectva oriyentovanih na turistiv nalezhat zhivopis rizblennya korotki svitski vistavi Etnografichni grupiBalijci podilyayutsya na dvi osnovni grupi nizinni balijci bali gindu tobto balijci induyisti j girski balijci bali aga Pershi stanovlyat osnovnu masu narodu voni zaznali bilshogo zovnishnogo vplivu Bali aga rozseleni v znachnoyu miroyu izolovanih vnutrishnih rajonah ostrova na nih menshe vplinula yavanska induyistska kultura Krim togo v okremih rajonah na uzberezhzhi Bali zhivut neveliki grupi balijciv musulman U bagatoh aspektah sociokulturnogo zhittya bali aga istotno ne vidriznyayutsya vid bali gindu V religijnomu plani voni takozh prijmayut koncepciyu Trimurti ale bilshe shanuyut duhiv predkiv ta duhiv prirodi j vikonuyut vlasni zvichayevi ta religijni ceremoniyi Suspilstvo girskih balijciv vidriznyayetsya mensh zhorstkim rozsharuvannyam na kasti Osnovnim zanyattyam bali aga ye zemlerobstvo prote voni ne vikoristovuyut zroshennya poliv Osnovnimi prodovolchimi kulturami ye kukurudza ta maniok Maniok takozh ye kormovoyu kulturoyu Na prodazh viroshuyut chasnik cibulyu kartoplyu kapustu kvasolyu koriandr kavu tyutyun Osnovnim silskogospodarskim instrumentom ye motika deyaki vikoristovuyut plug zapryagayuchi voliv Zajmayutsya takozh torgivleyu ribalstvom trimayut hudobu koriv kiz svinej Z rozvitkom transportnih shlyahiv izolovanist vnutrishnih rajoniv shezaye posilyuyutsya kontakti bali aga zi storonnimi Loloani najbilsha musulmanska gromada sered balijciv Naselyayut bilshe desyatka sil v okruzi Dzhembrana na pivdennomu zahodi ostrova Vvazhayutsya potomkami migrantiv seredini XVII st iz Sulavesi Kalimantanu ta Malajskogo pivostrova za pohodzhennyam bugi makasari ta malajci z nevelikoyu domishkoyu osib arabskogo pohodzhennya Loloani vidriznyayutsya vid reshti balijciv ne lishe religiyeyu a j arhitekturoyu zhitla voni buduyut hati na palyah dveri yakih zavzhdi spryamovani na shid adzhe molyatsya voni oblichchyam na zahid i ne bazhayut shob yih pri comu turbuvali jogo ozdoblennyam v yakomu perevazhaye islamskij stil stilem odyagu osoblivo zhinochogo yakij povinen vidpovidati musulmanskim normam tosho Nyama selam she odna grupa balijskih musulman zhivut u seli Pegayaman na pivnochi Bali okrug Buleleng Voni vvazhayutsya potomkami yavanskih soldativ sho poselilisya tut u XV st Yihnya kultura demonstruye sumish balijskih yavanskih ta bugijskih ris Zazvichaj vikoristovuyut balijsku movu serednogo rivnya ale molod u spilkuvanni zi starshimi abo storonnimi vzhivaye visoku movu Unikalni kulturni tradiciyi nyama selam mayut religijne pidgruntya voni stosuyutsya osoblivostej cholovichogo ta zhinochogo odyagu zaboroni divchatam samim vihoditi z domu masshtabnogo svyatkuvannya dnya narodzhennya Proroka Magometa shlyubnih tradicij tosho Zajmayutsya zemlerobstvom viroshuyut kavu gvozdiku trohi ris V seli nemaye bazaru lyudi kupuyut tovari v lavkah u mandrivnih torgovciv induyistiv abo hodyat do susidnogo sela DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 1 s 338 Balijci 21 listopada 2016 u Wayback Machine ukr S A Maretina Balijcy 18 sichnya 2018 u Wayback Machine Narody i religii mira Enciklopediya 30 chervnya 2016 u Wayback Machine Gl red V A Tishkov M Bolshaya Rossijskaya enciklopediya 2000 s 74 75 ISBN 5 85270 155 6 ros Narody Yugo Vostochnoj Azii Pod redakciej A A Gubera Yu V Maretina D L Tumarkina N N Cheboksarova Seriya Narody mira Etnograficheskie ocherki Moskva Izdatelstvo Nauka 1966 s 480 493 Balijcy ros M Junus Melalatoa Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 96 107 Bali indonez M Junus Melalatoa Ensiklopedi Suku Bangsa di Indonesia Jilid L Z Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 893 896 Trunyan indonez David Levinson ed Encyclopedia of World Cultures Volume V East and Southeast Asia Paul Hockings vol ed G K Hall amp Company 1991 pp 35 38 Ann P McCauley Balinese ISBN 0 8168 8840 X angl Zulyani Hidayah A Guide to Tribes in Indonesia Anthropological Insights from the Archipelago Springer Singapore 2020 pp 42 44 Bali p 44 Bali Aga ISBN 978 981 15 1835 5PrimitkiKewarganegaraan Suku Bangsa Agama dan Bahasa Sehari hari Penduduk Indonesia 4 lipnya 2018 u Wayback Machine Hasil Sensus Penduduk 2010 indonez M Junus Melalatoa Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 474 476 Loloan indonez M Junus Melalatoa Departemen Pendidikan dan Kebudayaan RI Jakarta 1995 642 643 Nyama Selam indonez Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Balijci