Балтійське льодовикове озеро — озеро, що утворилося в кінці останнього зледеніння наприкінці плейстоцену під час меєндорфського потепління в районі нинішнього Балтійського моря. Озеро утворилося в результаті танення . Озеро існувало приблизно 12 600-10 300 років тому, що корелюється з третім періодом плейстоцену за класифікацією Блітт-Сернандер. Озеро на півночі і північному заході було обмежено льодовиком, на заході — сушею в районі сучасних Данських проток і Південної Швеції. Післяльодовикове солонувате Іолдійове море замістило Балтійське льодовикове озеро після прориву льодовикової греблі.
Історія
Формування басейну
Фронт відступаючого льодовика досяг південно-західних кордонів Балтійського басейну за різними оцінками близько 16,0 Кілороків тому. Ще раніше, близько 17,0 років тому формується канал стоку з прильодовикових озер через сучасну протоку Великий Бельт, свідченням існування якої виступає вузька підводна долина глибиною до 50 м. Близько 15,0-14,4 тис. років тому звільнилось від льоду південно-східне узбережжя Швеції, озерні відклади починають накопичуватися в і . Близько 14,5-14,0 тис. років тому окремі прильодовикові озера, розташовані в і Борнхольмській улоговинах з'єдналися в єдиний басейн. Рівень води тут був вище ніж в прильодовикових озерах що лежать на захід і поступово знижувався за рахунок ерозії каналу стоку. Поступове вирівнювання рівня прильодовикових водойм уздовж південного краю Скандинавського льодовикового щита призвело до утворення басейну, який дав початок Балтійському льодовиковому озеру.
Східна частина басейну (від сучасної Гданської затоки до узбережжя Латвії) з'єднувалася з центральною через протоку, що лежала між тогочасним островом на місці сучасної банки (пол. Ławica Słupska) на півдні і фронтом льодовика в районі на півночі. Центральна частина басейну (південна частина сучасної Борнхольмської улоговини) повідомлялася з західної через протоку, що лежав між сучасною (на північ від Померанської бухти) на півдні і островом, утвореним сучасними і островом Борнхольм. Нарешті, західна частина (сучасна Арконська улоговина) з'єднувалась з Північним морем через протоку Ересунн. Північною межею басейну був фронт льодовика, що проходив по лінії, що з'єднувала Готландську улоговину, Седра-Мідшебанкен, північ острова Борнхольм і центральний Сконе. Деградація льодовикового покриву в умовах морського басейну супроводжувалася утворенням айсбергів.
Ботнічна і Фінська затоки в цей час ще не звільнилися з-під льодовика, східна межа озера знаходилася в районі сучасної Ризької затоки. На ранніх етапах розвитку басейну його поверхня лежала на рівні моря, з яким озеро мало сполучення в районі сучасної протоки Ересунн. Льодовик танув і забезпечував постійне надходження прісної води в озеро, стік цієї прісної води в море через неглибоку протоку виключав зворотне проникнення солоної морської води навіть при однакових рівнях поверхні.
На цей час рівень земної поверхні в південній частині сучасного Балтійського басейну під впливом маси льодовикового покриву був занурений на 90 м нижче сучасного, але після звільнення відчував інтенсивне ізостатичне підняття. Рівень Світового океану був на 100—110 м нижче за сучасний, він теж піднімався через глобальне танення полярних шапок і звільнення великих мас води, що була до того часу законсервована в льодовиках.
Перший підйом рівня озера
Швидкість ізостатичного підняття земної кори в районі протоки Ересунн випереджала швидкість підйому рівня води у Світовому океані, що призвело її до поступового обміління та активізації ерозії дна. В процесі ерозії четвертинних відкладень (глибина якої оцінюється в 7 м) були досягнуті тверді скельні породи. Швидкість ерозії різко впала, протока обмілла і 14,0 тис. років тому починається підйом рівня води в Балтійському льодовиковому озері вище за рівень моря. На територіях на південь від порогу стоку, де швидкість підняття була меншою ніж у районі проток цей підйом супроводжувався трансгресією. На північ від ізобази, що проходила через Ересунн, навпаки, підйом рівня озера щодо рівня моря супроводжується осушенням узбереж, оскільки тут швидкість ізостатичного підняття земної кори випереджала швидкість підйому рівня води.
Площа озера збільшувалася за рахунок відступаючого на північ льодовика і трансгресії на півдні. По мірі розвитку трансгресії до складу озера входили раніше самостійні прильодовикові озера східній частині басейну. Так, Чудсько-Псковське озеро з'єднувалось з Балтійським льодовиковим озером через озеро Виртс'ярв в період між 14,0 і 12,0 тис. років тому. Ладозьке озеро стало частиною Балтійського льодовикового озера 13,3 тис. років тому, спочатку басейни з'єднувалися в районі , а після звільнення від льоду півночі Карельського перешийка близько 12,2 років тому — через Хейнйокську протоку.
Близько 13,0 років тому льодовик відступив на північ від гори . Північне море в цей час проникало до улоговини озера Венерн і на території сучасної формується новий канал стоку Балтійського льодовикового озера, осадові залишки якого не знайдені, бо були знищені наступним просуванням льодовика. За іншою версією канал існував під товщею льодовика. Поява нового каналу стоку призвела до швидкого падіння рівня Балтійського басейну на 10 м до рівня моря (за останніми даними — близько 20 м). Тим не менш, слідів проникнення солоної води в Балтійський басейн не виявлено. Канал стоку в районі протоки Ересунн перестав функціонувати, а осушення великих територій в цьому районі супроводжувалося міграцією рослин і тварин з Європи на південь Скандинавського півострова.
Другий підйом рівня озера
Канал стоку в Средньошведській низовини функціонував близько 200 років. З початком похолодання пізнього дріасу відбувся повторний наступ льодовикового покриву в Південній Швеції. Канал стоку на північ від гори Біллінген знову був заблокований близько 12,8 тис. років тому, почався новий підйом рівня води в Балтійському льодовиковому озері. Коли в ході цього підйому був досягнутий поріг стоку на схід від півострова Ютландія, знову почав діяти канал в районі протоки Ересунн. Подальший підйом рівня озера відносно рівня моря, як і на попередній стадії, відбувався за рахунок гляціоізостатичного підіймання порогу стоку, який досяг величини 25 м. Підйом рівня озера супроводжувався трансгресією на південних узбережжях, південно-західна берегова лінія проходила в районі сучасної Кільської бухти. На сході Ладозьке озеро залишалось частиною Балтійського льодовикового озера, а Псковське виділилось в самостійний водоймище, рівень котрого був на 8-12 м вище, ніж у Балтійському басейні. Під час максимальної трансгресії озера більшість південної Фінляндії перебувала під водою (115 м над сучасним Гельсінкі), Данські острови були на іншій стороні протоки Ересунн.
Відмінності в амплітуді ізостатичного підняття в різних частинах басейну в наступні епохи призвело до того, що на даний час сліди берегової лінії, що відповідає найвищому рівневі Балтійського льодовикового озера в південній частині басейну Лавиця-Слупська лежать на глибині 20 м нижче рівня моря, а у північній частині (гряда Салпаусселькя в районі Лахті) — близько 160 м вище рівня моря.
Спуск Балтійського льодовикового озера
Потепління наприкінці пізнього дріасу викликало швидку деградацію льодовикового покриву та повторне відкриття каналу стоку через Средньошведську низовину у період 11,7-11,6 тис. років тому. Процес був надзвичайно стрімким і зайняв 1-2 роки. Обсяг холодної прісної води, що надійшла в океан оцінюється в 7-8 тисяч км³. Спуск озера призвів до регресії озера і осушенню величезних площ. Осушення каналу стоку в районі протоки Ересунн сформувало сухопутний «міст» між Ютландією і Швецією, забезпечило нову хвилю міграції рослин і тварин на Скандинавський півострів, яка супроводжувалася цього разу заселенням Південної Швеції людьми на початку голоцену.
Гідрологія
Більшу частину року озеро було вкрито кригою. Клімат характеризувався різко континентальним режимом, середня температура липня не перевищувала +12 °C. Протягом усієї своєї історії озеро відчувало сильний вплив льодовика, донні відклади, представлені майже виключно стрічковими глинами, які поступово замінюються, по мірі віддалення від фронту льодовика, все більш гомогенними озерно-льодовиковими відкладами. Відклади Балтійського льодовикового озера на всіх етапах його історії бідні на органіку, представлену виключно прісноводними видами діатомових водоростей. Деякі автори припускають, що в озері була повністю відсутня фауна.
Палеогеографія
В історії Балтійського моря солоність варіювалась за місцем, глибиною та часом. Головним чинником утворення цього водного резервуару стало танення скандинавських льодовиків і затоплення пониженого рельєфу на місці, що звільнилось від криги. Льодовик забезпечував масоване надходження прісної води, а солона вода надходила з Північного моря через протоки. Коли протоки блокувались або майже блокувались, переважав режим опріснення. Те ж саме мало місце, коли рівень води був істотно вище, за рівень моря, навіть коли протоки не були блоковані. Тобто регулювання надходження прісної води в значній мірі залежить від клімату.
Існують методи для визначення стану давньої морської води (температура, солоність, вміст твердих частинок). Провідним з них є виявлення діатомових водоростей у відкладах. Деякі види вимагають солоної води, в той же час як інші потребують прісної. Крім того, періоди найбільшого надходження талої води характеризуються низьким вмістом органічного вуглецю у відкладах. Більший вміст вуглецю викликає осадження сульфіду заліза, що виглядає як чорний прошарок.
Відступаючи маси криги й потоки талої води сформували сучасний льодовиково-моренний рельєф Німеччини, Польщі, Прибалтики, Росії, Швеції і Фінляндії.
Декілька палеонтологічних знахідок в Естонії, перевірених радіовуглецевим аналізом, свідчать про те, що заселення узбереж Балтійського льодовикового озера почалося в бореальному періоді, 11,2-10,2 тис. років тому. Деревне вугілля, кістки тварин і артефакти мезолітичних тимчасових поселень людини виявлено в Пуллі, а також поблизу Ладозького озера. В раціоні харчування людей того часу були сарна європейська (Capreolus capreolus), олень благородний (Cervus elaphus), куниця (Martes), видра (Lutra), вовк (Canis lupus), один з видів родини ведмедевих (Ursidae) і нерпа кільчаста (Pusa hispida). Сосново-березовий ліс вкривав регіон, тут знайдений пилок з сосни (Pinus), берези (Betula), вільхи (Alnus), розових (Rosaceae), осокових (Cyperaceae) і полину (Artemisia). Південна Швеція на той час існувала у вигляді окремого острова, про що може свідчити й давня назва Скандинавії — Скандія (Scandia), що означає «острів Сканза».
Див. також
Примітки
- Балтийское ледниковое озеро // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- Абсолютний вік поданий від еталонного року.
- (англ.) Andrén T., Björck S., Andrén E., Conley D., Zillén L., Anjar J. The Development of the Baltic Sea Basin During the Last 130 ka // The Baltic Sea Basin / editors Harff, J, Björck, S, Hoth, P. — Berlin Heidelberg: Springer-Verlag, 2011. — P. 449. — S. 75-97. — .
- (англ.) Hyttinen O. Sedimentological and chronological aspects of the Younger Dryas — Holocene transition record in southern Finland and northern Baltic. Accademic Dissertation. — Helsinki: Unigrafia, 2012. — P. 38. — .
- (англ.) Jensen J. B., Bennike O., Lemke W., Kuijpers A. The Storebælt gateway to the Baltic // Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin. — Copenhagen, 2005. — Vol. 7. — P. 45 — 48.
- (англ.) Geochemistry of Baltic sea surface sediments / Science editor Uscinowicz, S. — Warszawa: Polish Geological Institute — National Research Institute, 2011. — P. 356. — S. 70-72. — .
- (англ.) Uscinowicz S. Relative sea level changes, glacio-isostatic rebound and shoreline displacement in the Southern Baltic [ 15 травня 2014 у Wayback Machine.] // Polish Geological Institute Special Papers. — Gdañsk, 2003. — Vol. 10. — P. 1 — 80.
- (англ.) Vassiljev, J., Saarse, L. Timing of the Baltic Ice Lake in the eastern Baltic [ 2015-09-24 у Wayback Machine.] // Bulletin of the Geological Society of Finland. — Helsinki, 2013. — P. 9–18.
- (англ.) Björck S. A review of the history of the Baltic Sea, 13.0–8.0 ka BP. [ 2016-03-04 у Wayback Machine.] // . — 1995. — Vol. 27. — P. 19 — 40.
- (англ.) Bennike O., Jensen J. B. A Baltic Ice Lake lowstand of latest Allerød age in the Arkona basin, southern Baltic sea // Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin. — Copenhagen, 2013. — Vol. 28. — P. 17 — 21. — . — ISSN 1604-8156.
- (англ.) Tikkanen M., Oksanen J. Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland // Fennia — International Journal of Geography. — Helsinki: Geographical Society of Finland, 2002. — No. 1-2. — ISSN 0015-0010.
- (англ.) Wohlfarth B., Björck S., Funder S., Houmark-Nielsen M., Ingólfsson O., Lunkka J., Mangerud J., Saarnisto M, Vorren T. Quaternary of Norden[недоступне посилання] // Episodes. — 2008. — Vol. 31/3. — P. 73 — 81. — ISSN 0705-3797.
Посилання
- (англ.) — сайт присвячено геологічній історії Балтійського моря.
- (англ.) Maps of the Baltic's early stages. [ 28 вересня 2011 у Wayback Machine.] — карти геологічного розвитку басейну Балтійського моря.
- (англ.) Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland. [ 20 жовтня 2017 у Wayback Machine.] — FENNIA, 2002 180:1-2.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Baltijske lodovikove ozero ozero sho utvorilosya v kinci ostannogo zledeninnya naprikinci plejstocenu pid chas meyendorfskogo poteplinnya v rajoni ninishnogo Baltijskogo morya Ozero utvorilosya v rezultati tanennya Ozero isnuvalo priblizno 12 600 10 300 rokiv tomu sho korelyuyetsya z tretim periodom plejstocenu za klasifikaciyeyu Blitt Sernander Ozero na pivnochi i pivnichnomu zahodi bulo obmezheno lodovikom na zahodi susheyu v rajoni suchasnih Danskih protok i Pivdennoyi Shveciyi Pislyalodovikove solonuvate Ioldijove more zamistilo Baltijske lodovikove ozero pislya prorivu lodovikovoyi grebli IstoriyaFormuvannya basejnu Poverhnya vkrita snigom priblizno vkazuye na mezhi togochasnogo Skandinavskogo krizhanogo shita Pislyalodovikove pidnyattya rivnya Svitovogo okeanu Front vidstupayuchogo lodovika dosyag pivdenno zahidnih kordoniv Baltijskogo basejnu za riznimi ocinkami blizko 16 0 Kilorokiv tomu She ranishe blizko 17 0 rokiv tomu formuyetsya kanal stoku z prilodovikovih ozer cherez suchasnu protoku Velikij Belt svidchennyam isnuvannya yakoyi vistupaye vuzka pidvodna dolina glibinoyu do 50 m Blizko 15 0 14 4 tis rokiv tomu zvilnilos vid lodu pivdenno shidne uzberezhzhya Shveciyi ozerni vidkladi pochinayut nakopichuvatisya v i Blizko 14 5 14 0 tis rokiv tomu okremi prilodovikovi ozera roztashovani v i Bornholmskij ulogovinah z yednalisya v yedinij basejn Riven vodi tut buv vishe nizh v prilodovikovih ozerah sho lezhat na zahid i postupovo znizhuvavsya za rahunok eroziyi kanalu stoku Postupove virivnyuvannya rivnya prilodovikovih vodojm uzdovzh pivdennogo krayu Skandinavskogo lodovikovogo shita prizvelo do utvorennya basejnu yakij dav pochatok Baltijskomu lodovikovomu ozeru Shidna chastina basejnu vid suchasnoyi Gdanskoyi zatoki do uzberezhzhya Latviyi z yednuvalasya z centralnoyu cherez protoku sho lezhala mizh togochasnim ostrovom na misci suchasnoyi banki pol Lawica Slupska na pivdni i frontom lodovika v rajoni na pivnochi Centralna chastina basejnu pivdenna chastina suchasnoyi Bornholmskoyi ulogovini povidomlyalasya z zahidnoyi cherez protoku sho lezhav mizh suchasnoyu na pivnich vid Pomeranskoyi buhti na pivdni i ostrovom utvorenim suchasnimi i ostrovom Bornholm Nareshti zahidna chastina suchasna Arkonska ulogovina z yednuvalas z Pivnichnim morem cherez protoku Eresunn Pivnichnoyu mezheyu basejnu buv front lodovika sho prohodiv po liniyi sho z yednuvala Gotlandsku ulogovinu Sedra Midshebanken pivnich ostrova Bornholm i centralnij Skone Degradaciya lodovikovogo pokrivu v umovah morskogo basejnu suprovodzhuvalasya utvorennyam ajsbergiv Botnichna i Finska zatoki v cej chas she ne zvilnilisya z pid lodovika shidna mezha ozera znahodilasya v rajoni suchasnoyi Rizkoyi zatoki Na rannih etapah rozvitku basejnu jogo poverhnya lezhala na rivni morya z yakim ozero malo spoluchennya v rajoni suchasnoyi protoki Eresunn Lodovik tanuv i zabezpechuvav postijne nadhodzhennya prisnoyi vodi v ozero stik ciyeyi prisnoyi vodi v more cherez negliboku protoku viklyuchav zvorotne proniknennya solonoyi morskoyi vodi navit pri odnakovih rivnyah poverhni Na cej chas riven zemnoyi poverhni v pivdennij chastini suchasnogo Baltijskogo basejnu pid vplivom masi lodovikovogo pokrivu buv zanurenij na 90 m nizhche suchasnogo ale pislya zvilnennya vidchuvav intensivne izostatichne pidnyattya Riven Svitovogo okeanu buv na 100 110 m nizhche za suchasnij vin tezh pidnimavsya cherez globalne tanennya polyarnih shapok i zvilnennya velikih mas vodi sho bula do togo chasu zakonservovana v lodovikah Pershij pidjom rivnya ozera Kinec Baltijskogo lodovogo ozera blizko 10 3 tis rokiv tomu utvorennya kanalu bilya gori Billingen u centralnij Shveciyi Shvidkist izostatichnogo pidnyattya zemnoyi kori v rajoni protoki Eresunn viperedzhala shvidkist pidjomu rivnya vodi u Svitovomu okeani sho prizvelo yiyi do postupovogo obmilinnya ta aktivizaciyi eroziyi dna V procesi eroziyi chetvertinnih vidkladen glibina yakoyi ocinyuyetsya v 7 m buli dosyagnuti tverdi skelni porodi Shvidkist eroziyi rizko vpala protoka obmilla i 14 0 tis rokiv tomu pochinayetsya pidjom rivnya vodi v Baltijskomu lodovikovomu ozeri vishe za riven morya Na teritoriyah na pivden vid porogu stoku de shvidkist pidnyattya bula menshoyu nizh u rajoni protok cej pidjom suprovodzhuvavsya transgresiyeyu Na pivnich vid izobazi sho prohodila cherez Eresunn navpaki pidjom rivnya ozera shodo rivnya morya suprovodzhuyetsya osushennyam uzberezh oskilki tut shvidkist izostatichnogo pidnyattya zemnoyi kori viperedzhala shvidkist pidjomu rivnya vodi Plosha ozera zbilshuvalasya za rahunok vidstupayuchogo na pivnich lodovika i transgresiyi na pivdni Po miri rozvitku transgresiyi do skladu ozera vhodili ranishe samostijni prilodovikovi ozera shidnij chastini basejnu Tak Chudsko Pskovske ozero z yednuvalos z Baltijskim lodovikovim ozerom cherez ozero Virts yarv v period mizh 14 0 i 12 0 tis rokiv tomu Ladozke ozero stalo chastinoyu Baltijskogo lodovikovogo ozera 13 3 tis rokiv tomu spochatku basejni z yednuvalisya v rajoni a pislya zvilnennya vid lodu pivnochi Karelskogo pereshijka blizko 12 2 rokiv tomu cherez Hejnjoksku protoku Blizko 13 0 rokiv tomu lodovik vidstupiv na pivnich vid gori Pivnichne more v cej chas pronikalo do ulogovini ozera Venern i na teritoriyi suchasnoyi formuyetsya novij kanal stoku Baltijskogo lodovikovogo ozera osadovi zalishki yakogo ne znajdeni bo buli znisheni nastupnim prosuvannyam lodovika Za inshoyu versiyeyu kanal isnuvav pid tovsheyu lodovika Poyava novogo kanalu stoku prizvela do shvidkogo padinnya rivnya Baltijskogo basejnu na 10 m do rivnya morya za ostannimi danimi blizko 20 m Tim ne mensh slidiv proniknennya solonoyi vodi v Baltijskij basejn ne viyavleno Kanal stoku v rajoni protoki Eresunn perestav funkcionuvati a osushennya velikih teritorij v comu rajoni suprovodzhuvalosya migraciyeyu roslin i tvarin z Yevropi na pivden Skandinavskogo pivostrova Drugij pidjom rivnya ozera Kanal stoku v Srednoshvedskij nizovini funkcionuvav blizko 200 rokiv Z pochatkom poholodannya piznogo driasu vidbuvsya povtornij nastup lodovikovogo pokrivu v Pivdennij Shveciyi Kanal stoku na pivnich vid gori Billingen znovu buv zablokovanij blizko 12 8 tis rokiv tomu pochavsya novij pidjom rivnya vodi v Baltijskomu lodovikovomu ozeri Koli v hodi cogo pidjomu buv dosyagnutij porig stoku na shid vid pivostrova Yutlandiya znovu pochav diyati kanal v rajoni protoki Eresunn Podalshij pidjom rivnya ozera vidnosno rivnya morya yak i na poperednij stadiyi vidbuvavsya za rahunok glyacioizostatichnogo pidijmannya porogu stoku yakij dosyag velichini 25 m Pidjom rivnya ozera suprovodzhuvavsya transgresiyeyu na pivdennih uzberezhzhyah pivdenno zahidna beregova liniya prohodila v rajoni suchasnoyi Kilskoyi buhti Na shodi Ladozke ozero zalishalos chastinoyu Baltijskogo lodovikovogo ozera a Pskovske vidililos v samostijnij vodojmishe riven kotrogo buv na 8 12 m vishe nizh u Baltijskomu basejni Pid chas maksimalnoyi transgresiyi ozera bilshist pivdennoyi Finlyandiyi perebuvala pid vodoyu 115 m nad suchasnim Gelsinki Danski ostrovi buli na inshij storoni protoki Eresunn Vidminnosti v amplitudi izostatichnogo pidnyattya v riznih chastinah basejnu v nastupni epohi prizvelo do togo sho na danij chas slidi beregovoyi liniyi sho vidpovidaye najvishomu rivnevi Baltijskogo lodovikovogo ozera v pivdennij chastini basejnu Lavicya Slupska lezhat na glibini 20 m nizhche rivnya morya a u pivnichnij chastini gryada Salpausselkya v rajoni Lahti blizko 160 m vishe rivnya morya Spusk Baltijskogo lodovikovogo ozera Mezhi ozera i lodovikovogo shita 11 6 tis rokiv tomu Poteplinnya naprikinci piznogo driasu viklikalo shvidku degradaciyu lodovikovogo pokrivu ta povtorne vidkrittya kanalu stoku cherez Srednoshvedsku nizovinu u period 11 7 11 6 tis rokiv tomu Proces buv nadzvichajno strimkim i zajnyav 1 2 roki Obsyag holodnoyi prisnoyi vodi sho nadijshla v okean ocinyuyetsya v 7 8 tisyach km Spusk ozera prizviv do regresiyi ozera i osushennyu velicheznih plosh Osushennya kanalu stoku v rajoni protoki Eresunn sformuvalo suhoputnij mist mizh Yutlandiyeyu i Shveciyeyu zabezpechilo novu hvilyu migraciyi roslin i tvarin na Skandinavskij pivostriv yaka suprovodzhuvalasya cogo razu zaselennyam Pivdennoyi Shveciyi lyudmi na pochatku golocenu GidrologiyaBilshu chastinu roku ozero bulo vkrito krigoyu Klimat harakterizuvavsya rizko kontinentalnim rezhimom serednya temperatura lipnya ne perevishuvala 12 C Protyagom usiyeyi svoyeyi istoriyi ozero vidchuvalo silnij vpliv lodovika donni vidkladi predstavleni majzhe viklyuchno strichkovimi glinami yaki postupovo zaminyuyutsya po miri viddalennya vid frontu lodovika vse bilsh gomogennimi ozerno lodovikovimi vidkladami Vidkladi Baltijskogo lodovikovogo ozera na vsih etapah jogo istoriyi bidni na organiku predstavlenu viklyuchno prisnovodnimi vidami diatomovih vodorostej Deyaki avtori pripuskayut sho v ozeri bula povnistyu vidsutnya fauna PaleogeografiyaMorenni vidkladi v rajoni Shevde Shveciya V istoriyi Baltijskogo morya solonist variyuvalas za miscem glibinoyu ta chasom Golovnim chinnikom utvorennya cogo vodnogo rezervuaru stalo tanennya skandinavskih lodovikiv i zatoplennya ponizhenogo relyefu na misci sho zvilnilos vid krigi Lodovik zabezpechuvav masovane nadhodzhennya prisnoyi vodi a solona voda nadhodila z Pivnichnogo morya cherez protoki Koli protoki blokuvalis abo majzhe blokuvalis perevazhav rezhim oprisnennya Te zh same malo misce koli riven vodi buv istotno vishe za riven morya navit koli protoki ne buli blokovani Tobto regulyuvannya nadhodzhennya prisnoyi vodi v znachnij miri zalezhit vid klimatu Isnuyut metodi dlya viznachennya stanu davnoyi morskoyi vodi temperatura solonist vmist tverdih chastinok Providnim z nih ye viyavlennya diatomovih vodorostej u vidkladah Deyaki vidi vimagayut solonoyi vodi v toj zhe chas yak inshi potrebuyut prisnoyi Krim togo periodi najbilshogo nadhodzhennya taloyi vodi harakterizuyutsya nizkim vmistom organichnogo vuglecyu u vidkladah Bilshij vmist vuglecyu viklikaye osadzhennya sulfidu zaliza sho viglyadaye yak chornij prosharok Vidstupayuchi masi krigi j potoki taloyi vodi sformuvali suchasnij lodovikovo morennij relyef Nimechchini Polshi Pribaltiki Rosiyi Shveciyi i Finlyandiyi Dekilka paleontologichnih znahidok v Estoniyi perevirenih radiovuglecevim analizom svidchat pro te sho zaselennya uzberezh Baltijskogo lodovikovogo ozera pochalosya v borealnomu periodi 11 2 10 2 tis rokiv tomu Derevne vugillya kistki tvarin i artefakti mezolitichnih timchasovih poselen lyudini viyavleno v Pulli a takozh poblizu Ladozkogo ozera V racioni harchuvannya lyudej togo chasu buli sarna yevropejska Capreolus capreolus olen blagorodnij Cervus elaphus kunicya Martes vidra Lutra vovk Canis lupus odin z vidiv rodini vedmedevih Ursidae i nerpa kilchasta Pusa hispida Sosnovo berezovij lis vkrivav region tut znajdenij pilok z sosni Pinus berezi Betula vilhi Alnus rozovih Rosaceae osokovih Cyperaceae i polinu Artemisia Pivdenna Shveciya na toj chas isnuvala u viglyadi okremogo ostrova pro sho mozhe svidchiti j davnya nazva Skandinaviyi Skandiya Scandia sho oznachaye ostriv Skanza Div takozhHejnjokska protokaPrimitkiBaltijskoe lednikovoe ozero Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Absolyutnij vik podanij vid etalonnogo roku angl Andren T Bjorck S Andren E Conley D Zillen L Anjar J The Development of the Baltic Sea Basin During the Last 130 ka The Baltic Sea Basin editors Harff J Bjorck S Hoth P Berlin Heidelberg Springer Verlag 2011 P 449 S 75 97 ISBN 978 3 642 17220 5 angl Hyttinen O Sedimentological and chronological aspects of the Younger Dryas Holocene transition record in southern Finland and northern Baltic Accademic Dissertation Helsinki Unigrafia 2012 P 38 ISBN 978 952 10 6324 4 angl Jensen J B Bennike O Lemke W Kuijpers A The Storebaelt gateway to the Baltic Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin Copenhagen 2005 Vol 7 P 45 48 angl Geochemistry of Baltic sea surface sediments Science editor Uscinowicz S Warszawa Polish Geological Institute National Research Institute 2011 P 356 S 70 72 ISBN 978 83 7538 814 5 angl Uscinowicz S Relative sea level changes glacio isostatic rebound and shoreline displacement in the Southern Baltic 15 travnya 2014 u Wayback Machine Polish Geological Institute Special Papers Gdansk 2003 Vol 10 P 1 80 angl Vassiljev J Saarse L Timing of the Baltic Ice Lake in the eastern Baltic 2015 09 24 u Wayback Machine Bulletin of the Geological Society of Finland Helsinki 2013 P 9 18 angl Bjorck S A review of the history of the Baltic Sea 13 0 8 0 ka BP 2016 03 04 u Wayback Machine 1995 Vol 27 P 19 40 angl Bennike O Jensen J B A Baltic Ice Lake lowstand of latest Allerod age in the Arkona basin southern Baltic sea Geological Survey of Denmark and Greenland Bulletin Copenhagen 2013 Vol 28 P 17 21 ISBN 978 87 7871 357 5 ISSN 1604 8156 angl Tikkanen M Oksanen J Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland Fennia International Journal of Geography Helsinki Geographical Society of Finland 2002 No 1 2 ISSN 0015 0010 angl Wohlfarth B Bjorck S Funder S Houmark Nielsen M Ingolfsson O Lunkka J Mangerud J Saarnisto M Vorren T Quaternary of Norden nedostupne posilannya Episodes 2008 Vol 31 3 P 73 81 ISSN 0705 3797 Posilannya angl sajt prisvyacheno geologichnij istoriyi Baltijskogo morya angl Maps of the Baltic s early stages 28 veresnya 2011 u Wayback Machine karti geologichnogo rozvitku basejnu Baltijskogo morya angl Late Weichselian and Holocene shore displacement history of the Baltic Sea in Finland 20 zhovtnya 2017 u Wayback Machine FENNIA 2002 180 1 2