Джордж «Бадді» Ґай (англ. George «Buddy» Guy, нар.30 липня 1936) — американський блюзовий музикант, гітарист, п'ятиразовий володар премії «Греммі», представник чиказького блюзу.
| Бадді Ґай | |
|---|---|
| англ. Buddy Guy | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 30 липня 1936 (87 років) |
| Місце народження | Lettsworthd, Луїзіана, США |
| Роки активності | 1953 — тепер. час |
| Громадянство | США |
| Професії | гітарист, співак, музикант, автор пісень, студійний музикант |
| Освіта | McKinley Senior High Schoold |
| Інструменти | гітара і вокал[d] |
| Жанри | блюз і рок-музика |
| Лейбли | Cobra Records, Atlantic Records, Charly Recordsd, Chess Records, Delmark Records і RCA[d] |
| Нагороди | |
| buddyguy.net | |
| Цитати у Вікіцитатах Файли у Вікісховищі |
Життєпис ред.
Джордж «Бадді» Ґай народився в селянській родині, перші гітари робив з сигарних коробок і волосіння, котре витягав з протимоскітних сіток. Вчився грати самостійно, слухаючи радіо і платівки.
Музичну кар'єру розпочав у Батон-Руж, 1957 року перебрався в Чикаго, де перейняв досвід Мадді Вотерса. З 1960 року працював з лейблом Chess Records, яким був випущений альбом I Left My Blues in San Francisco, паралельно брав участь у записах інших блюзменів як сесійний музикант. З кінця 1960-х працював з лейблом Vanguard Records, яким було випущено ряд альбомів.
В 1970 брав участь у гастролях гурту The Rolling Stones по Європі. В 1980–1990-х роках, з відродженням популярності блюзу Бадді Ґай здобуває кар'єрних успіхів. На запрошення Еріка Клептона Брав участь в імпрезі «24 Nights», в 1989 відкрив власний клуб «Buddy Guy's Legends», що став культовим місцем прихильників блюзу. В 1991 виступав у лондонському залі «Royal Albert Hall», після чого уклав контракт з лейблом Silverstone Records. Записаний цим лейблом альбом Damn Right, I've Got the Blues приніс йому першу премію «Греммі».
Загалом Бадді Ґай отримав п'ять премій Греммі, 24 нагороди W.C. Handy Awards (відомі, як «блюзові оскари», А також медаль мистецтв США (National Medal of Arts). Ім'я Бадді Гая внесено до Зали слави рок-н-ролу, в списку 100 найкращих гітаристів усіх часів за версією журналу Rolling Stone посідає 30-ту сходинку.
Дискографія ред.
Перелічено альбоми, записані за участю музиканта.
| Альбом | Рік | Лейбл |
|---|---|---|
| Hoodoo Man Blues | 1965 | Delmark |
| Chicago/The Blues/Today! vol. 1 | 1966 | Vanguard |
| It's My Life, Baby!! | 1966 | Vanguard |
| I Left My Blues in San Francisco | 1967 | Chess |
| A Man and the Blues | 1968 | Vanguard |
| Blues Today | 1968 | Vanguard |
| This Is Buddy Guy! | 1968 | Vanguard |
| Hot and Cool | 1969 | Vanguard |
| First Time I Met the Blues-Python | 1969 | |
| Buddy and the Juniors | 1970 | Blue Thumb |
| Southside Blues Jam | 1970 | Delmark |
| In the Beginning | 1971 | Red Lightnin’ |
| Play the Blues | 1972 | Atco |
| Hold That Plane! | 1972 | Vanguard |
| I Was Walking Through the Woods | 1974 | Chess |
| Got to Use Your House | 1979 | Blues Ball |
| Stone Crazy | 1981 | Alligator |
| Alone & Acoustic | 1981 | Delmark Alligator |
| Drinkin' TNT 'n' Smokin' Dynamite (live) | 1982 | Blind Pig |
| DJ Play My Blues | 1982 | JSP Records |
| Dollar Done Fell | 1982 | JSP Records |
| Buddy Guy | 1983 | Chess |
| The Original Blues Brothers (live) | 1983 | Blue Moon |
| Ten Blue Fingers | 1985 | JSP Records |
| Atlantic Blues: Chicago | 1986 | Atlantic |
| Chess Masters | 1987 | Charly) |
| Live at the Checkerboard Lounge, Chicago-1979 | 1988 | JSP Records |
| Breakin Out | 1988 | JSP Records |
| I Ain't Got No Money | 1989 | Flyright |
| Alone & Acoustic | 1991 | Alligator |
| Damn Right, I've Got the Blues | 1991 | Silvertone/BMG |
| Buddy's Baddest: The Best of Buddy Guy | 1991 | Silvertone |
| My Time After Awhile | 1992 | Vanguard |
| The Very Best of Buddy Guy | 1992 | Rhino/WEA |
| The Complete Chess Studio Recordings | 1992 | Chess |
| Live at Montreaux | 1992 | Evidence |
| Feels Like Rain | 1993 | Silvertone |
| Slippin' In | 1994 | Silvertone |
| Live: The Real Deal | 1996 | Silvertone |
| Buddy's Blues | 1997 | Chess «Chess Masters» |
| Buddy's Blues 1978—1982: The Best of the JSP Recordings | 1998 | |
| As Good As It Gets | 1998 | Vanguard |
| Heavy Love | 1998 | Silvertone |
| Last Time Around — Live at Legends | 1998 | Jive |
| This Is Buddy Guy | 1998 | VMD |
| Blues Master | 1998 | Vanguard |
| Buddy's Baddest: The Best of Buddy Guy | 1999 | Silvertone |
| The Complete Vanguard Recordings | 2000 | Vanguard |
| Every Day I Have the Blues | 2000 | Purple Pyramid |
| 20th Century Masters: The Millennium: The Best of Buddy Guy | 2001 | MCA |
| Sweet Tea | 2001 | Silvertone |
| Double Dynamite | 2001 | AIM Recording Co. |
| Blues Singer | 2003 | Silvertone |
| Chicago Blues Festival 1964 (live) | 2003 | Stardust |
| Jammin’ Blues Electric & Acoustic | 2003 | Sony |
| Live At the Mystery Club | 2003 | Quicksilver |
| A Night of the Blues | 2005 | |
| Bring 'Em In | 2005 | Jive |
| Can't Quit The Blues: Box Set | 2006 | |
| Live: The Real Deal | 2006 | Sony |
| Skin Deep | 2008 | Sony |
| Альбом | Рік | Лейбл |
|---|---|---|
| Folk Singer | 1964 | Chess |
| Baby Please Don't Go | Chess | |
| The Super Duper Blues Band | ||
| Muddy Waters | Chess |
Примітки ред.
- Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- SNAC — 2010.
- Encyclopædia Britannica
- ↑ Montreux Jazz Festival Database
Посилання ред.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Бадді Ґай |
- офіційна сторінка [ 26 лютого 2021 у Wayback Machine.]
- (англ.)