Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Памірці (тадж. помирӣ, також називаються припамірськими народностями або бадахшанцями) — сукупність малих іранських народів, які населяють високогірні області Паміру-Гіндукушу (історична область Бадахшан), розділеного між Таджикистаном, Афганістаном, Пакистаном та Китаєм.
| Памірські народи | |
|---|---|
| Кількість | близько 240 — 250 тис. |
| Ареал |  Таджикистан (Горно-Бадахшанська автономна область) : 135 000 Афганістан (Бадахшан) : 45 000 Пакистан (Гілгіт-Балтистан, Читрал) : 44 000  КНР (Ташкурган-Таджицький автономний повіт та приліг. райони) : 41 028 (2000) |
| Раса | європеоїдна |
| Походження | іранське |
| Близькі до: | пуштуни, осетини, |
| Мова | Памірські мови, також таджицька (Дарі), уйгурська |
| Релігія | переважно ісмаїліти, меншість — сунізм |
Це ваханці, ішкашимці, шугнанці, рушанці, баджувці, бартангці, язгулямці, що населяють Гірський Бадахшан, а також та санглічці в Афганському Бадахшані та сарикольці на південному заході Синьцзян-Уйгурського автономного району).
Розмовляють різними памірськими мовами східноіранської групи іранської гілки індоєвропейської мовної родини, чим відрізняються власне від таджиків, мова яких (див. таджицька мова) належить до західноіранських мов. Крім цього, більшість памірців об'єднана на релігійній основі сповіданням ісмаїлізму, також на противагу основній релігії таджиків — сунізму.
Розселення
Області розселення памірців — західний, південний та східний Памір, що змикається на півдні з Гіндукушем — являють собою високогірні вузькі долини з достатньо суворим кліматом, практично ніде не опускаються нижче позначки 2 000 м над рівнем моря і оточені крутосхилими, покритими вічними снігами хребтами, висота яких місцями доходить до 7 000 м. На північ від Гіндукушского вододілу долини належать до басейну верхів'я Амудар'ї (Верхня , Пяндж, Памір, . Східні схили Паміру належать басейну р. Яркенд, на південь від Гіндукушу починається басейн Інду, представлений річками (Читрал) та Гілгіт.
Предки памірських народів здавна жили в горах Паміру. Вся ця територія здавна становила еклектичний, але єдиний ареал. У 1883 році вона потрапила під владу Афганістану. Внаслідок експансії в XIX ст. Російської, Британської та Китайської імперій та їх сателітів (Бухарського та Афганського еміратів ареали багатьох памірських народів виявилися штучно розділені. У 1895 році частина їх опинилася під владою Російської імперії (зараз вони перебувають у складі Таджикистану). Як спадок колишніх колоніальних часів, землі памірських народів і досі розділяють державні кордони.
Етногеографічними одиницями на Памірі служать історичні області: Шугнан, Рушан, , Вахан, , Сариколь, — в цілому, спочатку збігалися зі сформованими в них народностями. Якщо в плані матеріальної та духовної культури памірці завдяки тисячолітнім взаємним контактам значно зблизилися один з одним, то вивчення їхніх мов показує, що різні памірські народи вийшли з як мінімум чотирьох стародавніх східноіранських спільнот, лише віддалено споріднених один одному та занесених на Памір незалежно.
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. т. 9, с. 929: Припамірські народності
Примітки
- Б. Б. Лашкарбеков. Памирская экспедиция (статьи и материалы полевых исследований). М.: Институт востоковедения РАН, 2006. 272 с.[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 21 березня 2012. Процитовано 28 лютого 2014.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Бадахшанцями їх стали називати за радянської доби, після утворення Горно-Бадахшанської АО. Проте більшість памірців і досі себе бадахшанцями не називає, ця назва на Памірі стосується перськомовних (дарімовних) таджиків-сунітів — жителів афганської провинції Бадахшан, тобто історичної області Бадахшан. До приєднання Паміру до Російської імперії територія сучасної ГБАО Бадахшаном не називалась, вона була поділена між кількома малими державними утвореннями — Дарвазом, Шугнаном і Ваханом. Спільної назви ці шахства-держави, як і їхні жителі, до утворення ГБАО не мали. Памірськими таджи́ками й гірськими таджи́ками памірців зазвичай називають в етнографічних дослідженнях, адже ще на початку ХХ ст. самі памірці вважали себе таджиками.
Література
- Андреев М. С. К характеристике древних таджикских семейных отношений // Известия № 15 Сталинабад.: Изд-во АН СССР, 1949. С. 3-12.
- Андрианов Б. В. Изучение горной ирригации на юге Таджикистана и на Западном Памире // Итоги полевых работ института этнографии в 1971 году / Гл. редакция восточной литературы. М.: Наука, 1971. С. 58-65.
- Гинзбург В. В. Горные таджики: материалы по антропологии таджиков Каратегина и Дарваза. М.-Л.: Издательство АН СССР, 1937.
- Каландаров Т. С. Этноконфессиональные трансформации на Памире в XX — начале XXI в. "Языки и этнография «Крыши мира» (СПб.: «Петербургское Востоковедение», 2005. — 112 с. — стр. 51-63
- Кисляков Н. А. Древние формы скотоводства и молочного хозяйства у горных таджиков бассейна р. Хингоу // Известия № 15 Сталинабад.: Изд-во АН СССР, 1949. С. 34-39.
- Кисляков Н. А. Семья и брак у Таджиков: автореферат дис. … доктора исторических наук / Институт этнологии им. Н. Н. Миклухо-Маклая, Л., 1951 — 26 с.
- Лашкарбеков Б. Б. К этнолингвистической истории ираноязычных народов Памира и Восточного Гиндукуша в сборнике «Памирская экспедиция (статьи и материалы полевых исследований)». (М.: Институт востоковедения РАН, 2006. 272 с. — стр. 111—130.
- Мамадназаров М. Х. Архитектура народного жилища Западного Памира и его современная модификация: афтореферат дис. … канд. архитектуры / Инженерно-строительный институт Л., 1977 — 34 с.
- Моногарова Л. Ф. Преобразования в быту и культуре припамирских народностей. М.: Наука, 1972.
- Моногарова Л. Ф. Материалы по скотоводству населения Южного Таджикистана и Западного Памира // Итоги полевых работ института этнографии в 1971 году / Гл. редакция восточной литературы. М.: Наука, 1971. С. 66-70.
- Мухиддинов И. Реликты доисламских обычаев и обрядов у земледельцев Западного Памира (XIX- нач. XX в) / Отв. ред. Л. Ф. Моногарова Душанбе.: «Дониш», 1989 −100 с.
- Пещерева Е. М. Поездка к горным таджикам // Институт этнографии: Краткие сообщения III М.- Л.: Изд-во АН СССР, 1947. С. 42-48.
- Широкова З. А. Традиционная и современная одежда женщин горного Таджикистана. Душанбе.: «Дониш», 1976.
- Шовалиев Джура. Геополитическая система горных народов. «Юрист Международное право», 2001 год.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pamirci tadzh pomirӣ takozh nazivayutsya pripamirskimi narodnostyami abo badahshancyami sukupnist malih iranskih narodiv yaki naselyayut visokogirni oblasti Pamiru Gindukushu istorichna oblast Badahshan rozdilenogo mizh Tadzhikistanom Afganistanom Pakistanom ta Kitayem Pamirski narodiKilkistblizko 240 250 tis Areal Tadzhikistan Gorno Badahshanska avtonomna oblast 135 000 Afganistan Badahshan 45 000 Pakistan Gilgit Baltistan Chitral 44 000 KNR Tashkurgan Tadzhickij avtonomnij povit ta prilig rajoni 41 028 2000 RasayevropeoyidnaPohodzhennyairanskeBlizki do pushtuni osetini MovaPamirski movi takozh tadzhicka Dari ujgurskaReligiyaperevazhno ismayiliti menshist sunizm Ce vahanci ishkashimci shugnanci rushanci badzhuvci bartangci yazgulyamci sho naselyayut Girskij Badahshan a takozh ta sanglichci v Afganskomu Badahshani ta sarikolci na pivdennomu zahodi Sinczyan Ujgurskogo avtonomnogo rajonu Rozmovlyayut riznimi pamirskimi movami shidnoiranskoyi grupi iranskoyi gilki indoyevropejskoyi movnoyi rodini chim vidriznyayutsya vlasne vid tadzhikiv mova yakih div tadzhicka mova nalezhit do zahidnoiranskih mov Krim cogo bilshist pamirciv ob yednana na religijnij osnovi spovidannyam ismayilizmu takozh na protivagu osnovnij religiyi tadzhikiv sunizmu RozselennyaDokladnishe Oblasti rozselennya pamirciv zahidnij pivdennij ta shidnij Pamir sho zmikayetsya na pivdni z Gindukushem yavlyayut soboyu visokogirni vuzki dolini z dostatno suvorim klimatom praktichno nide ne opuskayutsya nizhche poznachki 2 000 m nad rivnem morya i otocheni krutoshilimi pokritimi vichnimi snigami hrebtami visota yakih miscyami dohodit do 7 000 m Na pivnich vid Gindukushskogo vododilu dolini nalezhat do basejnu verhiv ya Amudar yi Verhnya Pyandzh Pamir Shidni shili Pamiru nalezhat basejnu r Yarkend na pivden vid Gindukushu pochinayetsya basejn Indu predstavlenij richkami Chitral ta Gilgit Predki pamirskih narodiv zdavna zhili v gorah Pamiru Vsya cya teritoriya zdavna stanovila eklektichnij ale yedinij areal U 1883 roci vona potrapila pid vladu Afganistanu Vnaslidok ekspansiyi v XIX st Rosijskoyi Britanskoyi ta Kitajskoyi imperij ta yih satelitiv Buharskogo ta Afganskogo emirativ areali bagatoh pamirskih narodiv viyavilisya shtuchno rozdileni U 1895 roci chastina yih opinilasya pid vladoyu Rosijskoyi imperiyi zaraz voni perebuvayut u skladi Tadzhikistanu Yak spadok kolishnih kolonialnih chasiv zemli pamirskih narodiv i dosi rozdilyayut derzhavni kordoni Etnogeografichnimi odinicyami na Pamiri sluzhat istorichni oblasti Shugnan Rushan Vahan Sarikol v cilomu spochatku zbigalisya zi sformovanimi v nih narodnostyami Yaksho v plani materialnoyi ta duhovnoyi kulturi pamirci zavdyaki tisyacholitnim vzayemnim kontaktam znachno zblizilisya odin z odnim to vivchennya yihnih mov pokazuye sho rizni pamirski narodi vijshli z yak minimum chotiroh starodavnih shidnoiranskih spilnot lishe viddaleno sporidnenih odin odnomu ta zanesenih na Pamir nezalezhno DzherelaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 t 9 s 929 Pripamirski narodnostiPrimitkiB B Lashkarbekov Pamirskaya ekspediciya stati i materialy polevyh issledovanij M Institut vostokovedeniya RAN 2006 272 s nedostupne posilannya Arhiv originalu za 21 bereznya 2012 Procitovano 28 lyutogo 2014 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Badahshancyami yih stali nazivati za radyanskoyi dobi pislya utvorennya Gorno Badahshanskoyi AO Prote bilshist pamirciv i dosi sebe badahshancyami ne nazivaye cya nazva na Pamiri stosuyetsya perskomovnih darimovnih tadzhikiv sunitiv zhiteliv afganskoyi provinciyi Badahshan tobto istorichnoyi oblasti Badahshan Do priyednannya Pamiru do Rosijskoyi imperiyi teritoriya suchasnoyi GBAO Badahshanom ne nazivalas vona bula podilena mizh kilkoma malimi derzhavnimi utvorennyami Darvazom Shugnanom i Vahanom Spilnoyi nazvi ci shahstva derzhavi yak i yihni zhiteli do utvorennya GBAO ne mali Pamirskimi tadzhi kami j girskimi tadzhi kami pamirciv zazvichaj nazivayut v etnografichnih doslidzhennyah adzhe she na pochatku HH st sami pamirci vvazhali sebe tadzhikami LiteraturaAndreev M S K harakteristike drevnih tadzhikskih semejnyh otnoshenij Izvestiya 15 Stalinabad Izd vo AN SSSR 1949 S 3 12 Andrianov B V Izuchenie gornoj irrigacii na yuge Tadzhikistana i na Zapadnom Pamire Itogi polevyh rabot instituta etnografii v 1971 godu Gl redakciya vostochnoj literatury M Nauka 1971 S 58 65 Ginzburg V V Gornye tadzhiki materialy po antropologii tadzhikov Karategina i Darvaza M L Izdatelstvo AN SSSR 1937 Kalandarov T S Etnokonfessionalnye transformacii na Pamire v XX nachale XXI v Yazyki i etnografiya Kryshi mira SPb Peterburgskoe Vostokovedenie 2005 112 s str 51 63 Kislyakov N A Drevnie formy skotovodstva i molochnogo hozyajstva u gornyh tadzhikov bassejna r Hingou Izvestiya 15 Stalinabad Izd vo AN SSSR 1949 S 34 39 Kislyakov N A Semya i brak u Tadzhikov avtoreferat dis doktora istoricheskih nauk Institut etnologii im N N Mikluho Maklaya L 1951 26 s Lashkarbekov B B K etnolingvisticheskoj istorii iranoyazychnyh narodov Pamira i Vostochnogo Gindukusha v sbornike Pamirskaya ekspediciya stati i materialy polevyh issledovanij M Institut vostokovedeniya RAN 2006 272 s str 111 130 Mamadnazarov M H Arhitektura narodnogo zhilisha Zapadnogo Pamira i ego sovremennaya modifikaciya aftoreferat dis kand arhitektury Inzhenerno stroitelnyj institut L 1977 34 s Monogarova L F Preobrazovaniya v bytu i kulture pripamirskih narodnostej M Nauka 1972 Monogarova L F Materialy po skotovodstvu naseleniya Yuzhnogo Tadzhikistana i Zapadnogo Pamira Itogi polevyh rabot instituta etnografii v 1971 godu Gl redakciya vostochnoj literatury M Nauka 1971 S 66 70 Muhiddinov I Relikty doislamskih obychaev i obryadov u zemledelcev Zapadnogo Pamira XIX nach XX v Otv red L F Monogarova Dushanbe Donish 1989 100 s Peshereva E M Poezdka k gornym tadzhikam Institut etnografii Kratkie soobsheniya III M L Izd vo AN SSSR 1947 S 42 48 Shirokova Z A Tradicionnaya i sovremennaya odezhda zhenshin gornogo Tadzhikistana Dushanbe Donish 1976 Shovaliev Dzhura Geopoliticheskaya sistema gornyh narodov Yurist Mezhdunarodnoe pravo 2001 god