Мико́ла Федо́тович Ба́бченко (1906, Макіївка, Область Війська Донського — листопад 1970, Київ) — український радянський державний діяч, народний комісар (міністр) юстиції Української РСР. Голова Комісії з амністії при Президії ЦВК УСРР. Депутат Верховної Ради УРСР 1–2-го скликань. Кандидат у члени ЦК КП(б)У (1940–1946). Член ЦК КП(б)У (1946–1949)
| Микола Федотович Бабченко | |
|---|---|
| | |
| 12-й Народний комісар юстиції УРСР | |
| червень 1938 — 1946 | |
| Попередник | Радченко Хома Порфирійович |
| Наступник | посада скасована |
| 1-й Міністр юстиції УРСР | |
| 1946 — березень 1947 | |
| Попередник | посада введена |
| Наступник | Панасюк Денис Харитонович |
| Народився | 1906 Макіївка, Таганрозький округ, Область Війська Донського, Російська імперія |
| Помер | листопад 1970 Київ, Українська РСР, СРСР |
| Відомий як | державний діяч, політик |
| Країна | Російська імперія, Російська республіка, УНР, Українська Держава, Українська СРР і СРСР |
| Alma mater | Інститут радянського будівництва і права (1931) |
| Політична партія | КПРС |
| Професія | український радянський політичний і державний діяч |
| Нагороди | |
Біографія Редагувати
Народився в родині робітника в місті Макіївка, тепер Донецької області. Трудову діяльність розпочав у дванадцятирічному віці робітником шахти. Член ВКП(б) з 1929 року.
У 1931 році закінчив Харківський інститут радянського будівництва і права. 3 1931 року — на відповідальній комсомольській роботі.
З 1935 року працював помічником прокурора, прокурором у справах промисловості й транспорту Народного комісаріату юстиції УСРР, обирався членом, а згодом головою Комісії з амністії при Президії ЦВК УСРР. З 1937 року — заступник прокурора УРСР із нагляду за місцями ув'язнення НКВС.
З червня 1938 року — народний комісар юстиції УРСР. З 1941 по 1943 рік — заступник військового прокурора Південно-Західного, згодом Сталінградського і Центрального фронтів.
З березня 1943 по березень 1947 року — народний комісар (міністр) юстиції УРСР. З 1947 по 1953 рік — на відповідальній роботі в органах прокуратури Української РСР.
26 червня 1938 року та 9 лютого 1947 року обирався депутатом Верховної Ради УРСР відповідно 1-го та 2-го скликань. З 1 жовтня 1938 року — член Комісії по попередньому розгляду скарг та клопотань про помилування при Президії Верховної Ради УРСР.
Потім — персональний пенсіонер союзного значення в місті Києві, де й помер у листопаді 1970 року.
Нагороди Редагувати
- орден Леніна (26.03.1945)
- орден Червоної Зірки (01.03.1943)
- медалі
Примітки Редагувати
- ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 538. Арк. 213.
Посилання Редагувати
- Персональний сайт Славіка Бігуна. ЮрСлава [ 16 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Циклоп [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
Джерела Редагувати
- Чисніков В. М. Керівники органів юстиції України (1917–2001 рр) // Юридичний вісник України : журнал. — Київ, 2001. — № 28.
- Бабченко Микола Федотович : облікова картка й автобіографія депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 3, арк. 21–22.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 31.
- Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР]. — 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.