www.wikidata.uk-ua.nina.az

Баакульське царство Баакуль Місце кісток царство класичних маясередина IV ст кінець VIII початок IX ст Варіанти запису т

Баакульське царство

Баакульське царство,
Баакуль («Місце кісток»)
царство класичних мая
середина IV ст. – кінець VIII-початок IX ст.

Варіанти запису титулу «Священний Володар Баакуля», так званого «емблемного ієрогліфа» Баакульського царства.

Царства мая в басейні Усумасінти у VIII ст. (жовтим кольором позначено Баакуль).


Столиця Танха’баакуль; Токтан; Лакам Ха’ (Паленке)
Династія Лінія Токтан-Лакамхи

Баакульське (Баакальське, Баакельське) царство, Баакуль (мая BAAK-la) — держава давніх мая на території східної частини сучасного штату Чіапас, Мексика. Існувала у IV–VIII ст.

Рання історія Редагувати

Питання про час і обставини формування Баакульської держави залишається доволі дискусійною проблемою, щодо якої серед істориків досі немає одностайної думки. Місцева міфологічна традиція пов'язувала заснування династії Баакульських володарів з часами прадавнини і легендарною місцевістю Матвіль, місцезнаходження якої невідомо. Царі Баакуля вважали себе нащадками «Тріади» богів, які народилися на початку сучасного циклу ери з 5200 років. Відповідно до «Династичних текстів Паленке», перший міфічний цар Баакуля Муваан-Мат нібито народився 13 грудня 3121 року до н. е. і коронувався 28 вересня 2325 року до н. е.

Першим історичним царем Баакуля, відповідно до ретроспективного тексту зі збудованого наприкінці VII ст. «Храму Хреста», був К'ук'-Балам I, який правив у 431—435 роках і мав титул «Священний Володар Токтана». Проте, на Стелі 6 з городища Ель-Тортугеро під 353 роком згадується подія, яка сталася у Танха'баакулі (Танха'баакалі). Як зазначає Олександр Сафронов, саме це місце мало б бути першою столицею, оскільки воно дало назву царству. Подібним чином інше царство давніх мая, Пач'ан, також отримало назву від своєї столиці Танха'пач'ану. Наразі ми не можемо ототожнити Танха'баакуль з якимось відомим археологічним городищем, хоча Дмитро Беляєв припускає, що це давня назва Ель-Тортугеро. Якщо Баакульське царство зі столицею в Танха'баакулі дійсно існувало вже у середині IV ст., то К'ук'-Балам I, вірогідно, належав до баакульської династії і став засновником її бокової гілки, яка утвердилася в Токтані. Де саме знаходився Токтан, досі невідомо. Ед Барнхарт, автор проекту карти Паленке, ототожнював Токтан з найбільш раннім архітектурним комплексом Паленке — групою Пікота, розташованою в західній частині городища. За іншою гіпотезою, Токтан слід ототожнювати з групами Науйака, Лемон або П'єдрас-Болас.

Лакам Ха’ (власне, центральна частина Паленке на ріці Отолум) вперше згадується у джерелах лише під 490 роком. На межі V—VI ст. (в часи третього або четвертого правителя) царі Токтана переносять свою резиденцію в Лакамху.

Таким чином, династію, засновану К'ук'-Баламом І, умовно називають «Лінією Токтан-Лакамхи». Вірогідно, вже починаючи з V ст. паралельно співіснували дві династичні лінії баакульських царів: одна з центром в Ель-Тортугеро, друга з центром у Токтані, пізніше у Лакам Ха’ (Паленке). Джерела свідчать, що дві династії ворогували між собою, принаймні з початку VI ст. царі Токтан-Лакамхи претендують на титул «Володарів Баакуля». Особливо жорстким було протистояння у 1-й половині — середині VII ст. Найвідоміший правитель з лінії Ель-Тортугеро Балам-Ахав (644—679) був відверто ворожим до Лакамхи. Про це свідчить його війна проти царства Хууште-К'ух, з якого походила дружина тогочасного володаря Лакамхи К'ініч-Ханааб-Пакаля. Втім, невдовзі після смерті Балам-Ахава Ель-Тортугеро підкоряється владі Лакамхи.

Про ранніх володарів Баакуля відомо надзвичайно мало. За винятком так званої «Чаші Каспера», у Паленке не виявлено письмових джерел V—VI ст. З пізніших записів відомі дати народження і воцаріння перших правителів, є згадки про здійснення ними святкових церемоній з нагоди закінчення календарних періодів, яким мая надавали великої ваги, а також про те, що царі затверджували на посадах «К'ан-Токських володарів», які могли бути впливовими сановниками чи управителями якоїсь залежної від царства території. До 599 року немає надійних свідчень про якусь зовнішньополітичну активність Баакуля, його взаємини з іншими державами мая.

Невдалі війни з Канулем Редагувати

Рубіж VI—VII ст. виявився переломним для Баакульського царства. У ті часи наймогутнішою політією у строкатому політичному світі мая було Канульське царство, столиця якого спочатку розташовувалася в Цибанче, а пізніше була перенесена до Калакмуля. Канульські володарі шляхом посадження на місцях лояльних до себе царів встановили контроль над широким простором — площа лише південних територій, де визнавалася гегемонія канульських царів, сягала 48000 км², а як далеко простягалася їхня влада на північ достеменно невідомо. У басейні ріки Усумасінти головним противником експансії Кануля став саме Баакуль. У 599 та 611 роках канульська армія двічі захоплювала і спустошувала Лакамху. Попри це канульським володарям так і не вдалося включити Баакуль до сфери свого впливу на тривалий час.

Розквіт Баакуля Редагувати

У 615 році царем Баакуля став 12-річний К'ініч-Ханааб-Пакаль I (615—683). На правління цього володаря та його сина К'ініч-Кан-Балама II (683—702) припадає час найвищого розквіту Баакуля. К'ініч-Ханааб-Пакаль I стабілізував внутрішнє становище Баакульського царства, з перемінним успіхом вів тривалі війни з Канулем та його союзниками. Значною є розгорнута К'ініч-Ханааб-Пакалем та його сином будівельна програма. Починаючи з середини 640-х років К'ініч-Ханааб-Пакаль I збудував «Забутий Храм», основну частину Палацу, «Храм XIII». Окрасою Паленке, що вражає своєю красою і величчю, є Храм Написів — гробниця, збудована К'ініч-Ханааб-Пакалем I для самого себе. К'ініч-Кан-Балам II від батька не відстав. Він не лише завершив розпочате батьком будівництво «Храму Написів», а й збудував храми знаменитої «Групи Хреста»: Храм Хреста, «Храм Сонця» та «Храм Хреста з Листям». У 687—692 роках у залежність від Баакуля потрапили держави басейну Усумасінти: Піпа, Амаль, Анайте та інші. Проте 7 жовтня 692 року баакульське військо зазнало тяжкої поразки від царства Попо' (Тоніна) і Баакуль швидко втратив контроль над завойованими територіями.

Баакуль у VIII ст Редагувати

У VIII ст. правителі Баакуля продовжували зовнішню та внутрішню політику своїх попередників. Спроби К'ініч-К'ан-Хой-Читама II (702 — близько 721?) взяти реванш за поразку 692 року успіху не мали: 27 серпня 711 року військо цього царя так само було розбите правителем Попо' К'ініч-?-К'аком (другий елемент імені поки не розшифровано), а сам Баакульський володар, вірогідно, потрапив у полон. Важливою віхою в історії пізнього Баакуля стало правління К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III (721 — після 736). За часів цього володаря великий вплив мав його сахаль (намісник однієї з областей, на які ділилося царство) і Йахавк'ак' («володар вогню», вірогідно, воєначальник баакульської армії) Чак-Сууц'. У 723—729 роках Чак-Сууц' здійснив низку переможних походів на Лівобережжя Усумасінти і розширив сферу впливу Баакульського царства. У цей час у Паленке знову пожвавилося будівництво, були збудовані «Храм XVIII», «Храм XIX», «Храм XXI».

К'ініч-Акуль-Мо'-Наб III востаннє згадується як цар під 736 роком, а перша згадка про наступного правителя датується лише груднем 746 року. Не виключено, що після смерті К'ініч-Акуль-Мо'-Наба III Баакуль охопила внутрішня династична криза. Про наступних царів збереглися лише уривчасті відомості. З пізніх правителів варто відзначити К'ініч-К'ук'-Балама II, за наказом якого було створено «Панель 96 ієрогліфів», що вважається шедевром ієрогліфічної каліграфії мая.

Кінець Баакульського царства Редагувати

Найпізніша згадка про царя в Паленке датується листопадом 799 року. Останнього Баакульського володаря звали Вак-Чам-Ханааб-Пакаль або Ханааб-Пакаль ІІІ. На думку Альберта Давлетшина, присутність у його імені календарної дати Вак-Чам («6 Смерть»), не характерна для царів класичних мая, свідчить про те, що він, можливо, належав до групи мая-чонталь і був прибульцем, який скинув стару династію. Джоел Скідмор, автор спеціального дослідження про правителів Паленке, вважає, що подібні «календарні» імена були наслідком посилення в ту пізню епоху мексиканського впливу. У Паленке дійсно знайдено предмети, характерні для індіанських культур узбережжя Мексиканської затоки, проте відсутність у городищі слідів зумисної руйнації робить гіпотезу про зовнішнє вторгнення як причину загибелі Баакульського царства сумнівною.

У IX ст. низини мая, на яких сформувалася класична цивілізація, охопила загальна криза, причини якої досі до кінця не з'ясовано. Населення залишило більшість класичних центрів на всій території низин (не лише в басейні Усумасінти), а класичні держави занепали. Водночас обірвалася традиція встановлення монументальних пам'яток, тому вже починаючи з термінального класичного періоду (850—1000 роки) ми, крім кількох рідкісних винятків, не маємо письмових джерел з історії мая. Спорожнілі давні міста, зокрема й Паленке, вкрилися джунглями і були забуті аж до їхнього «другого відкриття» у XIX ст.

Правителі Баакуля Редагувати

Лінія Ель-Тортугеро

  • Акуль-К'ук' («Черепаший Кецаль») — (поч. VI ст.?)
  • Ік'-Муй-Муваан І («Чорна Хмарна Сова») — (поч. VII ст. — 644)
  • Балам-Ахав («Ягуар-Володар») — (644—679)
  • Ік'-Муй-Муваан ІІ — (679-поч. VIII ст.)

Лінія Токтан-Лакамхи

Примітки Редагувати

  1. 1. Martin Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London, 2000. P. 159
  2. 2. Сафронов Александр Владимирович. Государства мая западного региона в классический период. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук — Москва 2006, страницы 72-74
  3. 3. Skidmore Joel. The Rulers of Palenque: A Beginner's Guide. Fifth edition. 2010 // Mesoweb, Р. 9-11
  4. 4. http://www.mezoamerica.ru/indians/city/calacmul.html [ 7 березня 2011 у Wayback Machine.]
  5. 5. Сафронов Александр Владимирович. Государства майя западного региона в классический период. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук — Москва 2006, страница 149. (рос.)
  6. 6. Skidmore Joel. The Rulers of Palenque: A Beginner's Guide. Fifth edition. 2010 // Mesoweb, Р. 91. (англ.)

Джерела Редагувати

Література Редагувати

  • Martin, Simon and Nikolai Grube. Chronicle of the Maya Kings and Queens: Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya. London, 2000 (англ.)
  • Skidmore, Joel. The Rulers of Palenque: A Beginner's Guide. Fifth edition. 2010 // Mesoweb: [1] [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.]. (англ.)
  • Сафронов А. В. Государства майя западного региона в классический период. Диссертация на соискание ученой степени кандидата исторических наук. Москва 2006. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Baakulske carstvo Baakul Misce kistok carstvo klasichnih mayaseredina IV st kinec VIII pochatok IX st Varianti zapisu titulu Svyashennij Volodar Baakulya tak zvanogo emblemnogo iyeroglifa Baakulskogo carstva Carstva maya v basejni Usumasinti u VIII st zhovtim kolorom poznacheno Baakul Stolicya Tanha baakul Toktan Lakam Ha Palenke Dinastiya Liniya Toktan LakamhiBaakulske Baakalske Baakelske carstvo Baakul maya BAAK la derzhava davnih maya na teritoriyi shidnoyi chastini suchasnogo shtatu Chiapas Meksika Isnuvala u IV VIII st Zmist 1 Rannya istoriya 2 Nevdali vijni z Kanulem 3 Rozkvit Baakulya 4 Baakul u VIII st 5 Kinec Baakulskogo carstva 6 Praviteli Baakulya 7 Primitki 8 Dzherela 9 LiteraturaRannya istoriya RedaguvatiPitannya pro chas i obstavini formuvannya Baakulskoyi derzhavi zalishayetsya dovoli diskusijnoyu problemoyu shodo yakoyi sered istorikiv dosi nemaye odnostajnoyi dumki Misceva mifologichna tradiciya pov yazuvala zasnuvannya dinastiyi Baakulskih volodariv z chasami pradavnini i legendarnoyu miscevistyu Matvil misceznahodzhennya yakoyi nevidomo Cari Baakulya vvazhali sebe nashadkami Triadi bogiv yaki narodilisya na pochatku suchasnogo ciklu eri z 5200 rokiv Vidpovidno do Dinastichnih tekstiv Palenke pershij mifichnij car Baakulya Muvaan Mat nibito narodivsya 13 grudnya 3121 roku do n e i koronuvavsya 28 veresnya 2325 roku do n e 1 Pershim istorichnim carem Baakulya vidpovidno do retrospektivnogo tekstu zi zbudovanogo naprikinci VII st Hramu Hresta buv K uk Balam I yakij praviv u 431 435 rokah i mav titul Svyashennij Volodar Toktana Prote na Steli 6 z gorodisha El Tortugero pid 353 rokom zgaduyetsya podiya yaka stalasya u Tanha baakuli Tanha baakali Yak zaznachaye Oleksandr Safronov same ce misce malo b buti pershoyu stoliceyu oskilki vono dalo nazvu carstvu Podibnim chinom inshe carstvo davnih maya Pach an takozh otrimalo nazvu vid svoyeyi stolici Tanha pach anu Narazi mi ne mozhemo ototozhniti Tanha baakul z yakimos vidomim arheologichnim gorodishem hocha Dmitro Belyayev pripuskaye sho ce davnya nazva El Tortugero Yaksho Baakulske carstvo zi stoliceyu v Tanha baakuli dijsno isnuvalo vzhe u seredini IV st to K uk Balam I virogidno nalezhav do baakulskoyi dinastiyi i stav zasnovnikom yiyi bokovoyi gilki yaka utverdilasya v Toktani De same znahodivsya Toktan dosi nevidomo 2 Ed Barnhart avtor proektu karti Palenke ototozhnyuvav Toktan z najbilsh rannim arhitekturnim kompleksom Palenke grupoyu Pikota roztashovanoyu v zahidnij chastini gorodisha 3 Za inshoyu gipotezoyu Toktan slid ototozhnyuvati z grupami Naujaka Lemon abo P yedras Bolas Lakam Ha vlasne centralna chastina Palenke na rici Otolum vpershe zgaduyetsya u dzherelah lishe pid 490 rokom Na mezhi V VI st v chasi tretogo abo chetvertogo pravitelya cari Toktana perenosyat svoyu rezidenciyu v Lakamhu Takim chinom dinastiyu zasnovanu K uk Balamom I umovno nazivayut Liniyeyu Toktan Lakamhi Virogidno vzhe pochinayuchi z V st paralelno spivisnuvali dvi dinastichni liniyi baakulskih cariv odna z centrom v El Tortugero druga z centrom u Toktani piznishe u Lakam Ha Palenke Dzherela svidchat sho dvi dinastiyi voroguvali mizh soboyu prinajmni z pochatku VI st cari Toktan Lakamhi pretenduyut na titul Volodariv Baakulya Osoblivo zhorstkim bulo protistoyannya u 1 j polovini seredini VII st Najvidomishij pravitel z liniyi El Tortugero Balam Ahav 644 679 buv vidverto vorozhim do Lakamhi Pro ce svidchit jogo vijna proti carstva Huushte K uh z yakogo pohodila druzhina togochasnogo volodarya Lakamhi K inich Hanaab Pakalya Vtim nevdovzi pislya smerti Balam Ahava El Tortugero pidkoryayetsya vladi Lakamhi Pro rannih volodariv Baakulya vidomo nadzvichajno malo Za vinyatkom tak zvanoyi Chashi Kaspera u Palenke ne viyavleno pismovih dzherel V VI st Z piznishih zapisiv vidomi dati narodzhennya i vocarinnya pershih praviteliv ye zgadki pro zdijsnennya nimi svyatkovih ceremonij z nagodi zakinchennya kalendarnih periodiv yakim maya nadavali velikoyi vagi a takozh pro te sho cari zatverdzhuvali na posadah K an Tokskih volodariv yaki mogli buti vplivovimi sanovnikami chi upravitelyami yakoyis zalezhnoyi vid carstva teritoriyi Do 599 roku nemaye nadijnih svidchen pro yakus zovnishnopolitichnu aktivnist Baakulya jogo vzayemini z inshimi derzhavami maya Nevdali vijni z Kanulem RedaguvatiRubizh VI VII st viyavivsya perelomnim dlya Baakulskogo carstva U ti chasi najmogutnishoyu politiyeyu u strokatomu politichnomu sviti maya bulo Kanulske carstvo stolicya yakogo spochatku roztashovuvalasya v Cibanche a piznishe bula perenesena do Kalakmulya Kanulski volodari shlyahom posadzhennya na miscyah loyalnih do sebe cariv vstanovili kontrol nad shirokim prostorom plosha lishe pivdennih teritorij de viznavalasya gegemoniya kanulskih cariv syagala 48000 km a yak daleko prostyagalasya yihnya vlada na pivnich dostemenno nevidomo 4 U basejni riki Usumasinti golovnim protivnikom ekspansiyi Kanulya stav same Baakul U 599 ta 611 rokah kanulska armiya dvichi zahoplyuvala i spustoshuvala Lakamhu Popri ce kanulskim volodaryam tak i ne vdalosya vklyuchiti Baakul do sferi svogo vplivu na trivalij chas Rozkvit Baakulya RedaguvatiU 615 roci carem Baakulya stav 12 richnij K inich Hanaab Pakal I 615 683 Na pravlinnya cogo volodarya ta jogo sina K inich Kan Balama II 683 702 pripadaye chas najvishogo rozkvitu Baakulya K inich Hanaab Pakal I stabilizuvav vnutrishnye stanovishe Baakulskogo carstva z pereminnim uspihom viv trivali vijni z Kanulem ta jogo soyuznikami Znachnoyu ye rozgornuta K inich Hanaab Pakalem ta jogo sinom budivelna programa Pochinayuchi z seredini 640 h rokiv K inich Hanaab Pakal I zbuduvav Zabutij Hram osnovnu chastinu Palacu Hram XIII Okrasoyu Palenke sho vrazhaye svoyeyu krasoyu i velichchyu ye Hram Napisiv grobnicya zbudovana K inich Hanaab Pakalem I dlya samogo sebe K inich Kan Balam II vid batka ne vidstav Vin ne lishe zavershiv rozpochate batkom budivnictvo Hramu Napisiv a j zbuduvav hrami znamenitoyi Grupi Hresta Hram Hresta Hram Soncya ta Hram Hresta z Listyam U 687 692 rokah u zalezhnist vid Baakulya potrapili derzhavi basejnu Usumasinti Pipa Amal Anajte ta inshi Prote 7 zhovtnya 692 roku baakulske vijsko zaznalo tyazhkoyi porazki vid carstva Popo Tonina i Baakul shvidko vtrativ kontrol nad zavojovanimi teritoriyami Baakul u VIII st RedaguvatiU VIII st praviteli Baakulya prodovzhuvali zovnishnyu ta vnutrishnyu politiku svoyih poperednikiv Sprobi K inich K an Hoj Chitama II 702 blizko 721 vzyati revansh za porazku 692 roku uspihu ne mali 27 serpnya 711 roku vijsko cogo carya tak samo bulo rozbite pravitelem Popo K inich K akom drugij element imeni poki ne rozshifrovano a sam Baakulskij volodar virogidno potrapiv u polon Vazhlivoyu vihoyu v istoriyi piznogo Baakulya stalo pravlinnya K inich Akul Mo Naba III 721 pislya 736 Za chasiv cogo volodarya velikij vpliv mav jogo sahal namisnik odniyeyi z oblastej na yaki dililosya carstvo i Jahavk ak volodar vognyu virogidno voyenachalnik baakulskoyi armiyi Chak Suuc U 723 729 rokah Chak Suuc zdijsniv nizku peremozhnih pohodiv na Livoberezhzhya Usumasinti i rozshiriv sferu vplivu Baakulskogo carstva U cej chas u Palenke znovu pozhvavilosya budivnictvo buli zbudovani Hram XVIII Hram XIX Hram XXI K inich Akul Mo Nab III vostannye zgaduyetsya yak car pid 736 rokom a persha zgadka pro nastupnogo pravitelya datuyetsya lishe grudnem 746 roku Ne viklyucheno sho pislya smerti K inich Akul Mo Naba III Baakul ohopila vnutrishnya dinastichna kriza Pro nastupnih cariv zbereglisya lishe urivchasti vidomosti Z piznih praviteliv varto vidznachiti K inich K uk Balama II za nakazom yakogo bulo stvoreno Panel 96 iyeroglifiv sho vvazhayetsya shedevrom iyeroglifichnoyi kaligrafiyi maya Kinec Baakulskogo carstva RedaguvatiNajpiznisha zgadka pro carya v Palenke datuyetsya listopadom 799 roku Ostannogo Baakulskogo volodarya zvali Vak Cham Hanaab Pakal abo Hanaab Pakal III Na dumku Alberta Davletshina prisutnist u jogo imeni kalendarnoyi dati Vak Cham 6 Smert ne harakterna dlya cariv klasichnih maya svidchit pro te sho vin mozhlivo nalezhav do grupi maya chontal i buv pribulcem yakij skinuv staru dinastiyu 5 Dzhoel Skidmor avtor specialnogo doslidzhennya pro praviteliv Palenke vvazhaye sho podibni kalendarni imena buli naslidkom posilennya v tu piznyu epohu meksikanskogo vplivu 6 U Palenke dijsno znajdeno predmeti harakterni dlya indianskih kultur uzberezhzhya Meksikanskoyi zatoki prote vidsutnist u gorodishi slidiv zumisnoyi rujnaciyi robit gipotezu pro zovnishnye vtorgnennya yak prichinu zagibeli Baakulskogo carstva sumnivnoyu U IX st nizini maya na yakih sformuvalasya klasichna civilizaciya ohopila zagalna kriza prichini yakoyi dosi do kincya ne z yasovano Naselennya zalishilo bilshist klasichnih centriv na vsij teritoriyi nizin ne lishe v basejni Usumasinti a klasichni derzhavi zanepali Vodnochas obirvalasya tradiciya vstanovlennya monumentalnih pam yatok tomu vzhe pochinayuchi z terminalnogo klasichnogo periodu 850 1000 roki mi krim kilkoh ridkisnih vinyatkiv ne mayemo pismovih dzherel z istoriyi maya Sporozhnili davni mista zokrema j Palenke vkrilisya dzhunglyami i buli zabuti azh do yihnogo drugogo vidkrittya u XIX st Praviteli Baakulya RedaguvatiLiniya El Tortugero Akul K uk Cherepashij Kecal poch VI st Ik Muj Muvaan I Chorna Hmarna Sova poch VII st 644 Balam Ahav Yaguar Volodar 644 679 Ik Muj Muvaan II 679 poch VIII st Liniya Toktan Lakamhi K uk Balam I Kecal Yaguar 431 435 Kasper II 435 487 Buc ah Sak Chiik Dimucha Bila Bliskotliva Nosuha 487 501 Akul Mo Nab I Cherepaha Ozernij Ara 501 524 K an Hoj Chitam I Dorogocinnij Zhovtij Zv yazanij Pekari 529 565 Akul Mo Nab II 565 570 Kan Balam I Zmij Yaguar 572 583 Ish Jol Ik nal Pani z Sercya Miscini Vitriv 583 604 Ahen Jol Mat 605 612 Muvaan Mat Sova Baklan 612 615 K inich Hanaab Pakal I Osyajnij Kvitkovij Shit 615 683 K inich Kan Balam II 683 702 K inich K an Hoj Chitam II 702 721 K inich Akul Mo Nab III 721 pislya 736 Upakal K inich K inich Hanaab Pakal Shit Boga Soncya Osyajnij Kvitkovij Shit blizko 746 K inich Kan Balam III 751 K inich K uk Balam II 764 pislya 783 Vak Cham Hanaab Pakal 6 Smert Kvitkovij Shit 799 Primitki Redaguvati 1 Martin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London 2000 P 159 2 Safronov Aleksandr Vladimirovich Gosudarstva maya zapadnogo regiona v klassicheskij period Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Moskva 2006 stranicy 72 74 3 Skidmore Joel The Rulers of Palenque A Beginner s Guide Fifth edition 2010 Mesoweb R 9 11 4 http www mezoamerica ru indians city calacmul html Arhivovano 7 bereznya 2011 u Wayback Machine 5 Safronov Aleksandr Vladimirovich Gosudarstva majya zapadnogo regiona v klassicheskij period Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Moskva 2006 stranica 149 ros 6 Skidmore Joel The Rulers of Palenque A Beginner s Guide Fifth edition 2010 Mesoweb R 91 angl Dzherela RedaguvatiTalah Viktor Hroniki Baakulskih Vladyk Arhiv originalu za 18 grudnya 2012 Procitovano 14 travnya 2010 Literatura RedaguvatiMartin Simon and Nikolai Grube Chronicle of the Maya Kings and Queens Deciphering the Dynasties of the Ancient Maya London 2000 angl Skidmore Joel The Rulers of Palenque A Beginner s Guide Fifth edition 2010 Mesoweb 1 Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine angl Safronov A V Gosudarstva majya zapadnogo regiona v klassicheskij period Dissertaciya na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Moskva 2006 ros Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Baakulske carstvo amp oldid 40411441