www.wikidata.uk-ua.nina.az

Аїда де Акоста Аїда Марта де Акоста Брекенридж англ Aida de Acosta Root Breckinridge 28 липня 1884 26 травня 1962 америк

Аїда де Акоста

Аїда Марта де Акоста Брекенридж (англ. Aida de Acosta Root Breckinridge, 28 липня 1884 — 26 травня 1962) — американська льотчиця, активістка офтальмології та феміністка. Першою з жінок здійснила самостійний політ на дирижаблі (червень 1903), майже за 6 місяців до того, як брати Райт вперше полетіли на літальному апараті, важчому за повітря. Заснувала перший очний інститут у США, виконавча директорка першого банку очей у США.

Аїда де Акоста
Народилася 28 липня 1884(1884-07-28)
Elberond, Лонг-Бранч, Монмаут, Нью-Джерсі, США
Померла 26 травня 1962(1962-05-26) (77 років), 28 травня 1962(1962-05-28) (77 років) або 27 травня 1962(1962-05-27) (77 років)
Бедфорд, Вестчестер, штат Нью-Йорк, США
Країна  США
Діяльність льотчиця
Батько Рікардо де Акостаd
Брати, сестри Rita de Acosta Lydigd і Mercedes de Acostad
У шлюбі з Henry Skillman Breckinridged і Oren Rootd
Діти Oren Rootd
Політ Аїди д Акоста, 1903

Життєпис Редагувати

Народилася в Ельбероні, штат Нью-Джерсі, 28 липня 1884 року, у родині нащадки іспанських герцогів Альба Мікаели Ернандес де Альба y де Альба та кубинського цукрозаводника Рікардо де Акоста. Серед її семи братів і сестер були письменниці та соціалістки Мерседес де Акоста[en] та Рита де Акості Лідіґ[en].

Відвідувала жіночий монастир Святого Серця в Парижі.

У шлюбі з Ореном Рутом народила сина Орена Рута IV (1911—1995) та дочку Альву де Акоста Рут (1914 р.н.), розлучилася. У 1927 році одружилася з Генрі Бреккінджером, юристом і колишнім помічником військового секретаря. Розлучилася.

Аїда де Акоста дотримувалася феміністичних поглядів. Доньку вона назвала на честь суфражистки Альви Белмонт[en].

У 1922 втратила зір на одне око внаслідок глаукоми.

Померла в Бедфорді, США у віці 77 років.

Діяльність Редагувати

Аїда де Акоста була лідеркою у багатьох аспектах, головним з яких був банк очей: центр, в якому людські рогівки зберігалися до трансплантації. З 1945 року до виходу на пенсію в 1955 році де Акоста отримала 4500 людських очей.

Політ Редагувати

У 1903 році 19-річна Аїда де Акоста, будучи з матір'ю в Парижі, вперше побачила дирижаблі. Потім взяла лише три уроки польотів у Альберто Сантос-Дюмона, перш ніж піднятися в небо на його особистому дирижаблі «№ 9». Перший самостійний політ вона здійснила з Парижа до Шато-де-Багатель 27 червня 1903 року, а Сантос-Дюмон їхав на велосипеді внизу, розмахуючи руками та вигукуючи поради.

Пізніше Акоста згадувала, що після першого приземлення Сантос-Дюмон запитав її, як вона почувається. «Це дуже приємно, пане Сантос-Дюмон», відповіла вона. «Мадемуазель, — вигукнув він, ви перша жінка-аеропілот у світі!». Аїда де Акоса була першою жінкою, яка пілотувала моторизований літальний апарат, майже за 6 місяців до польоту братів Райт.

Перший політ завершився на полі для поло в Багатель на північному кінці Булонського лісу під час матчу між командою та британською командою. Подивившись поло з Сантосом-Дюмоном, Акоста повернулася на дирижабль та полетіла назад до Нейї-Сент-Джеймса, уся подорож тривала півтори години. Аїда де Акоста — єдина людина, якій Сантос-Дюмон коли-небудь дозволяв керувати будь-яким із своїх багатьох літаків.

Почувши про політ, батьки де Акоста були в жаху. Вони були впевнені, що жоден чоловік не одружиться з жінкою, яка зробила подібне, тому їм вдалося замовчувати політ, поки де Акоста в 1930-х переповіла історію своєму чоловікові Джорджу Калнану.

Мадицина Редагувати

Після втрати зору на одне око внаслідок глаукоми Аїда де Акоста почала відстоювати покращення послуг зі здоров'я очей і очолила перший в Америці банк очей.

У 1922 році Аїда де Акоста захворіла на глаукому. Офтальмологу Вільяму Х. Вілмеру вдалося врятувати лише друге око. Де Акоста організувала кампанію зі збору коштів, у результаті якої було зібрано 3 мільйони доларів, та профінансувала створення в 1925 році першого очного інституту в США, Інституту зору Вілмера в лікарні Джона Гопкінса, першого очного інституту в США. У 1945 році стала виконавчою директоркою Eye-Bank for Sight Restoration у Нью-Йорку, першого очного банку в США.

Також Аїда де Акоста плідно працювала в сфері громадського здоров'я загалом. Вона була директоркою публікацій та промоції Асоціації дитячого здоров'я, ініціювавши ідею відзначати 1 травня як День здоров'я дитини, вперше проголошений президентом Кулідж у 1928 році.

У 1935 році призначена головою нового Муніципального художнього комітету, сформованого для «стимулювання мистецького життя та самовираження міста». Наступні п'ять років де Акоста рекламувала експонати в муніципальній галереї мистецтв, опери в міських школах, конкурси пісень, редагувала міський художній журнал «Виставка». Редагувала календар першого в місті літнього фестивалю, перелічуючи культурні заходи міста. Вона очолювала комітет до 1939 року.

Також очолювала Службу пограничних сестер, відділ медичних служб Асоціації покращення стану бідних та Нью-Йоркський комітет Національного фонду війни. Директорка з космосу та реклами Американського Червоного Хреста.

Примітки Редагувати

  1. Find a Grave — 1996.
    d:Track:Q63056
  2. Library of Congress Authorities — US Library of Congress.
    d:Track:Q13219454d:Track:Q131454
  3. Ruíz, Vicki; Virginia Sánchez Korrol (2006). Latinas in the United States: a historical encyclopedia. Indiana University Press. с. 189. ISBN 0-253-34681-9. 
  4. ↑ She Beat Wright Bros. – American Girl Flew First Powered Aircraft. Eugene Register-Guard. 12 серпня 1953. 
  5. Block, Maxine; Anna Herthe Rothe; Marjorie Dent Candee (1954). Current Biography Yearbook. H. W. Wilson Co. с. 115. 
  6. . Time. 9 червня 1962. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. 
  7. Women in Transportation: Changing America's History, Reference Materials. U.S. Department of Transportation. March 1998. с. 10. 
  8. ↑ Hess, Stephen (1997). America's political dynasties. Transaction Publishers. с. 268. ISBN 1-56000-911-X. 
  9. . Time. 8 червня 1962. Архів оригіналу за 19 лютого 2011. 
  10. . Time. 23 лютого 1925. Архів оригіналу за 20 січня 2008. 
  11. . Time. 9 листопада 1925. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. 
  12. . The Eye-Bank for Sight Restoration. Архів оригіналу за 1 June 2009. Процитовано 26 червня 2009. 

Джерела Редагувати

  • Women in Transportation: Changing America's History, Reference Materials" (pdf). U.S. Department of Transportation. March 1998. p. 10
  • American Women, Gail Collins
  • Air & Space Power Journal[недоступне посилання з 01.06.2020]
  • Hoffman, P. Wings of Madness: Alberto Santos-Dumont and the Invention of Flight (2003), ст. 212–21.

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Ayida Marta de Akosta Brekenridzh angl Aida de Acosta Root Breckinridge 28 lipnya 1884 26 travnya 1962 amerikanska lotchicya aktivistka oftalmologiyi ta feministka 3 Pershoyu z zhinok zdijsnila samostijnij polit na dirizhabli cherven 1903 majzhe za 6 misyaciv do togo yak brati Rajt vpershe poletili na litalnomu aparati vazhchomu za povitrya 4 Zasnuvala pershij ochnij institut u SShA vikonavcha direktorka pershogo banku ochej u SShA Ayida de AkostaNarodilasya 28 lipnya 1884 1884 07 28 Elberond Long Branch Monmaut Nyu Dzhersi SShAPomerla 26 travnya 1962 1962 05 26 77 rokiv 28 travnya 1962 1962 05 28 1 77 rokiv abo 27 travnya 1962 1962 05 27 2 77 rokiv Bedford Vestchester shtat Nyu Jork SShAKrayina SShADiyalnist lotchicyaBatko Rikardo de AkostadBrati sestri Rita de Acosta Lydigd i Mercedes de AcostadU shlyubi z Henry Skillman Breckinridged i Oren RootdDiti Oren Rootd Mediafajli u VikishovishiPolit Ayidi d Akosta 1903 Zmist 1 Zhittyepis 2 Diyalnist 2 1 Polit 2 2 Madicina 3 Primitki 4 Dzherela 5 PosilannyaZhittyepis RedaguvatiNarodilasya v Elberoni shtat Nyu Dzhersi 28 lipnya 1884 roku u rodini nashadki ispanskih gercogiv Alba Mikaeli Ernandes de Alba y de Alba ta kubinskogo cukrozavodnika Rikardo de Akosta Sered yiyi semi brativ i sester buli pismennici ta socialistki Mersedes de Akosta en ta Rita de Akosti Lidig en 5 Vidviduvala zhinochij monastir Svyatogo Sercya v Parizhi U shlyubi z Orenom Rutom narodila sina Orena Ruta IV 1911 1995 ta dochku Alvu de Akosta Rut 1914 r n rozluchilasya U 1927 roci odruzhilasya z Genri Brekkindzherom yuristom i kolishnim pomichnikom vijskovogo sekretarya Rozluchilasya Ayida de Akosta dotrimuvalasya feministichnih poglyadiv Donku vona nazvala na chest sufrazhistki Alvi Belmont en U 1922 vtratila zir na odne oko vnaslidok glaukomi Pomerla v Bedfordi SShA u vici 77 rokiv 6 Diyalnist RedaguvatiAyida de Akosta bula liderkoyu u bagatoh aspektah golovnim z yakih buv bank ochej centr v yakomu lyudski rogivki zberigalisya do transplantaciyi Z 1945 roku do vihodu na pensiyu v 1955 roci de Akosta otrimala 4500 lyudskih ochej Polit Redaguvati U 1903 roci 19 richna Ayida de Akosta buduchi z matir yu v Parizhi vpershe pobachila dirizhabli Potim vzyala lishe tri uroki polotiv u Alberto Santos Dyumona persh nizh pidnyatisya v nebo na jogo osobistomu dirizhabli 9 Pershij samostijnij polit vona zdijsnila z Parizha do Shato de Bagatel 27 chervnya 1903 roku a Santos Dyumon yihav na velosipedi vnizu rozmahuyuchi rukami ta vigukuyuchi poradi 7 Piznishe Akosta zgaduvala sho pislya pershogo prizemlennya Santos Dyumon zapitav yiyi yak vona pochuvayetsya Ce duzhe priyemno pane Santos Dyumon vidpovila vona Mademuazel viguknuv vin vi persha zhinka aeropilot u sviti Ayida de Akosa bula pershoyu zhinkoyu yaka pilotuvala motorizovanij litalnij aparat majzhe za 6 misyaciv do polotu brativ Rajt 4 Pershij polit zavershivsya na poli dlya polo v Bagatel na pivnichnomu kinci Bulonskogo lisu pid chas matchu mizh komandoyu ta britanskoyu komandoyu Podivivshis polo z Santosom Dyumonom Akosta povernulasya na dirizhabl ta poletila nazad do Nejyi Sent Dzhejmsa usya podorozh trivala pivtori godini Ayida de Akosta yedina lyudina yakij Santos Dyumon koli nebud dozvolyav keruvati bud yakim iz svoyih bagatoh litakiv Pochuvshi pro polit batki de Akosta buli v zhahu Voni buli vpevneni sho zhoden cholovik ne odruzhitsya z zhinkoyu yaka zrobila podibne tomu yim vdalosya zamovchuvati polit poki de Akosta v 1930 h perepovila istoriyu svoyemu cholovikovi Dzhordzhu Kalnanu Madicina Redaguvati Pislya vtrati zoru na odne oko vnaslidok glaukomi Ayida de Akosta pochala vidstoyuvati pokrashennya poslug zi zdorov ya ochej i ocholila pershij v Americi bank ochej 8 9 U 1922 roci Ayida de Akosta zahvorila na glaukomu Oftalmologu Vilyamu H Vilmeru vdalosya vryatuvati lishe druge oko De Akosta organizuvala kampaniyu zi zboru koshtiv u rezultati yakoyi bulo zibrano 3 miljoni dolariv ta profinansuvala stvorennya v 1925 roci pershogo ochnogo institutu v SShA Institutu zoru Vilmera v likarni Dzhona Gopkinsa pershogo ochnogo institutu v SShA 8 10 11 U 1945 roci stala vikonavchoyu direktorkoyu Eye Bank for Sight Restoration u Nyu Jorku pershogo ochnogo banku v SShA 12 Takozh Ayida de Akosta plidno pracyuvala v sferi gromadskogo zdorov ya zagalom Vona bula direktorkoyu publikacij ta promociyi Asociaciyi dityachogo zdorov ya iniciyuvavshi ideyu vidznachati 1 travnya yak Den zdorov ya ditini vpershe progoloshenij prezidentom Kulidzh u 1928 roci U 1935 roci priznachena golovoyu novogo Municipalnogo hudozhnogo komitetu sformovanogo dlya stimulyuvannya misteckogo zhittya ta samovirazhennya mista Nastupni p yat rokiv de Akosta reklamuvala eksponati v municipalnij galereyi mistectv operi v miskih shkolah konkursi pisen redaguvala miskij hudozhnij zhurnal Vistavka Redaguvala kalendar pershogo v misti litnogo festivalyu perelichuyuchi kulturni zahodi mista Vona ocholyuvala komitet do 1939 roku Takozh ocholyuvala Sluzhbu pogranichnih sester viddil medichnih sluzhb Asociaciyi pokrashennya stanu bidnih ta Nyu Jorkskij komitet Nacionalnogo fondu vijni Direktorka z kosmosu ta reklami Amerikanskogo Chervonogo Hresta Primitki Redaguvati Find a Grave 1996 d Track Q63056 Library of Congress Authorities US Library of Congress d Track Q13219454d Track Q131454 Ruiz Vicki Virginia Sanchez Korrol 2006 Latinas in the United States a historical encyclopedia Indiana University Press s 189 ISBN 0 253 34681 9 a b She Beat Wright Bros American Girl Flew First Powered Aircraft Eugene Register Guard 12 serpnya 1953 Block Maxine Anna Herthe Rothe Marjorie Dent Candee 1954 Current Biography Yearbook H W Wilson Co s 115 Milestones Time 9 chervnya 1962 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2011 Women in Transportation Changing America s History Reference Materials U S Department of Transportation March 1998 s 10 a b Hess Stephen 1997 America s political dynasties Transaction Publishers s 268 ISBN 1 56000 911 X Milestones Time 8 chervnya 1962 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2011 Eye Hospital Time 23 lyutogo 1925 Arhiv originalu za 20 sichnya 2008 Medicine Wilmer Institute Time 9 listopada 1925 Arhiv originalu za 19 lyutogo 2012 History The Eye Bank for Sight Restoration Arhiv originalu za 1 June 2009 Procitovano 26 chervnya 2009 Dzherela RedaguvatiWomen in Transportation Changing America s History Reference Materials pdf U S Department of Transportation March 1998 p 10 American Women Gail Collins Air amp Space Power Journal nedostupne posilannya z 01 06 2020 Hoffman P Wings of Madness Alberto Santos Dumont and the Invention of Flight 2003 st 212 21 Posilannya Redaguvati Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ayida de Akosta amp oldid 39412051