Атрибут — суттєва, невід'ємна ознака предмета або явища (на відміну від його перехідних, випадкових станів) — те, що становить сутність субстанції, її фундаментальну властивість, необхідний для її існування предикат.
Атрибут | |
Досліджується в | онтологія |
---|
Атрибути абсолютно незалежні, тобто не можуть впливати один на одного. Однак як для субстанції в цілому, так і для кожної окремої речі вираженість існування через атрибути протяжності та мислення узгоджуються: «Порядок та зв'язок ідей ті самі, що й порядок та зв'язок речей».
Протяжність
Протяжність є визначальною ознакою тіла, до неї через «нескінченний модус руху і спокою» зводяться всі «фізичні» характеристики речей.
Мислення
Проте світ не лише простягається, йому притаманний як мінімум ще один атрибут — мислення.
Терміном «Мислення» Спіноза позначає нескінченну річ, яка є причиною (Природа Що Створює) всього змісту та процесів свідомості (Природа Створена), як в самій собі: відчуття, емоції, власне розум, тощо. Субстанцію в цілому як річ мислячу характеризує «модус нескінченного розуму». А оскільки мислення є атрибутом субстанції, то і будь-яка одинична річ, тобто будь-яка модифікація субстанції, має його (усвідомлює не лише людина, і навіть не лише «живе»!) : всі речі «хоча і в різній мірі мають душу » (Е: II, сх. до т.13). При цьому конкретну модифікацію атрибута мислення Спіноза називає ідеєю .
На рівні людини протяжність та мислення складають тіло і душу. «Об'єктом ідеї, яка складає людську душу, служить тіло, іншими словами, відомий модус протяжності, чинний в дійсності (актуально) та нічого більш» (Е: II, т.13), тому складність людської душі відповідає складності людського тіла. Природно (це випливає з незалежності атрибутів), «ні тіло не може примушувати душу до мислення, ні душа не може примушувати тіло ні до руху, ні до спокою, ні до чого іншого» (Е:III, т.2).
Подібна «будова» дозволяє пояснити і процес пізнання: Тіло змінюється — або внаслідок впливу зовнішніх агентів (інших тіл), або через внутрішні причини. Душа як ідея тіла змінюється разом з ним (або, що те ж саме, тіло змінюється разом з душею), тобто вона «знає» у відповідності до певних станів тіла. Тепер людина відчуває, наприклад, біль, коли тіло пошкоджене і т. ін. Душа не має жодної перевірки отриманого знання за винятком механізмів відчуття та реакцій тіла.
Примітки
- «Атрибут» [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — стаття в Новій філософській енциклопедії. (рос.)
- Психологія Бенедикта Спінози [ 13 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Посилання
- Атрибут [ 11 березня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1957. — Т. 1, кн. I : Літери А — Б. — С. 60. — 1000 екз.
- «Атрибут» — стаття в Новій філософській енциклопедії [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Atribut Atribut suttyeva nevid yemna oznaka predmeta abo yavisha na vidminu vid jogo perehidnih vipadkovih staniv te sho stanovit sutnist substanciyi yiyi fundamentalnu vlastivist neobhidnij dlya yiyi isnuvannya predikat Atribut Doslidzhuyetsya vontologiya Atributi absolyutno nezalezhni tobto ne mozhut vplivati odin na odnogo Odnak yak dlya substanciyi v cilomu tak i dlya kozhnoyi okremoyi rechi virazhenist isnuvannya cherez atributi protyazhnosti ta mislennya uzgodzhuyutsya Poryadok ta zv yazok idej ti sami sho j poryadok ta zv yazok rechej ProtyazhnistProtyazhnist ye viznachalnoyu oznakoyu tila do neyi cherez neskinchennij modus ruhu i spokoyu zvodyatsya vsi fizichni harakteristiki rechej MislennyaProte svit ne lishe prostyagayetsya jomu pritamannij yak minimum she odin atribut mislennya Terminom Mislennya Spinoza poznachaye neskinchennu rich yaka ye prichinoyu Priroda Sho Stvoryuye vsogo zmistu ta procesiv svidomosti Priroda Stvorena yak v samij sobi vidchuttya emociyi vlasne rozum tosho Substanciyu v cilomu yak rich mislyachu harakterizuye modus neskinchennogo rozumu A oskilki mislennya ye atributom substanciyi to i bud yaka odinichna rich tobto bud yaka modifikaciya substanciyi maye jogo usvidomlyuye ne lishe lyudina i navit ne lishe zhive vsi rechi hocha i v riznij miri mayut dushu E II sh do t 13 Pri comu konkretnu modifikaciyu atributa mislennya Spinoza nazivaye ideyeyu Na rivni lyudini protyazhnist ta mislennya skladayut tilo i dushu Ob yektom ideyi yaka skladaye lyudsku dushu sluzhit tilo inshimi slovami vidomij modus protyazhnosti chinnij v dijsnosti aktualno ta nichogo bilsh E II t 13 tomu skladnist lyudskoyi dushi vidpovidaye skladnosti lyudskogo tila Prirodno ce viplivaye z nezalezhnosti atributiv ni tilo ne mozhe primushuvati dushu do mislennya ni dusha ne mozhe primushuvati tilo ni do ruhu ni do spokoyu ni do chogo inshogo E III t 2 Podibna budova dozvolyaye poyasniti i proces piznannya Tilo zminyuyetsya abo vnaslidok vplivu zovnishnih agentiv inshih til abo cherez vnutrishni prichini Dusha yak ideya tila zminyuyetsya razom z nim abo sho te zh same tilo zminyuyetsya razom z dusheyu tobto vona znaye u vidpovidnosti do pevnih staniv tila Teper lyudina vidchuvaye napriklad bil koli tilo poshkodzhene i t in Dusha ne maye zhodnoyi perevirki otrimanogo znannya za vinyatkom mehanizmiv vidchuttya ta reakcij tila Primitki Atribut 8 grudnya 2014 u Wayback Machine stattya v Novij filosofskij enciklopediyi ros Psihologiya Benedikta Spinozi 13 grudnya 2014 u Wayback Machine ros PosilannyaAtribut 11 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1957 T 1 kn I Literi A B S 60 1000 ekz Atribut stattya v Novij filosofskij enciklopediyi 8 grudnya 2014 u Wayback Machine ros