Атлантизм або Євроатлантизм — геополітична філософія політичного, економічного та військового зближення держав Північної Америки та Західної Європи на базі спільних цінностей демократії, індивідуальної свободи та верховенства закону.
Теорія атлантизму зародилася в кінці Другої світової війни. Її основоположником вважають англійського географа та геополітика Гелфорда Маккіндера. На основі цієї ідеї був запущений план Маршалла, а 1949 року був заснований військово-політичний блок НАТО, метою якого стало запобігання поширенню радянського впливу на територію Західної Європи.
В XXI столітті, коли початкової причини появи атлантизму вже не існує, ця філософія набула нового відтінку у світлі «Війни проти тероризму». З 1991 року НАТО розширилось з 16 до 26 учасників, оскільки практично всі держави Варшавського договору увійшли до Північноатлантичного альянсу.
Див. також Редагувати
Джерела Редагувати
- Політологічний енциклопедичний словник / уклад.: Л. М. Герасіна, В. Л. Погрібна, І.О. Поліщук та ін. За ред. М. П. Требіна. – Х . :Право, 2015
Література Редагувати
- А. Субботін. Атлантизм // Політична енциклопедія / редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови). — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 44. — ISBN 978-966-611-818-2.
- А. Л. Субботін. Атлантизм // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- В. І. Євінтов. Атлантична хартія [ 27 травня 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998—2004. — ISBN 966-749-200-1.