Андрі́й Ві́кторович Атаманчу́к (нар. 6 травня 1979 — пом. 5 вересня 2014) — солдат 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Атаманчук Андрій Вікторович | |
|---|---|
| Солдат | |
| | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 6 травня 1979 Червоноград |
| Смерть | 5 вересня 2014 (35 років) Весела Гора |
| Поховання | Луцьк |
| Псевдо | «Атаман» |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2014 |
| Приналежність | Україна |
| Вид ЗС | Збройні сили |
| Рід військ | Територіальна оборона |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
Життєпис ред.
Народився 6 травня 1979 року у шахтарському місті Червоноград. При живих батьках, Андрія виховувала бабуся.
Пройшов строкову службу в армії.
Проживав в м. Червонограді, одружився. Подружнє життя не склалося, і після розлучення Андрій приїхав у Луцьк, опісля мав ще 2 шлюби. В 2000-х встановлював у місті системи відеонагляду.
Брав участь в подіях Революції Гідності у складі Автомайдану. У часи війни — боєць 2-ї роти «Захід», 24-й батальйон територіальної оборони «Айдар».
5 вересня 2014 року загинув під час бою з російськими диверсантами, які напали на бійців 2-ї роти батальйону із засідки поблизу села Весела Гора. Бійці батальйону, на двох машинах, під'їхали до блокпосту, на якому майорів український прапор. Командир групи вийшов з машини, але терористи відкрили вогонь, в результаті чого — було прострелено бензобак, а одна з автівок — вибухнула.
Похований в м. Луцьку на Алеї почесних поховань кладовища Гаразджа.
Без батька залишились 7-річний син Максим та 13-річна донька Марія.
Нагороди ред.
- Рішенням Червоноградської міської ради № 833 від 25 червня 2015 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Червонограда» (посмертно).
- Рішенням Луцької міської ради № 44/1 від 25 липня 2018 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Луцька» (посмертно).
- Рішенням Волинської обласної ради № 31/3 від 10 вересня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин Волині» (посмертно).
- Указом Президента України № 97/2021 від 12 березня 2021 року, за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)).
- Нагороджений нагрудним знаком «За оборону Луганського аеропорту» (посмертно).
Примітки ред.
- (DOC). chervonograd-city.gov.ua. Офіційний сайт Червоноградської міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- ↑ . lutskrada.gov.ua. Офіційний сайт Луцької міської ради. Архів оригіналу за 5 вересня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- . volynrada.gov.ua. Офіційний сайт Волинської обласної ради. Архів оригіналу за 28 серпня 2021. Процитовано 5 вересня 2021.
- Указ Президента України від 12 березня 2021 року № 97/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
Джерела ред.
- Атаманчук Андрій Вікторович [ 5 вересня 2021 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну
- На Луганщині загинув уродженець Червонограда Андрій Атаманчук на YouTube
| Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |