www.wikidata.uk-ua.nina.az

Асхі плато Координати 42 36 пн ш 42 36 сх д 42 6 пн ш 42 6 сх д 42 6 42 6 Координати 42 35 00 пн ш 42 30 00 сх д 42 5833

Асхі (плато)

Координати: 42°36′ пн. ш. 42°36′ сх. д. / 42.6° пн. ш. 42.6° сх. д. / 42.6; 42.6

Координати: 42°35′00″ пн. ш. 42°30′00″ сх. д. / 42.58333333336077686226417427° пн. ш. 42.500000000028° сх. д. / 42.58333333336077686226417427; 42.500000000028{{#coordinates:}}: не можна мати більш ніж один первинний тег на сторінку

Асхі
Країна  Грузія
Адміністративна одиниця Грузія
Висота над рівнем моря 2519 м

Плато Асхі — це піднесена рівнина, найвищий карстовий масив Західної Грузії, висота 2519 метрів, розташований на території Грузії в Цаґерському і Мартвільському муніципалітетах (Нижня Сванетія і Верхня Сванетія).

Форма плато нагадує рибу. Плато Асхі починається на заході від ущелини річки Техурі і різко обривається на сході до річки Кверешуле і Цхенісцкалі. Являє собою платовидне нагір'я з тектогенними формами рельєфу. Північна сходинка являє собою западину Квібія (6 на 12 км) і плато Майдані (4 на 12 км), а південна сходинка складена синклінальними полями Турчу-Дідгамі та ерозійними каньйонами річок Цачхурі, Абаші, Окаце та ін.

Північна і східна межі масиву позначені високими (понад 300 м) прямовисними обривами. Простір вкрито рослинністю, характерною для альпійських лук.

Найвищою точкою масиву Асхі є вершина Гадрекіла (Цхвіндгула) заввишки 2519 м.

Площа масиву 450 км2, з них 120 км2 гірського голого і задернованого карсту.

Гідрологія Редагувати

Масив Асхі являє собою відокремлений карстовий масив з проявом відцентрового стоку. Карстові джерела приурочені до різних гідродинамічних зон і гіпсометричних рівнів, часом витікають з горизонтальних печерних галерей і утворюють водоспади заввишки 40 м (печера Тобі-1) і 105 м (печера Тобі-2 ім. А. Окроджанашвілі).

Води переважно кальцієво-гідрокарбонатні.

Печери плато Асхі Редагувати

На плато розвідано понад 140 порожнин. Печери переважно каменепадні й небезпечні для відвідування. У деяких печерах безліч скам'янілих коралів та інших морських мешканців.

Деяким печерам надано назви; так, є «печера Висоцького», «печера Мачульського», «печера Ніно» з колодязями й меандрами (розвідано 52 м) тощо.

За даними Інституту карстознавства і спелеології СРСР за 1973 рік на плато 38 колодязів і шахт, 41 субгоризонтальна печера. Сумарна довжина всіх досліджених порожнин становила 3409 м за сумарної глибини 1383 м.

Площа підлоги печер дорівнює 16 300 м², а об'єм порожнини 192 500 м³. Густота печер на масиві досягає 1064 на 100 км.

У деяких печерах виявлено антропогенні відклади, що містять залишки стоянок первісних людей (у печерах Джорцку, Цачхурі, Тоба-3, Бегела, Лесхулухе, Мотена тощо).

У деяких печерах протягом року зберігається від'ємна температура, що сприяє збереженню кріогенних відкладень.

Порівняно висока температура повітря (12,5—5,0 °С) й інші придатні екологічні умови сприяли заселенню цих підземних порожнин багатою печерною фауною. Деякі види є ендемічними для Кавказу.

Майже у всіх печерах мешкає Dolichpoda euxina Sem. У підземних потоках та водоймах мешкають бокоплави (Niphargus sp.). У багатьох печерах плато Асхі виявлено такі види підземної фауни: в печері Лесхулухе — Oligochaeta, Isopoda, Aranei; в печері Алкаріна — Ixodes vespentili onis тощо.

Плато Асхі

На південній межі плато лежать красиві Мартивільський каньйон і каньйон Окаце.

На плато можна потрапити з обладнаної в 2016 році ЄС екологічної стежки з села Зубі. Підйом займає близько 5 годин пішки і приблизно стільки ж на коні.

На плато гніздитися безліч великих птахів, тут багато сарн, ведмедів та інших мешканців. З плато відкриваються краєвиди на озера в районі Кулбакі, на гори великого Кавказу, а в ясну погоду можна бачити води Чорного моря.

За часів СРСР Хрущов М. С. планував використовувати ділянку плато Асхі як аеродром. Проте зроблено нічого не було.

Нині плато Асхі використовують жителі довколишніх сіл (Зубі, Окуреші, Кулбакі) для тривалого випасу корів і коней. Для цього на плато організовано стійбище у вигляді будиночка поруч з озером.

У цілому плато Асхі погано вивчено.

Плато Асхі належить до категорії особливо охоронюваних природних територій та охороняється законом Грузії.

Примітки Редагувати

  1. ↑ GEOnet Names Server — 2018.
    d:Track:Q1194038

Посилання Редагувати

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
Koordinati 42 36 pn sh 42 36 sh d 42 6 pn sh 42 6 sh d 42 6 42 6 Koordinati 42 35 00 pn sh 42 30 00 sh d 42 58333333336077686226417427 pn sh 42 500000000028 sh d 42 58333333336077686226417427 42 500000000028 coordinates ne mozhna mati bilsh nizh odin pervinnij teg na storinkuAshiKrayina Gruziya 1 Administrativna odinicyaGruziya 1 Visota nad rivnem morya2519 mPlato Ashi ce pidnesena rivnina najvishij karstovij masiv Zahidnoyi Gruziyi visota 2519 metriv roztashovanij na teritoriyi Gruziyi v Cagerskomu i Martvilskomu municipalitetah Nizhnya Svanetiya i Verhnya Svanetiya Forma plato nagaduye ribu Plato Ashi pochinayetsya na zahodi vid ushelini richki Tehuri i rizko obrivayetsya na shodi do richki Kvereshule i Chenisckali Yavlyaye soboyu platovidne nagir ya z tektogennimi formami relyefu Pivnichna shodinka yavlyaye soboyu zapadinu Kvibiya 6 na 12 km i plato Majdani 4 na 12 km a pivdenna shodinka skladena sinklinalnimi polyami Turchu Didgami ta erozijnimi kanjonami richok Cachhuri Abashi Okace ta in Pivnichna i shidna mezhi masivu poznacheni visokimi ponad 300 m pryamovisnimi obrivami Prostir vkrito roslinnistyu harakternoyu dlya alpijskih luk Najvishoyu tochkoyu masivu Ashi ye vershina Gadrekila Chvindgula zavvishki 2519 m Plosha masivu 450 km2 z nih 120 km2 girskogo gologo i zadernovanogo karstu Zmist 1 Gidrologiya 2 Pecheri plato Ashi 3 Primitki 4 PosilannyaGidrologiya RedaguvatiMasiv Ashi yavlyaye soboyu vidokremlenij karstovij masiv z proyavom vidcentrovogo stoku Karstovi dzherela priurocheni do riznih gidrodinamichnih zon i gipsometrichnih rivniv chasom vitikayut z gorizontalnih pechernih galerej i utvoryuyut vodospadi zavvishki 40 m pechera Tobi 1 i 105 m pechera Tobi 2 im A Okrodzhanashvili Vodi perevazhno kalciyevo gidrokarbonatni Pecheri plato Ashi RedaguvatiNa plato rozvidano ponad 140 porozhnin Pecheri perevazhno kamenepadni j nebezpechni dlya vidviduvannya U deyakih pecherah bezlich skam yanilih koraliv ta inshih morskih meshkanciv Deyakim pecheram nadano nazvi tak ye pechera Visockogo pechera Machulskogo pechera Nino z kolodyazyami j meandrami rozvidano 52 m tosho Za danimi Institutu karstoznavstva i speleologiyi SRSR za 1973 rik na plato 38 kolodyaziv i shaht 41 subgorizontalna pechera Sumarna dovzhina vsih doslidzhenih porozhnin stanovila 3409 m za sumarnoyi glibini 1383 m Plosha pidlogi pecher dorivnyuye 16 300 m a ob yem porozhnini 192 500 m Gustota pecher na masivi dosyagaye 1064 na 100 km U deyakih pecherah viyavleno antropogenni vidkladi sho mistyat zalishki stoyanok pervisnih lyudej u pecherah Dzhorcku Cachhuri Toba 3 Begela Leshuluhe Motena tosho U deyakih pecherah protyagom roku zberigayetsya vid yemna temperatura sho spriyaye zberezhennyu kriogennih vidkladen Porivnyano visoka temperatura povitrya 12 5 5 0 S j inshi pridatni ekologichni umovi spriyali zaselennyu cih pidzemnih porozhnin bagatoyu pechernoyu faunoyu Deyaki vidi ye endemichnimi dlya Kavkazu Majzhe u vsih pecherah meshkaye Dolichpoda euxina Sem U pidzemnih potokah ta vodojmah meshkayut bokoplavi Niphargus sp U bagatoh pecherah plato Ashi viyavleno taki vidi pidzemnoyi fauni v pecheri Leshuluhe Oligochaeta Isopoda Aranei v pecheri Alkarina Ixodes vespentili onis tosho nbsp Plato AshiNa pivdennij mezhi plato lezhat krasivi Martivilskij kanjon i kanjon Okace Na plato mozhna potrapiti z obladnanoyi v 2016 roci YeS ekologichnoyi stezhki z sela Zubi Pidjom zajmaye blizko 5 godin pishki i priblizno stilki zh na koni Na plato gnizditisya bezlich velikih ptahiv tut bagato sarn vedmediv ta inshih meshkanciv Z plato vidkrivayutsya krayevidi na ozera v rajoni Kulbaki na gori velikogo Kavkazu a v yasnu pogodu mozhna bachiti vodi Chornogo morya Za chasiv SRSR Hrushov M S planuvav vikoristovuvati dilyanku plato Ashi yak aerodrom Prote zrobleno nichogo ne bulo Nini plato Ashi vikoristovuyut zhiteli dovkolishnih sil Zubi Okureshi Kulbaki dlya trivalogo vipasu koriv i konej Dlya cogo na plato organizovano stijbishe u viglyadi budinochka poruch z ozerom U cilomu plato Ashi pogano vivcheno Plato Ashi nalezhit do kategoriyi osoblivo ohoronyuvanih prirodnih teritorij ta ohoronyayetsya zakonom Gruziyi Primitki Redaguvati a b GEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038Posilannya Redaguvatihttp travelgeorgia ru 537 Arhivovano 7 grudnya 2020 u Wayback Machine http wikimapia org 14230031 ru Plato Ashi Arhivovano 6 grudnya 2020 u Wayback Machine https exoticgeorgia ru dostoprimechatelnosti imereti plato asxi Arhivovano 6 grudnya 2020 u Wayback Machine https elibrary ru item asp id 23224551 Arhivovano 8 grudnya 2020 u Wayback Machine http speleoukraine org forum viewtopic php t 433 Arhivovano 7 grudnya 2020 u Wayback Machine https elibrary ru item asp id 28900029 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Ashi plato amp oldid 36529214