www.wikidata.uk-ua.nina.az

Архіви Візантії В Візантії котра була спадкоємицею високої писемної культури давніх еллінів і римлян були поширеними пов

Архіви Візантії

В Візантії, котра була спадкоємицею високої писемної культури давніх еллінів і римлян, були поширеними повага до книг та розуміння необхідності зберігати документи. Фактично вона була єдиною державою, де письмове діловодство та архівна справа пізньої Римської імперії продовжувало існувати в колишньому вигляді . Візантійські архіви можна поділити на кілька основних груп:

  • державні архіви: архіви різних державних відомств (секретів, логофісій), установ міської та провінційної адміністрації ,імператорський архів.
  • архіви церковних установ (патріарший архів , архіви монастирів)
  • приватні архіви

Державні архіви ред.

За сильно розгалуженої системи державних установ, кожна з яких складала, отримувала і зберігала різні документи, для Візантії властивий плюралізм і, найчастіше, роз'єднаність відомчих архівів. Судячи з усього, спеціальних архівів, відокремлених від установ, не існувало. В цілому в кожному відомстві були посади, відповідальні за роботу з документами – за їх складання, копіювання, зберігання, підтвердження автентичності та ін. (Хартуларії і нотарії секретів). Проблема відділення архівів ретроспективних документів від поточних в установі також залишається не зовсім з’ясованою, але можна припустити існування такої практики, виходячи з простої логіки (зручність використання документів) .

Архіви церковних установ ред.

Патріарху Константинопольському був підконтрольний цілий ряд службовців (великий протонотарій, великий іпомніматограф, логофет, ієромнімон та ін.), в віданні котрих перебували діловодство патріаршої канцелярії, бібліотека та архів . Найважливішим було відомство хартофілакса. Перші згадки про нього відносяться до VI ст. Обов'язки хартофілакса полягали в управлінні патріаршим архівом (акти соборів, листування з іншими патріархами та ін.). Крім поточного листування хартофілакс завідував сакелою - сховищем патріаршого архіву, котра одночасно виконувала і роль скарбниці. Учасниками VI Вселенського собору 680 р. проводилася перевірка достовірності величезної кількості документів і текстів. Противники грецької віри на підтримку своїх поглядів часто приводили цитати з не цілком відповідних прийнятим версіями найважливіших церковних праць. Захисники ж православ'я потребували доказів того, що вони взяті з «виправлених» (урізаних або, навпаки, доповнених, у порівнянні з оригіналом) творів. Зрозуміло, джерелами таких доказів могли слугувати тільки архів та бібліотека патріарха. Протягом всього обговорення питань віри хартофілакс надавав у розпорядження імператора та учасників Собору автентичні копії актів попередніх соборів, праці отців церкви, регістри патріаршої канцелярії, різні документи і грамоти. На наступних засіданнях Собору хартофілакс забов`язувався надавати доrументи осіб, запідозрених в єресі. В X-XV ст. хартофілакс залишався правою рукою патріарха і як і раніше виконував свої обов'язки зберігача документації Константинопольської патріархії, керуючи також канцелярією, підготовкою офіційних документів (які, до речі, він мав право підписувати за відсутності патріарха) і реєстрацією актів синоду. У підпорядкуванні хартофілакса знаходився великий штат службовців (писарів і нотаріїв); так, під час патріаршества Філофея (1353-1354 і 1364-1376 рр.) в його канцелярії працювали близько 40 писарів. Патріарша канцелярія вважалася зразковою за рівнем організації діловодства. Ймовірно, вона виконувала деякі функції імператорської канцелярії . На думку Медведєва І.П. , котрий посилається на відомого дослідника актів Константинопольської патріархії Ж.Даррузеса, «продуктивність» канцелярії патріарха була вкрай низькою, особливо в порівнянні з папською канцелярією в Римі : якщо з папської канцелярії в період XI -XV в. вийшло понад 10 тис. томів регістрів, то за окремо взяте XIV ст. збереглося лише два томи Константинопольської канцелярії. В той же час, саме завдяки виконанню відомством хартофілакса своїх обов'язків до нашого часу дійшли тексти багатьох імператорських актів (хрисовулів), оригінали яких загублені. Візантійські монастирі зберігали матеріали, котрі стосувалися церковного майна та майна мирян. Для впорядкування всіх цих документів іноді складалися каталоги (приклад: каталог Патмоського монастиря ім.. Іоанна Богослова ) .

Приватні архіви ред.

В Візантії знаходилася велика кількість приватних ділових архівів , що було пов’язано з наявністю великого землеволодіння та з високим рівнем розвитку комерційних відносин, які вимагали ведення письмового діловодства. Але до нашого часу дійшло, на жаль, дуже мало конкретних відомостей, що відносяться до приватних архівів, і самих документів середньовічного періоду. До того ж основна частина уцілілих приватних архівів відноситься до ранньовізантійського періоду: ці папірусні архіви, століттями перебуваючи в надрах землі, зуміли дочекатися уваги археологів, тоді як пізніші збірки актів і листів були безповоротно втрачені. Все ж ми маємо в своєму розпорядженні певні відомості про приватні бібліотеки-архіви пізнього часу; в їхніх колекціях зберігалися книги духовного змісту, твори античної літератури, збірки листів сучасників та ін. документи .

Бібліотечна справа ред.

Окремо від архівів слід виділити бібліотеки. Візантійські бібліотеки ,як і архіви , можна поділити на державні ( в кожному місті була власна бібліотека панят), приватні (Лев Математика, Євстафія Воїли, Михайло Атталіата, Феодора Скарана, Михайла Акоміната та ін.), церковні. Особливо великими за обсягом були церковні бібліотеки в патріархіях (Александрійській, Єрусалимській, Антіохійській), та в монастирях. Церковна Александрійська бібліотека була відома своїм зібранням стародавніх манускриптів (один з найбільш ранніх - знаменитий Codex Alexandrinus IV ст.); багато кодексів та папірусних сувоїв було вивезено до Константинополя в період 11-місячного перемир'я перед захопленням Александрії арабами в 642 р. Бібліотека Александрійської патріархії в 750 р. перемістилася в Кесарію, в 997 р. - в Каїр. Пройшовши буремний шлях, вона збереглася до наших днів . Особливу увагу слід приділити архівам та бібліотекам візантійських монастирів. Візантійські монастирі були не тільки релігійними, але й освітніми центрами. Сам факт заснування монастиря означав зазвичай і заснування в ньому бібліотеки з рукописними книгами (манускриптами), необхідними, в першу чергу, для богослужінь, копії імператорських хрисовулів, та праці з філософії, риторики, математики і ін. наук. Відомі монастирі мали власні найбільш обширні за змістом бібліотеки, а також скрипторії для копіювання манускриптів.
Грецький дослідник Стекос К. виділяє три типи монастирських бібліотек:

  • бібліотека кафоликону (центрального собору монастиря);
  • «архів-бібліотека»;
  • особисті бібліотеки ченців;

Бібліотека кафолікону - основна бібліотека монастиря, містила певний набір богослужбових манускриптів. Одним з основних джерел поповнення монастирських бібліотек слугували особисті книжкові зібрання ченців. Це були бібліотеки не скільки рядових ченців, скільки освічених настоятелів, а також високопоставлених діячів, у тому числі імператорів, які бажали скінчити свої дні в чернечому чині. З собою в монастир вони брали також свої улюблені книги, котрі потім передавалися, як правило, в монастирську бібліотеку

Примітки ред.

  1. Бржостовская Н.В. Архивы и архивное дело в зарубежных странах / Под ред. Кононова Ю.Ф. – М.: 1971. - С.20

Бібліографія ред.

Див. також ред.

Архіви
Архіви України
Історія архівів у Великій Британії
Історія архівів в Іспанії

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри
Дата публікації:
V Vizantiyi kotra bula spadkoyemiceyu visokoyi pisemnoyi kulturi davnih elliniv i rimlyan buli poshirenimi povaga do knig ta rozuminnya neobhidnosti zberigati dokumenti Faktichno vona bula yedinoyu derzhavoyu de pismove dilovodstvo ta arhivna sprava piznoyi Rimskoyi imperiyi prodovzhuvalo isnuvati v kolishnomu viglyadi Vizantijski arhivi mozhna podiliti na kilka osnovnih grup derzhavni arhivi arhivi riznih derzhavnih vidomstv sekretiv logofisij ustanov miskoyi ta provincijnoyi administraciyi imperatorskij arhiv arhivi cerkovnih ustanov patriarshij arhiv arhivi monastiriv privatni arhiviZmist 1 Derzhavni arhivi 2 Arhivi cerkovnih ustanov 3 Privatni arhivi 4 Bibliotechna sprava 5 Primitki 6 Bibliografiya 7 Div takozhDerzhavni arhivi red Za silno rozgaluzhenoyi sistemi derzhavnih ustanov kozhna z yakih skladala otrimuvala i zberigala rizni dokumenti dlya Vizantiyi vlastivij plyuralizm i najchastishe roz yednanist vidomchih arhiviv Sudyachi z usogo specialnih arhiviv vidokremlenih vid ustanov ne isnuvalo V cilomu v kozhnomu vidomstvi buli posadi vidpovidalni za robotu z dokumentami za yih skladannya kopiyuvannya zberigannya pidtverdzhennya avtentichnosti ta in Hartulariyi i notariyi sekretiv Problema viddilennya arhiviv retrospektivnih dokumentiv vid potochnih v ustanovi takozh zalishayetsya ne zovsim z yasovanoyu ale mozhna pripustiti isnuvannya takoyi praktiki vihodyachi z prostoyi logiki zruchnist vikoristannya dokumentiv 1 Arhivi cerkovnih ustanov red Patriarhu Konstantinopolskomu buv pidkontrolnij cilij ryad sluzhbovciv velikij protonotarij velikij ipomnimatograf logofet iyeromnimon ta in v vidanni kotrih perebuvali dilovodstvo patriarshoyi kancelyariyi biblioteka ta arhiv Najvazhlivishim bulo vidomstvo hartofilaksa Pershi zgadki pro nogo vidnosyatsya do VI st Obov yazki hartofilaksa polyagali v upravlinni patriarshim arhivom akti soboriv listuvannya z inshimi patriarhami ta in Krim potochnogo listuvannya hartofilaks zaviduvav sakeloyu shovishem patriarshogo arhivu kotra odnochasno vikonuvala i rol skarbnici Uchasnikami VI Vselenskogo soboru 680 r provodilasya perevirka dostovirnosti velicheznoyi kilkosti dokumentiv i tekstiv Protivniki greckoyi viri na pidtrimku svoyih poglyadiv chasto privodili citati z ne cilkom vidpovidnih prijnyatim versiyami najvazhlivishih cerkovnih prac Zahisniki zh pravoslav ya potrebuvali dokaziv togo sho voni vzyati z vipravlenih urizanih abo navpaki dopovnenih u porivnyanni z originalom tvoriv Zrozumilo dzherelami takih dokaziv mogli sluguvati tilki arhiv ta biblioteka patriarha Protyagom vsogo obgovorennya pitan viri hartofilaks nadavav u rozporyadzhennya imperatora ta uchasnikiv Soboru avtentichni kopiyi aktiv poperednih soboriv praci otciv cerkvi registri patriarshoyi kancelyariyi rizni dokumenti i gramoti Na nastupnih zasidannyah Soboru hartofilaks zabov yazuvavsya nadavati dorumenti osib zapidozrenih v yeresi V X XV st hartofilaks zalishavsya pravoyu rukoyu patriarha i yak i ranishe vikonuvav svoyi obov yazki zberigacha dokumentaciyi Konstantinopolskoyi patriarhiyi keruyuchi takozh kancelyariyeyu pidgotovkoyu oficijnih dokumentiv yaki do rechi vin mav pravo pidpisuvati za vidsutnosti patriarha i reyestraciyeyu aktiv sinodu U pidporyadkuvanni hartofilaksa znahodivsya velikij shtat sluzhbovciv pisariv i notariyiv tak pid chas patriarshestva Filofeya 1353 1354 i 1364 1376 rr v jogo kancelyariyi pracyuvali blizko 40 pisariv Patriarsha kancelyariya vvazhalasya zrazkovoyu za rivnem organizaciyi dilovodstva Jmovirno vona vikonuvala deyaki funkciyi imperatorskoyi kancelyariyi Na dumku Medvedyeva I P kotrij posilayetsya na vidomogo doslidnika aktiv Konstantinopolskoyi patriarhiyi Zh Darruzesa produktivnist kancelyariyi patriarha bula vkraj nizkoyu osoblivo v porivnyanni z papskoyu kancelyariyeyu v Rimi yaksho z papskoyi kancelyariyi v period XI XV v vijshlo ponad 10 tis tomiv registriv to za okremo vzyate XIV st zbereglosya lishe dva tomi Konstantinopolskoyi kancelyariyi V toj zhe chas same zavdyaki vikonannyu vidomstvom hartofilaksa svoyih obov yazkiv do nashogo chasu dijshli teksti bagatoh imperatorskih aktiv hrisovuliv originali yakih zagubleni Vizantijski monastiri zberigali materiali kotri stosuvalisya cerkovnogo majna ta majna miryan Dlya vporyadkuvannya vsih cih dokumentiv inodi skladalisya katalogi priklad katalog Patmoskogo monastirya im Ioanna Bogoslova Privatni arhivi red V Vizantiyi znahodilasya velika kilkist privatnih dilovih arhiviv sho bulo pov yazano z nayavnistyu velikogo zemlevolodinnya ta z visokim rivnem rozvitku komercijnih vidnosin yaki vimagali vedennya pismovogo dilovodstva Ale do nashogo chasu dijshlo na zhal duzhe malo konkretnih vidomostej sho vidnosyatsya do privatnih arhiviv i samih dokumentiv serednovichnogo periodu Do togo zh osnovna chastina ucililih privatnih arhiviv vidnositsya do rannovizantijskogo periodu ci papirusni arhivi stolittyami perebuvayuchi v nadrah zemli zumili dochekatisya uvagi arheologiv todi yak piznishi zbirki aktiv i listiv buli bezpovorotno vtracheni Vse zh mi mayemo v svoyemu rozporyadzhenni pevni vidomosti pro privatni biblioteki arhivi piznogo chasu v yihnih kolekciyah zberigalisya knigi duhovnogo zmistu tvori antichnoyi literaturi zbirki listiv suchasnikiv ta in dokumenti Bibliotechna sprava red Okremo vid arhiviv slid vidiliti biblioteki Vizantijski biblioteki yak i arhivi mozhna podiliti na derzhavni v kozhnomu misti bula vlasna biblioteka panyat privatni Lev Matematika Yevstafiya Voyili Mihajlo Attaliata Feodora Skarana Mihajla Akominata ta in cerkovni Osoblivo velikimi za obsyagom buli cerkovni biblioteki v patriarhiyah Aleksandrijskij Yerusalimskij Antiohijskij ta v monastiryah Cerkovna Aleksandrijska biblioteka bula vidoma svoyim zibrannyam starodavnih manuskriptiv odin z najbilsh rannih znamenitij Codex Alexandrinus IV st bagato kodeksiv ta papirusnih suvoyiv bulo vivezeno do Konstantinopolya v period 11 misyachnogo peremir ya pered zahoplennyam Aleksandriyi arabami v 642 r Biblioteka Aleksandrijskoyi patriarhiyi v 750 r peremistilasya v Kesariyu v 997 r v Kayir Projshovshi buremnij shlyah vona zbereglasya do nashih dniv Osoblivu uvagu slid pridiliti arhivam ta bibliotekam vizantijskih monastiriv Vizantijski monastiri buli ne tilki religijnimi ale j osvitnimi centrami Sam fakt zasnuvannya monastirya oznachav zazvichaj i zasnuvannya v nomu biblioteki z rukopisnimi knigami manuskriptami neobhidnimi v pershu chergu dlya bogosluzhin kopiyi imperatorskih hrisovuliv ta praci z filosofiyi ritoriki matematiki i in nauk Vidomi monastiri mali vlasni najbilsh obshirni za zmistom biblioteki a takozh skriptoriyi dlya kopiyuvannya manuskriptiv Greckij doslidnik Stekos K vidilyaye tri tipi monastirskih bibliotek biblioteka kafolikonu centralnogo soboru monastirya arhiv biblioteka osobisti biblioteki chenciv Biblioteka kafolikonu osnovna biblioteka monastirya mistila pevnij nabir bogosluzhbovih manuskriptiv Odnim z osnovnih dzherel popovnennya monastirskih bibliotek sluguvali osobisti knizhkovi zibrannya chenciv Ce buli biblioteki ne skilki ryadovih chenciv skilki osvichenih nastoyateliv a takozh visokopostavlenih diyachiv u tomu chisli imperatoriv yaki bazhali skinchiti svoyi dni v chernechomu chini Z soboyu v monastir voni brali takozh svoyi ulyubleni knigi kotri potim peredavalisya yak pravilo v monastirsku bibliotekuPrimitki red Brzhostovskaya N V Arhivy i arhivnoe delo v zarubezhnyh stranah Pod red Kononova Yu F M 1971 S 20Bibliografiya red Brzhostovskaya N V Arhivy i arhivnoe delo v zarubezhnyh stranah Pod red Kononova Yu F M 1971 Menshikov A V Iz istorii arhivov Vizantijskoj cerkvi X XV v Arhivovano 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Menshikov A V Arhivy Vizantii X XV v Arhivovano 9 lipnya 2015 u Wayback Machine Pamyatniki vizantijskoj literatury IV IX v Moskva I vo Nauka 1968 Div takozh red ArhiviArhivi UkrayiniIstoriya arhiviv u Velikij BritaniyiIstoriya arhiviv v Ispaniyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Arhivi Vizantiyi amp oldid 39404870